|
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28.12.2007 р. № 12/160
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі:
головуючого -судді Цвіркуна Ю.І.,
суддів Келеберди В.І., Кротюка О.В.,
при секретарі Казнадзей Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування рішення державного виконавця,
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, у якому, враховуючи змінені позовні вимоги, просить постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 29.08.2007 року ВП №4368906 про стягнення з боржника виконавчого збору визнати протиправною та скасувати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити, аргументуючи тим, що державним виконавцем при винесені оскаржуваної постанови порушені вимоги закону. При цьому посилався на обставини, що викладені у позовній заяві.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, аргументуючи тим, що державний виконавець у даному випадку приймав рішення з дотриманням положень Закону України «Про виконавче провадження». Подали письмові заперечення на позов.
Суд, вислухавши учасників адміністративного процесу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
З 02.08.2007 року по 18.09.2007 року у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України перебував на виконанні виконавчий лист Дарницького районного суду м. Києва від 22.06.2007 року №22-1011-а.
В силу вимог статті 24 закону України «Про виконавче провадження»старшим державним виконавцем Кириченком В.Г. 02.08.2007 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання вище зазначеного виконавчого документа.
Даною постановою боржнику -Міністерству охорони навколишнього природного середовища України встановлено строк на добровільне виконання рішення суду до 09.08.2007 року.
03.08.2007 року копії цієї постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.08.2007 року були направлені сторонам виконавчого провадження та до суду простою кореспонденцією, що підтверджується копіями відповідних супровідних листів та книги реєстрації вихідної кореспонденції.
14.08.2007 року до Міністерства юстиції України на ім'я старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Мін'юсту України Кириченка В.Г. надійшов лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08.08.2007 року №118/24/5-7, в якому зазначається таке: «Міністерство охорони навколишнього природного середовища України на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва про стягнення з Міністерства на користь ОСОБА_1 згідно виконавчого листа від 22.06.06 №22-1011-а повідомляє свої реквізити: р/р 352230510000050 в ОПЕРУ ДКУ МФО 820172, 01014 м.Києв-14, вул.Бастіонна, 6.»
Представник позивача не заперечив того, що даний лист мав місце.
Як видно, цей лист є підтвердженням того, що позивач отримав постанову по відкриття виконавчого провадження від 02.08.2007 року, а також те, що йому було відомо про необхідність виконання відповідного рішення суду.
Однак до 29.08.2007 року позивач не виконав дане рішення суду. Зокрема, до 29.08.2007 року державний виконавець не отримав жодних підтверджень щодо виконання боржником рішення суду у добровільному порядку.
З огляду на ці обставини та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Писарчук М.Б. 29.08.2007 року прийняв постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №4368906.
Згідно з даною постановою із боржника -Міністерства охорони навколишнього природного середовища України стягнуто виконавчий збір у розмірі 7 833, 60 грн.
29.08.2007 року копії цієї постанови були направлені сторонам виконавчого провадження та до суду простою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.
Оскілки старший державний виконавець Кириченко В.Г. був звільнений з Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, відповідне виконавче провадження прийнято до виконання головним державним виконавцем Писарчуком М.Б., про що 21.08.2007 року винесено постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання, копія якої мається в матеріалах справи. При цьому даний факт не впливає на строки здійснення виконавчого провадження, що визначені у Законі України «Про виконавче провадження».
11.09.2007 року державним виконавцем були стягнуті та перераховані кошти за рішенням суду стягувачу -ОСОБА_1 та виконавчий збір. Таким чином, ці кошти були стягнуті після закінчення строку на оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження від 02.08.2007 року та про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.08.2007 року.
У зв'язку із фактичним повним виконанням судового рішення, 18.09.2007 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якої 19.09.2007 року направлено сторонам виконавчого провадження та до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідний суб'єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження вичерпно визначені у законі.
В силу ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.27 даного Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Згідно із ч.1 ст.30 Закону державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Стаття 44-1 Закону України «Про виконавче провадження»визначає порядок виплати стягнених грошових сум.
Питання щодо стягнення виконавчого збору регулюється ст.46 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, у ст.46 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір не стягується із страховиків, які здійснюють державне обов'язкове особисте страхування, при виконанні державними виконавцями рішень про стягнення коштів за державним обов'язковим особистим страхуванням, а також з осіб, звільнених від його сплати згідно з законодавством, а також за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. У разі коли стягнутої з боржника суми недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно від стягнутої суми. Постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. У разі закриття виконавчого провадження у зв'язку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові. У разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом. Постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору може бути скасована за заявою боржника начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, якщо боржник оплатить витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, у разі: 1) прийняття судом відмови стягувача від стягнення; 2) смерті або оголошення померлим стягувача чи визнання його безвісно відсутнім або ліквідації стягувача - юридичної особи, якщо виконання вимог стягувача у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 3) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, або на письмову вимогу чи заяву стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована за поданням державного виконавця начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, у разі: 1) смерті або оголошення померлим боржника або визнання його безвісно відсутнім чи ліквідації боржника - юридичної особи, якщо виконання обов'язків боржника у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 2) недостатності майна юридичної особи - боржника, що ліквідується; 3) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Згідно із ч.8 ст.50 Закону стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Враховуючи вище зазначені положення Закону та встановлені у суді обставини, є підстави вважати, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.08.2007 року ВП №4368906, відповідає правовим нормам.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач в судовому засіданні не довів протиправність оскаржуваної постанови відповідача.
Посилання позивача та його представника про порушення державним виконавцем правових норм при здійсненні відповідного виконавчого провадження в суді не підтвердилися.
В свою чергу, відповідач представив достатньо доказів щодо законності рішення державного виконавця.
Отже, враховуючи положення чинного законодавства України та обставини справи, суд вважає, що рішення відповідача у даному випадку є правомірним, а пред'явлений до нього позов необґрунтованим.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163, 181 КАС України, суд
постановив:
В позові Міністерства охорони навколишнього природного середовища України відмовити повністю.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Ю.І. Цвіркун
Судді: В.І. Келеберда
О.В. Кротюк