Справа 22ц- 10712\2007                                      Головуючий у першій

Категорія 21(2)                                                      інстанції Грищенко Н.М.

Доповідач Соколан Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Барильської А.П.

Суддів - Соколан Н.О.,Ляховської І.Є.

при секретарі - Чубіній А.В.

за участю : представника відповідача Бершадської ЛюдмилиСтаніславівни розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 3 липня 2006року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових виплат

Встановила:

Позивач у березні 2006 року звернувся до суду з позовом до відповідача про перерахунок щомісячних страхових виплат.

Рішенням від 3 липня 2006 року Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу задоволено позовні вимоги .

Стягнуто з Відділення Фонду стягнуто на користь позивача заборгованість по щомісячним страховим виплатам відшкодування шкоди за період з 1.04.2001 року по 1.02.2006 року у розмірі 2237 грн 84 коп та стягувати страхові виплати починаючи з 1 вересня 2006 року по 162 грн 15 коп щомісячно до зміни обставин, що спричинив перерахунок або припинення страхових виплат.

В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і направленням справи на новий розгляд в той самий суд в іншому складі, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Зокрема на думку скаржника, у Відділення Фонду існує інтерес як 3-ї особи, тому суд безпідставно залучив Відділення Фонду до участі в справі як відповідача, а не третьої особи. Суд необгрунтовано відкоригував суми відшкодування шкоди на коефіцієнти росту тарифних

2

ставок, окладів, а не на коефіцієнти фактичного росту заробітної плати, не давши належної оцінки економічному обгрунтуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів та неправильно застосував п.28 «Правил відшкодування шкоди, оскільки застосував з 1.01. 1996 року К- 2,5, та стягнув відшкодування шкоди за час, що перевищує  три роки.

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга Фонду соціального страхування підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи вимоги позивача в межах, які перевищують строк позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права (ст. 76 ЦК України в редакції 1963р.).

На думку колегії суддів, такий висновок суду є невірним .

Згідно пункту 41 Правил, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.

Згідно пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України   номер 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Однак всупереч зазначених правил суд стягнув недоплачені виплати за весь період з 1.04. 2001року.

Крім того, відповідно до пункту 28 Правил перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.

В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

3

Керуючись ст. 303,307,4. 1 п.5 ст.311,313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рога від 3 липня 2006   року  скасувати.

Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.