Справа № 2-136/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2009 року Обухівський районний суд

Київської області в складі:

головуючого - судді Ковальова Ю.О. при секретарі Письменній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Української міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

встановив:

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом до Української міськради. З тих підстав, що на належній йому на праві власності земельній ділянці з відповідним цільовим призначенням по АДРЕСА_1 він без належних дозволів та проекту самочинно збудував будинок з надвірними будівлями, не порушивши, при цьому, існуючих норм і правил забудови та прав інших осіб, просить визнати за ним право власності на вказане домоволодіння у чинному судовому порядку.

В суді позивач ОСОБА_1 та його представник за усною заявою ОСОБА_2 підтримали позов.Просили його задовольнити.

Від представника за довіреністю відповідача - Української міської ради, надійшло письмове звернення з клопотанням про судовий розгляд справи без його участі та без заперечень проти позову.

Тому, розглянувши справу по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право на її забудову та за умов додержання її цільового призначення і дотримання при забудові архітектурних, будівельних, санітарних та інших норм і правил він набуває право власності на зведені ним будівлі і споруди, а в силу дії ст. 376 того ж Кодексу при самочинному будівництві, в т.ч. 1 при проведенні його без належних дозволів чи проекту, за умови, якщо це не порушує права інших осіб, на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на самочинно збудоване на ній нерухоме майно.

Виходячи з цього, судом з»ясовано, що на місці успадкованого старого домоволодіння померлих батьків, що знаходиться по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 у 1990 році розпочав будівництво нового житлового будинку.У 2003 році він приватизував земельну ділянку, на якій розташоване вказане домоволодіння, отримавши на неї відповідний державний акт.Цільовим призначенням зазначеної земельної ділянки є будівництво та обслуговування домоволодіння.Забудова проведена позивачем без належних дозволів та проекту, однак без порушень чинних норм і правил, а також прав інших осіб.

Такі обставини, що ніяк не спростовані і ніким не оспорювались, поряд з поясненнями позивача та його представника, вбачаються за відповідними їм та наявними в матеріалах справи копіями правовстановлюючого документа позивача на згадану земельну ділянку, технічного паспорта на забудову та офіційними довідковими й іншими даними відповідних погоджувальних органів про відповідність наявної забудови вимогам чинних архітектурних, будівельних, протипожежних, санітарних та інших норм і правил, копією рішення виконавчого комітету відповідного органу місцевого самоврядування про надання позивачеві дозволу на узаконення самочинної забудови.

За таких обставин наявні всі необхідні і достатні законодавчі та фактичні підстави для визнання позивача власником самочинно збудованого домоволодіння за цим з позовом.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 27, 31, 44, 57-60, 169, 212-215, 223, 292-294 ЦПК України, ст. ст. 41, 47, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 11-16, 316-319, 321, 325, 328, 331, 345, 373-376, 379, 383, 386, 392 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований житловий будинок зі всіма надвірними будівлями та іншими спорудами домоволодіння, що по АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 20 днів після подання заяв про апеляційне оскарження, які можуть подаватись на протязі 10 днів після проголошення. Інакше рішення набирає законної сили по закінченню 10-денного строку.