Справа № 22ц- 10730/2007                                                 Головуючий у першій

Категорія № 14(1)                                                                інстанції-Костенко В.В.

Доповідач Соколан Н.О. УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Барильської А.П.

суддів - Соколан Н.О.,Ляховської І.Є..

при секретарі - Чубіній А.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на частину квартири

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 листопада 2006 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на частину квартири. Розірвано договір довічного утримання, укладений 28.01. 2003 року між ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого Приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу по Р- 71 в частині укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Визнано право власності на 1\2 частину АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позов. Зокрема, на думку позивача, суд ухвалив несправедливе рішення, так як суд не взяв до уваги обставину, що відповідач не виконувала умови договору та не забезпечувала харчами, необхідними ліками, речами першої потреби як позивача так її чоловіка ОСОБА_4, який також бажав розірвати договір з відповідачкою , але із-за хвороби цього не зробив та помер. Суд виніс рішення, яким розділив квартиру між сторонами порівно,

2

але  позивач  не  бажає,  що  відповідачка  користувалася  своєю  частиною квартири, так як хоче дожити своє життя спокійно.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не   підлягає задоволенню за таких обставин.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що ОСОБА_4, ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони уклали договір довічного утримання 28 січня 2003 року, за умовами якого, ОСОБА_4 ,ОСОБА_1 передали відповідачу ОСОБА_2 належну їм АДРЕСА_1 , а відповідач зобов'язався прийняти у власність зазначену квартиру та довічно утримувати ОСОБА_4, ОСОБА_1 надавати їм довічно матеріальне забезпечення.

Суд вірно встановив обставини по справі, дав їм належну оцінку і відповідно до норм матеріального та процесуального закону обґрунтовано дійшов до висновку, що відповідачка ОСОБА_2 відповідно до ст..60 ЦПК України не довела факт належного виконання зобов'язань за укладеним договором довічного утримання у відношенні до позивачки ОСОБА_1 і розірвав укладений між ними договір у відношенні частини майна, належного позивачці та одночасно визнав за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що на підставі ч. 2 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача і правових підстав для його розірвання та визнання за позивачкою права власності на 1V2 частину квартири, яка належала її чоловіку ОСОБА_4 - не має.

Такий висновок суду підтверджується свідоцтвом про смерть відчужувача ОСОБА_4, який помер 26.11. 2004 року, та відсутністю доказів про те, що ОСОБА_4 за життя звертався до суду з позовом про розірвання договору довічного утримання, які на підставі ч. З ст. 10 ЦПК України повинна була надати позивачка.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що за життя ОСОБА_4 мав намір розірвати договір довічного утримання з відповідачкою спростовуються матеріалами справи, встановленими обставинами та висновками суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

3

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.