Справа № 2a-128/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 травня 2007 року                                                                             м. Вінниця

Староміський районний суд м. Вінниці в складі: головуючої судді Денишенко Т.О., при секретарі Гудимі Р.В., Пащенко К.1.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача -Вінницького обласного військового комісаріату Заха£енкова В.В., роз­глянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в приміщенні суду, в'залі судових засідань № 3 адміністративну справу № 2а-128/07 за позовом.

ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання неза-. конним рішення комісії щодо відмови в наданні ста­тусу «Учасник бойових дій»,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2007 року ОСОБА_1 звернувся в Староміський ра­йонний суд м. Вінниці з адміністративним позовом до Вінницького об­ласного військового комісаріату про визнання незаконним рішення Він­ницького облвійськкомату від 21.02.2007 року ( протокол № 10823 ), яким позивачу відмовлено у визнанні його учасником бойових дій. Ко­роткий зміст вимог полягає в наступному. ОСОБА_1 з 13.12. 1968 року по 18.11.1970 року в складі діючої військової частини 50703 проходив строкову військову службу в Чехословацькій РСР. Тому він вважає, що згідно з переліком держав і періодів бойових дій на їх терто-ріях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02. 1994 року № 63, має право на статус учасника бойових дій. В зв'язку з цим ОСОБА_1 звернувся до відповідача з клопотанням нада­ти йому такий статус. Однак рішенням комісії облвійськкомату від 21. 02.2007 року ( протокол № 10823 ) йому відмовлено в задоволенні кло­потання. Відмова мотивована відсутністю доказів його участі у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ. З таким рішенням пози­вач не погоджується, тому звернувся до суду з даним позовом.

2

визнанні його учасником бойових дій через відсутність доказів участі в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (а. с. 6 ).

Архівна довідка від 11.01.2007 року № ЗЛІ-62009, видана Централь­ним архівом Міністерства оборони Російської Федерації, свідчить про те, що в алфавитній книзі обліку особового складу в/ч пп 50703 за 1968-1972 роки значиться рядовий ОСОБА_1, який був зарахова­ний в списки частини 13.12.1968 року наказом № 06 ( прибув з в/ч 03165 ), звільнений в запас 27.11.1970 року наказом № 133. В/ч пп 50703 у підтверджувальний період дислокувалася в м. Турнів, ЧРСР і займала­ся бойовою та політичною підготовкою (а. с. 7).

Відповідно нотаріально посвідченої 03.05.2007 року заяви, поданої суду позивачем та приєднаної до матеріалів справи, гр-н ОСОБА_2 в 1968-1969 роках проходив разом зі ОСОБА_1 дійсну строко­ву військову службу на території ЧРСР в одній військовій частині п/п № 50706' та в одному взводі ( а. с. 29 ). Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 проходив службу у в/ч 50703, а не 50706.

Виконання інтернаціонального обов'язку, спеціального завдання на території Чехо-Словаччини, Куби самі по собі не стверджують факт без­посередньої участі особи у бойових діях чи забезпеченні бойової діяль­ності військ. Таке тлумачення поняття, що має значення для правильно­го і об'єктивного вирішення даної справи, оспорювати неможливо. Тому для підтвердження цих фактів необхідні додаткові документи, перелік яких наведений в Положенні про комісії для розгляду питань, пов'яза­них із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів вій­ни, гарантії іх соціального захисту» ( а. с. 22-23 ), затвердженому нака­зом Міністра оборони України від 26.07.1996 року № 208 та зареєстрова­ному ,в Міністерстві юстиції України 28.08.1996 року за № 484/1509. Таких підтверджуючих додаткових документів у позивача немає. При відсутності через незалежні від заявника причини необхідних докумен­тів, які „підтверджують його право на отримання ним відповідного стату­су, дозволяється брати до уваги показання свідків ( не менше двох, но­таріально завірені), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником; довідки відповідно­го періоду, підписані і завірені печаткою; грамоти, фотографії ( оригіна­ли ); газетні матеріали того часу, історичні довідки, документи та інші архівні матеріали; документи потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім'я, по батькові заявника; партійні документи, що підтверджують служ­бу чи роботу заявника у відповідний період; інші документи, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок по заяві ( а. с. 22-23 ).

Оскільки жодних вище перерахованих доказів своєї участі в бойових діях Чи забезпеченні бойової діяльності військ позивач ОСОБА_1 не надав, суд приходить до висновку, що рішення комісії облвійськ-

3

Представник відповідача Захаренков В.В., який діє по належно оформленому та посвідченому дорученню від 21.03.2007 року №ВК/48 ( а. с. 16), позов не визнав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтри­мав в повному обсязі за обставин, викладених в заяві, просить суд його задоволити. Суду додатково на поставлені запитання пояснив, що під час проходження військової служби він не наносив ударів, не стріляв у супротивника, не маневрував в ході боїв, в останніх участі не приймав. Проте рота, в якій він служив, знаходилась в постійній бойовій готов­ності. Солдати чергували щодобово, відпочивали зі зброєю в руках. Інших доказів, крім наданих до судової справи, у ОСОБА_1 немає. Конкретно доказів того, що він брав участь саме в бойових діях, в позивача немає, але йому відомо, що інші чоловіки, які проходили стро­кову військову службу в один з ним період в ЧРСР користуються стату­сом учасника бойових дій.

Представник відповідача Захаренков В.В. надав суду письмові запе­речення на позов, що приєднані до матеріалів справи ( а. с. 21 ) та дав пояснення, відповідно письмових заперечень. Вказав, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці, які за рішенням Уряду ко­лишнього СРСР проходили службу, працювали чи перебували у відряд­женні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ. Чехословаччина входить в перелік держав, яким надавалася в період військового конф­лікту допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії у 1968-1970 роках, але даних щодо безпосередньої участі в бойових діях чи за­безпеченні бойової діяльності військ військовослужбовцями наших вій­ськових частин, що дислокувалися на території Чехословаччини, немає. Жодних доказів, які б підтверджували особисту участь позивача у бойо­вих діях чи забезпеченні ним бойової діяльності військ в той період, не­має. Представник облвійськкомату Захаренков В.В. просить суд в позові відмовити.

Суд; заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали ад­міністративної справи № 2а-128/07, проаналізувавши докази, наявні в ній та добуті в ході адміністративного судочинства, суд приходить до переконання, що в позові належить відмовити.

Крім правової оціни пояснень осіб, які беруть участь у справі, судом також досліджені законодавчі та нормативно-правові документи, що ре­гулюють питання встановлення статусу ветеранів війни категорії учасни­ків бойових дій.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Згідно протоколу засідання комісії Вінницького обласного військко-комату від 21.02.2007 року № 10823 ОСОБА_1відмовлено у

4

комату від 21.02. 2007 року ( протокол № 10823 ) про відмову у наданні йому статусу учасника бойових дій підставним та законним.

Керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх со­ціального захисту», наказом Міністра оборони України від 26.07.1996 року № 208 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.08.1996 року за № 484/1509 «Про затвердження Положення про комісії для розгляду пи­тань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту», ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У позові ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання незаконним рішення комісії від 21.02. 2007 року ( протокол № 10823 ) щодо відмови в визнанні учасником бойо­вих дій - відмовити.

Заявка про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана про­тягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про. апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Староміський районний суд м. Вінниці.