ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
"11" вересня 2006 р. |
Справа № 16-8/176-06-4504А |
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.
За участю представників сторін:
Від прокуратури: не з'явився;
Від позивача: Несмачна Ю.Ю. по дов. № 13-222 від 02.02.2006 р.;
Сінельщикова Р.М. по дов. № 13-227 від 03.02.2006 р.;
Від відповідача: не з'явився,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №404 господарського суду Одеської області (м. Одеса) адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_1 про стягнення 265,05 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області, керуючись п. 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України N 2747-IV від 06.07.2005р. (далі по тексту КАС України), звернулась до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1 (далі по тексту СПД ОСОБА_1 ) 265, 05 грн. заборгованості із сплати економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням з боку відповідача вимог Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 р. N 507-XII із змінами та доповненнями, розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 576/А-99 від 22.06.1999р.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак представник СПД ОСОБА_1 на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, письмових доводів та заперечень проти позову по суті заявлених вимог не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.
Рішенням Центральної районної адміністрації м. Одеси від 24.05.2002р. (свідоцтво № НОМЕР_1) ОСОБА_1 була зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності за адресою:АДРЕСА_1
Відповідно до ч. 3 ст. 189 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003р. суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.
Відповідно до положень ст.8 Закону України "Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990 № 507-XII із змінами та доповненнями державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Згідно із ст. 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення” № 507-XII від 03.12.1990р. із змінами та доповненнями державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” № 1548 від 25.12.1996р. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) граничні рівні рентабельності та торговельні надбавки на дитяче харчування.
Згідно розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 576/А-99 від 22.06.1999р., зареєстрованого управлінням юстиції в Одеській області 24.06.1999р. за № 411258 (опубліковано в газеті „Одесские известия” № 122 від 03.07.1999р.), для підприємств і організацій усіх форм власності встановлений граничний рівень торгівельної надбавки на дитяче харчування 25% (у відсотках до оптово-відпускної ціни виробника ).
Згідно із положеннями ст.192 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003р. політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до директивного наказу № 3-Д від 01.03.2001 “Про відносини з Державною інспекцією з контролю за цінами, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра економіки України” має право здійснювати, у межах своїх повноважень, перевірки суб'єктів підприємництва щодо додержання ними порядку формування, установлення та застосування цін (тарифів). Положення наведеного директивного наказу дозволяють суду зробити висновок, що його дія розповсюджується і на фізичних осіб - підприємців.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області було проведено перевірку СПД ОСОБА_1, за результатами якої 16.05.2005 року був складений акт за № НОМЕР_2 / а.с. -6 /, яким встановлено, що за період з квітня по грудень 2004р. у порушення вимог розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 576/А-99 від 22.06.1999р. відповідачем було реалізоване дитяче харчування виробництва ВАТ “Балтський МКК” за ціною, сформованою з перевищенням 25% граничного рівня торговельної надбавки до оптово-відпускної ціни заводу-виробника.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. № 507-XII із змінами та доповненнями необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2001р. за № 1047/6238 (далі по тексту - Інструкція) підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. В свою чергу порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір.
Згідно з положеннями п. 3.1. Інструкції, Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
На виконання наведених вимог законодавства 26.05.2005р., за результатами розгляду матеріалів перевірки, позивачем було винесено рішення №210 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого внаслідок порушення СПД ОСОБА_1 вимог розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 576/А-99 від 22.06.1999р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області нараховано суму штрафу в розмірі 176,70 грн. та прийнято рішення про вилучення 88,35 грн. необґрунтовано одержаної відповідачем виручки, яку останньому було запропоновано сплатити в доход державного бюджету у добровільному порядку в 10-денний термін відповідно до положень п. 1.6 Інструкції.
На виконання вимог п. 3.5 Інструкції один примірник рішення, а також претензія № 13-1074 від 26.05.2005р. були направлені на адресу СПД ОСОБА_1, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №НОМЕР_3 , але в порушення вимог Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 р. N 507-XII, із змінами та доповненнями, та Інструкції СПД ОСОБА_1 суму економічний санкцій погашено не було, внаслідок чого на час подачі позову до господарського суду за відповідачем утворилась заборгованість перед бюджетом в розмірі 265,05 грн. Претензію НОМЕР_4 від 26.05.2005р. відповідачем залишено без розгляду та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи СПД ОСОБА_1 не скористалась наданим чинним законодавством України правом на оскарження вищезазначеного рішення.
Приймаючи до уваги вищезазначене та у зв'язку з неперерахуванням СПД ОСОБА_1 заборгованості по сплаті сум нарахованих економічних санкцій, Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області звернулась до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з СПД ОСОБА_1 265,05 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. При цьому, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може також запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. В свою чергу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).
Відповідач на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, письмових доводів та заперечень проти позову по суті заявлених вимог не надав.
Крім того, на думку суду, розмір заборгованості СПД ОСОБА_1 по сплаті економічних санкцій підтверджується обґрунтованим розрахунком, здійсненим позивачем станом на 16.05.2006р. /а.с. - 10/.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку щодо правомірності, обґрунтованості заявленого Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області позову та наявності підстав для його задоволення відповідно до приведених вище положень ст.ст. 13, 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. № 507-XII із змінами та доповненнями, Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за № 1047/6238, розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 576/А-99 від 22.06.1999р.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів, у зв'язку з чим з СПД ОСОБА_1 слід стягнути до державного бюджету 265,05 грн. загальної заборгованості по сплаті економічних санкцій, у тому числі: 88,35 грн. необґрунтовано одержаної суми виручки; 176,70 грн. штрафу, накладеного за порушення державної дисципліни цін.
Судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 87, 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 98, 158, 160 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 / АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_5 в АБ “Південний”, МФО НОМЕР_6, ідентифікаційний код НОМЕР_7 / до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 23030300, р/р 31114106600008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - економічних санкцій в сумі 265 грн. 05 коп. / двісті шістдесят п'ять грн.05 коп./.
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 / АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_5 в АБ “Південний”, МФО НОМЕР_6, ідентифікаційний код НОМЕР_7 / до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31117095600008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 2 грн.65 коп. / дві грн. 65 коп./.
Відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку та у строки, передбачені ст. 186 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову підписано 20.09.2006р.
Суддя Желєзна С.П.