СПРАВА № 2 а - 334/09

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

6 травня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Ходирєвої І.В

при секретарі Крютченко Н.А.,

розглянувши в судовому засіданні у залі суду м. Антрацит справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради при призначенні, виплаті, перерахуванні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області (далі УПСЗН) про визнання протиправними дій УПСЗН при призначенні, виплаті, перерахуванні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В обгрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 послалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дитину - доньку ОСОБА_2.

Згідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" у неї виникло право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого Законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років.

Вищевказаний вид державної допомоги їй було призначено з 13.09.2007 року по 21.07.2010 року. Нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною їй проводив відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області.

20.10.2008 року вона звернулась до відповідача із зверненням, в якому зауважила на те, що розмір допомоги, який їй виплачує останній, не відповідає соціальним стандартам, є недостатнім для реальної допомоги по утриманню дитини, що відповідач неправильно враховує при обчисленні розміру державної допомоги вимоги Конституції України та Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", а тому діє незаконно.

Із відповіді Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради від 29.10.2008 року вона дізналась, що при нарахуванні їй державної допомоги застосовувались норми Законів про державні бюджети за 2007-2008 роки і тим самим були звужені зміст та обсяг її існуючих прав, а також прав її дитини на достатній рівень соціальної допомоги.

Послалась на те, що її вимоги обгрунтовуються наступним.

 ст. 15 ч. 1 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" передбачена державна допомога до досягнення дитиною 3-х років прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога виплачується щомісячно.

Розмір прожиткового мінімуму, що береться для розрахунку допомоги, щорічно встановлюється Законами про Державний бюджет, які приймаються відповідно до Конституції України в порядку, встановленим Бюджетним Кодексом.

Законом "Про Державний бюджет на 2007 рік" дію частини першої ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" зупинено на 2007 рік.

Згідно вимог Конституції України, при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а закріплені Конституцією права та свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.

Зазначеним керувався і Конституційний Суд України, приймаючи рішення від 9.07.2007 року, яким визнав неконституційним положення Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", а саме, п. 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані еконституційними.

Вважає, що згідно вимог Конституції України дія Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" в частині зупинення дії п. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" втратила силу з 9 липня 2007 року.

Норма Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" про встановлення розміру державної допомоги сім’ям з дітьми у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років є чинною.

Послалась на те, що Конституція України передбачає, що матеріальна шкода у вищевказаному випадку відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населенні Антрацитівської міської Ради Луганської області, повинен сплатити їй недоплачену суму державної допомоги за період з 13.09.2007 року по 31.12.2007 року.

На 2007 рік Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434гр., з 1 квітня - 463 гр., з 1 жовтня - 470 гр.

З урахуванням вказаних норм розмір належної їй державної допомоги за період з 13.09.2007 року по 31.12.2007 року складає: 463, 0 гр.: 30 дн. х 18 дн. (вересень) + 470, 0 х З = 1410, 0 грн. (жовтень - грудень), а всього 1687, 80 грн.

Фактично у період з 13.09.2007 року по 31.12. 2007 року за даними відповідача їй було сплачено 500, 95 грн.

Вважає, що відповідач повинен їй сплатити недораховану суму: 1687, 80 грн.-500, 95 грн. = 1186, 85 грн.

Конституційний Суд в своєму рішенні від 9 липня 2007 року зазначив те, що зі змісту ст. ст. 8, 19, 85, 92, 95-98 Конституції України та норм Бюджетного Кодексу вбачається, що Закон « Про Державний бюджет України» має особливий предмет регулювання відмінний від інших законів України і стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних Законів України, а також встановлюватися інше додаткове правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в ч.3 ст. 27 Бюджетного Кодексу.

Метою і особливістю Закону « Про Державний бюджет України» є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій.

