СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2011 року Справа № 5002-2/6125-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 3212/02-25 від 08.12.10, Гурзуфська селищна рада;
позивача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням "Молодіжний-2000";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням "Молодіжний-2000" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 28 лютого 2011 року у справі № 5002-2/6125-2010
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням "Молодіжний-2000" (вул. Набережна ім. Пушкіна, 9, смт. Гурзуф, місто Ялта, 98640)
до Гурзуфської селищної ради (вул. Подвойського, 9, смт.Гурзуф, місто 98640)
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням „Молодіжний-2000” звернулось господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Гурзуфської селищної ради про визнання недійсним рішення Гурзуфської селищної ради № 22 від 25 лютого 2003 року, яким було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 1,1540 га, наданою Дому відпочинку „Молодіжний”, та анульований державний акт серії ІІ-КМ № 001513 реєстраційний № 10.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням "Молодіжний - 2000" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2011 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним зсуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, товариство з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням „Молодіжний - 2000” має право на постійне користування земельною ділянкою площею 1,1540 га з тих підстав, що вказана земельна ділянка була надана його правопопереднику - Будинку відпочинку „Молодіжний”, а відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються дійсними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Апеляційна скарга прийнята до розгляду Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий –суддя Антонова І.В., судді Євдокімов І.В., Котлярова О.Л.
У зв’язку з відрядженням судді Євдокімова І.В. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2011 року здійснено заміну судді Євдокімова І.В. на суддю Маслову З.Д.
У судове засідання, призначене на 19 квітня 2011 року, представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням "Молодіжний-2000" не з’явися, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.
До початку судового засідання від товариства з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням "Молодіжний-2000" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
На виконання рішення 18-ої сесії 21-го скликання Ялтинської міської ради від 29 жовтня 1992 року Будинку відпочинку „Молодіжний” виданий державний акт серії ІІ-КМ № 001513 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,1540 га для оздоровчих цілей (а.с. 32-33).
05 жовтня 1995 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради зареєстровано Статут орендного підприємства Будинку відпочинку „Молодіжний”, відповідно до пункту 1.1 якого орендне підприємство Будинок відпочинку „Молодіжний” створене рішенням загальних зборів організацій орендаторів Будинку відпочинку „Молодіжний” (а.с. 68)
16 червня 2000 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради зареєстрований Статут товариства з обмеженою відповідальністю „Молодіжний - 2000”, відповідно до пункту 1.1 якого товариство з обмеженою відповідальністю „Молодіжний - 2000” є правонаступником прав та обов’язків орендного підприємства Будинок відпочинку „Молодіжний” та організації орендарів Будинку відпочинку „Молодіжний” (а.с. 82 - 91).
Рішенням 11-ої сесії 24-го скликання Гурзуфської селищної ради № 22 від 25 лютого 2003 року „Про переоформлення права користування земельною ділянкою підприємствам, організаціям, приватним підприємцям в оренду для обслуговування павільйонів, будинків відпочинку на землях селищної ради” Будинку відпочинку „Молодіжний” припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 1,1540 га, яка надана йому на підставі рішення 18-ої сесії 21-го скликання Ялтинської міської ради від 29 жовтня 1992 року, яка розташована за адресою: смт. Гурзуф, вул. Набережна, 9 для обслуговування будинку відпочинку; державний акт серії ІІ-КМ № 001513 реєстраційний № 10, наданий Будинку відпочинку „Молодіжний” на право постійного користування землею анульовано у зв’язку з перереєстрацією підприємства та зміною адреси; за товариством з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням „Молодіжний -2000” оформлено в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 1,1540 га, яка розташована за адресою: смт. Гурзуф, вул. Набережна, 9 для обслуговування пансіонату з лікуванням (а.с. 37).
14 листопада 2005 року була здійснена державна реєстрація Статуту товариства з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням „Молодіжний - 2000” (а.с. 9-22).
Відповідно до пункту 1.1 Статуту товариство з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням „Молодіжний - 2000” є правонаступником прав і обов’язків товариства з обмеженою відповідальністю „Молодіжний - 2000”, орендного підприємства будинку відпочинку „Молодіжний” і організації орендарів будинку відпочинку „Молодіжний”
Стверджуючи, що оспорюванним рішенням Гурзіфської селищної ради порушуються права товариства з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням „Молодіжний - 2000” на постійне користування земельною ділянкою, позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання рішення ради недійсним.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням „Молодіжний” з огляду на наступне.
