Судове рішення #1476915
У Х В А Л А

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

                головуючого                                     Селівона О.Ф.,

         

                суддів                                 Кривенди О.В., Кузьменко О.Т.                       за участю прокурора                   Морозової С.Ю.

         

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Брянківського міського суду Луганської області від 9 листопада 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 24 лютого 2006 року щодо нього.

 

Цим вироком                 ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Антрацита Луганської області, раніше судимого 07.07.2003 р. за ч. 2 ст. 186 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі,

 

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначено йому за цим законом покарання 5 років позбавлення волі.

 

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 24 лютого 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

 

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 27 квітня 2005 року, приблизно о 17 годині, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою з малолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які раніше забрали у ОСОБА_4   100 грн., підійшли до останнього в районі грального центру «Невада» і ОСОБА_3 наніс йому удар кулаком у груди, від чого той упав на землю, але, побачивши чоловіка та жінку, які проходили повз, з місця події зникли. Наздогнавши ОСОБА_4 у районі АЗС м. Брянки Луганської області біля ст. Авдакове, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали вимагати у нього гроші, а на його відмову в задоволенні їхніх вимог ОСОБА_3 став погрожувати ОСОБА_4 побиттям, ОСОБА_1 витяг з його кишені пачку цигарок, у якій знаходились гроші в сумі 20 грн., а ОСОБА_2 наніс потерпілому удар кулаком у груди, після чого вони залишили його, гроші розділили між собою і розпорядилися ними кожний на свій власний розсуд.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок та ухвалу щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування у зв'язку з неповнотою і однобічністю досудового та судового слідства, а також невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі його права на захист. Зазначає, що відкритого викрадення майна ОСОБА_4 не вчиняв і докази його винуватості у справі відсутні, гроші йому дали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на погашення свого боргу перед ним, а потім його обмовили, він же визнав свою вину внаслідок застосування до нього незаконних методів слідства.

 

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка вважала, що касаційну скаргу засудженого необхідно задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Доводи ОСОБА_1 про його непричетність до злочину, за який його засуджено вироком у даній справі, спростовуються дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, які узгоджуються між собою, зокрема: показаннями під час розгляду справи судом першої інстанції самого ОСОБА_1 про те, що він, погодившись на пропозицію ОСОБА_2, разом із ним та ОСОБА_3 добровільно брав участь у відкритому заволодінні майном потерпілого ОСОБА_4; аналогічними показаннями під час судового слідства ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оголошеними в судовому засіданні у порядку статей 306, 308 КПК України показаннями під час досудового слідства потерпілого ОСОБА_4 про те, що його пограбували троє підлітків; даними протоколу пред'явлення особи для впізнання, згідно з якими ОСОБА_4  вказав на ОСОБА_1 як на особу, яка разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинила його пограбування.

 

Підстав для обмови ОСОБА_1 малолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3, слідчі дії за участю яких проведено з додержанням вимог ст. 168 КПК України у присутності їх законних представників, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

 

З моменту затримання неповнолітнього ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину захист його прав та інтересів протягом досудового слідства і в суді здійснював адвокат ОСОБА_5.

 

Дані, які б свідчили про застосування до ОСОБА_1 незаконних методів слідства, в матеріалах справи відсутні.

 

Таким чином, підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 немає.

 

Разом із тим, вирок та ухвала щодо ОСОБА_1 підлягають перегляду в порядку ст. 395 КПК України.

 

Так, згідно зі ст. 26 КК України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

 

Проте, всупереч зазначеним вимогам кримінального закону суд, встановивши, що ОСОБА_1 вчинив злочин, за який його засуджено вироком у даній справі, разом із малолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які на момент вчинення цього злочину не досягли віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, внаслідок чого вони не є суб'єктами злочину і постановою суду до них застосовано заходи виховного характеру, однією з кваліфікуючих ознак дій засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України визнав вчинення ним відкритого заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб.

 

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок щодо нього, залишив поза увагою неправильне застосування кримінального закону, допущене судом першої інстанції.

 

Отже, із судових рішень щодо ОСОБА_1 необхідно виключити кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 186 КК України вчинення ним злочину за попередньою змовою групою осіб, що не впливає на кваліфікацію його дій за цим законом, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, повторно.

 

Враховуючи наведене, особу ОСОБА_1, встановлені судом  першої інстанції обставини, які пом'якшують йому покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, те, що тілесних ушкоджень потерпілому не заподіяно, нанесену йому матеріальну шкоду частково відшкодовано, ініціатором злочину ОСОБА_1 не був, колегія суддів вважає за можливе пом'якшити призначене йому за ч. 2 ст. 186 КК України покарання до 4 років позбавлення волі.

 

На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

 

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

 

В порядку ст. 395 КПК України вирок Брянківського міського суду Луганської області від 9 листопада 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 24 лютого 2006 року щодоОСОБА_1 змінити.

 

Виключити з вироку та ухвали кваліфікуючу ознаку вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за попередньою змовою групою осіб.

 

Пом'якшити призначене ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України покарання до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

 

В решті судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

 

 

Судді:

 

Селівон О.Ф.                    Кривенда О.В.                    Кузьменко О.Т.

 

 

 

 

 

                       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація