Справа № 22ц-972/2007                                          Головуючий в 1 інстанції: Симоненко В.І.

Категорія:                                                                                   Доповідач: Борисов Є.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26  лютого  2007  року     Судова колегія  судової  палати  у  цивільних  справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Борисова Є.А.

суддів: Кравченко Н.В., Пригорнєвої Л.І.

при секретарі: Голуновій К.В. розглянувши  у відкритому  судовому засіданні  у м.  Луганську  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Перевальського районного суду Луганської області від 12 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення заборгованості з аліментів.

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментним платежам, посилаючись на те, що згідно з рішенням Перевальського районного суду Луганської області від 14.11.1986 року з  відповідача на її користь були стягнуті аліменти на утримання їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження у розмірі 1\4 частини заробітку (доходу) відповідача до повноліття сина, але відповідач сплачував аліменти нерегулярно, тому утворилась заборгованість у розмірі 3228,91 грн., яку позивачка просила стягнути з відповідача. Крім того, позивачка просила стягнути з відповідача 1500 грн. у рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачка уточнила свої позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з аліментних платежів і просила стягнути на її користь 3198,9грн., посилаючись на те, що на момент розгляду справи відповідач частково погасив існуючу заборгованість.

Рішенням Перевальського районного суду Луганської області від 12.12.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. в частині стягнення заборгованості по аліментам були задоволені в повному обсязі. Крім того, суд стягнув з відповідача на користь позивачки витрати на юридичну допомогу в сумі 50 грн., витрати пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням справи та судовим збором в загальній сумі 58 грн.50 коп. В частині відшкодування моральної шкоди позовні вимоги залишені без задоволення за їх необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі позивачка вважає рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди незаконним і просить його скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні позивачка підтримала апеляційну скаргу.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

2

Заслухавши доповідача, дослідивши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач на підставі рішення суду був зобов»яззаний сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження у розмірі 1\4 частини заробітку (доходу) відповідача до повноліття сина, але відповідач сплачував аліменти нерегулярно, тому утворилась заборгованість у розмірі 3228,91 грн. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи і не оспорюються сторонами, тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивачки зазначену суму заборгованості.

Відповідно до змісту п.п.2,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відшкодування моральної шкоди можливе в тих випадках, коли це передбачено законодавством, що регулює відповідні правовідносини.

Відповідно до п. 6 ст. 18 Сімейного кодексу України стягнення моральної шкоди як спосіб захисту сімейних прав та інтересів можливе у тих випадках, якщо це передбачено цим Кодексом або договором.

Таким чином, оскільки діюче законодавство, що регулює сімейні правовідносини, не передбачає відшкодування моральної шкоди у разі наявності заборгованості за аліментами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1. в частині відшкодування моральної шкоди.

Рішення   суду   відповідає   вимогам   закону,   доводи   апеляційної   скарги   не спростовують висновків суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для зміни _%    чи скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Перевальського районного суду Луганської області від 12 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення заборгованості з аліментів залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України у двомісячний строк після її проголошення.