П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

27.11.2007 р.                                                                                                     № 12/82 

    Окружний адміністративний суд міста Києва в складі:

головуючого -судді Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Казнадзей Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.09.2007 року ВП№4666076 та зобов'язання вчинити певні дії.

В суді представник позивача підтримав позовні вимоги і просив: - визнати дії відповідача протиправними; - скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 05.09.2007 року ВП№4666076; - зобов'язати відповідача прийняти до виконання завірену Голосіївським районним судом міста Києва копію ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 25.05.2006 року; - відкрити виконавче провадження та виконати ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 25.05.2006 року, а саме зняти усі заборони, встановлені ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.04.2006 року; - зобов'язати відповідача, у разі задоволення позову, подати суду звіт про виконання судового рішення.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена правомірно, оскільки виконавчий документ -ухвала Апеляційного суду Житомирської області скріплена печаткою Голосіївського районного суду міста Києва, що суперечить вимогам закону.

Суд, вислухавши представників сторін та дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 05.04.2006 року №2-а-266/06 задоволено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про визнання недійсними та скасування рішення ДКЦПФР України щодо реєстрації інформації про додатковий випуск акцій АКБ «Укрсоцбанк».

Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби міста Києва вищезазначену ухвалу було прийнято до виконання та встановлено заборону Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації, державному реєстратору, Управлінню з питань підприємницької діяльності здійснювати державну реєстрацію змін до статуту АКБ «Укрсоцбанк»та нової його редакції, вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо АКБ «Укрсоцбанк».

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 25.05.2006 року скасовано ухвалу  Богунського районного суду міста Житомира від 05.04.2006 року про забезпечення позову.

Крім того, ухвалою цього ж суду відповідну справу передано на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття до виконання ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 25.05.2006 року і надав копію цієї ухвали, завірену печаткою Голосіївського районного суду міста Києва.

Постановою головного державного виконавця Зорі А.С. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 05.09.2007 року було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті провадження з примусового виконання ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 25.05.2006 року №22ас/1413 про скасування заходів забезпечення позову щодо ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 05.04.2007 р., на підставі того, що виконавчий документ Апеляційного суду Житомирської обл. скріплено печаткою Голосіївського районного суду м. Києва. При цьому у даній постанові йде посилання на статті 19, 26 Закону України   «Про виконавче провадження».

У ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»визначені виконавчі документи за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Так, в силу п.2 ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження»встановлені вимоги до виконавчого документа.

Підстави відмови у відкритті виконавчого провадження визначені у ст.26 даного Закону.

У пункті 18.7., підпункті 18.7.1 Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах, що затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 5 грудня 2006 року N155, передбачено, що копії постанов, ухвал у справах повинні бути підписані та скріплені гербовою печаткою. У разі коли судове рішення не набрало законної сили, про це зазначається на копії, що видається. Копії судових рішень видаються особам, які відповідно до законодавства мають право на їх одержання. Якщо копія викладена на кількох аркушах, вони повинні бути прошнуровані і скріплені підписом працівника апарату суду та печаткою суду із зазначенням кількості зшитих аркушів.

Проаналізувавши положення названих вище статей Закону України «Про виконавче провадження»та Інструкцію з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах, що затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 5 грудня 2006 року N155, є підстави вважати, що державним виконавцем неправомірно відмовлено позивачу у відкритті виконавчого провадження. Зокрема, законодавчі акти не передбачають підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у зв'язку із тим, що рішення одного суду скріплено печаткою іншого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Таким чином, відповідний суб'єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження вичерпно визначені у законі.

Однак оскаржуване рішення відповідача не відповідає положенням закону та порушує права позивача. Тому таке рішення є неправомірним.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Але відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірність оскаржуваної постанови.

Разом з тим, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки  вимоги про виконання ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 25.05.2006 року щодо зняття заборон, встановлених ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.04.2006 року, є передчасними. Питання щодо можливості виконання даного рішення суду можуть бути вирішенні після відкриття виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

В силу ст. 267 КАС України суд вважає доцільним зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. 

З огляду на принцип диспозитивності в адміністративному судочинстві та відповідну заяву представника позивача, є підстави вважати, що питання про розподіл судових витрат у цій справі є вирішеним.

На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163, 181, 267 КАС України, суд

постановив:

Позов Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»задовольнити частково.

Визнати постанову головного державного виконавця Зорі А.С. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.09.2007 року ВП№4666076 -неправомірною.

Скасувати постанову головного державного виконавця Зорі А.С. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 25.05.2006 року ВП№4666076.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві відкрити виконавче провадження та здійснити заходи на виконання Ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 25.05.2006 року №22ас/1413А, якою скасовано ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 05.04.2006 року, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві подати до Окружного адміністративного суду міста Києва звіт про виконання даного судового рішення в місячний строк з дня набрання ним законної сили.

В решті позовних вимог -відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя                                                             Цвіркун Ю.І.