КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-2352/10                                                Головуючий у 1-й інстанції:   Линник В.Я.  

Суддя-доповідач:  Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

 Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:                    - Степанюка А.Г.,

суддів:                                        - Кузьменко В.В., Шурко О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22.12.2010 року за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про перерахунок допомоги на оздоровлення, –

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 08.12.2010 року звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій відповідача незаконними; стягнення недоплаченої суми грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4415грн.

Постановою Ірпінського районного суду Київської області позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача та зобов’язано останнього здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік як інваліду ІІ групи внаслідок аварії на ЧАЕС в розмірі, встановленому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилався на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, та є інвалідом другої групи.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі –Закон) щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. На момент звернення позивача до Управління праці та соціального захисту населення розмір мінімальної заробітної плати становив 907грн.

До вказаної статті Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»вносилися зміни, якими було передбачено, що розмір соціальних виплат громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України. Проте, зазначені зміни визнані рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 неконституційними.

Всупереч ст. 48 Закону та рішення КСУ №10-рп/2008 позивачу було здійснено виплату грошової допомоги на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 120грн., а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає Закон.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року, відповідач неправомірно нарахував та виплатив грошову допомогу на оздоровлення за 2010 рік в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 Закону.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,  -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області –залишити без задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22.12.2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя                                                                                А. Степанюк

Судді                                                                                                    В. Кузьменко

                                                                                                              О. Шурко