ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/1940/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засіданняТроценко О.О.
за участю представників сторін:
Від позивача: Булатов В.Б.
Від відповідача: Коваленко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясна фабрика «Фаворит»до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»про визнання протиправними та скасування постанови і припису від 26.01.2011р., -
ВСТАНОВИВ:
09.02.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «М’ясна фабрика «Фаворит»звернулося з адміністративним позовом до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»і просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 65048 від 26.01.2011р. про накладення штрафу у розмірі 1129 грн. 50 коп.;
- визнати протиправним та скасувати припис відповідача № 65049 від 26.01.2011р. про заборону реалізації ковбаси вареної «Докторська традиційна»першого сорту з 26.01.2011р.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо додержання вимог стандартів, норм і правил при виробництві та реалізації продукції, за результатами якої складено акт № 27 від 25.01.2011р. та встановлено, що ковбаса варена «Докторська традиційна»не відповідає вимогам законодавства України в частині споживчого маркування (використана назва продукції традиційного асортименту), у зв’язку з чим складено вищенаведений припис про заборону реалізації вказаної продукції з 26.01.2011р. та складено постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 1129 грн. 50 коп. Зазначені припис та постанову позивач вважає такими, що винесені з порушенням законодавства та є такими, що порушують права та законні інтереси позивача і підлягають скасуванню, оскільки згідно п.4 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін о деяких законів України відносно підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи»№ 1782-УІ від 22.12.2009р. Кабінету Міністрів України доручено забезпечити введення в дію через 15 днів з дня набрання чинності цього Закону розроблених державних стандартів на м’ясну продукцію: ДСТУ 4427:2005 «Ковбаси сирокопчені і сиров’ялені. Загальні технічні умови»; ДСТУ 4433:2005 «Ковбаси смажені. Загальні технічні умови»; ДСТУ 4435:2005 «Ковбаси напівкопчені. Загальні технічні умови»; ДСТУ 4436: 2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хлібці м’ясні. Загальні технічні умови». Цей Закон набрав чинності з дня його опублікування ( з 31.12.2009р. –дати офіційного опублікування в газеті «Урядовий кур’єр») відповідно, Кабінет Міністрів України повинен був забезпечити введення в дію зазначених ДСТУ з 15.01.2010р.Отже, на думку позивача вказані вище нові ДСТУ не вводяться в дію автоматично з 15.01.2010р., оскільки для цього необхідно, щоб Кабінет Міністрів України прийняв нормативно-правові акти, спрямовані на те, щоб нові ДСТУ були введенні в дію з 15.01.2010р. На виконання п. 4 Закону № 1782-УІ від 22.12.2009р. Кабінетом Міністрів України будь-яких нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення введення в дію з 15.01.2010р. вищевказаних ДСТУ не прийнято. Згідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про стандартизацію» стандарти застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти. Згідно ст. 1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності»технічний регламент - Закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, в якому визначені характеристики продукції або пов’язані з нею процеси або способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов’язковим; технічний регламент може також містити вимоги до термінології, відміток, упаковки, маркіровки, або етикетування, застосовуваним до певної продукції, процесу або способу виробництва. На сьогодні технічні регламенти як на м’ясну, так і на ковбасну продукцію ні законами України, ні постановами Кабінету Міністрів України не затверджені. При цьому, згідно п.4 розділу УІІ Закону України «Про стандартизацію»вимоги державних і інших стандартів, обов’язкові для виконання, діють до прийняття відповідних технічних регламентів і інших нормативно-правових актів, що регулюють ці питання. Також, позивач зазначає, що накази Держспоживчстандарту України, що повністю скасовують дію колишніх ДСТУ і РСТ на м’ясну продукцію з 01.01.2010р. суперечать нормі п. 4 розділу УІІ Закону України «Про стандартизацію»( в частині відміни обов’язкових для виконання вимог колишніх ДСТУ і РСТ на м’ясну продукцію за відсутності відповідних технічних регламентів і інших нормативно-правових актів, що регулюють ці питання) і у зв’язку з цим не підлягають застосування на підставі ч.4 ст. 9 КАС України. Позивач зазначає у позові, що на сьогодні він не повинен дотримуватися вимог нових ДСТУ на м’ясну продукцію ( ДСТУ 4427:2005, ДСТУ 4433:2005, ДСТУ 4435:2005, ДСТУ 4436:2005), а повинно дотримуватися обов’язкових для виконання вимог колишніх ДСТУ і РСТ на м’ясну продукцію (ДСТУ 16131-86, ДСТУ 23670-79, ДСТУ 16351-86, РСТ УРСР 1824-83, РСТ УРСР 950-89, РСТ УРСР 1840-84), а також затверджених