СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

                                                                                                                                                              Постанова

Іменем України

19 вересня 2006 року

Справа № 2-22/7739-2006

 

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Горошко Н.П.,

суддів                                                                      Прокопанич Г.К.,

                                                                                          Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,  суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_2

позивача: ОСОБА_3 ,  суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_2

відповідача: не з'явився, сільськогосподарського виробничого кооперативу "Северний Крим";

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Яковлєв С.В.) від  29 травня 2006 року у справі №2-22/7739-2006

за позовом           суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до           сільськогосподарського виробничого кооперативу "Северний Крим" (АДРЕСА_2)

  

про про стягнення 50773,25 грн., за зустрічним позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу  "Северний Крим" до суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1  про  визнання частково недійсним договору позики

                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням  господарського  суду  Автономної Республіки Крим від 29 травня 2006 року  у справі № 2-22/7739-2006  у задоволенні первісного позову про стягнення  5077,25 грн. відмовлено.

                    Зустрічний позов сільськогосподарського виробничого кооперативу  "Северний Крим" до суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 про  визнання частково недійсним договору позики  задоволено.

                    Суд визнав недійсними пункти 2 та 5 договору позики,  укладеного  01 квітня 2003 року між суб'єктом підприємницької діяльності  ОСОБА_1   та сільськогосподарським виробничим кооперативом  "Северний Крим".

                    Суд стягнув з суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу  "Северний Крим" 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Не погодившись з рішенням господарського суду, суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1  звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати  та прийняти нове рішення, яким  стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу  "Северний Крим" на користь суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 заборгованість у сумі  50733,25 грн.

                    Сторона вважає, що  при укладенні договору від 01 квітня 2003 року сторони передбачили умови його виконання та прийняли на себе зобов'язання.

                    Позивач свої умови за договором виконав у повному обсязі.

                    Відповідач умови договору не виконав зовсім.

                    Таким чином, сторона вважає, що керуючись статтею  48 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) як  підставою недійсності умов  укладеного договору  та статтею 374 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року), господарський  суд грубо   порушив  майнові права позивача, та як при недійсності умов договору кожна із сторін зобов'язана повернути  іншій стороні  все отримане за договором, а при неможливості  повернути отримане в натурі -  відшкодувати  його вартість грошами.

          За клопотанням позивача судочинство здійснювалось  російською мовою у відсутності представника відповідача, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомленого належним чином, але не скориставшогося своїм правом участі у судовому засіданні.

          Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року у зв'язку з  зайнятістю в іншому  судовому засіданні судді Борисової Ю.В., було здійснено заміну судді Борисової Ю.В. на суддю  Прокопанич Г.К.

                    На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши  справу, встановила наступне.

                    01 квітня 2003 року сільськогосподарський виробничий кооператив "Северний Крим" та суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 уклали договір позики  (а.с. 17).

                    Відповідно пункту 1 договору від 01 квітня 2003 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 передає  сільськогосподарському виробничому кооперативу "Северний Крим" ячмінь у кількості  23380 кг за заставною ціною - 0,625 грн. за  1 кг на суму 14612,50 грн.

                    Пунктом 2 цього договору передбачено, що  відповідач повинен  повернути позивачу з врожаю 2003 року  58450 кг ячменю.

                    У пункті 5 договору визначено, що у разі неповернення займу повністю або частково, а також несплати за отримані послуги, відповідач повертає  позивачу  заборгованість грошами або іншим  майном за ціною на ячмінь, яка складалась на день здачі зерна, але не нижче закладної ціни, яка визначена у пункті 1 договору.

                    Сторони встановили   строк дії договору з дня отримання займу по день його повернення, не пізніше   01.08.2003 року.

                    Відповідно до накладної  НОМЕР_1  від 02 квітня 2003 року позивач передав відповідачу  23380 кг ячменю на загальну суму 14612,20 грн.

                    Представник відповідача   факт одержання ячменя на вказану суму  підтвердив.

                    Статтею 161 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін відповідно до договору.

                    Стаття  374 Цивільного кодексу України  встановлює, що за договором позики одна сторона (кредитор) передає іншій стороні (позичальнику) у власність (оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник повинен повернути кредитору таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.

                    Позивачем пред'явлено претензію б/н від 03 березня 2005 року та від 20 травня  2005 року, яку відповідач залишив без розгляду та ніякої відповіді не надав.

                    В претензії позивач запропонував відповідачеві при неможливості повернення  ячменя у натурі здійснити оплату вартості неповернутого ячменя у сумі 14612,50 грн.

                    Отже, оскільки  пунктом 5 договору передбачена можливість повернення вартості переданого  зерна, судова колегія вважає, що  названі вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити  частково в сумі 14612,50 грн., що є закладною ціною зерна, визнаною сторонами.

                    Судова  колегія вважає, що вимогами про стягнення  індексу інфляції та річних у сумі 20529,65 грн. є  безпідставними, оскільки зобов'язання відповідача за договором б/н від 01 квітня 2003 року не можна  визнати  беззаперечно грошовими, тоді як норми  статті  625 Цивільного кодексу України встановлюють порядок забезпечення грошових зобов'язань.

                    Також безпідставною є вимога про стягнення  повної вартості 58450 кг ячменю, оскільки така вимога суперечить умовам пункту 5 договору.

                    Задовольняючи  зустрічний позов, суд  виходив з того, що пункт  5 договору суперечить статті  374 Цивільного кодексу УРСР.

                    Однак, стаття 4 Цивільного кодексу УРСР передбачає,  що  цивільні права та зобов'язання виникають "... із дій громадян та організацій, які хоча і не  передбачені законом,  але виходячи з загальних підстав цивільного законодавства  породжують цивільні права та обов'язки."

                    Згідно з цим  цивільні права та зобов'язання виникають з угод, які передбачені законом, а також з угод які хоча і не передбачені законом, але не суперечать йому.     

                    Крім того, стаття 374 Цивільного кодексу УСРР    не містить заборони повернення грошових коштів замість переданих речей.

                    Сторони у договорі домовилися про  погашення заборгованості у грошовій формі при неповерненні займу повністю або частково, що є волевиявленням сторін при укладенні договору.

                    За таких обставин у задоволенні зустрічного позову слід  відмовити.

                    Враховуючи наведене, судова колегія  вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, а  позов підлягає частковому задоволенню.

          Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103,  пунктом 4 частини 1  статті 104,  105 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

                                                            ПОСТАНОВИВ:         

          1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити частково.

          2.Рішення господарського  суду 29 травня 2006 року  у справі № 2-22/7739-2006  скасувати. 

          3. Первісний позов  задовольнити частково.

          4. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Северний Крим" (вул. Леніна, 14, Медведівка,  Джанкойський р-н, Автономна Республіка Крим, 96121, р/р  26005301360899 у ТОБО № 3 ПІБ міста Красноперекопська, МФО 324418, ОКПО 03760036, ІНН 037600301040, № свідоцтва 00275250) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. НОМЕР_2, свідоцтво про сплату єдиного податку  серія Б НОМЕР_3 від 01.01.2004, р/з НОМЕР_4 "С.П.Д.Ф.Л. ОСОБА_1 " у ТОБТО № 3 ПІБ міста Красноперекопська, МФО 324418, ОКПО  2524619117)  14612,50 грн., державного мита у сумі 510,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

          6. Господарському суду доручити видачу наказу.

                                                  

Головуючий суддя                                                  Н.П. Горошко

Судді                                                                                Г.К. Прокопанич

                                                                                В.М. Плут