У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 27 грудня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.

Вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від 23 серпня 2005 року                               

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Щ. Воля Ратнівського району

Волинської області, не судимого,

засуджено за ч. 5 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2005 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 3 жовтня 2005 року, перебуваючи у квартирі своєї сестри ОСОБА_2 у м. Сімферополі, таємно викрав її гроші у сумі 7 000 доларів США, що згідно довідки НБУ складає 37 153 грн. 20 коп.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину й правильності кваліфікації його дій, ставить питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначає, що суд необґрунтовано, без посилання на ст. 69 КК України, не призначив засудженому передбачене санкцією ч. 5 ст. 185 КК України обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який частково підтримав касаційне подання і вважав, що слід застосувати до засудженого ч. 2 ст. 69 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково.

Санкцією ч. 5 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна.

Проте, суд обрав ОСОБА_1 покарання за цією статтею без призначення додаткового покарання, і своє рішення не мотивував, чим неправильно застосував кримінальний закон.

Питання про скасування судових рішень із підстав м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання у поданні прокурора не ставиться.

Відповідно до положень ст. 69 КК України суд за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу як обов'язкове.

Виходячи з конкретних обставин справи, особи винного, який визнав вину та сприяв розкриттю злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, колегія суддів вважає можливим на підставі ч. 2 ст. 69 КК України додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 5 ст. 185 КК України, - конфіскацію майна, засудженому ОСОБА_1 не призначати.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України,                колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя від 23 серпня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1  змінити.

Вважати ОСОБА_1засудженим за ч. 5 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України без конфіскації майна.                      

У решті судові рішення залишити без зміни.

С у д д і :

   Жук В.Г.                                Кривенда О.В.                               Мороз М.А.