РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2007 року                                                                                        м.  Ужгород

Судова колегія палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

Головуючої - Фазикош Г.В.,  суддів - Куштана Б.П.,  Кеміня М. П.,  при секретарі - Довбака Т.О.,  з участю позивачки ОСОБА_1.,

представника позивачки ОСОБА_5.,  відповідача - ОСОБА_1.,  представника відповідача - ОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01.03.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів, -

встановила:

01.03.2007 року Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення,  яким задовольнив позов ОСОБА_1до ОСОБА_2та стягнув з відповідача на користь позивачки матеріальну допомогу (аліменти),  пов'язану з навчанням повнолітньої доньки ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  в розмірі 2500, 00 грн. щомісячно до досягнення нею 23 річного віку чи закінчення навчання та аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2року народження в розмірі 2500, 00 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття,  починаючи з 21.11.2006 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить скасувати зазначене рішення,  а справу направити на новий розгляд. Свою позицію апелянт мотивує тим,  що на його думку,  суд першої інстанції неповно та невсебічно з'ясував фактичні обставини справи,  а доводи відповідача взагалі не прийняв до уваги. Зокрема,  не було з'ясовано розмір доходів позивачки та її можливості утримувати дітей,  безпідставно при обрахуванні фактичних доходів відповідача взято до уваги обяг виручки,  а не обсяг чистого доходу,  який одержує відповідач як приватний підприємець. Крім того,  на думку апелянта,  суд неправомірно визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі,  а не частці від доходу,  чим порушив вимоги  ст. 183 СК України.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити її в повному обсязі. Крім того,  відповідач пояснив суду,  що він визнає право позивачки на присудження на її користь аліментів,  однак вважає,  що розмір присудженних місцевим судом сум є завищеним.

Позивачка та її представник апеляційну скаргу не визнали та просили її відхилити,  а рішення місцевого суду залишити без змін. На їх думку,  аргументи відповідача є надуманими і в дійсності він спроможний сплачувати присудженні аліменти.

ОСОБА_4. в судовому засіданні в апеляційній інстанції підтвердила факт того,  що вона продовжує навчання,  не має самостійних заробітків та потребує у зв'язку із навчанням грошової допомоги. Крім того,  вона пояснила,  що до цього часу кошти на оплату навчання в повному обсязі надавала її мати - ОСОБА_1.

Справа: № 22ц-711/07                                                              Номер рядка статистичного звіту: 36

Головуючий у першій інстанції: Микуляк П.П.

Доповідач: Фазикош Г.В.

2

Вислухваши пояснення учасників процесу,  дослідивши матеріали справи,  колегія перевірила законність та обгрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та прийшла до наступних висновків.

Так,  відповідно до вимог  ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини,  якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення,  та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо),  які мають значення для вирішення справи,  та докази на їх підтверджуння; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин тощо. Відповідно до  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.  Обргунтованим є рішення,  ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були дослідженні в судовому засіданні. Відповідно до вимог  ст. 57- 66 ЦПК України докази,  на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин справи,  мають бути достатніми,  допустимими та належними. Всупереч наведеним положенням процесуального закону при розгляді даної справи суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував фактичні обставини справи та зробив висновки,  які цим обставинам не відповідають.

Зокрема,  відповідно до  ст.  182 СК України при визначенні розміру аліментів на неповнолітню дитину суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей,  непрацездатних чоловіка,  дружини,  батьків,  дочки,  сина; інші обставини,  що мають істотне значення. Аналогічні обставини суд повинен враховувати при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку,  сина. Кірм того,  відповідно до ч.2  ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків,  своїм дружиною,  чоловіком та неповнолітньою дочкою,  сином.

При вирішення даної справи суд першої інстанції взагалі не з'ясував можливості позивачки надання утримання повнолітній дочці ОСОБА_4. Між тим,  із довідки за №545 від 17 травня 2007 року Закарпатської обласної дирекції HACK "Оранта",  поданої апеляційному суду,  слідує,  що позивачка працює на посаді начальника відділу страхування цієї компанії та у квітні 2007 року отримала дохід в сумі 2700 грн.,  що за поясненнями самої позивачки відповідає її середньомісячному доходу. Відповідно до довідки №710 від 17.11.2006 року ,  виданої Медичним факультетом Ужгородського національного університету,  ОСОБА_4. є студенткою 3 курсу денного відділення медичного факультету УжНУ,  навчається на контрактній основі,  без стипендії,  оплата за навчання за один навчальний рік складає 4960 грн.(а.с.  19).

Обчислюючи розмір аліментів на обох дітей,  місцевий суд безпідставно виходив із обсягу виручки,  який мав відповідач як приватний підприємець в 2005 та в 2006 році,  хоча фактичний та доведений чистий дохід відповідача згідно довідки ДПІ у м. Ужгороді №1204/171 від 22.01.2007 року в 2005 році склав 13658 грн. та в 2006 році - 12740 грн.,  що призвело до явного завищення розміру присуджених аліментів. На переконання колегії,  присуджуючи аліменти навіть у твердій грошовій сумі за наявності обставин,  передбачених у  ст. 184 СК України,  суд не може не враховувати матеріального становища самого платника аліментів,  які встановлюється на підставі належних доказів. Віддтак доводи позивачки про те,  що фактичні доходи відповідача є більшими,  ніж він задекларував в органах державної податкової служби,  не можуть бути прийняті до уваги,  оскільки є недоведеними.

Враховуючи наведене,  керуючись  ст.  ст.  180-184,  191,  198-200 СК України,   ст.  ст. 11,  303,  304,  п.1(3)  ст. 307,  ч.1(п.1, 3 )  ст. 309,   ст.  ст. 314,  315,  317 ЦПК України колегія суддів,  -

РІШИЛА :

1.   Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.

3

2.      Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01.03.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів змінити.

3.      Стягнути з ОСОБА_2,  мешканця м. АДРЕСА_1на користь ОСОБА_1,  мешканки м. АДРЕСА_2аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2року народження в розмірі 500, 00 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття,  починаючи з 21.11.2006 року.

4.      Стягнути з ОСОБА_2,  мешканця м. АДРЕСА_1на користь ОСОБА_1,  мешканки м. АДРЕСА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1року народження в розмірі 500, 00 грн. щомісячно до досягнення нею 23 річного віку,  починаючи з 21.11.2006 року.

5.      В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення,  але може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України