При прийнятті Закону « Про Державний бюджет України» мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна

Вважає, що вона має правові підстави вимагати від відповідача сплати їй недоплаченої суми державної допомоги за 2007 рік, відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Сума повинна розраховуватись із розміру мінімального прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років за відповідний період за мінусом фактично сплаченої суми, з урахуванням прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України « Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Просить визнати незаконними дії відповідача та стягнути недоплачену їй суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1.09.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1982, 60 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позов з вищевказаних підстав і просить:

•   -     поновити строк позовної давності,

•   -     визнати неправомірною відмову УПСЗН в перерахунку та сплаті її в повному обсязі державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років.

•   -     зобов’язати УПСЗН нарахувати та сплатити на її користь різницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року,

•   -     стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 зауважила на те, що вона не пропустила строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки з часу народження дитини вона займалась тільки доглядом за немовля і не мала можливості слідкувати за змінами законодавства. Про порушення своїх прав дізналась із засобів масової інформації тільки у жовтні 2008 року, тому 20.10.2008 року звернулась за відновленням своїх порушених прав спочатку до відповідача, а потім 10.02.2009 року - до суду

Відповідач - представник Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області - Шевченко Л.В. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала і пояснила, що Управління не погоджується з позицією позивачки, що їй у період з вересня по грудень 2007 року не сплачена у повному обсязі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вважає необгрунтованим посилання позивачки на те, що Управління при нарахуванні їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з липня 2007 року, невірно були враховані норми Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми".

Зауважила на те, що згідно зі ст. 13 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" в редакції Закону № 2334-14 від 22.03.2001 року, який діяв у 2007 році, право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі державного загальнообов’язкового страхування особа, яка здійснює догляд за дитиною.

У 2007 році призначення і виплата допомоги по догляду за дитиною застрахованим особам регулювалося « Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13.

Згідно з п. 9 вказаного Порядку, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу, але не менше 23 % зазначеного прожиткового мінімуму.

Саме у такому розмірі позивачці виплачувалась допомога по догляду за дитиною у 2007 році.

Таким чином, посилання позивачки на статті Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", а також на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" в частині зупинення на 2007рік дії частини першої

мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу, але не менше 23 % зазначеного прожиткового мінімуму.

Саме у такому розмірі позивачці виплачувалась допомога по догляду за дитиною у 2007 році.

Таким чином, посилання позивачки на статті Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", а також на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" в частині зупинення на 2007рік дії частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", в обгрунтування своїх вимог стосовно розміру допомоги на 2007 рік, є безпідставними, оскільки позивач у 2007 році взагалі не мала права на отримання допомоги по догляду за дитиною до 3-х років за зазначеним Законом.

Тільки з 1 січня 2008 року, згідно зі змінами, внесеними до Закону України " Про державну допомогу сім"ям з дітьми" Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України", особи, застраховані у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, набули право на отримання допомоги за зазначеним Законом.

Вважає вимоги позивачки щодо стягнення на її користь різниці недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік неправомірними.

Зауважила на те, що дії Управління не можна вважати неправомірними.

Не відповідає дійсності посилання позивачки на те, що Управління не виконало норми Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", оскільки ніяких інших положень зазначеного Закону, що стосувалися б виплати допомоги по догляду за дитиною особі, застрахованій у сістемі загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім визначених Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України"- не існує.

Крім того, послалась на те, що згідно зі ст. 87 Бюджетного Кодексу України, соціальний захист та соціальне забезпечення є видатками, що здійснюються з державного бюджету України. Згідно зі ст. 7 зазначеного Кодексу, одним з принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням.

 ст. 51 Бюджетного Кодексу України зазначено, що стадіями виконання Державного бюджету України є встановлення бюджетних асигнувань, затвердження кошторисів, взяття бюджетних зобов’язань. Саме кошторис надає юридичній особі повноваження, щодо здійснення видатків відповідно до бюджетних призначень, Розпорядники бюджетних коштів беруть зобов’язання тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь які зобов’язання за коштами державного бюджету України, взяті без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень встановлених законом України "Про Державний бюджет України", не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких забов^язань не здійснюються.

Таким чином до 9 липня 2007 року таку допомогу позивачка повинна була отримувати згідно зі ст. ст. 42, 43 Закону України " Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", адже ст. 43 зазначеного Закону стала діючою, а ст. 42 у 2007 році ніхто не зупиняв.

