У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

 

 

головуючого	Селівона О.Ф.
суддів	Скотаря А.М., Шевченко Т.В.
за участю прокурора	Ковтун Н.Я.

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 1 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 серпня 2007 року, яким

 

                                               ОСОБА_2,

                                               ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

                                               м. Керчі, раніше не судимого,

 

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених п. "г" ст. 93 КК України 1960 року, ч. 1 ст. 263 КК України 2001 року, і йому призначено покарання:

-    за п. "г" ст. 93 КК України 1960 року 13 років позбавлення волі;

-    за ч. 1 ст. 263 КК України 2001 року 4 роки позбавлення волі.

 

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено 13 років позбавлення волі.

 

Прийнято рішення щодо судових витрат та речових доказів.

 

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

У лютому 1994 року особа, справу щодо якої виділено в окреме провадження і яка була лідером одного із злочинних угрупувань м. Керчі, знаючи, що ОСОБА_3 є лідером іншого злочинного угрупування, створеного ним для незаконного контролю за діяльністю приватних підприємців, і відчуваючи незадоволення тим, що у неї з'явився, прийняв рішення позбавити ОСОБА_3 життя як конкурента у своїй злочинній діяльності.

Для здійснення свого злочинного умислу ця особа, знаючи, що ОСОБА_2 перебуває у неприязних стосунках з ОСОБА_3, запропонувала йому вчинити вбивство ОСОБА_3, на що отримало його згоду. При цьому ця особа запропонувала ОСОБА_2 підібрати із числа знайомих йому осіб спільників для вчинення вбивства ОСОБА_3

Вступивши у злочинну змову і діючи за вказівкою цієї особи, ОСОБА_2 залучив ОСОБА_4, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи у зв'язку зі смертю, та іншу особу до збройного нападу на ОСОБА_3 При цьому особа, яка залучила ОСОБА_2 до вчинення умисного вбивства  ОСОБА_3 надала учасникам майбутнього нападу на ОСОБА_3 автомати АКСУ-74 №8571 калібру 5,45 мм та АК №МА 927 калібру 7,62 мм, які є вогнепальною зброєю, та бойові патрони до них.

В ході організації та підготовки цього злочину інші особи разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прийняли рішення вчинити умисне вбивство ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ранком біля під'їзду будинку АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_3 Для забезпечення відходу з місця події було залучено ОСОБА_5, щодо якого відмовлено у порушенні кримінальної справи у зв'язку зі смертю і який ранком ІНФОРМАЦІЯ_2 на автомобілі ВАЗ-2106 повинен був чекати ОСОБА_2 та інших учасників вбивства у районі, де проживав ОСОБА_3

При цьому учасники нападу, знаючи, що ОСОБА_3 постійно супроводжує ОСОБА_6, прийняли рішення позбавити життя і його, якщо він буде перешкоджати їх злочинним діям.

ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 2 годині ОСОБА_2, ОСОБА_4, озброївшись вищезазначеними автоматами, разом з іншою особою, одягнувши на голову заздалегідь приготовані маски, прийшли до будинку, де проживав ОСОБА_3, і в підвалі цього будинку стали чекати виходу ОСОБА_3

Цього ж дня приблизно о 8 годині, дочекавшись, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вийшли з під'їзду, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та інша особа вийшли з укриття і перші двоє зробили не менше 30 пострілів з автоматів, що були у них. Внаслідок їх дій ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було заподіяно вогнепальні поранення з ушкодженням життєво важливих органів, від чого вони померли на місці події.

