1-16/2007
ВІЙСЬКОВИЙ СУД СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2007 року м. Сімферополь
Військовий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням
судді Сенька М. Ф.,
при секретарі Алієвій Л.А.,
за участю:
обвинувача - військового прокурора Феодосійського гарнізону полковника юстиції Кіндрата В.Й.,
захисника - адвоката ОСОБА_1
та підсудного ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням начальника відділу забезпечення навчань військ військової частини А 0156 підполковника
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ленкорань, Республіка Азейбарджан, громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, з вищою освітою, раніше не судимого, який проживає АДРЕСА_1, стосовно якого обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 366 ч. 1, 423 ч.1 КК України. Судовим слідством, військовий суд
встановив:
ОСОБА_2 під час виконання обов'язків командира військової частини А 0289, в термін серпень - жовтень 2005 року, використовуючи, надані йому за посадою, службові повноваження, з метою уникнути негативних наслідків за неналежну організацію контролю виконання підрядних робіт по капітальному ремонту сховища для зберігання стрілецької зброї, та за нераціональне використання державних коштів на ці цілі, шляхом подачі до Державного казначейства України документів (актів приймання виконаних підрядних робіт форма №КБ-2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт форма №КБ-3), які містили завідомо неправдиві відомості, щодо обсягів виконаних робіт, перерахував підрядчику, державному підприємству ПКТБ „Механомонтаж", кошти обумовлені договорами №18/05-05 від 6 червня 2005 року та № 28/07-05 від 17 жовтня 2005 року, в той час коли роботи були виконані не в повному обсязі, чим завдав істотної шкоди інтересам військовій частини у вигляді збитків на суму 42992 грн.
В судовому засіданні підсудний винним себе в скоєному визнав повністю, дав показання, що за змістом відповідають викладеному вище і пояснив, що вчинив злочини з метою уникнути негативних наслідків за неналежну організацію контролю виконання робіт з капітального ремонту сховища частини та за нераціональне витрачання коштів на ці цілі.
Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ці обставини ним не оспорюються.
Суд, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались.
Дії ОСОБА_2, які мали місце в серпні - жовтні 2005 року, щодо незаконного перерахування державних коштів, як вони наведені вище, суд розцінює, як інше зловживання військової службової особи владою або службовим становищем, вчинене в інших особистих
2
інтересах, що заподіяло істотну шкоду і кваліфікує за ст. 423 ч.1 КК України, а щодо видачі завідомо неправдивих документів кваліфікує за ст. 366 ч.1 КК України.
При призначенні покарання підсудному суд в якості обставин, що пом'якшують покарання, визнає його щире каяття, та причини і умови, які сприяли вчиненню злочинів, а саме надмірну завантаженість ОСОБА_2 по службі, що об'єктивно мало місце у зв'язку з ліквідацією підпорядкованої йому військової частини.
Крім того, суд враховує, що підсудний до кримінальної відповідальності притягуються вперше, прослужив в Збройних Силах майже 20 років, на протязі всієї служби характеризувався командуванням виключно позитивно, займав відповідальні командні посади, має нагороди за бездоганну службу.
Враховує суд також і стан здоров'я підсудного, його матеріальне становище, та те, що на його утриманні перебуває дитина шкільного віку.
Виходячи з обставин справи, характеру та ступеню наслідків злочинів, з урахуванням особи винного, обставин, що пом'якшують покарання суд приходить до висновку про можливість призначити ОСОБА_2 покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 423 ч.1 КК України у виді службового обмеження, а за вчинення злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України покарання у виді штрафу в межах санкцій цих статей.
Разом з тим, за наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, як вони встановлені в суді, з урахуванням особи винного, та того факту, що посада, яку на даний час обіймає ОСОБА_2, безпосередньо не пов'язана з розпорядженням матеріальними цінностями, суд знаходить за можливе не призначати підсудному додаткове покарання передбачене ст. 366 ч. 1 КК України, застосувавши ст. 69 цього ж кодексу.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий суд
засудив:
ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину передбаченого ст. 423 ч.1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді службового обмеження строком на 1(один) рік, з відрахуванням із суми належного йому грошового забезпечення 10 (десяти) відсотків в доход держави.
Його ж визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі ч.2 ст. 69 КК України не призначати ОСОБА_2 додаткове покарання, передбачене ст. 366 ч.1 цього ж кодексу.
ОСОБА_2 відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді службового обмеження строком на 1(один) рік, з відрахуванням із суми належного йому грошового забезпечення 10 (десяти) відсотків в доход держави.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 підписку про невиїзд скасувати.
Речові докази по справі, перелічені на а.с. 280 т.3, що зберігаються в матеріалах справи -залишити у справі.
На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий суд Сімферопольського гарнізону протягом п'ятнадцяти днів з моменту його проголошення.