ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           11.03.2011 р.                                                                                              Справа №27/169

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат",адреса: вул. Ливарна,8, м.Полтава,36000  

               до Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ", адреса: буд.4, Контрактова площа, м.Київ,02600  

                про  визнання недійсним договору та усунення перешкод у користуванні майном

               Суддя:  Солодюк О.В.

              Представники сторін:

              від позивача: не з"явився

              від відповідача: ОСОБА_1, дов. в протоколі

               Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання недійсним договору  іпотеки від 02.11.2006 року та усунення перешкод в користуванні майном, яке було предметом іпотечного договору.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений.

14.02.2011 року через канцелярію суду представник позивача подав клопотання (вх № 2609д від 14.02.2011 р.) про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 18/293/11, яка розглядається господарським судом Полтавської області.

В задоволенні клопотання позивача суд відмовив з підстав, зазначених в мотивувальній частині рішення.

               Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у запереченнях.

          В судовому засіданні 15.02.2011 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 11.03.2011 року для надання сторонами додаткових доказів.

          В судовому засіданні 11.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини  судового рішення.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши предствника відповідача, суд встановив:

          02 листопада 2006р. між позивачем ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат"(надалі-позивач) та ВАТ "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого являється ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ"(надалі - Банк або відповідач), були укладені договори: Генеральний кредитний договір № ГКД/2006-02 (а.с. 22-31), та договір іпотеки (а.с. 32-37), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

          Позивач в позові зазначає, що з метою забезпечення вимог Банка за умовами генерального кредитного договору №ГКД/2006-02 від 02 листопада 2006р. був укладений Договір іпотеки.

          Відповідно до розділу І, а також п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4.1.2, 1.4.1.3 Генерального кредитного договору, цей договір визначає загальні умови кредитування, зокрема максимальний ліміт кредитування (6 300 000,00 грн. та 260 000,00 євро) та строк повернення максимального ліміту кредитування ("02" листопада 2011 р).

          Позивач зобов'язувався прийняти та належним чином використати і повернути Банку отримані в межах Максимального ліміту кредитування Кредитні кошти, а також сплатити відповідні Проценти і виконати всі інші зобов'язання, згідно умов цього Договору та Додаткових договорів до нього. При цьому, розмір Кредитних коштів, що надавався Позивачу в межах Максимального ліміту кредитування, порядок та умови надання Кредитних коштів, строк користування ними та цільове використання Кредитних коштів, а також плата (Проценти) за користування Кредитними коштами, та інші умови за згодою Сторін, визначається Сторонами у відповідних Додаткових угодах до цього Генерального кредитного договору.

          Позивач в позові зазначає, що істотні умови договору, як процентна ставка, цільове використання, строк користування кредитними коштами та інші умови не визначені Генеральним кредитним договором взагалі, а лише міститься посилання на намір укласти в майбутньому Додаткові договори до генерального кредитного договору, в яких і будуть визначені ці істотні умови.

Відповідно до п. 1.2 Генерального кредитного договору, зобов'язання за цим договором забезпечуються іпотекою.

Оскільки Генеральний кредитний договір передбачає тільки можливість укладення кредитних договорів в майбутньому, які б встановлювали реальні права та обов'язки для позивача, укладення Генерального кредитного договору не створює конкретних прав та обов'язків для сторін цього договору, стосовно кредитних відносин між ними.

          Відповідно до умов іпотечного договору, як зазначає позивач, іпотекою забезпечувалось виконання зобов'язань за Генеральним договором, який у свою чергу, не встановлював для сторін прав та обов'язків щодо регулювання кредитних відносин. За таких обставин, позивач вважає, що   договір іпотеки не відповідає вимогам ч. 4 ст. З Закону України "Про іпотеку", в якій передбачено наступне: "Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання, або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності".

          В даному випадку, як стверджує позивач, не існує дійсного зобов"язання, а є тільки намір укласти відповідні договори, згідно яких виникне дійсне зобов"язання, Окрім того, як зазначено в позові, не має і договорів, що набрали чинності, на підставі яких може виниклути вимога. Адже, генеральний кредитний договір передбачає лише намір однієї сторони надати кошти іншій.

          Згідно п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити таку істотну умову, як зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

          Оскільки договір іпотеки, і Генеральний кредитний договір, на який він посилається, не містить чіткого визначення основного зобов'язання, а також строку і порядку виконання цього зобов'язання, то такий договір, як стверджує позивач, не відповідає вимогам визначеним у п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку".

          Таким чином, позивач вважає, що даний договір іпотеки від 02.11.2006 року суперечить діючим нормам законодавства, а отже, може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

          В розділі І графі 1 Генерального кредитного договору визначено, що Максимальний ліміт кредитування, а саме максимальна сума кредитної заборгованості Позичальника перед Банком (кредитні лінії, кредити, овердрафти) складає 6 300 000,00 грн. та 260 000,00 євро.

15 березня 2007 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до Генерального кредитного договору(а.с. 38), згідно якої максимальна сума кредитної заборгованості Позичальника перед Банком (кредитні лінії, кредити, овердрафти) складає 4 120 241,00 (чотири мільйона сто двадцять тисяч двісті сорок одна) гривня, 378 000,00 (триста сімдесят вісім тисяч) євро та 265 000,00 (двісті шістдесят п'ять тисяч) доларів США.

          Датою повернення максимального ліміту кредитування визначено 02.11.2011 p.

