Справа № 22ц- 10388/2007                                                  Головуючий у першій

Категорія № 21 (3)                                                                інстанції - Бардіна О.С.

Доповідач Соколан Н.О.

           РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Барильської А.П.

суддів - Соколан Н.О, Ляховської І.Є.

при секретарі - Чубіній А.В.

за участю представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 грудня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди в зв'язку з втратою професійної працездатності

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 грудня 2005 року задоволено позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі - Відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди, отриманої позивачем внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві. На користь позивача стягнуто 24800 грн. та 300 гривень витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду, яке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки ґрунтується на недоведених та неповно з'ясованих обставинах та постановления нового рішення, яким відмовити в задоволені позову. Зокрема, на думку відповідача, позивач не надав жодного документу, який би підтвердив факт спричинення йому моральної шкоди, а суд не врахував, що згідно «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесено ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням   трудових   обов'язків»   затвердженого   наказом   Міністерства

2

охорони здоров'я України від 22. 11.1995 року № 212, саме на органи МСЕК покладено обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди потерпілим на виробництві , позов пред'явлено неналежному відповідачу та пропущено тримісячний строк позовної давності.

Крім того, суд при ухвалені рішення не мотивував, на підставі чого він прийшов до висновку про стягнення моральної шкоди саме в такому розмірі. Відділення Фонду вважає, що позивач надав позов неналежному відповідачу по даній справі , а судом не прийнято до уваги, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на теперішній час відповідальності Фонду за моральну шкоду не має, тому правових підстав для стягнення сум у відшкодування моральної шкоди не існує.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а рішення суду - зміні, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач на протязі тривалого часу працював в шкідливих умовах праці.

Відповідно до висновку МСЕК від 08.06..2005 року позивачу вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням та встановлена 3 група інвалідності..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням - вібраційна хвороба, встановлений в судовому засіданні. Позивачу рекомендовано санаторно-куротне лікування та заборонено працювати в умовах вібрації, несприятливого мікроклімату, він переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача   є безпідставними.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до   якого,  розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,

3

конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при постановлені рішення не врахував, що вперше позивачу встановлено 40% втрати працездатності, а також не врахував характер професійного захворювання позивача - вібраційна хвороба, пов"язаних з ними фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.

За таких обставин, враховуючи, що Законом України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності" надалі - Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування..."),   не встановлений конкретний розмір моральної шкоди в разі стійкої втрати професійної працездатності, колегія суддів, беручи до уваги, що позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності, конкретні обставини по справі, характер професійного захворювання, і пов"язані з ними фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з

24800грн. до 12 000 грн.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 313,314,316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 грудня 2005 року змінити, зменшити розмір моральної шкоди до 12 000 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.