ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про повернення  заяви про визнання банкрутом без розгляду

"12" травня 2011 р.№ 17/17-2011-692

      Суддя  Брагіна Я.В., розглянувши матеріали від 10.05.2011р.  зареєстровані за № 2509/2011 за заявою Акціонерної компанії „Мінер Отомотів Лоджістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалат Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті” до боржника фізичної особи –підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1);

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

10.05.2011р.,  Акціонерна компанія „Мінер Отомотів Лоджістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалат Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті” звернулася до господарського суду із заявою про визнання банкрутом фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за загальною процедурою банкрутства, відповідно до ст.ст.6,7 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон України №2343-12),  оскільки останній неспроможний виконати  грошові зобов’язання  у сумі 310 425 грн. 00 коп., що виникли  на підставі  договору про надання послуг.

Заява Акціонерної компанії „Мінер Отомотів Лоджістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалат Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті” про визнання банкрутом фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до ст.4-1 ГПК України та  п. 1 ст. 5   Закону  (№2343-ХІІ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом  України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема: якщо у заяві не вказано відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12), з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно п.п. 3,4,10 ст.63 ГПК України, суддя повертає заяву без розгляду з підстав, а саме: якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Кредитор не надав належних доказів  сплати державного мита у встановленому порядку та доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки в доданих до заяви квитанціях №18 та №20 від 10 травня 2011 року зазначено призначення платежу: ”сплата держмита за заяву про порушення справи про банкрутство ОСОБА_2”; ”сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ОСОБА_2" (кредитором подана заява до суду про визнання банкрутом  фізичну особу-підприємця ОСОБА_1). При цьому,  в  квитанціях №18 і №20 від 10.05.11. зазначено платника ОСОБА_2 а не кредитора.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені  ч. 3 ст. 6 Закону України №2343-12. Цією нормою передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо грошові вимоги складають 300 мінімальних розмірів заробітної плати; вимоги мають бути безспірними; такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (абзац 8 ст.1 Закону України №2343 - 12).

Отже, за Законом України №2343-12 факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими, тобто з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд  України, зокрема в постановах:  від 04.07.2008р.  у справі № 22/142б; від 05.11.2008р. у справі №16/41/08; від 26.09.2007р. у справі № П29/1110;  від 14.12.2007р. у справі 24/485-б;  від 14.04.2009 року у справі № 12/121б,  від 30.03.10 у справі №4373.

При цьому, відповідно до приписів Закону (№2343-ХІІ) такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.

Слід зазначити, що визнана у встановленому порядку претензія виключена з переліку виконавчих документів за якими проводиться примусове виконання рішень  органами державної виконавчої служби відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень, який набрав чинності з 14.04.2006р. З дати набрання чинності цим законом претензія до боржника та її визнання боржником не приймаються органами державної виконавчої служби, як виконавчі документи.

Крім того, з 14.04.2006 р. також набула чинності нова редакція ст. 8 ГПК України, яка на даний час не передбачає можливості примусового стягнення заборгованості за претензією, що визнана боржником, державною виконавчою службою, в порядку, встановленому Законом України  „Про виконавче провадження”.

Отже, заява ініціюючого кредитора - Акціонерної компанії „Мінер Отомотів Лоджістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалат Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті” про визнання банкрутом фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, подана за відсутності безспірних вимог до боржника, так як чинне законодавство про виконавче провадження та ГПК України не відносять, визнану у встановленому порядку претензію до переліку виконавчих документів.

Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009 року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Статтею 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені вимоги до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, згідно п.п.1,7 якої заява кредитора повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспонденського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Проте, заява кредитора не містить  зазначених обставин та відомостей.  

Таким чином,  ініціюючим кредитором не надано доказів безспірних вимог до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та доказів неплатоспроможності  боржника; доказів, що підтверджують дотримання строку, зазначеного в абзаці третьому ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; а також не подано доказів сплати державного мита в установленому  порядку та доказів сплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

А тому заява Акціонерної компанії „Мінер Отомотів Лоджістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалат Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті” підлягає поверненню без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (№ 2343-12)  та п. п. 3,4,10 ст. 63 ГПК України.

Керуючись п.п. 3,4,10 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст. 9 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя,

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника Акціонерної компанії „Мінер Отомотів Лоджістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалат Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті” про визнання банкрутом фізичну особу –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1) - повернути  без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство на 2 аркушах з додатком на 20 аркушах надіслати заявнику.

Суддя                                                                                 Брагіна Я.В.