СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 квітня 2011 року Справа № 5002-8/4671-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Проценко О.І.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1., паспорт НОМЕР_1 від 01.10.1998 (фізична особа-підприємець ОСОБА_1);
ОСОБА_2., довіреність № 4264 від 09.10.2008 (представник ОСОБА_1.);
відповідача: не з'явився (Судацька міська рада);
третьої особи: ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_2 від 09.01.1999 (фізична особа-підприємець ОСОБА_3);
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 19 листопада 2010 року у справі № 5002-8/4671-2010
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 51921; АДРЕСА_2, 98000)
до Судацької міської ради (вул. Леніна, 85-а, місто Судак, Автономна Республіка Крим, 98000)
третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_3,98000; АДРЕСА_4, 98000)
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Судацької міської ради, третя особа –ОСОБА_3, з посиланням на статті 317, 319, 334, 377, 640, 648, 657 Цивільного кодексу України, статті 12, 83, 125-128 Земельного кодексу України, статті 26, 42, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»про визнання нечинним рішення 51-ої сесії 5-го скликання Судацької міської ради від 26 лютого 2010 року № 2716/51 „Про укладення договору купівлі–продажу з фізичною особою–підприємцем ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,5850 га за адресою: АДРЕСА_5, мотивуючи позовні вимоги тим, що після укладання договору купівлі-продажу у межі такої ділянки потрапила й частина міської вулиці загального користування Тінистої алеї, яка проходить паралельно Кипарисовій алеї, та на яку розташований єдиний вихід з будівлі позивача. Таким чином, на думку позивача, якщо оскаржуваним рішенням Судацької міської ради буде продано земельну ділянку, то фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не матиму жодного виходу та під'їзду до своєї земельної ділянки, до своєї будівлі та не зможе використовувати свою земельну ділянку згідно її цільовому призначенню. Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2010 року у справі № 5002-8/4671-2010 (суддя Чумаченко С.А.) у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано належних доказів, яким чином прийняте Судацькою міською радою рішення від 26 лютого 2010 року № 2716/51 порушує права та законні інтереси фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2010 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального права, а також вказується на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що не прийняття господарським судом до уваги належних та допустимих доказів у справі призвело до необґрунтованого висновку суду про відсутність права позивача на оскарження рішення Судацької міської ради. Апелянт, у скарзі зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідача були продані землі загального користування –міська вулиця –тобто землі, якими держава надає право користування усім громадянам у рівних умовах, тому оскаржувати дане рішення має право будь-яка особа без винятку.
Крім того, заявник скарги звертає увагу суду на те, що у Судацької міської ради були відсутні повноваження затвердження проекту відведення і продажу спірної земельної ділянки у приватну власність з огляду на те, що у межах земельної ділянки, яка викуповується, знаходиться міська вулиця загального користування та штучний водотік, які повинні підлягати вилученню з меж такої ділянки.
Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року у справі № 5002-8/4671-2010 апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була прийнята до апеляційного провадження.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 надані заперечення на апеляційну скаргу.
У зв’язку з поважними причинами на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 січня 2011 року здійснено заміну судді Заплава Л.М. на суддю Котлярову О.Л.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 січня 2011 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було зупинено до розгляду та набрання законної сили рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-3/1969-2008 (2-4/6088.1-2010).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2011 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 березня 2011 року у справі № 5002-8/4671-2010 продовжено строк розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2011 року у справі № 5002-8/4671-2010 продовжено строк розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
У зв’язку з відпусткою судді Антонової І.В. та судді Котлярової О.Л. на підставі розпорядження виконуючого обов’язки секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2011 року здійснено заміну судді Антонової І.В. та судді Котлярової О.Л. на суддю Видашенко Т.С. та суддю Проценко О.І.
Головуючим у справі № 5002-8/4671-2010 призначено суддю Видашенко Т.С.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово було відкладено.
У судовому засіданні 13 квітня 2011 року представник позивача підтримав свої доводи та заперечення у повному обсязі.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у суді відхилив доводи апеляційної скарги як такі, що суперечать вимогам законодавства та спростовуються доказами, наданими під час судового розгляду дійсного спору, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Отже, сторона не скористалася своїм процесуальним правом на участь представника у засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність даного представника за наявними доказами, оскільки неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення 35-ої сесії 23-го скликання Судацької міської ради від 20 березня 2001 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 була надана в довгострокову оренду строком на 25 років земельна ділянка загальною площею 0,5850 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6, для розміщення дитячого містечка (т.1 а.с. 78).
На підставі даного рішення 09 квітня 2001 року між Судацькою міською радою (далі - орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - орендар) укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки (т.1 а.с. 14-15).