          Відповідно до п. 1.2. Генерального кредитного договору визначено, що моментом виникнення права Позичальника на отримання Кредитних коштів є: набуття чинності цього договору; укладання та набуття чинності відповідних Додаткових договорів до цього Генерального кредитного договору; прийняття та узгодження Банком Кредитної заявки Позичальника; оформлення забезпечення виконання боргових зобов'язань Позичальника за цим Договором, а саме: укладення Договору іпотеки за умовами якого Позичальник передає, а Банк приймає в іпотеку нерухоме майно, розташоване за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Ливарна, 8.

          Згідно п. 7.3. Генерального кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками Сторін і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за ним.

За умовами Кредитного договору між Банком та Позичальником були укладені відповідні Додаткові договори (а.с.38-57).

          З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Генеральним кредитним договором  та Додатковими договорами до нього, був укладений Договір іпотеки від 02.11.2006 р. /зі змінами та доповненнями від 05.02.2008 р./

          Згідно Договору іпотеки в іпотеку Банку були передані нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 8.

          Відповідно  до  п.   1.1.   Договору  іпотеки,  дійсний  договір  забезпечує  всі  вимоги Іпотекодержателя, як кредитора за умовами Генерального кредитного договору №ГКД/2006-02 від 02.11.2006 року, з усіма Додатковими договорами, з усіма змінами і доповненнями до нього та до Додаткових договорів (надалі - "Кредитний договір"), укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодателем, а саме: повернення Іпотекодателем кредитних коштів у сумі 8 120 241,00 (вісім мільйонів сто двадцять тисяч двісті сорок одна) гривня, 378 000,00 (триста сімдесят вісім) тисяч євро та 265 000,00 (двісті шістдесят п'ять тисяч) доларів США відповідно до умов Кредитного договору в строк до 02.11.2011 року; повернення відсотків за користування кредитними коштами за ставкою 18,5 (вісімнадцять цілих і п'ять десятих відсотка) річних у гривні, 12,5 % (дванадцять цілих і п'ять десятих) відсотка річних в іноземній валюті та в порядку, визначеному відповідними Додатковими договорами Кредитного договору, з урахуванням змін та доповнень до додаткових договорів Кредитного договору; сплату комісій, пень та штрафів, в розмірах та в порядку, передбачених умовами кредитного договору, відповідних додаткових договорів Кредитного договору, з урахуванням змін та доповнень до Кредитного договору та цього договору, якщо такі будуть прийняті. Крім того, дійсний договір забезпечує право Іпотекодержателя на дострокове витребування кредитних коштів передбачене умовами Кредитного договору зі сплатою всіх нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, комісій, пень та штрафів, передбачених умовами Кредитного договору та умовами цього договору. Крім того, дійсний договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, викладені в цьому договорі.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом (ч. 3 ст. 575 ЦК України).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що однією з істотних умов, які повинен містити іпотечний договір є зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі Іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Таким чином, істотною умовою договору іпотеки, що укладається в забезпечення виконання грошових зобов'язань є зміст грошового зобов'язання і його сума або посилання на договір, що має визначити зміст і розмір такого грошового зобов'язання чи надати критерії, які дозволяють їх встановити на конкретний час протягом строку дії такого зобов'язання.

Відповідно до норми ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Договір іпотеки містить посилання як на Генеральний кредитний договір так і на Додаткові договори до нього. Укладені Додаткові договори до Генерального кредитного  договору визначають конкретні суми кредитування, строки надання кредитних коштів, процентні ставки за користування кредитними коштами, відповідальність за порушення умов договору та інші умови.

Отже, зміст основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, визначається Генеральним кредитним договором та додатковими договорами, які є невід'ємною частиною Генерального кредитного договору.

Укладені Додаткові договори /із змінами та доповненнями, які є невід'ємною частиною Генерального кредитного договору № ГКД/2006-02 від 02.11.2006 р./зі змінами та доповненнями/, визначають суму кредитування, а Генеральний кредитний договір  надає критерії для визначення чіткої суми грошового зобов'язання, виконання якого забезпечене іпотекою.

Крім того, договір іпотеки від 02 листопада 2006 р.  /зі змінами та доповненнями/ містить всі істотні умови, передбачені статтєю 18 Закону України "Про іпотеку", а саме, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, має посилання на зміст грошового зобов'язання: визначено розмір грошового зобов'язання, відсоткова ставка за користування коштами, строк повернення, а також є посилання, як на сам Генеральний кредитний договір так і на Додаткові договори до нього, в тому числі і ті, що можуть бути укладеними в майбутньому.

          За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 02.11.2006 року та усунення перешкод в користуванні майном, яке було предметом іпотечного договору необгрунтовані, безпідставні, спростовані наявними в матеріалах справи доказами і задоволенню не підлягають.

          Клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 18/293/11, яка розглядається господарським судом Полтавської області задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд  зупиняє  провадження  у  справі  в  разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної  з  нею іншої  справи,  що  розглядається  іншим  судом,  а  також  у разі звернення  господарського  суду  із судовим дорученням про надання правової  допомоги  до  іноземного  суду  або іншого компетентного органу іноземної держави.

          Господарським судом Полтавської області розглядається справа № 18/293/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" до Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" в особі Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" про визнання недійсним генерального кредитного договору № ГКД/2006-02 від 02 листопада 2006 року.

Суд вважає, що справа № 18/293/11 на пов"язана зі справою № 27/169, а тому останню  можливо розглянути судом по суті.

Крім того, згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивач не надав суду рішення про визнання  генерального кредитного договору № ГКД/2006-02 від 02 листопада 2006 року  недійсним в судовому порядку, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.43, 82-85 ГПК України, суд,-

                                             В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                               Солодюк О.В.

Примітка:Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому  ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному   ст. 93 ГПК України.