№ 1-31
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ДЯЧУКА С. І., при секретарях Сидоренко О.І., Качані Т.І.. Горжий А.В. та Бобильової А.В., за участю державного обвинувача - старшого прокурора відділу Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України - полковника юстиції Туркота М. С., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника - адвоката ОСОБА_4, обвинуваченої ОСОБА_5, її захисника - адвоката ОСОБА_6, у відкритому судовому засіданні в приміщені військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишніх військовослужбовців військової частини А1232, громадян:
майора запасу ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Плиски Борзнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, має на утриманні матір похилого віку, учасника ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС II категорії, колишнього помічника командира військової частини - начальника фінансово-економічної служби військової частини А123 2 та у подальшому бухгалтера цієї фінансово-економічної служби, звільненого з військової служби 31 січня 2005 року, головного спеціаліста відділу Білоцерківського районного управління Пенсійного фонду України в Київській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1;
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Цхалтубо, Грузія, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину та вагітну жінку, колишнього заступника начальника фінансово-економічної служби військової частини А1232 та у подальшому начальника цієї служби, звільненого з військової служби у 2007 році, колишнього старшого лейтенанта, тимчасово непрацюючої о, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2;
ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с Йосипівка Білоцерківського району Київської області, українки, громадянки України, із середньо-технічною освітою, раніше не судимої, не одруженої, потерпілої від наслідків катастрофи на ЧАЕС III категорії, колишнього старшого солдата контрактної служби - бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини А1232, тимчасово непрацюючої, проживаючої за
адресою: АДРЕСА_3, -
у вчиненні кожним злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
ВСТАНОВИВ:
Майор ОСОБА_3 по 31 січня 2005 року (день звільнення з військової служби) проходив військову службу у військовій частині А1232 на посаді помічника командира частини -начальника фінансово-економічної служби військової частини А1232 (далі - ФЕС частини), за якою безпосередньо виконував свої службові обов’язки, будучи військовою службовою особою, по 31 грудня 2004 року (день здачі справ і посади). У подальшому 12 січня 2006 року ОСОБА_3 було прийнято на посаду бухгалтера ФЕС частини.як працівника Збройних Сил, яку останній, будучи службовою особою, займав протягом 2006 - 2007 років.
Капітан ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою, протягом 2004 - 2007 років також проходив військову службу у військовій частині А1232, при цьому до 30 жовтня 2004 року - на посаді заступника начальника ФЕС частини, у період з 30 жовтня по 1 грудня 2004 року, у зв’язку із зміною штату частини, - на посаді начальника зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї, а з 1 грудня 2004 року протягом 2005 та 2006 років включно - на посаді помічника командира частини - начальника ФЕС частини.
Старший солдат контрактної служби ОСОБА_5 також, будучи військовою службовою особою, з квітня 2004 року і протягом 2005 та 2006 років проходила військову службу у військовій частині А1232 на посаді бухгалтера ФЕС частини, а у 2007 році переведена на іншу посаду.
При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у період виконання ними службових обов’язків начальника ФЕС частини здійснювали керівництво всією службою та мали право другого підпису бухгалтерських документів, пов’язаних з фінансово-господарською діяльністю військової частини А1232. Відповідно до вимог ст. 88 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 3.1.7, 3.1.9, 3.2.21 Положення про військове (корабельне) господарство.... затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300, п.п. 1.12, 1.17 «Тимчасового положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 71 від 1 січня 2001 року, вони як начальники служби та особи, які відали військовим господарством: - відповідали за фінансове забезпечення і були зобов’язані організовувати і вести фінансове господарство військової частини, забезпечувати контроль за витрачанням коштів, додержанням фінансової дисципліни, забезпечувати збереження грошових документів, довірених коштів, щоденно проводити звіряння наявності коштів з даними обліку; відповідали за організацію контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; підписували (візували) документи, які були підставою для приймання і видачі коштів, їм заборонялося брати до виконання документи на операції, що суперечать вимогам законодавчих та інших нормативних актів, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним особам і громадянам. ; - повинні були: знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням коштів посадовими особами частини, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами, нестачами і розкраданням.
ОСОБА_1 відповідно до покладених на нього службових обов’язків заступника начальника ФЕС частини протягом 2004 року відповідав за нарахування грошового забезпечення, інших виплат військовослужбовцям військової частини А1232. Також у цей період ОСОБА_1 виконував обов’язки щодо складання фінансових документів по нарахуванню грошового забезпечення військовослужбовцям на спеціальні карткові рахунки (далі - СКР) згідно з умовами Генерального зарплатного договору № 11/04/100, укладеного 19 червня 2003 року між військовою частиною А1232 та Банком «Аваль» (далі - Зарплатний договір № 11/04/100), та надання цих документів до Банку «Аваль» та Білоцерківського
відділення Управління Державного казначейства в Київській області (далі Держказначейство).