ОСОБА_2, не маючи передбаченого законом дозволу, ІНФОРМАЦІЯ_2 в приміщенні магазину "Акра", розташованого по вул. Єрьоменка у м. Керчі, отримав від особи, справу щодо якої виділено в окреме провадження, для здійснення вбивства ОСОБА_3 та ОСОБА_6 автомат АКСУ-74 калібру 5,45 мм, який є вогнепальною зброєю, якого переніс від магазину до будинку АДРЕСА_1, де використав його для вчинення вбивства ОСОБА_3 та ОСОБА_6

Крім того, ОСОБА_2, не маючи передбаченого законом дозволу, у 1989 році у невстановленої особи незаконно придбав бойові припаси до вогнепальної зброї: 2 патрони до гвинтівки калібру 7,62 мм, 32 патрони до пістолета "ТТ", 31 патрон до револьвера "Наган" калібру 7,62 мм і 76 спортивно-мисливських патронів калібру 5,6 мм. Ці бойові припаси ОСОБА_2 після придбання переніс і незаконно зберігав за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2, де їх було 2 січня 2007 року виявлено і вилучено працівниками міліції.

 

У касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_2 і направлення справи на новий судовий розгляд з тих мотивів, що суд необгрунтовано виключив з обвинувачення ОСОБА_2 таку кваліфікуючу ознаку як вчинення умисного вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб, призначив ОСОБА_2 покарання яке не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості, а також необгрунтовано засудив ОСОБА_2 за незаконне придбання, зберігання і носіння вогнепальної зброї, вчинене ним у 1994 році, оскільки закінчився строк давності.

 

У касаційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_1 просить вирок щодо ОСОБА_2 змінити та пом'якшити призначене йому покарання, посилаючись не те, що з часу вчинення злочинів пройшов тривалий час, ОСОБА_2 з'явився з повинною, сприяв розкриттю злочинів, потерпілий ОСОБА_3 погрожував йому застосуванням фізичного насильства, що спонукало ОСОБА_2 вчинити вбивство ОСОБА_3

 

У своїх запереченнях на касаційне подання прокурора захисник із числа близьких родичів ОСОБА_7 вважає касаційне подання в частині прохання про скасування вироку у зв'язку з м'якістю призначеного ОСОБА_2 покарання необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

 

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка не підтримала касаційне подання і вважала касаційні подання та скаргу безпідставними, а вирок законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання та скарги, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

 

Твердження у поданні про те, що суд необгрунтовано виключив з обвинувачення ОСОБА_2 таку кваліфікуючу ознаку як вчинення умисного вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб, безпідставне.

 

Так, як установлено судом на підставі досліджених доказів, на момент вчинення ОСОБА_2 та іншою особою пострілів з вогнепальної зброї, якими було вбито ОСОБА_3 та ОСОБА_6, інших осіб на вулиці у зоні враження не було, і дії ОСОБА_2 життю і здоров'ю інших осіб, крім названих потерпілих, не загрожували.

 

Не можна погодитись і з доводами подання про безпідставне засудження ОСОБА_2 за незаконне придбання, зберігання і носіння вогнепальної зброї, вчинене ним у 1994 році, у зв'язку із закінченням строку давності.

 

Як убачається з матеріалів справи, і про це зазначено у вироку, ОСОБА_2 ще у 1989 році незаконно придбав бойові припаси до вогнепальної зброї, які незаконно приніс та зберігав за місцем свого проживання до часу вилучення їх, тобто до 02.01.2007 р. Отже, вчинене ОСОБА_2 у 1994 році незаконне придбання і носіння вогнепальної зброї, яке згідно з вироком не має окремої кваліфікації за кримінальним законом, є одним із епізодів вчиненого ним продовжуваного злочину - незаконного поводження зі зброєю і бойовими припасами, який було закінчено 02.01.2007 р. Таким чином, ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України в межах строку давності.

 

Злочинні дії ОСОБА_2 кваліфіковано правильно, а покарання йому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України: з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, його особи та конкретних обставин справи і вважати призначене ОСОБА_2 покарання надмірно м'яким, на що є посилання у касаційному поданні, або надмірно суворим, про що ставиться питання у касаційній скарзі захисника ОСОБА_1, підстав не вбачається.

 

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановленого у даній справі вироку, не виявлено.

 

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 серпня 2007 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

 

 

Судді:

 

Селівон О.Ф.                     Скотарь А.М.                    Шевченко Т.В.

 

              З оригіналом згідно:

Суддя Верховного Суду України                                      О.Ф. Селівон