Справа № 22ц-3357                                                     Головуючий в 1 інстанції- Кузнецов В.О.,

Категорія 27                                                                                      Доповідач Барсукова O.I.

УХВАЛА

Іменем України

24 квітня 2007 року            Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого:    Зубової Л.М.

суддів:              Лук*яновоїС.В.

Барсукової О.І. при секретарі    Артамоновій C.O.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргуОСОБА_1на рішення Будьонівського районного суду м.Донецька від 25 січня 2007 року по цивільній справі за позовомОСОБА_1до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2006 рокуОСОБА_1 звернулась в суд з позовом доОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 9 жовтня 2005 року відповідачка на загальних зборах мешканців АДРЕСА_1, розташованого по вул. 230 Стрілецької дивізії в м.Донецьку, поширила щодо неї інформацію, яка не відповідає дійсності, чим принизила її честь та гідність, ділову репутацію громадського представника та завдала моральної шкоди, яку оцінила в розмірі 5000гр., яку просила стягнути з відповідачки.

Рішенням Будьонівського районного суду м.Донецька від 25 січня 2007 рокуОСОБА_2 у задоволенні позову доОСОБА_2 відмовлено.

ОСОБА_1. звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Будьонівського районного суду м.Донецька від 25 січня 2007 року, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, зазначивши, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні позивачкаОСОБА_2 та її представникОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримали і просили скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення по суті позовних вимогОСОБА_2

ВідповідачОСОБА_2 просила відхилити апеляційну скаргуОСОБА_2 та залишити рішення суду без зміни.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім*ї та права вимагати вилучення будь якої інформації, а також право відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч.І ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок розповсюдження про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на заперечення, а також на спростування цієї інформації.

Таким чином, для спростування інформації у відповідності до ст. 32 Конституції України і ст. 277 ЦК України потрібна наявність трьох складових : розповсюдження інформації про особу, щоб ця інформація не відповідала дійсності і принижувала честь, гідність і ділову репутації цієї особи.

Звертаючись в суд з позовом про спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди, позивака посилалась на те, що у присутності учасників зборів відповідачка в усній формі поширила інформацію, яка не відповідає дійсності та принижує її честь, гідність, ділову репутацію як громадського представника.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що мешканцямиАДРЕСА_1, були зібрані кошти та встановлено тепло лічильник. Питаннями встановлення тепло лічильника в будинку займаласьОСОБА_2, яка одночасно була представником громади у відносинах з АГІ Донецьктепломережа.

З ініціативиОСОБА_2 09.10.2005р. були зібрані загальні збори мешканців зазначеного будинку з порядком денним: «Звіт відповідальної особиОСОБА_2 Розгляд конфліктної ситуації між ОСОБА_2 таОСОБА_2 з приводу теплолічильника».

Аналіз протоколу зборів жителів АДРЕСА_1, розташованого на 23-й Стрілецькій дивізії від 09.10.2005 р. ( а.с. 11-12), дає підстави стверджувати, що висловлюванняОСОБА_2 носять загальний характер, в них містяться припущення відповідачки стосовно вартості та виробника теплолічильника, співвласником якого єОСОБА_2 Протокол зборів не містить запис виступуОСОБА_2, тобто ніякі висловлювання, які б принижували честь та гідність позивачки не зафіксовані.

Доводи позивачки про те, що висловлюваннямиОСОБА_2 на її адресу припущень стосовно вартості та виробника теплолічильника зачіпається її ділова репутація як громадського представника, безпідставні і не переконливі.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб -на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров"я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Висловлюючи свої роздуми щодо вартості та виробника теплолічильника, відповідачка діяла в межах прав, наданих їй ст.34 Конституції України. Порушень закону, інтересів інших осіб, у тому числі позивачки нею не допущено.

За таких умов підстав для задоволення позовних вимог не має.

Відповідно до ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення його особистого немайнового права заподіяна моральна шкода, вона підлягає відшкодуванню.

Звертаючись в суд з позовом про відшкодування моршіьної шкоди, позивачка посилалась на те, що така шкода їй завдана розповсюдженням недостовірної інформації, тобто порушенням її особистих немайнових прав.

Але такі вимоги не грунтуються на законі через те, що факту порушення її прав і свобод діями відповідачки не встановлено.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є відповідно до ст.308 ЦПК України, підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без зміни.

Керуючись ст. 308 ЦПК України апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргуОСОБА_1- відхилити.

Рішення Будьонівського районного суду м.Донецька від 25 січня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.