Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/1912/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голуб В.А.
при секретарі Пітель В.М.
за участю:
прокурора Григор’євої О.В.,
представника позивача Єфімової С.В.,
відповідача не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської 17, адміністративну справу за позовом Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах Держави в особі Головної державної на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у 1 700, 00 гривень, -
ВСТАНОВИВ:
Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах Держави в особі Головної державної на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у 1 700, 00 гривень. В обґрунтування позову прокурор зазначає, що територіальним управлінням Головної державної на автомобільному транспорті в Донецькій області при проведенні перевірки транспортного засобу, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, встановлено порушення законодавства з боку останньої при здійсненні діяльності, пов’язаної з пасажирськими перевезеннями. Працівником складено акт № 181347 19.07.2010 року про порушення з боку відповідача при наданні послуг з перевезення вантажів абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» 05.04.2001 року. За результатом розгляду вказаного акту начальником винесено постанову № 100246 25.08.2010 року про застосування до відповідача фінансових санкцій на загальну суму 1 700, 00 гривень.
Прокурор вказує, що направлялась на адресу відповідача для добровільного виконання постанова про застосування фінансових санкцій у відповідності до п. 28 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування», затвердженого постановою Кабінету України № 1567 08.11.2006 року. Однак на теперішній час фінансова санкція відповідачем не сплачена. Тому просить стягнути з відповідача фінансову санкцію у 1 700, 00 гривень.
В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник позивача судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату судового засідання, повідомлений належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та на підставі наявних у доказів.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши в судовому засіданні в справі докази в сукупності, встановив наступне.
Згідно ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів вантажів автомобільним транспортом та державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень.
Урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті відповідно до п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету України 08.09.2004 року № 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), що у складі Мінтрансзв'язку йому підпорядковується.
Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладений обов’язок представляти інтереси держави у випадках, передбачених законом. Статті 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачають можливість звернення прокурора до суду з заявою про захист прав та законних інтересів держави.
19 липня 2010 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної на автомобільному транспорті в Донецькій області складено акт № 181347 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт час виконання перевезень пасажирів вантажів автомобільним транспортом та встановлено порушення відповідачем ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 7). А саме, в акті зазначено, що час надання послуг з регулярних перевезень пасажирів, перевізник не забезпечив у водія на транспортному засобі наявності схеми маршруту, розкладу руху, квитків у пасажирів.
За результатами розгляду акту начальником 25 серпня 2010 року винесено постанову № 100246 про застосування до суб’єкта господарювання ОСОБА_2 фінансових санкцій у сумі 1 700, 00 грн. (а.с. 6).
Зазначена постанова була направлена відповідачу 25.08.2010 року (а.с. 8, 10-11).
Таким чином, відповідач заборгованість за фінансовими санкціями у сумі 1700,00 грн.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у ста неоподатковуваних доходів громадян.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, пасажири повинні мати пред'являти особам, уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), документи, передбачені законодавством України;
для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
Згідно з п. 4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів вантажів та державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання.
Головавтотрансінспекція право перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів вантажів, що передбачено п. 5 Положення.
Згідно з п. 8 Положення Головавтотрансінспекція для виконання покладених на завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Відповідач заборгованість штрафних санкцій до Державного бюджету України до теперішнього часу не сплатив, тому суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах Держави в особі Головної державної на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (86110, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету м. Донецька, ГУДКУ Донецької області р/р 31112106700002, МФО 834016, ОКПО 23977045, код 21081100 фінансові у сумі 1 700, 00 грн. (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок).
Постанова прийнята у нарадчій та проголошена вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 22 квітня 2011 року. Постанову у повному обсязі виготовлено 27 квітня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної через суд першої який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка подає, до суду апеляційної Апеляційна скарга на постанову суду першої подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання постанови суду.
Суддя Голуб В. А.