КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2011 № 15/38
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання Рижової В.В.
за участю представників
від позивача: Ходаківський М.Д. – дов. від 04.04.2011 року б/н
від відповідача: Резаненко А.Ю. – дов. від 30.08.2010 року № 83
розглянувши апеляційну скаргу Першої всеукраїнської кредитної спілки на рішення господарського суду м. Києва від 23.02.2011 року
у справі № 15/38 (суддя Хоменко М.Г.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, м. Київ
до Першої всеукраїнської кредитної спілки, м. Київ
про примусове звільнення орендованої площі
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду м. Києва звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву з позовом до Першої всеукраїнської кредитної спілки про виселення відповідача в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна загальною площею 23,3 кв.м розміщене за адресою: АДРЕСА_1 та повернення його орендодавцю – позивачу.
Рішенням від 23.02.2011 року господарський суд м. Києва позов задовольнив повністю. Зобов’язав Першу всеукраїнську кредитну спілку звільнити (виселити даного орендаря) та повернути РВ ФДМУ по м. Києву державне нерухоме майно площею 23, 3 кв.м, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 та повернути його орендодавцю – РВ ФДМУ по м. Києву. Стягнув з відповідача з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення в доход Державного бюджету України державного мита – 85 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду Перша всеукраїнська кредитна спілка звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 23.02.2011 року по справі № 15/38 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові РВ ФДМУ по м. Києву.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 7/557 у судовому засіданні за участю представників сторін.
В судовому засіданні 28.04.2011 року представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія виходить із наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 29.09.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Першою всеукраїнською кредитною спілкою (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3573, відповідно до умов якого орендодавець передава, а орендар приймав в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 23,3 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Державного підприємства „Крона” (в подальшому перейменованого на Державне підприємство „Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики „Укрлісконсалтинг”).
На виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв вищезазначені приміщення, що підтверджується актом приймання - передачі від 29.09.2006 року (копія міститься у матеріалах справи).
Додатковим договором від 16.03.2007 року №1 про внесення змін до договору оренди від 29.09.2006 року № 3573, сторонами було внесено зміни до договору оренди в частині мети використання орендованого майна та змінено порядок нарахування орендної плати.
Пунктом 10.1 Договору передбачено строк його дії Договору становить 11 місяців – з 29.09.2006 року по 29.08.2007 року.
На підставі ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року № 2269-XII, в редакції Закону України від 23.12.1997 року № 768/97-ВР, та п. 10.5 Договору оренди від 29.09.2006 року № 3573, дія зазначеного договору продовжувалася до 29.07.2008 року та до 29.06.2009 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.
На підставі ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в редакції Закону України від 14.03.1995 року № 98/95-ВР, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, передбачено: договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що передбачені в договорі, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору. Така умова також передбачена п.10.5 Договору.
Крім того, вказана правова позиція підтверджується також і в п. 12 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 25.05.2000р. №02-5/237: „ У разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Частиною 2 статті 17 Закону встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди.”.
Так, листом від 30.06.2009 року № 30-04/9041, який був направлений відповідачу 20.07.2009 року (про що свідчать докази направлення даного листа, додані до позовної заяви), Позивач повідомив Відповідача про припинення чинності договору оренди від 29.09.2006 року № 3573 в зв’язку із закінченням строку його дії.
01.01.2009 року набрав чинності Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року № 835-VI.
Статтею 73 цього Закону встановлено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Крім цього, вказаною статтею визначено, що після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна.
В листі від 15.07.2009 року № 30-04/9936 РВ ФДМУ по м. Києву зазначило, що в зв’язку з належним виконанням умов договору оренди протягом його дії, на підставі ст. 73 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року № 835-VI Перша всеукраїнська кредитна спілка має право взяти участь у конкурсі на отримання права оренди на вказане державне нерухоме майно, в зв’язку з чим пропонувалося до 04.08.2009 року надати Позивачу відповідний пакет документів на підписання нового договору оренди на умовах визначених конкурсом.
У відповідності до ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в редакції закону, що дяіла на момент виникнення спірних правовідносин, фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі – матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
В свою чергу, Відповідач звернувся до Позивача з заявою від 15.04.2010 року № 56 про укладання нового договору оренди, а саме кімнати № 4, площею 11,3 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21 на першому поверсі будівлі.
Листом від 12.07.2010 року № 30-04/11687 РВ ФДМУ по м. Києва повідомив Першу всеукраїнську кредитну спілку та Державне підприємство „Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики „Укрлісконсалтинг” (балансоутримувача) про визначення орендаря державного нерухомого майна. Відповідно до протоколу від 09.07.2010 року № 2, затвердженого РВ ФДМУ по м. Києву 12.07.2010 року, засідання конкурсної комісії визначило укласти договір оренди із єдиним заявником – Першою всеукраїнською кредитною спілкою.