Згідно з абзацем 2 преамбули Закону України " Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Зазначила, що згідно з п.5 розділу 9 "Прикінцеві положення" Закону України " Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою

працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених ст. 43 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно с встановленням розміру страхових внесків з оступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.

Таким чином, вважає неправомірними вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо стягнення з Управління заборгованості допомоги по догляду за дитиною за 2007 рік, просить у задоволенні позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Суд, вислухавши позивачку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повно і всебічно з»ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_2 (а.с. 8)

Управлінням праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області позивачці призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13.09.2007 року по 21.07.2010 року.(а.с. 10, 11)

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1.11. 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно - правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Кодексом адміністративного судочинства України, а саме, ст. 8 встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 28П-ХІІ від 21.11.1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, громадяни Україна, в сім’ях в яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених дим Законом та іншими законами України,

 ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 28П-ХІІ передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 28П-ХІІ є спеціальним законом, що регулює правові відносини, пов»язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», при

цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 № 489-V було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 № 489-V було зупинено на 2007 рік дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Відповідачем, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік» позивачці було виплачено державну допомогу по догляду за дитиною за період з 1.09.2007 року по 31.12. 2007 року в розмірі 816, 40 грн.(а.с. 14).

Згідно вимог Конституції України при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.

Цією тезою керувався Конституційний Суд України, приймаючи рішення від 9.07. 2007 року.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року у справі про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ст. ст. 56, 71 Закону України" Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, є остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, з 9.07.2007 року була відновлена дія ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХЇЇ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області щодо виплати позивачці ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для дітей до 6 років за період з 13.09.2007 року по 31.12.2007 року -є незаконною.

Частиною 1 ст. 5 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 28П-XII від 21.11.1992 року передбачено, що виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначаються і виплачуються органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

На 2007 рік Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня — 434 гр., з 1 квітня — 463 гр., з 1 жовтня — 470 гр..

Суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 мас право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 13.09.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а тому погоджується з вимогами позивачки.

Суд погоджується з розрахунком недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проведеним позивачкою ОСОБА_1 в розмірі 1186, 85 гр. і вважає його вірним.

 ст. 4 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

За таких обставин, суд вважає, що вказана сума недоплаченої відповідачем позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має бути стягнута за рахунок коштів Державного бюджету України,

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, оскільки судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства, в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно ч.2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Суд вважає на необхідне поновити позивачці ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки остання пропустила його з причини, яка на думку суду є поважною.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з часу народження дитини займалась тільки доглядом за немовля і не мала можливості слідкувати за змінами законодавства.

Про порушення своїх прав позивачка ОСОБА_1 дізналась із засобів масової інформації тільки у жовтні 2008 року, тому звернулась за відновленням своїх порушених прав спочатку до відповідача, а потім 10.02.2009 року - до суду.

Відповідно до ст. 94 ч. КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України або із місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Звертаючись до суду, позивачка сплатила судовий збір у розмірі 11, 86 грн., згідно квитанції № 116/166 від 9.02.2009 року на суму 11, 90 грн.(а.с. 1).

Відповідач відноситься до органів місцевого самоврядування.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1, задоволені повністю, то за таких обставин, суд вважає на необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивачки ОСОБА_1, суму судового збору в розмірі 11, 86 грн. На підставі викладеного,

керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 87, 94, 99, 122, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст. 3, 8, 19, 92 Конституції України, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 28П-ХІІ від 21.11.1992 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 1.11. 1996 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради при призначенні, виплаті, перерахуванні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області щодо відмови у перерахунку та сплаті у повному обсязі державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 13.09.2007 року по 31.12.2007 року - протиправними.

1.   3.     Забов’язати Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради Луганської області перерахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 13 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років за рахунок коштів Державного бюджету України.

2.   4.     Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов»язані зі сплатою судового збору в розмірі 11, 86 грн.

Постанова може бути оскаржена в Донецькому адміністративному апеляційному суді шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.