в установленому порядку технічних умов, в яких не встановлено заборони щодо використання назв традиційного асортименту ковбасних виробів. Вимоги нових ДСТУ на м’ясну продукцію (ДСТУ 4427:2005, ДСТУ 4433:2005, ДСТУ 4435:2005, ДСТУ 4436:2005) можуть дотримуватися виробниками лише на добровільній основі ( за рішенням самих виробників) поряд з дотриманням обов’язкових вимог попередніх ДСТУ і РСТ на м’ясну продукцію ( ГОСТ 16131-86, ГОСТ 23670-79, ГОСТ 16351-86, РСТ УССР 1824-83, РСТ УССР 950-89, РСТ УССР 1840-84). Вимоги нових вищенаведених ДСТУ будуть обов’язковими для дотримання тільки у разі затвердження законами України або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України технічних регламентів на м’ясну продукцію, в яких буде вказано, що дотримання нових ДСТУ на м’ясну продукцію є обов’язковим. Крім того, в оспорюваних постанові та приписі про заборону реалізації ковбаси вареної «Докторська традиційна»першого сорту з 26.01.2011р. невірно вказано ТУ на підставі якого виготовляється вказана продукція –замість ТУ У 15.1-13451782-004:2001 вказано ТУ У 15.1-13451782-008:2005 згідно якого не виготовляється дане найменування вареної ковбаси. У відповідності до ТУ У 15.1.-13451782-004:2001, на підставі якого виготовляється ковбаса варена «Докторська традиційна», вказане найменування ковбаси віднесено до вищого сорту, тоді як в постанові та у приписі зазначено про те, що ця ковбаса першого сорту.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні та у запереченнях на позов проти скасування постанови про накладення штрафу № 65048 від 26.01.2011р. та припису про заборону реалізації продукції № 65049 від 26.01.2011р. не заперечує посилаючись на те, що помилки у оспорюваній постанові та приписі були допущені внаслідок дій державного інспектора, однак зазначає, що посилання позивача на введення нових ДСТУ 4436:2005 з 15.01.2010р. на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про підтримку агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи»шляхом прийняття нормативно-правових актів Кабінетом Міністрів України є безпідставними, оскільки ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хлібці м’ясні». Загальні технічні умови»чинні з 01.01.2007р., прийняті Держспоживстандартом України, який є центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.ст.5,6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» органи державного нагляду відповідно до покладених на них завдань: здійснюють перевірку додержання стандартів, норм і правил; вносять у встановленому порядку пропозиції про скасування строку дії або перегляд стандартів, норм і правил, якщо вони не забезпечують якості продукції, безпеки життя, здоров’я й майна людей і навколишнього середовища або суперечать чинному законодавству; здійснюють аналіз роботи підприємця з питань додержання стандартів, норм і правил; узагальнюють результати державного нагляду, аналізують причини порушень стандартів, норм і правил; забезпечують оперативне вжиття заходів до припинення порушень стандартів, норм і правил, усунення причин їх виникнення; інформують органи державної влади і громадськість про стан справ із додержанням стандартів, норм і правил; вносять на підставі висновків державного нагляду пропозиції органам виконавчої влади та виконавчим органам місцевих рад про удосконалення комплексу заходів щодо підвищення якості продукції; розробляють і проводять заходи, спрямовані на підвищення ефективності своєї роботи з державного нагляду; забезпечують взаємодію з правоохоронними та іншими спеціально уповноваженими на те органами державного нагляду, товариствами споживачів з питань контролю за якістю продукції. Державні інспектори мають право, зокрема, забороняти виробництво, випуск ( у тому числі з ремонту), зберігання, транспортування, використання (експлуатацію), реалізацію продукції, в тому числі імпортної, та її окремих партій з порушеннями стандартів, норм і правил, крім випадків, коли відхилення від стандартів, норм і правил передбачено угодою про розподіл продукції; забороняти випуск і реалізацію продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, але не пройшла її у встановлені строки або підлягає іншій обов’язковій процедурі з підтвердження відповідності, але щодо якої немає відповідного документа про відповідність, а також продукції, виробництво якої проводилося без ліцензії, якщо це передбачено законодавством.
Так, 25.01.2011р. Державним підприємством «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»(ДП «Дніпростандартметрологія») було проведено перевірку ТОВ «М’ясна фабрика «Фаворит»щодо додержання вимог стандартів, норм і правил при виробництві та реалізації продукції. За результатами вказаної перевірки було складено акт № 27 від 25.01.2011р., яким встановлено, що ковбаса варена «Докторська традиційна»першого сорту торгових марок «Фаворит»та «М’ясна лавка»не відповідає вимогам стандартів в частині споживчого маркування (використана назва продукції традиційного асортименту) –(а.с.6-12).
