УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 травня 2007 року                                                                                                  м.  Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Вотьканича Ф.А.,  суддів - Дідика В.М. ,  Лізанця П.М. ,  з участю прокурора - Братюка О.П.,  засуджених - ОСОБА_1.  та ОСОБА_2.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора,  який брав участь в її розгляді судом першої інстанції на вирок Ужгородського міськрайонного   суду від 25 грудня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець с Нижня Яблунька Турківського р-ну Львівської області,  мешканець АДРЕСА_1,  з середньою освітою,  одружений,  на утриманні двоє малолітніх дітей,  судимий 25 листопада 2005 року за ч.4  ст.  296 КК України на три роки позбавлення волі,  на підставі  ст.  75 КК України звільнений від відбування покарання з дворічним іспитовим терміном засуджений за ч. 2  ст.  332 КК України на три роки позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.

На підставі  ст.  71 КК України до покарання,  призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 25 листопада 2006 року і остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено п'ять років позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.

На підставі  ст.  75 КК України ОСОБА_1.  від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням з трьохрічним іспитовим терміном з покладенням на нього обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання та періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.

ОСОБА_2,    ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженець та мешканець м.  АДРЕСА_1,    з   середньою   освітою,    одружений,  непрацюючий,  не судимий засуджений за ч.2  ст.  332 КК України на три роки позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.

На підставі  ст.  75 КК України ОСОБА_2. від відбування призначеного покарання звільнено з  випробуванням з трьохрічним іспитовим терміном  з  покладенням  на нього

Справа: №11-308/07

Головуючий у першій інстанції: Данко В.Й.

Доповідач: Дідик В.М.

2

обов'язків повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання та періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.

Ухвалено: запобіжний захід щодо ОСОБА_1.  та ОСОБА_2. залишити підписку про невиїзд,  речові докази - автомобіль " Сеат-Леон" з. р.н. НОМЕР_1,  мобільні телефони марки "Нокія- 3100" та "Нокія-3120" конфіскувати в користь держави,  паспорти громадян Молдови - ОСОБА_3.,  ОСОБА_4.,  ОСОБА_5 та ОСОБА_6. повернути їм за належністю.

ОСОБА_1та ОСОБА_2визнані винними у вчиненні злочину передбаченого ч.2  ст.  332 КК України при слідуючих обставинах.

5 серпня 2006 року ОСОБА_1з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України,  п'яти громадян Молдови,  перевіз їх належним йому автомобілем "Опель-Колібрі" р.н. НОМЕР_1 з смт.  Нижні Ворота Воловецького району,  в м.  Ужгород,  де передав їх невстановленим слідством особам для подальшого їх незаконного переправлення в Словацьку Республіку.

10 та 11 серпня 2006 року,  ОСОБА_1за попередньою змовою з ОСОБА_2та невстановленою слідством особою,  автомобілями,  "Опель - Колібрі " р.н.НОМЕР_3 та "Сеат -Леон" р.н. НОМЕР_2. з 727 кілометра автодороги Чоп-Київ - з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України перевезли 26 громадян Молдови до АДРЕСА_2,  звідки 16 серпня 2006 року цих громадян,  у три заходи перевезли в район електростанції по вул.  Комсомольській,  а 4 вересня 2006 року,  близько 18 год. 35 хв. громадяни Молдови були затримані прикордонним патрулем неподалік державного кордону поблизу села Кам'яниця Ужгородського району Закарпатської області.

З 20 по 28 серпня 2006 року ОСОБА_1та ОСОБА_2за попередньою змовою з невстановленою слідством особою з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України в м.  Ужгород доставили 18 осіб громадян Молдови,  9 з яких 4 вересня 2006 року близько 23 год. 30 хв. були затримані прикордонним нарядом неподалік прикордонної застави Великий Березний цього ж району,  а решта - 16 осіб 5 вересня 2006 року були виявлені та затримані працівниками міліції в квартирі № АДРЕСА_3.

В апеляції прокурор порушує питання про скасування вироку із-за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи,  із-за допущених судом істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону та внаслідок м'якості призначеного засудженим покарання.

Заслухавши - доповідь судді,  промову прокурора,  який апеляцію підтримав,  висновки засуджених,  які просили вирок залишити без зміни,  перевіривши матеріали справи,  обговоривши доводи апеляції апеляційний суд приходить до переконання,  що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог  ст.  323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим.

Мотивувальна частина вироку згідно зі  ст.  334 КПК України повинна містити насамперед формулювання обвинувачення,  визнаного судом,  доведеним,  з обов'язковим зазначенням місця,  часу,  способу вчинення та наслідків злочину,  форми вини і його мотивів.

В цій частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення визнаного доведеним,  а також обставини,  які визначають ступінь винності кожного з підсудних,  їх роль у вчиненні злочину,  а після цього - докази покладені судом в обгрунтування своїх висновків.

Всупереч наведеній нормі закону,  судом у формування обвинувачення включено обставини,  що не мають не тільки правового значення,  а й взагалі відношення до цієї справи.

Крім зазначеного,  всупереч вимогам  ст.  299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів в повному обсязі,  і обмежився тільки допитом підсудних,  незважаючи на те,  що вину у інкримінованому їм злочині вони визнавали тільки частково і не досліджуючи,  як вбачається з протоколу судового засідання,  решти зібраних органом досудового слідства

3

доказів,  дав їм оцінку й виключив з пред'явленого підсудним обвинувачення вчинення ними злочину організаційною групою.

Звільняючи засуджених від призначеного покарання,  своє рішення суд не мотивував і в резолютивній частині не вказав від якого саме,  основного чи додаткового покарання їх звільнено.

Враховуючи також,  що ОСОБА_1 вчинив цей злочин до закінчення іспитового строку визначеного попереднім вироком,  апеляційний суд вважає,  що призначене йому покарання слід визнати зам'яким.

Що стосується доводів апелянтів щодо м'якості призначеного покарання і ОСОБА_2,  то враховуючи наведені у вироку обставини що пом'якшують покарання,  а також те,  що до кримінальної відповідальності він притягується вперше - в цій частині апеляційні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  апеляційний суд

ухвалив:

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 25 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1та ОСОБА_2 скасувати,  справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.