Відповідно до пункту 1.1. договору оренди від 09 квітня 2001 року –орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокову оренду земельну ділянку площею 0,5850 га.
Пунктом 2.1. зазначеного договору оренди передбачено, що земельні ділянки, розташовані у місті Судак, Курортний парк загальною площею 0,5850га та надаються у довгострокову оренду строком на 25 років, у тому числі: - для рекреаційного призначення (будівництво і обслуговування дитячого містечка) 0,4630га;
- для іншої комерційної діяльності (будівництво і обслуговування дитячого театру на 100 місць, дитячого кафе на 50 місць, дитячого кафе на 25 місць) 0,1220га..
18 квітня 2001 року за № 84 Судацькою міською радою проведена державна реєстрація договору оренди від 09 квітня 2001 року.
02 вересня 2005 року Судацькою міською радою –фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
27 вересня 2005 року рішенням Судакської міської ради було прийнято рішення № 521/40-05 «Про внесення змін в рішення 35-ої сесії 23-го скликання від 20 березня 2001 року «Про надання приватному підприємцю ОСОБА_3 у довгострокову оренду строком на 25 років земельну ділянку для рекреаційного призначення (будівництво та обслуговування дитячого містечка) та комерційного використання (будівництво та обслуговування дитячого театру, дитячого кафе на 50 місць, дитячого кафе на 25 місць), відповідно до якого було вирішено:
- внести зміни в частину 5 пункту 2.1 рішення 35-ої сесії 23-го скликання від 20 березня 2001 року та читати в наступній редакції: для комерційної діяльності (будівництво і обслуговування дитячого театру на 100 місць, кафе з літнім майданчиком на 50 місць, кафе з літнім майданчиком на 25 місць) 0,1220га..
07 червня 2006 року виконавчим комітетом Судацької міської ради прийнято рішення № 242, згідно з яким було вирішено: привласнити назву алеї, що проходиться паралельно Кипарисової алеї в місті Судак наступну назву –Алея Тіниста (т.1 а.с. 16).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2008 року по справі № 2-3/1969-2008 визнано за суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 право на укладання договору купівлі–продажу земельної ділянки загальною площею 0,5850 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5; зобов'язано відповідача –Судацьку міську раду розглянути на ближайшій сесії Судацької міської ради питання про укладання з суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 договору купівлі–продажу земельної ділянки загальною площею 0,5850 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 кадастровий № 0111700000; 01; 002; 0007, згідно експертної ринкової ціни 1873570 грн. (320,27 грн. за 1 кв.м.) (т.1 а.с. 36-38).
26 травня 2008 року господарським судом був виданий наказ на примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2008 року по справі № 2-3/1969-2008.
26 лютого 2010 року на 51-ій сесії 5-ого скликання Судацької міської ради було прийнято рішення № 2716/51 «Про укладення договору купівлі-продажу з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,5850 га за адресою: АДРЕСА_5»(т.1 а.с. 21).
Даним рішенням було вирішено наступне:
- Судацької міської раді укласти договір купівлі-продажу з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,5850га, розташованої за адресою: АДРЕСА_5, по ціні 1873570,00грн. з розстрочкою на один рік з виплатою вартості ціни земельної ділянки в порядку встановленому законом, в тому числі: - для рекреаційного призначення (будівництво і обслуговування дитячого містечка) 0,4630га; - для іншої комерційної діяльності (будівництво і обслуговування театру на 100 місць, кафе на 50 місць, кафе на 25 місць) 0,1220 га..
11 березня 2010 року між Судацькою міською радою (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0,5834 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 (т.2 а.с. 134-136).
09 серпня 2010 року господарським судом Автономної Республіки Крим прийнято рішення по справі № 5002-33/3640-2010 яким було вирішено:
- визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Судацькою міською радою від 11 березня 2010 року, загальною площею 0,5834 га, у тому числі:
•для рекреаційного призначення (будівництва та обслуговування містечка) –0,4614 га, код УКЦІЗ - 1,17, кадастровий номер земельної ділянки 0111700000:01:002:0064;
•для іншої комерційної діяльності (будівництва та обслуговування кафе на 25 посадочний місць) –0,0276 га, код УКЦІЗ –1.11.6, кадастровий номер земельної ділянки 0111700000:01:002:0065;
•для іншої комерційної діяльності (будівництва та обслуговування кафе на 50 посадочних місць) –0,0339 га, код УКЦІЗ 1.11.6, кадастровий номер земельної ділянки 0111700000:01:002:0066;
•для іншої комерційної діяльності (будівництва та обслуговування театру відкритого типу на 100 посадочних місць) –0,0605 га, код УКЦІЗ –1.11.6, кадастровий номер земельної ділянки 0111700000:01:002:0067 (т.2 а.с. 119-121).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2010 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2010 року у справі № 5002-33/3640-2010 залишено без змін (т.2 а.с. 111-118). Дане рішення набрало законної сили.