26.01.2011р. ДП «Дніпростандартметрологія» за результатами вищенаведеної перевірки була прийнята постанова № 65048 про накладення штрафу на ТОВ «М’ясна фабрика «Фаворит»в сумі 1129 грн. 50 коп. за реалізацію продукції: Ковбаса варена «Докторська традиційна»першого сорту з 01.01.2010р. до 25.01.2011р., яка не відповідає вимогам ТУ У 15.1-13451782-008:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, ковбаси. Технічні умови» (а.с.13-14).
Також, 26.01.2011р. відповідачем було прийнято припис № 65049 про заборону реалізації продукції, а саме: «Ковбаса варена «Докторська традиційна»першого сорту за ТУ У 15.1-13451782-008:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, ковбаски. Технічні умови» з 26.01.2011р. у зв’язку з тим, що зазначена продукція не відповідає вимогам споживчого маркування (а.с.15-16).
У ході судового розгляду справи встановлено та підтверджено представником відповідача те, що у спірних постанові та приписі містяться помилки, а саме: невірно зазначено ТУ на підставі якого виготовляється ковбаса варена «Докторська традиційна»та вказано ТУ У 15.1-13451782-008:2005, тоді як зазначена ковбаса виготовляється у відповідності до ТУ У 15.1-13451782-004:2001 та вказане найменування ковбаси вареної «Докторська традиційна»віднесено до вищого сорту, тоді як в постанові та приписі зазначено, що ця ковбаса є першого сорту, що не відповідає дійсності.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій ТУ У 15-1-13451782-004-2001 ковбаса варена «Докторська традиційна»віднесена до ковбас вищого сорту, а за ТУ У 15.1-13451782-008:2005р. видно, що такого найменування вареної ковбаси як «Докторська традиційна»першого сорту зазначене ТУ не містить (а.с.24-30).
Таким чином, є безпідставними посилання відповідача у оспорюваних постанові про реалізацію позивачем ковбаси вареної «Докторська традиційна»першого сорту, яка не відповідає ТУ У 15.1-13451782-008:2005 та у приписі про заборону реалізації ковбаси вареної «Докторська традиційна»першого сорту за ТУ У 15.1-13451782-008:2005р., оскільки позивачем вказане найменування ковбаси вареної за вказаним ТУ не виготовляється.
Зазначені факти підтверджені як матеріалами справи, так і поясненнями сторін, які не спростовані відповідачем у ході судового розгляду справи.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суд під час вирішення питання правомірності рішення суб’єкта владних повноважень перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу від 26.01.2011р. № 65048 та припис про заборону реалізації продукції від 26.01.2011р. № 65049 не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому їх слід визнати протиправними та скасувати.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування постанови і припису про заборону реалізації продукції від 26.01.2011р. визнав та пояснив, що вказані вище помилки допущені внаслідок дій державного інспектора.
Відповідно до ч.3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів будь-яких інших осіб, суд вважає за необхідне прийняти визнання відповідачем адміністративного позову і позовні вимоги задовольнити.
При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача відносно того, що нові ДСТУ 4436:2005 на м’ясну продукцію у відповідності до п.4 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про підтримку агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи»повинні бути введені в дію після прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів, технічних регламентів на м’ясну продукцію, оскільки зазначені нові ДСТУ 4436:2005 уже прийняті Держспоживстандартом України, як центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, та є чинними з 01.01.2007р., що підтверджується також і витягом з показників Стандартів України, який наявний в матеріалах справи.
Також, як вбачається з технологічної інструкції з виробництва ковбас варених, сосисок, сардельок та хлібців м’ясних до ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хлібці м’ясні. Загальні технічні умови»( чинної з 01.01.2007р.) вона не містить заборони щодо присвоювання новим назвам ковбасних виробів назви традиційного асортименту (а.с.22).
Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд вважає за необхідне скасувати і заходи до забезпечення позову прийняті ухвалою суду від 17.02.2011р. у відповідності до вимог ч.4 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86, 94, 118,112,122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясна фабрика «Фаворит» до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації про визнання протиправними та скасування постанови і припису від 26.01.2011р. – задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати постанову № 65048 від 26.01.2011р. про накладення штрафу у розмірі 1129 грн. 50 коп.
Визнати протиправним та скасувати припис № 65049 від 26.01.2011р. про заборону реалізації ковбаси вареної «Докторська традиційна» першого сорту.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясна фабрика «Фаворит» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, ідентифікаційний код 13451782) – витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. ( три грн. 40 коп.).
Скасувати заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою суду від 17.02.2011р.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 26.04.2011р.
Суддя
С.О. Конєва