копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2011 р. Справа № 2a-1870/2274/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Єреп Ю.В.,
представника відповідача - Біловол О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду в Буринському районі Сумської області до Путивльського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
18 квітня 2011 р. позивач – Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача – Путивльське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – відповідач) прийняти до відшкодування суми витрат управління Пенсійного фонду України в Буринському районі на виплату та доставку державної адресної допомоги за січень-березень 2011 р. в загальному розмірі 42 512, 79 грн., про що скласти та підписати акт звірки розрахунків, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105 (далі – Закон № 1105) страхування від нещасного випадку на виробництві здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що оскільки пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, то належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст.ст. 25, 26 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Позивач, також, зазначає, що суми витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги мають бути відшкодовані відповідачем на підставі п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (далі – Постанова КМУ № 265), тому просить суд зобов'язати відповідача прийняти до відшкодування вказані витрати, про що скласти та підписати акти звірки розрахунків.
В судове засідання з'явився представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з'явився. 27.04.2011 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 21).
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, пояснюючи наступне. Позивач у своєму позові посилається на Закон України № 1105, Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР, Постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 265, Порядок. У жодному із зазначених актів немає норми, яка б прописувала обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному Фонду України «щомісячну державну адресну допомогу до пенсії», а відповідно є безпідставною і незаконною вимога про включення її до відшкодування.
Враховуючи викладене, представник відповідача просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що протягом січня-березня 2011 р. позивач здійснював потерпілим особам виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в загальній сумі 42 512, 79 грн.
Суми щомісячної державної адресної допомоги та витрати на її доставку в розмірі 42 512, 79 грн. за січень-лютий 2011 р. не були прийняті відповідачем до заліку. Дані обставини підтверджуються поясненням представника відповідача, копіями Актів № 1, 2, 3 щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень, лютий та березень 2011 року відповідно на загальну суму 42 512, 79 грн. (а.с. 5-7), копіями таблиць розбіжностей щодо витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги за січень, лютий та березень 2011 р. відповідно (а.с. 8-10), розрахунками суми невизнаних витрат у справі за січень, лютий та березень 2011 р. (а.с. 11-13).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, передбачений статтею 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.
Згідно вимог частини 2 статті 24 цього ж Закону - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4 (далі - Порядок), передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян" встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що державна адресна допомога та витрати на її виплату не передбачені у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та пункту 4 Порядку, здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
В пункті 4 Постанови № 265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Разом з тим, виходячи із пріоритетності норм Закону над підзаконними нормативно-правовими актами, беручи до уваги статус Фонду соціального страхування від нещасних випадків як некомерційної самоврядної організації, яка за рахунок своїх коштів здійснює страхові виплати у разі настання страхового випадку, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу та витрат на її доставку не встановлений законом.
Крім того, обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права у формі зобов'язання включити до актів щомісячної звірки суми понесених витрат, суд вважає таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат.
Вимога позивача про зобов’язання відповідача прийняти до відшкодування витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги, основного розміру пенсії та витрати на доставку пенсії є тотожною підписанню акту звірки, оскільки визначає механізм погодження та відшкодування таких витрат та розрахована на відсутність спору.
У разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підписання актів звірки, в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватися вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про зобов'язання прийняти до відшкодування витрати (підписати акт звірки), оскільки Порядок не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, а встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватись за відсутності спору.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду в Буринському районі Сумської області до Путивльського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про зобов'язання вчинити певні дії –відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко
З оригіналом згідно
Суддя Є.Д. Кравченко
Постанову складено у повному обсязі та підписано 4 травня 2011 року.