Адміністративна справа № 2-а-58/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2009 року Обухівський районний суд Київської області
в складі:
Головуючого: судді Соловйової Н.М., при секретарі: Кізлівській І.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Управління праці та соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації, третя особа Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації, про визнання протиправними дій відповідача та зобов»язання його вчинити певні Дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до Обухівського райсуду з вищеназваною позовною заявою, в якій вказали, що відповідач безпідставно своїми листами від 07.10.2008 року відмовив їм в задоволенні заяви на отримання статусу інваліда війни з видачею відповідного посвідчення, який вони набули, згідно п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки вони є особами, які залучалися до складу сформувань Довільної оборони і стали інвалідами внаслідок захворювань, пов»язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Мотивуючи тим, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації є незаконною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України, на які посилається відповідач в своїх відповідях, не можуть бути використані в якості нормативно-правового документу, просили задовольнити їх вимоги.
В’ судовому засіданні позивачі підтримали свої вимоги, просять визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення щодо відмови видати їм «Посвідчення інваліда війни» та зобов*язати відповідача видати ОСОБА_1, ОСОБА_2 К, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 посвідчення інваліда війни», як особам, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов»язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації в судове засідання не з»явився, в заяві просить розглядати справу у відсутності їх представника, заперечень проти позову не надав.
Представник третьої особи - Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації в судове засідання не з»явився, в заяві просить розглядати справу у відсутності їх представника, позов позивачів вважає підставним.
Вислухавши позивачів, перевіривши матеріали справи, суд находить, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
., Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на час аварії на Чорнобильській АЕС працювали в Обухівському АТП № 31036 (з 01.08.1986 року Обухівське АТП 13238, з 04.09.1996 року ВАТ «Обухівське АТП 13238», а.с. 71). Відповідно до діючого на той час Положення про цивільну оборону СРСР, затвердженого Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів № 1111 від 18 березня 1976 року в Обухівському АТП було створено формування Цивільної оборони (а.с. 26-31, 59-60, 72). В зв»язку з аварією на Чорнобильській АЕС, відповідно з розпорядженням начальника Цивільної оборони УРСР - Голови Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1986 року та 30 квітня 1986 року і
розпоряджень начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної ради народних депутатів від 26.04.1986 року та від 30.04.1986 року, наказу начальника автотранспортної служби Обухівського району № 3 від 28.04.1986 року особовий склад та техніка невоєнізованих формувань ЦО автотранспортних підприємств області (в тому числі і АТП 31036, де працювали позивачі) приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 79-80, 91-92).
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 мають статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується наявними копіями посвідчень відповідно: Серія НОМЕР_1 (а.с. 32), Серія НОМЕР_2 (а.с. 34), Серія НОМЕР_3 (а.с. 36), Серія НОМЕР_4 (а.с. 38), Серія НОМЕР_5 (ах.40), Серія НОМЕР_6 (а.с. 42), Серія НОМЕР_7 (а.с. 44), Серія НОМЕР_8 (а.с. 46), Серія НОМЕР_9 (а.с. 48), та статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копіями вкладок до названих посвідчень. Згідно довідок Обласної спеціалізованої МСЕК (а.с. 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49) позивачам встановлена ІІ група інвалідності довічно, причина інвалідності - захворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Позивачі звернулись до відповідача із заявою про встановлення їм статусу інваліда війни, на вимогу відповідача надали відповідні документи, а саме протоколи № 11/2008 від 06 травня 2008 року, № 12/2008 від 15 травня 2008 року, № 13/2008 від 27 травня 2008 року, № 14/2008 від 10 червня 2008 року, № 22/2008 від 09 грудня 2008 року засідання комісії з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони, яка створена на підставі вимог Закону України «Про звернення громадян» начальником управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації, та довідки Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністраціівщ 25 березня 2008 року (а.с. 50-58, 73-77) про те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 приймали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби цивільної оборони Обухівського району від Обухівського АТП -31036.
Листами від 07.10.2008 року за № 1299 (а.с. 8-25), ідентичними по змісту, відповідач відмовив позивачам в видачі посвідчень, мотивуючи відмову тим, що згідно роз’яснень Міністерства праці та соціальної політики України від 17.08.2007 року № 569/014/91-07 та від 24.12.2007 року № 804/0/15-07/014, чинність п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» поширюється на осіб, які мають документальне підтвердження про залучення цієї особи до складу формувань Цивільної оборони, що довідки комісії не містять інформації про розпорядчий документ та інше; що механізм реалізації п.9 с г. 7 вищеназваного закону чітко не визначений, тому створена Робоча група у складі зацікавлених міністерств і відомств, рішення якої буде доведено до відому відповідача, який надалі вирішить питання про надання відповідного статусу позивачам.
