П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

01.11.2007 р.                                                                                                     № 12/4 

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді ,

секретаря судового засідання ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

    Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідачів, у якому просить визнати бездіяльність відповідачів протиправною щодо своєчасної виплати грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі згідно з нормами речового забезпечення, та стягнути грошову компенсацію замість речового майна в сумі 3 793 грн. 59 коп.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на те, що позивач пенсіонер  Збройних Сил України, звільнений з військової служби за станом здоров'я у вересні 2006 року. В період проходження служби, у зв'язку із протиправною бездіяльністю відповідачів, він не отримав належне речове забезпечення (майно). Однак відповідачі відмовляють у виплаті грошової компенсації за нього.

Представник Військової частини А0231 позовні вимоги не визнав, аргументуючи тим, що у період 2000-2004 р.р. видачу речового забезпечення, а також виплату грошових компенсацій замість нього, законодавчими актами України було призупинено, а тому відповідачі у даному випадку діяли правомірно.

Представник Командування Сухопутних військ Збройних Сил України до суду не з'явився, повідомлялося належним чином, про причини неявки не сповістили.

Суд, вислухавши учасників адміністративного процесу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач проходив військову службу в Сухопутних військах Збройних Сил України у Військовій частині А0231. За наказом заступника Міністра оборони України від 25.08.2006 р. №22 звільнений з військової служби у відставку за станом здоров'я, а наказом командира військової частини від 25.09.2006 року виключений із списків особового складу частини з 23.09.2006 року.  

Як зазначили позивач та представник Військової частини А0231, дана Військова частина знаходиться на забезпеченні Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.

В період проходження служби позивач не був забезпечений належними майном, яке підлягало видачі згідно із нормами речового забезпечення.

Це стверджується поясненнями позивача, представника відповідача, що з'явився, та довідкою у справі.

У довідці-розрахунку від 29.12.2006 р. №50, що мається у справі, на отримання грошової компенсації за належне до видачі речове майно підполковнику ОСОБА_1 зазначена сума компенсації у розмірі 3793, 59 грн.

У статті 17 Конституції України закріплено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 64 Основного Закону встановлює, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

На час проходження служби позивача та його звільнення стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»передбачала, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. 

У пункті четвертому Рішення від 9 липня 2007 року N6-рп/2007 Конституційний Суд України робить висновок, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі (Бюджетному кодексі України), то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, яке визначає порядок речового забезпечення військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів Збройних Сил та інших військових формувань, а також військових ліцеїстів у мирний час.

Наказом Міністра оборони України «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. №1444»від 31.01.2006 р. № 45 затверджений Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час.

Згідно з п.3.1.12.  цього Порядку грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі (додаток 4), яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Отже, з урахування вище викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача  є обґрунтованими.

При цьому, з метою однакового застосування судами загальної юрисдикції положень Конституції та законів України, судом враховується позиція адміністративних судів у даній категорії справ. Зокрема, береться до уваги ухвала Вищого адміністративного суду  України від 22.08.2006 року за касаційною скаргою Рівненського обласного військового комісаріату на рішення Апеляційного суду Рівненської області від 17.03.2004 року у справі за позовом гр.ОСОБА_2 до Рівненського обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації замість речового майна, що міститься в «Системі комплексного інформаційного забезпечення «Ліга».

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідачі не довели правомірність своїх дій щодо відмови виплатити позивачу грошової компенсації замість речового майна.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову.

На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0231 та Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі згідно з нормами речового забезпечення.

Стягнути із Командування Сухопутних військ Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість речового майна, що підлягало видачі згідно з нормами речового забезпечення, в сумі 3 793 (три тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 59 коп.

Стягнути із Військової частини А-0231 та Командування Сухопутних військ Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 сплачений  судовий збір (державне мито) у розмірі 3 грн. 40 коп.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя                                                             Цвіркун Ю.І.