Справа  №  2-355/2007  p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12  квітня  2007  року          Ананьївський  районний  суд  Одеської  області

в  складі:     головуючого  судді    Скуртова  М.І.

при  секретарі              Личман  Л.М.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   місті   Ананьєві   справу   за   позовом ОСОБА_1до  ОСОБА_2про  розірвання  шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що з відповідачем по справі перебуває у шлюбі з  24  серпня  1985  року.

Від  указаного  шлюбу  неповнолітніх  дітей  не  мають.

Їх сімейне життя не склалося у зв'язку з тим, що мають різні характери та різні погляди на сім'ю та сімейні стосунки, із-за чого виникали неодноразові сварки, в сім"ї було відсутнє взаєморозуміння, в зв'язку з чий тривалий час проживають окремо, сімейних стосунків не підтримують, тому вважає, що термін на примирення недоцільний, питання стосовно розірвання шлюбу обмірковано в достатній мірі  і  є  остаточним.

При таких обставинах позивач приходить до висновку, що збереження сім'ї у подальшому неможливе, шлюб носить виключно формальний характер, а тому просить розірвати  їх  шлюб,   залишивши  всі  судові  витрати  за  собою.

У попереднє судове засідання позивач не з'явилася, однак надала заяву (а.с.7) про  розгляд  справи  у  її  відсутність,   свої  позовні  вимоги  повністю  підтримує.

Відповідач, ОСОБА_2, у судове засідання не з'явився, однак надав заяву (а.с.8),   позовні  вимоги  визнає  та  згоден  на  розірвання  шлюбу.

Вивчивши документи справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню  з  наступних  підстав.

Згідно зі ст.ст.110,112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред"явлений одним із подружжя, тоді суд з"ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя і постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають  істотне  значення.

Із матеріалів справи видно, що позивач, ОСОБА_1, перебуває у шлюбі з відповідачем по справі, ОСОБА_2, з 24 серпня 1985 року, зареєстрованому Ананьївським райвідділом ЗАГС Одеської області, актовий запис №56, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.5). Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Приймаючи до уваги, що збереження сім'ї неможливе, збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них, оскільки в сім'ї відсутнє взаєморозуміння, створені умови, в яких не можливе нормальне існування сім"ї, спільне проживання, постійно виникають сварки та скандали і з вказаної причини проживають окремо, намір на відновлення сімейних стосунків не мають, тому суд вважає можливим їх шлюб розірвати при цьому всі витрати по справі покласти на позивача,   згідно  наданої  неї  позовної  заяви.

Сторонам роз"яснено вимоги ст. 174 ЦПК України й наслідки відповідних процесуальних  дій.

Керуючись ст.ст.104,105,110,112 СК України, ст.ст.10,11,60,130,174,209,212-215 ЦПК  України,   суд,

ВИРІШИВ:

Позовні  вимоги  задовольнити  повністю.

Зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, Ананьївським райвідділом ЗАГСу Одеської області,   по  актовому  запису  від  24  серпня  1985  року  №56,   розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1державне мито в прибуток держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в розмірі 17 гривень, звільнивши від сплати  ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з Дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії  до  апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.   4  ст.   295  ЦПК  України.