Справа №  2-а-742/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

          03 березня 2011 р.                                                                                         м.Шахтарськ

             Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                                             Пархоменко І.А.,

при секретарі                                                              Лисенко Л.О.,

позивача                                                                          ОСОБА_1

представника позивача                                                   ОСОБА_2                                           представників відповідача                                           ОСОБА_3

                                                                                 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії, -

встановив:   

Позивачка звернулася  до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 20 січня 2009 року вона одержує від  відповідача пенсію в зв’язку з втратою годувальника - її чоловіка ОСОБА_5. Другу частку цієї пенсії на період навчання одержував його син ОСОБА_6.  Після закінчення строку навчання з 01 липня 2010 року виплату пенсії в зв’язку з втратою годувальника ОСОБА_6 було припинено.  З 01 липня 2010 року відповідач став  виплачувати їй пенсію як єдиному утриманцю. В листопаді 2010 року ОСОБА_6 надав документи, які є підставою для отримання ним пенсії в зв’язку з втратою годувальника.   Внаслідок цього з 01 липня 2010 року йому знову була виділена частка пенсії в зв’язку з втратою годувальника, а розмір її пенсії було зменшено. Разом з цим, із її пенсії було проведено відрахування. Відповідач пояснив, що розмір її пенсії перераховано з 01 липня 2010 року з врахуванням виділення частки пенсії ОСОБА_6, а виплачена їй надлишок пенсія за період з 01 липня 2010 року по 30 листопада 2010 року буде відрахована з її пенсії на підставі ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Ці дії відповідача вважає незаконними, та такими, що порушують її права.

В судовому засіданні позивачка та її представник, діюча на підставі ордеру, підтримали позовні вимоги повністю, просили їх задовольнити, визнати незаконним розпорядження відповідача  про перерахунок її пенсії за період з 01 липня 2010 року по 30 листопада 2010 року, та відрахування із пенсії в сумі 1429,20 грн., яке прийняте на порушення вимог закону, зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачки за період з 01 липня 2010 року по 30 листопада 2010 року як на єдиного утриманця без виділення частки пенсії ОСОБА_6 та виплатити відраховану з її пенсії суму.

Представник відповідача ОСОБА_3, діюча на підставі довіренності, в судовому засіданні позов не визнала та пояснила суду, що основна частка пенсії в зв’язку з втратою годувальника була призначена ОСОБА_1 За бажанням ОСОБА_6 йому була виділена його частка пенсії. Після закінчення підстав для виплати йому пенсії, виплату частки пенсії позивачці також було припинено до з’ясування обставин. Оскільки при отриманні пенсії двома утриманцями, розмір частки кожного пенсіонера менше, аніж розмір пенсії на єдиного утриманця, вони не могли продовжувати виплачувати позивачці пенсію в попередньому розмірі та запропонували їй зачекати до того часу, коли ОСОБА_6 надасть документи для подовження виплати йому його частки пенсії. Позивачка не погодилась, тому за її заявою від 09 липня  2010 року виплату їй пенсії в зв’язку з втратою годувальника незалежно від надання ОСОБА_6 довідки з місця навчання, без врахування другого утриманця в розмірі 1418,00 грн. було продовжено з 01 липня 2010 року.  04 листопада 2010 року в УПФУ в м. Шахтарську з УПФУ за місцем проживання ОСОБА_6 надійшли документи про подовження ОСОБА_6 його частки пенсії з 01 липня 2010 року. Тому розмір її пенсії було перераховано з 01 липня 2010 року з урахуванням виділення частки пенсії ОСОБА_6 і розмір пенсії склав 1134,40 грн. Вини позивачки в виплаті їй пенсії надміру немає, але в таких випадках УПФУ використовує саме таке формулювання в розпорядженні про відрахування надміру виплаченої суми  пенсії.  

Представник відповідача ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності, також позов не визнала і дала суду аналогічні пояснення.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.         

З пенсійної справи, оглянутої в судовому засіданні,  вбачається, що позивачка перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії в зв’язку з втратою годувальника з 20 січня 2009 року. До 01 липня 2010 року пенсія виплачувалась їй в розмірі 1134,40 грн. Другу частку пенсії в зв’язку з втратою годувальника отримував ОСОБА_7 як повнолітня дитина, яка навчається. З 01 липня 2010 року розмір пенсії позивачки було перераховано в зв’язку з тим, що виплата частки пенсії ОСОБА_6 з того часу було припинено. Розмір її пенсії  склав    1418,00 грн. З 04 листопада 2010 року розмір пенсії ОСОБА_7 було знову перераховано в зв’язку з надходженням відомостей про те, що з 01 липня 2010 року ОСОБА_6 подовжено виплату його частки пенсії в зв’язку з втратою годувальника. Внаслідок перерахунку з 01 липня 2010 року розмір пенсії позивачки склав 1134,40 грн. Відповідач видав розпорядження про утримання згідно зі ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» переплати пенсії ОСОБА_7, яка виявлена при виділенні долі пенсії в сумі 1429,20 грн. за період з 01 липня 2010 року по 30 листопада 2010 року.

ОСОБА_7 31 серпня 2010 року змінила прізвище ОСОБА_7 на ОСОБА_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом, виданим 31 серпня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Шахтарську  Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області.

Згідно з ч.1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія в зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім’ї - 50% пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше членів  сім’ї - 100%  пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно з ч.2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зміна розміру пенсії, або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру, або припинення виплати пенсії.

Ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає можливість утримання сум пенсій надміру виплачених внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду, чи в судовому порядку.  

Таким чином, відповідач зобов’язаний був змінити розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2010 року після закінчення в червні 2010 року підстав для виплати частки пенсії з втрати годувальника  ОСОБА_6 та виплачувати їй пенсію як єдиному утриманцю.

Із пенсійної справи позивачки, оглянутої у судовому засіданні (а.с.89), а також відповіді УПФУ в м. Шахтарську від 30 грудня 2010 року за № 117/В-01-01-03 вбачається, що документи про подовження частки пенсії з втрати годувальника ОСОБА_6 з 01 липня 2010 року надійшли відповідачу 04 листопада 2010 року. Тому відповідач повинен був виплатити ОСОБА_6 його частку пенсії з 01 липня 2010 року.

Судом встановлено, що з боку ОСОБА_1 не було зловживань, які привели до виплати їй пенсії надміру. Цю обставину не заперечували в судовому засіданні представники відповідача. Не встановлено інших передбачених ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» підстав для утримань з пенсії позивачки. Отже у відповідача не було передбачених законом підстав для проведення утримань із її пенсії.

За таких підстав суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, для відновлення порушених прав позивачки,  частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 162 КАС України,   ст.50 Закону України « Про загальнообо»язкове   соціальне страхування», суд

                                                  постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії  задовольнити частково.

Визнати неправомірним розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську    про удержання пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 у розмірі 1429 грн  за період з 1.07.2010 року по 30.11.2010 року.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України провести перерахування та виплати пенсії по втраті годувальника  ОСОБА_1 за період з 1.07.2010 року по 30.11.2010 року  як на одного утриманця.

В іншій частині позову відмовити

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання судового рішення у повному обсязі.             

Вступна та резолютивна частини постанови складені 3 березня 2011 року

Постанова може бути оскаржена в установленому законодавством порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя                                        І.О.Пархоменко