У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Жука В.Г., |
|
суддів |
Кравченка К.Т. і Кияшка А.Я. |
розглянула в судовому засіданні 21 вересня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 27 січня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимого 25.04.2003 року
Каховським районним судом
Херсонської області за ч.3 ст.185 КК України
на 3 роки позбавлення волі на підставі
ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік ,
засуджено:
за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 194 КК України на 5 років позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі;
за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено 8 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного пкарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і ОСОБА_1 остаточно призначено 9 років позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 5 квітня 2005 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 25.08.2003 року проник у квартиру АДРЕСА_1 та викрав майно ОСОБА_2 на суму 310 грн.. Після чого ОСОБА_1 знищив шляхом підпалу майно ОСОБА_2 на загальну суму 2727 грн.
15.01.2004 року ОСОБА_1 з метою скоєння нападу на ОСОБА_3 та заволодіння її майном намагався проникнути в її будинок. Проте довести до кінця злочин йому не вдалося з незалежних від нього причин.
16.01.2004 року ОСОБА_1 з метою заволодіння майном вчинив розбійний напад на ОСОБА_3 із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, заподіявши їй при цьому тяжкі тілеіні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перегляд судових рішень, вказуючи, що не вчиняв крадіжки та знищення майна ОСОБА_2, не намагався проникнути в будинок ОСОБА_3 з метою заволодіння її майном, не визнає себе винним у вчиненні розбійного нападу на неї. Зазначає, що лише заподіяв потерпілій тяжкі тілесні ушкодження. Посилається на порушення кримінально-процесуального закону, а саме, на порушення його прав на захист на досудовому слідстві. Вказує, що обмовив себе у вчнених злочинах, оскільки до нього на досудовому слідстві застосовувалось фізичне та психологічне насильство.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинених злочинах ґрунтуються як на показаннях самого засудженого, який повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, так і на інших доказах, досліджених судом у порядку ст. 299 КПК України.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в порядку ст. 299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, не досліджувалися докази щодо фактичних обставин справи.
Судом першої інстанції учасникам судового процесу, в тому числі і засудженому ОСОБА_1, було роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини, а тому його доводи щодо неправильної оцінки доказів, викладені у скарзі, не можна вважати обґрунтованими.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України кваліфіковано правильно.
Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.
Не грунтуються на матеріалах справи і твердження засудженого про те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства, оскільки дана обставина перевірялась судом і не знайшла свого підтведження.
Посилання засудженого про порушення його прав на захист на досудовому слідстві безпідставні. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було роз'яснено право мати захисника, яким він скористався.(а.с.124-146).
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
С у д д і: