РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" квітня 2011 р. Справа № 9/216-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуюча суддя Сініцина Л.М.
судді Гудак А.В.
Олексюк Г.Є.
при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" від 18.02.2011 р. на рішення господарського суду Вінницької області від 09.02.11 р. (підписане 11.02.2011 р.)
у справі № 9/216-10
за позовом Виконавчиого комітету Вінницької міської ради, м.Вінниця
до відповідачів Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк", м.Київ
Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза", м.Вінниця треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - ОСОБА_1, м.Шостка, Сумська область; ОСОБА_2, с.Гнатків, Томашпільського району, Вінницької області
про визнання договору іпотеки №3305 від 02.11.2007р. недійсним
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача 1 - Нижник Д.П.-представник, довіреність в справі
від відповідача 2 - не з'явився
від третьої особи 1 - не з'явився
від третьої особи 2 - не з'явився
Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.02.2011 р. у справі №9/216-10 (суддя Балтак О.О.) задоволено позов Виконавчиого комітету Вінницької міської ради до Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки №3305 від 02.11.2007 р. При прийнятті рішення суд виходив з того, що право власності на приміщення по АДРЕСА_1 - будівлю "Будинку побуту", належить Вінницькій міській раді; договір купівлі-продажу від 05.10.2007 р., на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" 08.10.2007 р. зареєструвало право власності на нерухоме майно, і на підставі якого передало це майно в іпотеку, визнано недійсним рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 29.01.2008 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" не стало власником нерухомого майна, а отже не вправі було розпоряджатись ним в тому числі й шляхом передачі в іпотеку банку за договором від 02.11.2007 р. Виконавчий комітет Вінницької міської ради обгрунтовано пред'явив позов, оскільки об'єкт нерухомого майна переданий в іпотеку належить на праві комунальної власності територіальній громаді м.Вінниці, функції з управління якою передані саме виконавчому комітету.
Не погоджуючись з даним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося з апеляційною скаргою від 18.02.2011 р., в якій просило скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 09.02.2011 р. повністю і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд не звернув увагу на норму закону стосовно надсилання додатків до позову на адресу банку, що призвело до порушення судом вимог статті 63 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справах №2-782/08 від 29.01.2008 р. Ленінського районного суду м.Вінниці, №8/18-08 від 01.08.2008 р. господарського суду Вінницької області, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2008 р. по справі №22-а-9562/08 не є преюдиціальними, оскільки у розгляді даних справ не приймав участі банк; беззаперечним власником майна був і буде відповідач 2, Вінницькій міській раді не передали за актом державного виконавця спірне майно, і доказів даної передачі у суду не має і не існує; постанова Київського апеляційного адміністративного суду не зобов'язує сторони процесу повернути одне одній все отримане за постановою Замостянського районного суду м.Вінниці від 13.07.2007 р.; рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 29.01.2008 р. по справі №2-782/08 винесено із порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства (рішення прийнято за відсутності сторони договору, який визнається недійсним - Приватного підприємства "Верітус"); факти, зазначені в рішенні господарського суду Вінницької області від 01.08.2008 р. по справі №8/18-08 не досліджувались у судовому засіданні по даній справі, чим порушено судом вимоги частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України; рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 29.01.2008 р. по справі №2-782/08 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2008 р. по справі №22-а-9562/08 не породжують, не створюють, не припиняють та не змінюють будь-яких правових наслідків для позивача; у Приватного підприємства "Верітус" ніхто даного майна не вимагав, реєстраційні посвідчення ніхто не скасовував, а тому дана особа є беззаперечним власником спірного майна; відповідач 1 у добросовісному порядку набув прав іпотекодержателя за спірним договором наступної іпотеки (майнової поруки); захист прав позивача можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову; обставини щодо встановлення недійсності спірного договору іпотеки та обставини порушення закону з боку сторін договору у момент укладання такого договору жодним судом не досліджувались та не з'ясовувались, висновки щодо недійсності договору іпотеки та висновки щодо порушення сторонами договору закону у момент укладання такого договору відсутні в обгрунтуванні рішення суду першої інстанції; суд не надав належної оцінки тим обставинам, що позов був пред'явлений неналежним позивачем; власник майна не залучений до розгляду даної справи; суд невірно застосував вимоги закону, щодо диспозитивності судового процесу; судом були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, рішення є необгрунтованим; в іпотечному договорі зазначені всі істотні умови договору іпотеки, що передбачені чинним законодавством України, на момент укладення договору іпотеки іпотекодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" мав усі права законного власника на предмет іпотеки, даний факт суд першої інстанції не дослідив належним чином та не надав йому належної правової оцінки.