ОСОБА_5 протягом 2005-2006 років як бухгалтер ФЕС частини відповідно до покладених на неї службових обов’язків здійснювала нарахування відомостей по грошовому забезпеченню, робила для цього всі розрахунки, складала та здавала за належністю звіти по грошовому забезпеченню, вела меморіальний ордер № 5/1 та мала право другого підпису бухгалтерських документів, пов’язаних з фінансово-господарською діяльністю. Крім того, починаючи з листопада 2004 року, на неї було покладено обов’язки щодо складання фінансових документів по нарахуванню грошового забезпечення військовослужбовцям на СКР згідно з умовами Зарплатного договору № 11/04/100, та надання цих документів до установи Банку «Аваль» та Держказначейства.
ОСОБА_3 протягом 2006 року як бухгалтер ФЕС відповідно до покладених на нього службових обов’язків відповідав за одержання, зберігання і видачу коштів через касу частини..
Протягом 2004 - 2006 років ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вчинили злочини за таких обставин
Щодо епізодів вчинення злочинів протягом 2004 року.
11 березня 2004 року ОСОБА_1, складаючи в межах своїх службових повноважень офіційний документ для нарахування грошового забезпечення та зарахування коштів на СКР військовослужбовців (спеціальний електронний файл Зведеної Відомості (далі - Зведена відомість), який відповідно до п.2.1.3 Зарплатного договору № 11/04/100 є єдиною підставою для зарахування коштів на СКР військовослужбовців військової частини А1232), допустив помилку, збільшивши суму переказу коштів на СКР військовослужбовця ОСОБА_7 з 860, 98 грн. до 8 609, 8 грн. Ця помилка, яку не виявив і начальник ФЕС частини ОСОБА_3, спричинила безпідставне зарахування на СКР ОСОБА_7 коштів на суму 7 748, 82 грн.
У подальшому 12 квітня 2004 року ОСОБА_1, нараховуючи грошове забезпечення на СКР військовослужбовців за квітень 2004 року, виявивши попередню помилку, склав Зведену відомість від 12 квітня 2004 року (час складання 21:07:43) на загальну суму 49 336, 88 грн., що відповідало належному розрахунку таких виплат, у тому числі ОСОБА_7. Однак, усвідомивши відсутність належного контролю за нарахуванням грошового забезпечення на СКР з боку начальника служби ОСОБА_3, у ОСОБА_1 виник умисел на протиправне заволодіння державними коштами, які знаходилися на казначейському рахунку військової частини АІ232 № 210102057505/0 у Банку «Аваль» та які призначалися на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям. З цією метою, зловживаючи службовим становищем заступника начальника ФЕС частини та пов’язаними з цим можливостями з нарахування грошового, забезпечення та інших виплат військовослужбовцям військової частини А1232, а також складання з цього приводу фінансових документів, ОСОБА_1 умисно склав другий варіант Зведеної Відомості від 12 квітня 2004 року (час складання 21:12:01) на загальну суму 66 933, 16 грн., який підписав за начальника ФЕС частини і в якій вніс завідомо неправдиві відомості про розмір свого та співслужбовця ОСОБА_7 грошового забезпечення шляхом збільшення суми ОСОБА_7 з 860, 98 грн. до 8 609, 8 грн., тобто на 7 748, 82 грн., а собі з 871, 94 грн. до 10 719, 40 грн., тобто на 9 847, 46 грн., а всього на суму 17 596, 28 грн., підробивши при цьому підпис за командира військової частини.
13 квітня 2004 року, реалізуючі свій злочинний намір, ОСОБА_1 вніс до платіжного доручення № 77, яке підписав за начальника ФЕС частини та командира частини, завідомо неправдиві відомості про необхідність перерахування коштів з казначейського рахунку військової частини А1232 на рахунок у Банку «Аваль» для виплати грошового забезпечення за квітень 2004 рік в сумі 66 933, 16 грн., тобто умисно збільшив платіж на ту суму, яку він планував привласнити (9 847, 46 грн.) та розтратити (7 748, 82 грн.) - 17 596, 28 грн.
