Справа №2-1740

РІШЕННЯ

іменем України

27 квітня 2007р.                                                                        М.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

судці                  Котік Т.С.

секретаря                РудницькоїСМ

розглянув у  відкритому судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_1 до ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітку у зв 'язку із затримкою розрахунків при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунків гри звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує, що працював у відповідача до 01.03.2005 року, однак при звільненні з ним не ,   провели розрахунок по заробітній платі. Сума заборгованості становить 3 767 гривень 05 коп.   яку і просить стягнути позивач.

У зв'язку з тривалою невиплатою заробітної плати, позивач також просить стягнути компенсацію з урахуванням індексів інфляції в сумі 670грн.39 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що більше тридцяти років пропрацював на підприємстві та має право на отримання всіх виплат.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги визнав частково, що стосується стягнення заборгованості по заробітній платі. В решті позов не визнав та пояснив, що підприємство знаходиться на стадії банкрутства та будь-які грошові стягнення, що не увійшли до реєстру вимог кредиторів, затверджених Господарським судом, на користь конкурсних кредиторів неможливі, тому що не відповідають вимогам чинного законодавства про відновлення платоспроможності.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Зі змісту трудової книжки вбачається, що позивач до 01.03.2005 року перебував в трудових відносинах з відповідачем.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України з позивачем не проведений розрахунок в день звільнення, що стверджується змістом довідки від 28.02.2007 року, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 3 767 гривень 05 коп. обґрунтовані та підлягають до задоволення, як і вимоги про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 50гривень 51 коп. з розрахунку проведеного позивачем відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, який затверджений Кабінетом Міністрів України від 21.02.2001 року №159. Однак, суд не враховує у розрахунок компенсації, який проведений позивачем після звільнення, починаючи з квітня 2005 року, який проведений на всю суму заборгованості, оскільки такий розрахунок суперечить Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, який затверджений Кабінетом Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності за ст. 117 КЗпП України, а тому позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є також обгрунтованими та суд стягує з відповідача 10 119 грн. 25 коп. за 25 місяців затримки розрахунку при звільненні / 404,77 х 25 міс.= 10 119,25; де 404,77-середньомісячний заробіток відповідно до довідки від 28.02.2007 року/.

Заперечення представника відповідача з приводу того, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що вимоги про стягнення компенсації та середнього заробітку, що заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються та вважаються погашеними є безпідставними та суперечать ст. 117 3 КЗпП України, Законами України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та « Про оплату праці».

Керуючись ст.ст. 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 10,60,88, 208,212 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Житомирський завод хімічного волокна" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 3 767 гривень 05 коп., 50 гривень 51 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та 10 119 грн.25 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку. Всього стягнути 13 936 гривень 81 коп. без врахування податків та інших обов'язкових платежів.

В решті позов залишити без задоволення.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „ Житомирський завод хімічного волокна" на користь держави 17 грн  судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський  районний суд м. Житомира шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та в послідуючому подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.