Виконавчий комітет Вінницької міської ради у відзиві на апеляційну скаргу, з апеляційною скаргою не погоджується, вважає ї необгрунтованою і безпідставною, а рішення господарського суду законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, висновки суду є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами; твердження скаржника про те, що суд першої інстанції звільнив від доказування позивача, щодо фактів та обставин є безпідставним; суб'єктивна думка представника скаржника з посиланням на норму статті 35 Господарського процесуального кодексу України, щодо повторного доведення фактів встановлених судовими актами, що набрали законної сили є помилковою; виконавчі органи є невід'ємним елементом системи місцевого самоврядування, які забезпечують реалізацію місцевих інтересів та певних функцій виконавчої влади, серед найважливіших питань місцевого значення, що реалізуються територіальними громадами та органами місцевого самоврядування, конституція визначає управління майном, що перебуває у комунальній власності; оскільки виконавчий комітет Вінницької міської ради уповноважений Вінницькою міською радою на управління майном комунальної власності, то відповідно до вимог цивільного законодавства, має право на захист своїх прав та інтересів у спосіб передбаений Конституцією та законами України.
В судове засідання представники позивача та відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" не з'явилися, хоча сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали) (а.с.21-25,т.II), враховуючи пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарськіх судів у 2005 р." та пункт 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарськіх судів у 2005 р."
Представник відповідача 1 (апелянта) - Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в ній, вважає рішення господарського суду незаконним і необгрунтованим, зазначив, що судом першої інстанції не було оглянуто оригіналу договору іпотеки, просив апеляційну скаргу задоволити, а рішення скасувати.
Заслухавши пояснення представника відповідача 1, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,-
ВСТАНОВИВ:
02.11.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Диженю плаза" (іпотекодавець) було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки (майнової поруки), який згідно пункту 1.1 цього договору забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №15/04/1295к-07 від 01.11.2007 р., а також будь-яких додаткових договорів до нього (а.с.20-21,т.I).
Пунктом 1.2.1 даного договору іпотеки передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку належні йому на праві власності окремо стоячу будівлю "Будинок побуту" літерою "А": загальною площею-2546,0 кв.м. місцезнаходження яких АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим №10448 від 05.10.2007 р., зареєстрованого Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 08.10.2007 р., в реєстровій книзі №16, за реєстровим номером №894 (а.с.20,т.I).
Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 29.01.2008 р. у справі №2-782/08 задоволено позов Костенка Андрія Володимировича та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05.10.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим номером 10448 та записаний в реєстрову книгу №16, за реєстровим номером 894, купівлі-продажу окремо стоячої будівлі "Будинок побуту" в будинку літ. "А" загальною площею 2546,0 кв.м., яка розташова за адресою: АДРЕСА_1, укладений між продавцем приватним підприємством "Верітус" та покупцем товариством з обмеженою відповідальністю "Диженю плаза" , а також скасовано реєстраційне посвідчення від 08.10.2007 р., видане Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" на окремо стоячу будівлю "Будинок побуту" по АДРЕСА_1 товариству з обмеженою відповідальністю "Диженю плаза".(а.с.12-14,т.I).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2008 р. у справі №22-а-9562/08 скасовано постанову Замостянського районного суду м.Вінниці від 13 липня 2007 р. та відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТД" ЛТД до Вінницької міської ради та Комунального підприємства "ВООБТІ" про визнання незаконною бездіяльність Вінницької міської ради по виконанню рішення Виконкому Вінницької міської ради №1196 від 01.06.2007 р. щодо приватизації окремо стоячої будівлі "Будинок побуту" та зобов'язання відповідачів вчинити відповідні дії для набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТД" ЛТД права власності на вищезазначену будівлю (а.с.15-16,т.I). Крім того, Постановою Замостянського районного суду м.Вінниці від 10.10.2007 р. задоволено заяву Вінницької міської ради про перегдяд за нововиявленими обставинами рішення у справі №22-а-3855 за 2007 рік та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТД" ЛТД до Вінницької міської ради, Комунального підприємства "ВООБТІ" про зобов'язання вчинити певні дії (а.с.100-102,т.I).
Рішеннм господарського суду Вінницької області від 01.08.2008 р. у справі №8/18-08, залишеним без змін Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 р., було задоволено позов Першого заступника прокурора Вінницької області в інтересах територіальної громади в особі Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Веритус" та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" повернути Вінницькій громаді в особі Вінницької міської ради з чужого незаконного володіння будівлю "Будинок побуту", яка розташована у АДРЕСА_1 загальною площею 2546 кв.м.; визнано право власності на окремо стоячу будівлю "Будинок побуту", яка розташована у АДРЕСА_1 загальною площею 2546 кв.м. за Вінницькою міською радою (а.с.9-10, 17-19,т.I).
На виконання даного рішення –право власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 було зареєстровано Комунальним підприємством “Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації”(далі КП “ВМБТІ”) за Вінницькою міською радою 13.05.2009р. (а.с.11,т.I).
Оскільки ТОВ “Диженю Плаза” придбало приміщення за правочином, який був визнаний недійсним, то відповідно до статтей 216, 236 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) укладення договору іпотеки було неправомірним. Дана обставина перешкоджає представницькому органу територіальної громади м. Вінниці в особі Вінницької міської ради та її виконавчому комітету в реалізації права власності щодо будівлі АДРЕСА_1. Зазначені обставини й стали підставою для звернення Виконавчого комітету Вінницької міської ради до суду.
