Справа № 2-1946/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

27.04.2011 року                    Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі:    головуючого - судді                    Шестакової З. С.,

                  при секретарі -                             Пометій Є.Т.,

за участю: позивачки –                                 ОСОБА_1,

                  відповідача –                               ОСОБА_2

                  розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд

встановив:

          Позивач звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу.

Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 30 жовтня 1971 року. Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей.

Після звільнення зі служби у 1997 році поведінка відповідача різко змінилась, він став зловживати алкогольними напоями, агресивно поводити себе в присутності дітей, онуків, виражаючись нецензурною лайкою, веде себе неадекватно на зауваження та прохання не реагує та продовжує створювати у сім’ї обстановку, яка негативно відображається на сумісному житті. Відповідач зі своєї пенсії сплачує лише тільки комунальні послуги, на ведення іншого господарства матеріальної допомоги не надає.

За останній час тяга відповідача до спиртного зросла, він практично кожного дня приходить до дому у нетверезому стані влаштовує сварки, виганяє її з квартири, неодноразово погрожував вбивством, тілесними ушкодженнями. 10 вересня, знаходячись в нетверезому стані відповідач влаштував бійку та спричинив їй тілесні пошкодження.

На її не однократні прохання розірвати шлюб категорично відмовляється та продовжує неадекватно поводити себе.  

Враховуючи, що спільне проживання неможливе та через боязнь за своє життя та здоров’я просить розірвати шлюб.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала. При цьому вона показала, що шлюбні відносини та ведення спільного господарство припинилось більш ніж десять років назад.

Примирення між подружжям не доцільне, оскільки вона побоюється погроз її життя та здоров’я  з боку відповідача. А тому, з метою зберігання здоров’я,  просила суд задовольнити позовні вимоги та розірвати шлюб.      

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив. Не згоден розривати шлюбні відносин. Буде згодний на розірвання шлюбу за умови вирішення його вимог стосовно спільного майна подружжя.

Відповідач не оспорював факт припинення шлюбних стосунків з ОСОБА_1, але зазначив, що шлюбні відносини припинились менш ніж десять років назад.

Просив суд в позові позивачці відмовити.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного із подружжя, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 30 жовтня 1971 року. Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей.

Судом встановлено, що у сім’ї ОСОБА_1 склалися напружені відносини, через зловживання відповідачем алкогольними напоями, агресивної поведінки, постійних погроз та застосування фізичної сили по відношенню до позивача.

Сторони тривалий час сімейні стосунки не підтримують та спільного господарства не ведуть.

Детально вивчивши та оцінивши мотиви розлучення, повно та всебічно  з’ясувавши  фактичні відносини подружжя, суд приходить до висновку, що причини, які змусили позивачку наполягати на  розірванні шлюбу, являються обґрунтованими.

Дійсно у сім’ї подружжя ОСОБА_1 склалися неприязні стосунки, із-за різних поглядів на життя, між ними постійно виникають сварки на ґрунті зловживання алкогольними напоями з боку відповідача постійних погроз життю і здоров’ю ОСОБА_1   

Оскільки сторони не мають неповнолітніх дітей, не досягають згоди з приводу спільного проживання, поглядів на життя та ведення домашнього господарства, суд вважає недоцільним  застосовувати  встановлені законом заходи з примирення сторін, через те, що з огляду на те, які стосунки склалися між сторонами, їх примирення неможливе. Крім того, про це свідчить і та обставина, що в кожному судовому засіданні сторони реагують одне на одного ще з більшим відторгненням.    

Факт жорстокого та неповажного відношення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у суду не викликає сумніву, оскільки підтверджується довідкою судово-медичної експертизи №504 від 13.09.2010 року, які підтверджують факт нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_1

З урахуванням об’єктивних критеріїв, які склалися у сім’ї ОСОБА_1, а саме: нездорові та несприятливі умови, тривалість розладу в сім’ї, погрози з боку ОСОБА_2, його неповажні та пригноблюючі відношення до дружини, побоювання позивачки за своє життя  та здоров’я, суд, захищаючи інтереси позивача, її здоров’я та право на нормальне життя, вважає недоцільним  збереження сім’ї, оскільки їх примирення неможливе.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що заперечення відповідача про неможливість розірвання шлюбу без вирішення питання про розподіл спільного майна подружжя направлені не на збереження сім’ї.  

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 56 СК України примушування до збереження шлюбних відносин є порушення права дружини, що може мати наслідком розірвання шлюбу на підставі ч. 2 ст. 112 СК України.

З позовом про розподіл майна сторони до суду не звертались.

На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212,214-215,217-218 ЦПК України, 56, 110, 112 СК України, суд

вирішив:

          Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, 30 жовтня 1971 року у відділі РАГС м. Нікополя Дніпропетровської області, актовий запис №1277,  від якого неповнолітніх дітей немає, розірвати.

          Після розірвання шлюбу громадянці ОСОБА_1 залишити прізвище „ОСОБА_1”, громадянину ОСОБА_2 залишити прізвище „ОСОБА_2”.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:З. С. Шестакова