Загальні положення щодо юридичної особи містить глава 7 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України, який вступив в дію з 01 січня 2004 року, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Аналогічне положення містилося у статті 37 Цивільного кодексу УРСР в редакції Закону від 1963 року, яка діяла на дату прийняття Гурзуфською селищною радою оспорюваного рішення.
Чинною на той час статтею 34 Закону України „Про підприємства в Україні” також встановлювалося, що юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідація чи реорганізація (перетворення).
У даних правових актах йдеться про цивільні, а не про земельні правовідносини.
Питання щодо користування землею визначає глава 15 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату прийняття оспорюваного рішення) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату прийняття оспорюваного рішення) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.
Згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату прийняття оспорюваного рішення) підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.
За загальним правилом поняття "припинення діяльності підприємств, установ та організацій" варто розуміти у тому значенні, у якому воно вживається у цивільному та господарському законодавстві - як реорганізацію (злиття, приєднання, поділу, перетворення), тобто припинення діяльності з переходом усіх майнових прав і обов'язків до правонаступників, або ліквідацію - як припинення діяльності без правонаступництва.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законодавцем на дату прийняття радою рішення було визначено, що у разі припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, у тому числі і шляхом реорганізації з переходом усіх майнових прав і обов’язків до правонаступників, взагалі припиняється право користування земельною ділянкою, та земельна ділянка підлягає поверненню власнику.
Наведене свідчить про те, що право постійного користування, набуте іншими суб’єктами (не заснованими на державній або комунальній власності) до 01 січня 2002 року, у разі припинення їх діяльності, у тому числі і шляхом реорганізації, також припинятиметься.
Хоча стаття 141 Земельного кодексу України формально цього не передбачала, проте перехід прав постійного користування до правонаступника суперечив статті 92 Земельного кодексу України, що діяла на момент винесення радою оспорюваного рішення, в частині визначення суб’єктного складу права постійного землекористування.
Автоматичне переоформлення прав землекористування, як правильно зазначив місцевий господарський суд, діючим земельним законодавством не передбачено. Відповідно до статті 23 Земельного кодексу України та статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються місцевими радами. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації (стаття 125 Земельного кодексу України).
Також, згідно з пунктом 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
В пункті 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України правонаступники юридичних осіб не вказані.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 у справі № 5-рп/2005, на яке посилається заявник апеляційної скарги в якості обґрунтування своєї правової позиції, неконституційним визнано саме встановлений строк для переоформлення прав на землю. Однак права повинні бути переоформлені, оскільки відповідно ч.2 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою з земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, які належать до державної або комунальної власності. Всі інші підприємства можуть набути земельну ділянку у користування на умовах оренди.
Таким чином, оскільки Земельний кодекс України не передбачає жодних виняткових підстав для набуття права постійного користування земельними ділянками правонаступниками колишніх землекористувачів, перетворення Будинку відпочинку „Молодіжний” у товариство з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням „Молодіжний - 2000” є юридичним фактом для припинення його права користування спірною земельною ділянкою.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України в постанові від 08 грудня 2009 року у справі № 2-21/1732-2009.
Наведене свідчить про правомірність прийняття Гурзуфською селищною радою рішення № 22 від 25 лютого 2003 року „Про переоформлення права користування земельною ділянкою товариству з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням „Молодіжний”, яким товариству земельна ділянка надана в оренду на 25 років.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про неспроможність позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням „Молодіжний - 2000” та відсутність підстав для їх задоволення.
Оскільки рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням „Молодіжний - 2000” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2011 року у справі № 5002-2/6125-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.Л. Котлярова
З.Д. Маслова
Розсилка:
1. товариство з обмеженою відповідальністю Пансіонат з лікуванням "Молодіжний-2000" (вул. Набережна ім. Пушкіна, 9, смт. Гурзуф, місто Ялта, 98640);
2. Гурзуфська селищна рада (вул. Подвойського, 9, смт.Гурзуф, місто 98640).