На думку позивача, якщо оскаржуваним рішенням Судацької міської ради буде продано земельну ділянку, то позивач не матиме жодного виходу та під'їзду до своєї земельної ділянки, до своєї будівлі та не зможе використовувати свою земельну ділянку згідно її цільового призначення, що стало приводом для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, і тому не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для визнання нечинним рішення 51-ої сесії 5-го скликання Судацької міської ради від 26 лютого 2010 року № 2716/51 „Про укладення договору купівлі–продажу з фізичною особою–підприємцем ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,5850 га за адресою: АДРЕСА_5.
Статтями 13, 14 Конституції України визначається правовий статус землі і природних ресурсів в Україні, згідно з яким земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Відповідно до пункту 2 Роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26 січня 2000 року N 02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Так, системний аналіз доводів позовної заяви свідчить про те, що підставами заявлених вимог про визнання оскаржуваного рішення відповідача нечинним є позбавлення позивача цим рішенням права на використання ним своєї земельної ділянки згідно її цільового призначення.
Перевіряючи зазначені доводи заявника, судова колегія дійшла висновку щодо їх недоведеності та необґрунтованості з огляду на наступне.
За правилами, визначеними у пункті 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до змісту зазначених норм закону право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.
Отже, судова колегія вважає, що приймаючи рішення «Про укладення договору купівлі-продажу з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,5850 га, розташованої за адресою: місто Судак, Кипарисова алея, 19»від 26 лютого 2010 року за № 2716/51 та укладаючи договір купівлі-продажу, Судацька міська рада продемонструвала своє волевиявлення як власника вказаної земельної ділянки.
Крім того, з акту встановлення в натурі меж земельної ділянки від 19 грудня 2007 року вбачається, що в оренду передається земельна ділянка площею 0,5834 га у тому числі: землі рекреаційного призначення та землі іншої комерційної діяльності.
Також, в матеріалах справи є лист Відділу Держкомзему у місті Судак Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2010 року за № К-1985, в якому зазначено, що відповідно до даних Державної статистичної звітності по кількості урахуванню земель (форма 6-зем) станом на 01 липня 2010 року за землекористувачем числяться земельні ділянки по будівництву - землі громадян несільськогосподарської підприємницької діяльності, в тому числі угіддя:
- 0,1220га забудовані землі, комерційного і іншого використання; категорія земель –землі житловій і громадської забудови;
- 0,4614га забудовані землі, в тому числі землі, які використовуються для відпочинку і інші відкрити землі, із них кемпінг, дома для відпочинку або проведення відпусток; категорія земель –землі рекреаційного призначення (т.1 а.с. 102).
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що землі які відносяться до загального користування, а саме алеї, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 не передавалися, об’єктом договору купівлі-продажу не являлися.
Крім того, у пункті 4 рішення Судацької міської ради від 26 лютого 2010 року за № 2716/51 зазначено, що у 10-ти денний термін з дня проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 зобов’язаний укласти з Судацькою міською радою договір безоплатного, безстрокового земельного сервітуту на земельні ділянки загальною площею 0,0570 га у частині забезпечення не вільного проходу населення по території Тінистій алеї та двох ділянок загальною площею 0,0442га у місті проходження міського ливнєвого каналу. Колегія вважає, що дана обставина свідчить про те, що цім рішенням орган місцевого самоврядування передбачив усі інтереси як населення, так й суміжних землекористувачів.
Крім того, з огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідним також зазначити наступне.
За правилами статті 1 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 цього Кодексу, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 зазначеного Кодексу передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає цивільне право, яке порушене, не визнається чи оспорюється.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що його цивільне право порушене, не визнається чи оспорюється відповідачем і що саме йому належить право вимоги.
Відсутність факту порушення права чи взагалі суб'єктивного права, на захист якого подано позов, тягне за собою відмову у позові.
Колегія, погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не надав належних доказів, наявності і порушення його права прийнятим Судацькою міською радою рішення від 26 лютого 2010 року за № 2716/51, отже відсутність права позивача, яким він обґрунтовує свій позов, свідчить про неможливість його порушення ким-небудь.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв’язку з чим вона задоволенню не підлягає.
За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України з правильним встановленням всіх обставин справи.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2010 року у справі № 5002-8/4671-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді О.І. Проценко
М.І. Ткаченко
Розсилка:
1. ФОП ОСОБА_1. (АДРЕСА_1, 51921; АДРЕСА_2, 98000)
2. Судацька міська рада (вул. Леніна, 85-а, місто Судак, Автономна Республіка Крим, 98000)
3. ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_3,98000; АДРЕСА_4, 98000)
4. господарський суд
5. у справу