Підроблені у такій спосіб офіційні документи на переказ, а саме: платіжне доручення № 77 від 13 квітня 2004 року, роздруковані два примірники Зведеної Відомості від 12 квітня 2004 року на загальну суму 66 933, 16 грн. (далі - Відомості зарплати) ОСОБА_1 подав до Держказначейства, службові особи якого, будучи введені в оману, прийняли ці документи до виконання і засвідчили здійснення переказу грошових коштів на вказану суму з казначейського рахунку № 210102057505/0 військової частини А1232 на рахунок цієї ж військової частини № 29096207 у Банку «Аваль» відтиском штампу «Сплачено» та підписом.
Підроблені Зведену Відомість та два примірники Відомості зарплати ОСОБА_1, продовжуючи зловживати службовим становищем з корисливих мотивів, надав до Банку «Аваль» для здійснення переказу коштів на СКР військовослужбовців, у тому числі для переказу умисно завищеного ним розміру коштів на свій СКР та СКР ОСОБА_7. Будучи необізнаними про злочинні наміри ОСОБА_1, службові особи Банку також прийняли ці документи до’ виконання, що засвідчили штампом у примірнику "Відомості зарплати, який повертався у військову частину.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 з метою приховати проведені незаконні нарахування коштів, примірник підробленої Відомості Зарплати з відмітками Банку знищив, а замість нього у бухгалтерські документи ФЕС частини долучив інший виготовлений ним примірник Відомості зарплати від 12 квітня 2004 року на загальну суму 49 336, 88 грн., який не містить підписів службових осіб, відбитків банку та казначейства, проте складений правильно.
У результаті вказаних дій ОСОБА_1 на його та ОСОБА_7 СКР 14 квітня 2004 року були безпідставно зараховано грошові кошти, зокрема: на СКР ОСОБА_7 № НОМЕР_1 - 7 748, 82 грн., на СКР ОСОБА_1 № НОМЕР_2 - 9 847, 46 грн., а всього 17 596, 28 грн. ОСОБА_1 незаконно зараховані на свій СКР кошти зняв у квітні 2004 року із свого банківського карткового рахунку у мережі банкоматів Банку «Аваль» (банкомати: ATM 1564; ATM 1560; ATM 1070; ATM 1552) та використав на власний розсуд.
У подальшому, у період з травня по жовтень 2004 року у ОСОБА_1 ситуативно під час складання в межах своїх службових повноважень аналогічних офіційних документів для зарахування грошових коштів на СКР військовослужбовців, кожного разу повторно, виникав умисел незаконно аналогічним способом привласнити військове майно - державні кошти, які знаходилися на казначейському рахунку військової частини А1232 для виплати грошового забезпечення.
Для досягнення своїх злочинних намірів, ОСОБА_1, зловживаючи кожного разу з корисливих мотивів службовим становищем та пов’язаними з цим можливостями з нарахування грошового забезпечення та інших виплат, а також складання з цього приводу фінансових документів, умисно, кожного разу реалізуючі самостійно виниклий умисел на привласнення військового майна - державних коштів, повторно. 13 травня, 14 червня. 16 липня. 16 серпня, 9 вересня та 15 жовтня 2004 року, нараховуючи грошове забезпечення на СКР військовослужбовців за вказані місяці, діяв в залежності від обставин у різні способи.
Інколи ОСОБА_1 спочатку складав варіант Зведеної Відомості на суму, що відповідала належному розрахунку (від 16 липня - час складання 08:09:36; 9 вересня - 19:24:42; 15 жовтня -13:24:00), та одночасно другий варіант цього ж файлу (від 16 липня - 08:14:12; 9 вересня -19:35:20; 15 жовтня - 13:25:37), який підписував самостійно за начальника ФЕС та командира військової частини (від 16 липня та 15 жовтня) або, користуючись повною довірою, у начальника ФЕС частини (від 9 вересня), в який вносив завідомо неправдиві відомості про розмір свого та співслужбовця ОСОБА_7 грошового забезпечення шляхом збільшення суми: у липні собі на 12 871, 94 грн.; у вересні ОСОБА_7 з 860, 99 грн. до 8 609, 9 грн., тобто на 7 748, 91 грн., а собі на 9 781, 40 грн., а всього на суму 17 530, 31 грн.; у жовтні собі з 933, 78 грн. до 8 633, 78 грн., тобто на 7 700, 01 грн.