Як встановлено судовими актами у господарській справі № 8/18-08 (рішення господарського суду Вінницької області від 01.08.08р., постанова Вищого господарського суду України від 14.05.2009 року), власником будівлі "Будинок побуту", яка розташована у АДРЕСА_1, є Вінницька територіальна громада в особі Вінницької міської ради, з володіння якої це майно вибуло не з її волі.
Відповідно до підпункту 2 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків передбачені статтями 215, 216 ЦК України.
Згідно частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою та п'ятою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Відповідно до статті 575 ЦК України, іпотека є окремим видом застави нерухомого майна. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" передбачено що: іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Закономю.
Згідно статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності; іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором; попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками; наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.
Згідно статті 317 ЦК України право розпорядження майном, належить власникові.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 236 ЦК України визначено момент з якого визнаний судом недійсним правочин є недійсним, а саме-з моменту його вчинення. В даному випадку це є момент державної реєстрації права власності-ТОВ "Диженю Плаза" 08.10.2007 р. на майно.
Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19,27 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").
Оскільки договір купівлі-продажу укладений 05.10.2007р. між ПП "Верітус" та ТОВ "Диженю Плаза" в подальшому було визнано недійсним рішенням суду від 29.01.2008 р., яке набрало законної сили і ТОВ "Диженю Плаза" не є власником окремої будівлі по АДРЕСА_1, а рішенням господарського суду Вінницької області від 01.08.2008 р. у справі №8/18-08 визнано право власності на окремо стоячу будівлю "Будинок побуту" у АДРЕСА_1 за Вінницької міською радою і право власності зареєстровано за власником-Вінницькою міською радою, ТОВ "Диженю Плаза" не вправі розпоряджатись цим майном, у тому числі й шляхом передачі в наступну іпотеку банку за договором від 02.11.2007 р.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про задоволення позову та визнання недійсним договору іпотеки, оскільки його наявність в порушення вимог частини 1 статті 321 ЦК України обмежує позивача та власника майна у здійсненні права власності на майно та управління ним. До такого висновку дійшла колегія суддів Вищого господарського суду України в постанові від 11.10.2007 р. у справі № 16/212-06(8/207-06) (а.с.26-28,т.II).
Доводи апеляційної скарги щодо того, що рішення господарського суду Вінницької області фактично не виконано –відсутній будь-який документ, який би підтверджував факт повернення приміщення “Будинку побуту”Вінницькій міській раді (акт прийому передачі, акт державного виконавця, тощо), що рішення судів, які набрали законної сили, не є преюдиціальними і суд першої інстанції безпідставно звільнив позивача від доказування фактів, встановлених у цих рішеннях є необґрунтованими, виходячи з приписів статті 115 ГПК України - рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", що не спростовує факту недійсності договору купівлі-продажу від 05.10.2007 року і неправомірності набуття відповідачем-2 права власності на будівлю "Будинок побуту", що знаходиться у АДРЕСА_1. Посилання скаржника на те, що в даному випадку мав перехід права власності на предмет іпотеки під час дії договору, визнаного в подальшому недійсним, що не тягне визнання договору іпотеки недійсним, оскільки Законом України "Про іпотеку" передбачено, що в такому випадку до нового власника переходять всі права і обов'язки іпотекодавця, є помилковими, оскільки викладені вище обставини свідчать про те, що право власності на спірне майно до інших осіб від позивача не переходило і це підтверджено судовими рішеннями, що набрали законної сили.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності права звернення позивача –виконавчого комітету Вінницької міської ради до суду із віндикаційним позовом, судом апеляційної інстанції не приймаються виходячи з наступного: відповідно до частини 2 статті 2, пункту 31 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами через відповідні їх виконавчі органи; ради можуть приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади за виключенням повноважень по його відчуженню.
Згідно частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Рішенням Вінницької міської ради від 29.04.1999 р. функції управління комунальною власністю територіальної громади міста в межах визначених пунктом 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; крім повноважень, зазначених в статті 26 цього Закону, передані Виконавчому комітету Вінницької міської ради (а.с.55).
Оскільки об'єкт нерухомого майна переданий в наступну іпотеку за договором який оспорюється, належить на праві комунальної власності територіальній громаді м.Вінниці, функції з управління якою відповідно до рішення міської ради від 29.04.1999 р. передані саме виконавчому комітету (а.с.55,т.I). Факт перебування належного територіальній громаді об’єкту нерухомого майна в іпотеці із занесенням до відповідного реєстру заборон, що стало наслідком укладення договору купівлі-продажу, який судом визнаний недійсним, є порушенням права органу (у даному випадку - виконкому) в управлінні якого перебуває окрема будівля по АДРЕСА_1.
На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги апеляційним судом до уваги не приймаються, рішення господарського суду першої інстанції прийнято з врахуванням всіх обставин справи та дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", дане товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк", що існував у формі відкритого акціонерного товариства, тип якого у відповідності до рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк" (протокол №2-2009 від 22.06.2009 р.) було змінено на публічне акціонерне товариство та який було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (а.с.76-79,т.I).
Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Вінницької області від 09.02.2011 р. у справі №9/216-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" від 18.02.2011 р. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуюча суддя Л.М. Сініцина
Судді А.В. Гудак
Г.Є. Олексюк