У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Шелеста  М.А.,
суддів	Заголдного  В.В.,   Самелюка  П.О.,
за участю прокурора	Сушко  Т.М.

 

розглянула в судовому засіданні 31 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який затвердив обвинувальний висновок у справі на вирок Апеляційного суду Вінницької області від                   18 травня 2006 року, яким засуджено:

 

                            ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

не судимого,

 

         - за п. п. 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі;

         - за ст. 304 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 12 років позбавлення волі;

 

                            ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не судимого,

 

         - за п. п. 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 8 років позбавлення волі;

         - за ч. 1 ст. 186 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі      ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 8 років позбавлення волі.

 

         На підставі ст. 96 КК України ОСОБА_2 призначено примусове лікування від алкоголізму за місцем відбування покарання.

 

         Постановлено стягнути:

 

         - з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 2000 грн. на відшкодування матеріальних і 5000 грн. моральних збитків;

         - з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України у Вінницькій області за проведення експертиз 15532 грн. 53 коп.

 

         Як визнав суд, ОСОБА_1, працюючи охоронником, а ОСОБА_2 сторожем ферм та телятника ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з першої до другої години ночі 19 листопада 2005 року розпили спиртні напої разом з сторожем телятника № 1 ОСОБА_4 Потім після розпиття спиртних напоїв в ОСОБА_1 виник умисел на викрадення грошей в ОСОБА_4, які йому були необхідні для поїздки в м. Вінницю. Тому з цією метою ОСОБА_1 схилив неповнолітнього ОСОБА_2 скоїти крадіжку грошей в сплячого ОСОБА_4, який ліг спати в телятнику № 1, а сам пішов в інше приміщення.

 

         В той час ОСОБА_2 реалізуючи умисел на крадіжку грошей в      ОСОБА_4, почав доставати гроші з кишені ОСОБА_4, але         ОСОБА_4 проснувся і схопив ОСОБА_2 за руку, сказавши при цьому, що заявить про факт крадіжки його грошей в міліцію.

         Однак ОСОБА_2 вирвався від ОСОБА_4, відкрито заволодівши його грішми в сумі 43 грн. та прибіг до ОСОБА_1, якому розповів про грабіж грошей в ОСОБА_4, а також про те, що останній мав намір повідомити про даний злочин працівникам міліції.

 

         На повідомлене ОСОБА_1, продовжуючи втягнення ОСОБА_2 у злочинну діяльність, і з метою приховати скоєний ОСОБА_2 грабіж, схилив його вчинити разом вбивство ОСОБА_4.

 

         З цією метою ОСОБА_1 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2 маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_4, наказав ОСОБА_2 взяти з жолоба в корівнику ніж, а потім повернулися в телятник № 1, де між ними та ОСОБА_4 виникла суперечка, а потім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вивели ОСОБА_4 з телятника та підвели його до занедбаної криниці, де ОСОБА_1 наніс удари рукою в задню область голови ОСОБА_4, долаючи опір останнього. А після цього сказав         ОСОБА_2 щоби той ножем позбавив життя ОСОБА_4, на що            ОСОБА_2, погодившись, наніс декілька ударів ножем в область голови та шиї ОСОБА_4.

         В результаті настала смерть від гострої кровотечі назовні та масової крововтрати внаслідок пошкодження правої сонної артерії.

         З метою приховання слідів злочину, знаряддя вбивства та трупа ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вкинули тіло ОСОБА_4 в наповнений водою занедбаний колодязь, а також речі ОСОБА_4, а колодязь закидали гіллям.

 

         Також, ОСОБА_1 19 листопада 2005 року достовірно знаючи, що підпорядкований йому сторож ОСОБА_2, 1990 року народження, є неповнолітнім, і він, як старший за віком та за службовим положенням, умисно втягнув ОСОБА_2 в пияцтво спиртних напоїв в телятнику ІНФОРМАЦІЯ_3, а також втягнув у злочинну діяльність, тобто у вчинення крадіжки грошей в сумі 43 грн. у ОСОБА_4, яка переросла у вчинення ОСОБА_2 грабежу, а також вчинення умисного вбивства ОСОБА_4.

 

         Крім того, ОСОБА_2 19 листопада 2005 року, о другій годині, прийшов в телятник № 1 ІНФОРМАЦІЯ_3 і перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння намагався викрасти гроші у сплячого    ОСОБА_4 Однак ОСОБА_4 проснувся і в той момент коли ОСОБА_2 витягував гроші в сумі 43 грн., схопив його за руку, викривши тим самим крадіжку. Але ОСОБА_2 діючи самовільно, всупереч домовленості з ОСОБА_1 про крадіжку, не застосовуючи до ОСОБА_1 фізичного насильства, відкрито заволодів грішми ОСОБА_4, вирвавши свою руку з грішми з руки ОСОБА_4, після чого втік з місця злочину до ОСОБА_1.

 

         У касаційному поданні прокурора ставиться питання про скасування вироку суду щодо обох засуджених через неправильне застосування кримінального закону та м'якість призначеного обом засудженим покарання.

 

         У запереченнях на касаційне подання захисник ОСОБА_5 просить залишити вирок суду без зміни, а касаційне подання - без задоволення.

 

         Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав касаційне подання і вважав за необхідне виключити з вироку рішення суду про застосування до ОСОБА_2 примусового лікування від алкоголізму, як воно застосоване помилково, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає частковому задоволенню.

 

         Висновок суду про винність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам та грунтується на розглянутих у судовому засіданні доказах і не оспорюється у касаційному поданні.

 

         Вина засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 стверджується показаннями самих засуджених, потерпілої, свідків та іншими доказами, дослідженими і належним чином перевіреними судом.

 

         Доводи касаційного подання прокурора про м'якість покарання, призначеного ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - безпідставні.

 

         Судова палата з кримінальних справ Апеляційного суду Вінницької області при вирішенні питання про покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 врахувала характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, дані, що характеризують особи засуджених, що вони вчинили злочини вперше, щире каяття ОСОБА_2 та його молодість, тому колегія суддів не вбачає підстав для посилення покарання засудженим і скасування вироку у зв'язку з цим, як про це ставиться питання у касаційному поданні.

 

         Разом з тим, вирок суду підлягає зміні.

 

         Відповідно до вимог ст. 96 КК України та п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року “Про практику застосування судами заходів медичного характеру та примусового лікування”, лікування призначається тільки особам, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших людей. Алкоголізм до таких хвороб не відноситься, а тому суд помилково призначив ОСОБА_2 примусове лікування.

 

         На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України,

 

у х в а л и л а:

 

         Касаційне подання прокурора задовольнити частково.

 

         Вирок Апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_2 - змінити.

 

         Виключити з цього вироку рішення суду про застосування до          ОСОБА_2 примусового лікування від алкоголізму.

 

         В решті цей вирок залишити без зміни.

 

 

 

С у д д і:

 

 

Шелест  М.А.                       Заголдний  В.В.                   Самелюк  П.О.