Справа №  2-а-1609/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

              27 квітня 2011 року                                                                                                                 м. Дніпропетровська

     Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Малихіна В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі  м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

               07 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі  м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, в якому просить поновити строк звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність та зобов’язати нарахувати та провести відповідні виплати  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по час винесення судом постанови з урахуванням фактично виплачених сум. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась, тому просить вимоги задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження суддею одноособово без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу.     

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав,  надав суду заперечення проти позову та просив залишити позовну заяву без задоволення.

Крім того судом винесено ухвалу про залишення без розгляду позовних вимог в частині, що виходять за межі встановленого Законом строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 - пенсіонерка, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

            Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції.     

Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України з питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на всій території України та є остаточними і не можуть бути оскаржені.       

Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 року.     

В 2010 році дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.       

Згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, в у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, суд вважає необхідним з метою недопущення в подальшому порушення прав позивача вийти за межі позовних вимог, зобов’язавши відповідача перераховувати та виплачувати до змін в законодавстві надбавку до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд визнав необхідним зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплачувати надбавку до пенсії з 07 жовтня 2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 7-11, 71, 99, 158, 160, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі  м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.  

          Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі                               м. Дніпропетровська  щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії  - ОСОБА_1.

             Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська перерахувати та виплачувати ОСОБА_1, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 07 жовтня 2010 року.    

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови або отримання копії постанови апеляційної скарги.

             Суддя                                                                                                                                                    В.В. Малихіна