ст. 1, 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» свідчить про те, що даний Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров»я й активного довголіття, організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів, виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни, надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням спиту здоров»я. Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 15 червня 2004 року № 1770-1У, статтю 7 даного Закону доповнено п. 9, згідно якому до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов»язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Виходячи із п. 9 ст. 7 Закону, підставами для надання особі статусу інваліда війни є наявність двох складових умов: особа повинна бути залучена до складу формувань цивільної оборони, особі повинен бути встановлений статус особи, яка стала інвалідом внаслідок захворювань, пов»язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як видно із ст. 12 Закону України «Про цивільну оборону» для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерства, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, протипожежні та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії. Організаційні засади створення служб цивільної оборони та евакуаційних органів, їх завдання, функції і повноваження визначаються у Положенні про Цивільну оборону України.
Відповідно до п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, «Посвідчення інваліда війни» видаються пенсіонерам, які отримують пенсії в органах Пенсійного фонду, органами праці та соціального захисту населення, іншим пенсіонерам - органами, в яких вони перебувають на обліку для призначення пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання. Згідно з підпунктом «б» пункту 12 названого Положення, «Посвідчення інваліда війни» в даному випадку видається на підставі довідки МНС. Пункт 4.14 Положення про Управління праці та соціального захисту населення Обухівської райдержадміністрації, що затверджене розпорядженням голови Обухівської райдержадміністрації № 1207 від 11.09.2007 року, покладає на відповідача видачу посвідчення інваліда війни. Надані позивачами довідки МНС суд вважає достатніми доказами, які підтверджують факт участі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у формуваннях цивільної оборони. Цілком очевидним є той факт, що формування цивільної оборони створюються на підприємствах для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і території від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт, тому безперечною є та обставина, що у випадку надзвичайної ситуації створене на підприємстві формування цивільної оборони було залучене до робіт по уникненню та подоланню наслідків надзвичайної ситуації. Наявність у позивачів наказів, маршрутних листів, довідок МНС, а у ОСОБА_10 і урядових нагород та інше (а.с. 11-17, 29-32, 37) доводять факт участі у формуванні цивільної оброни, посвідчення категорії 1, вкладки до них, довідки МСЕК свідчать, що позивачі мають статус особи, яка стала інвалідом внаслідок захворювань, пов»язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, і в сукупності є підставою для надання позивачам статусу інвалідів війни.
Згідно вимог статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України. В даному випадку суб»єкт владних повноважень діяв всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій вимагає від суб»єкта владних, повноважень враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Отже відповідач повинен був ретельно зібрати і дослідити матеріали, шо мають значення для правильного вирішення конкретного питання.
Виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України, під діями суб»єкта владних повноважень необхідно розуміти, активну поведінку, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних осіб. Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідач заперечень Праги позову не надав. Виходячи із відповідей відповідача від 7.10.2008 року, які фактично є відмовою в наданні позивачам статусу інваліда війни, суд не бере до уваги його посилання на листи Міністерства праці та соціальної політики України від 17.08.2007 року за № 569/014/91-07 та від 24.12.2007 року за № 804/0/15-07/014, оскільки вони не являються нормативними актами та суперечать вимогам Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України « Про цивільну оборону України», в яких чітко визначено, що складає систему цивільної оборони та довідки яких установ підтверджують залучення громадян до формування цивільної оборони і не містять вимог про необхідність наявності у відповідних довідках інформації про розпорядчий документи (наказ чи розпорядження) щодо залучення особи до формувань Цивільної оборони та усіх відомостей про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не зупинені дії цих законів і до створення непередбаченої Робочої групи у складі зацікавлених міністерств і відомств, яка на погляд відповідача надалі вирішить питання про надання відповідного статусу позивачам.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, проаналізувавши всі обставини, що мають значення по справі, суд приходить до висновку про необгрунтованість відмови відповідача, оскільки надані позивачами наявні належні докази обгрунтовують правомірність їх вимог.
Позивачі, як особи, що у встановленому законом порядку віднесені до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також є інвалідами П групи, звільнені від сплати судових витрат.
Керуючись ст. ст. 11, 12, 17, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» з наступними змінами і доповненнями, Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», затвердженого названою постановою, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 де Управління праці та соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації, про визнання протиправними дій відповідача та зобов»язання його вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації щодо відмови 7.10.2008 року в видачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 «Посвідчення інваліда війни».
Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації видати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 «Посвідчення інваліда війни», як особам, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов»язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк з дня її проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.