Враховуючи вищевикладене, РВ ФДМУ по м. Києву запропонувало Першій всеукраїнській кредитній спілці терміново надати до регіонального відділення підписаний орендарем та балансоутримувачем проект акта приймання-передавання орендованого майна.
В зв’язку з ненаданням необхідних документів орендодавець повторно звернувся до Першої всеукраїнської кредитної спілки та ДП „Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики „Укрлісконсалтинг” з листом від 26.07.2010 року №30-04/12322, в якому запропонувало в п’ятиденний термін надати підписаний орендарем та балансоутримувачем проект акту приймання-передавання орендованого майна та узгоджений висновок про стан майна, підписаний з боку орендаря та балансоутримувача. Крім цього, даним листом Позивач повідомив про те, що у разі невиконання вищезазначених вимог у встановлений термін, відповідно до Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна із змінами та доповненнями, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 року № 2149 (в подальшому Порядок), результати конкурсу по визначенню орендаря вказаного об’єкта оренди будуть анульовані.
19.08.2010 року наказом № 1894 РВ ФДМУ по м. Києву припинено діяльність конкурсної комісії по визначенню орендаря державного нерухомого майна нежилого приміщення загальною площею 11,3 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, перший поверх, кімната № 4 та скасовано наказ РВ ФДМУ по м. Києву від 19.05.2010 року № 1275 „Про створення конкурсної комісії по визначенню орендаря державного нерухомого майна за адресою : м. Київ, вул. Нижній Вал, 21".
Листами від 25.08.2010 року № 30-04/13555, від 01.12.2010 року №30-04/18202 позивач звертався до відповідача з вимогою щодо повернення Майна.
З урахуванням зазначеного РВ ФДМУ по м. Києву доручило балансоутримувачу негайно у 3-денний термін з моменту отримання даних листів прийняти майно з орендного користування, оформивши належним чином та направивши на адресу регіонального відділення підписані акти приймання – передачі (повернення) у 3 (трьох) примірниках.
Балансоутримувач своїм листом від 07.12.2010 року № 8/238 повідомив РВ ФДМУ по М. Києву про те, що станом на 07.12.2010 року Перша всеукраїнська кредитна спілка не звільнила займаних орендованих площ.
Вважаючи права та охоронювані законом інтереси держави порушеними РВ ФДМУ по м. Києву звернулось з позовом до господарського суду.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Відносини, які виникають у сфері оренди державного та комунального майна регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу України, зокрема главою 58, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (параграф 5 глава 30) та спеціальним Законом України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року № 2269-XII (зі змінами та доповненнями), а також окремими нормами Закону України Про Державний бюджет України на відповідний рік, та іншими підзаконними нормативно-правовим актами.
Так відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в редакції Закону України від 14.03.1995 року № 98/95-ВР, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлюється, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Також в п. 5.7 Договору оренди державного майна від 21.1.2004 року № 188 сторони визначили, що у разі припинення або розірвання Договору у 10 денний термін орендар зобов’язаний повернути балансоутримувачу або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря
В п. 2.4 Договору оренди від 29.09.2006 року № 3573 сторонами було визначено, що у разі припинення або розірвання цього Договору майно повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу.
Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Орендар зобов’язується повернути майно у 10-денний строк з моменту припинення або розірвання цього договору (п. 2.5 Договору).
Згідно із ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідно до ст. 2 Закону „Про оренду державного та комунального майна” в редакції Закону України, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
В зв’язку з тим, що відповідач користується майном після закінчення терміну дії договору, що ним не заперечується, то колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідачем не виконується свій обов’язок про звільнення приміщення, визначений ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 785 ЦК України та п. 2.4, 2.5 Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.09.2006 року № 3573, а тому позов про виселення відповідача в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна загальною площею 23,3 кв.м, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 звільнити займане приміщення та повернути його орендодавцеві – РВ ФДМУ по м. Києву є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач у письмових запереченнях на позов зазначав, що всі вимоги позивача ним було задоволено, всі необхідні документи надано, посилаючись на те, що листом від 15.04.2010 року № 56 він звернувся до позивача із заявою про укладення Договору оренди нерухомого майна, а листом від 29.07.2010 року № 104 направив останньому акт приймання-передавання орендованого майна у трьох примірниках.
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що до предмету спору у даній справі не входить оцінка обставин щодо укладення нового договору оренди між сторонами по справі, оскільки відповідач орендував кімнату № 5 площею 23,30 кв.м, а предметом нового неукладеного договору була кімната № 4 площею11,3 кв.м. Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги про примусове виселення з орендованого приміщення підлягали б задоволенню і в тому разі якби новий договір був укладений через зміну об’єкту оренди.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Першої всеукраїнської кредитної спілки на рішення господарського суду м. Києва від 23.02.2011 року по справі № 15/38 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 23.02.2011 року по справі № 15/38 залишити без змін.
3. Справу № 15/38 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано_4.05.2011 р.____
Головуючий суддя
Судді