14 червня 2004 року, ОСОБА_1 склав спочатку варіант Зведеної Відомості на суму, що не відповідала належному розрахунку (час складання 07:10:02), який підписав за начальника ФЕС частини і в який вніс завідомо неправдиві відомості про розмір свого та ОСОБА_7 грошового забезпечення шляхом збільшення суми: ОСОБА_7 з 623, 70 грн. до 8 609, 8 грн., тобто на 7 986, 33 грн., а собі на 12 741, 34 грн., а всього на суму 20 727, 67 грн., та одночасно - другий варіант цього ж електронного документу (час складання 07:12:55) на суму, що відповідала належному розрахунку, який також підписав за начальника ФЕС та командира частини.
Після вчинення вказаних дій, ОСОБА_1 умисно вносив до платіжних доручень відповідно № № 114, 134, 176 та 345, які підписував за начальника ФЕС частини, підробивши підпис командира частини у дорученнях № № 114, 134 та 345, завідомо неправдиві відомості про необхідність перерахування коштів з казначейського рахунку військової частини А1232 на рахунок у Банку «Аваль» для виплати грошового забезпечення за відповідні місяці 2004 року в сумах, які були збільшені на суму грошових коштів, яку планував привласнити та розтратити: № 114 від 14 червня 2004 року збільшивши на суму 20 727, 67 грн.; № 134 від 16 липня 2004
року - на суму 12 871, 94 грн.; № 176 від 10 вересня 2004 року - на суму 17 530, 31 грн.; № 345 від 15 жовтня 2004 року - на суму 7 700, 01 грн.
В інших випадках, ОСОБА_1, використовуючи попередньо особисто складане платіжне доручення (№ 98 від 13 травня 2004 року, № 158 від 16 серпня 2004 року), яке підписував за начальника ФЕС, складав два варіанти Зведеної відомості - один на суму, що відповідала належному розрахунку (від 14 травня 2004 року; 17 серпня 2004 року час складання 17:30:31), а інший - що не відповідав такому розрахунку, проте дорівнював сумі, вказаній у платіжному дорученні (від 14 травня 2004 року час складання 08:38:58, збільшено суму на 12 741, 12 грн., від 17 серпня 2004 року - 17:31:19, збільшено суму на 14 870, 93 грн., яку в кожному випадку мав намір зарахувати на свій СКР). Вказані Зведені відомості та платіжне доручення від 16 серпня підписав ОСОБА_1, підробивши при цьому (крім примірників Зведеної відомості, які залишилися в частині) підпис командира військової частини, а платіжне доручення від 13 травня, довіряючи ОСОБА_1, за командира частини підписав ОСОБА_3, а ОСОБА_1 поставив підпис за начальника ФЕС.
У подальшому, в кожному з наведених випадків, ОСОБА_1, як і в квітні 2004 року, підроблені у наведений спосіб документи на переказ (платіжні доручення, Зведені відомості та Відомості зарплати) подавав, у тому числі і залучаючи підлеглих, які не були обізнані про факти підроблення документів, почергово до Держказначейства та Банку «Аваль», службові особи яких, будучи необізнані з намірами ОСОБА_1, приймали ці документи до виконання і засвідчували здійснення переказу грошових коштів з казначейського рахунку військової частини А1232 на рахунок цієї ж військової частини № 29096207 у Банку «Аваль» відтисками відповідних штампів та підписами.
З метою приховування проведених незаконних нарахувань коштів, ОСОБА_1 другий примірник підробленої Відомості зарплати з відмітками Банку знищував, а замість нього у бухгалтерські документи ФЕС частини долучав інший виготовлений ним примірник Відомості зарплати без відміток банку та Держказначейства (від 12 квітня, 14 червня, 16 липня, 17 серпня, 9 вересня) або з підміненими аркушами для ускладнення встановлення механізму утворення надлишку (від 15 жовтня), у яких розмір коштів, що підлягали зарахуванню на СКР військовослужбовців, відповідав розміру належного їм грошового забезпечення. Ховаючи сліди злочину, Відомість зарплати за 14 травня ОСОБА_1 взагалі не долучив до матеріалів бухгалтерії.
Всього у результаті вказаних дій ОСОБА_1 у період з квітня по жовтень 2004 року на підставі підроблених ОСОБА_1 офіційних документів на переказ на свій та ОСОБА_7 СКР безпідставно зараховано державні кошти: на СКР ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у квітні 2004 року на суму 9 847, 46 грн.; у травні 2004 року - 12 741, 12 грн.; у червні 2004 року - 12 741, 34 грн.; у липні 2004 року - 12 871, 94 грн.; у серпні 2004 року - 14 870, 93 грн.; у вересні 2004 року - 9 781, 40 грн.; у жовтні 2004 року - 7 700, 01 грн.; на СКР ОСОБА_7 № НОМЕР_1 у квітні 2004 року на суму 7 748, 82 грн.; у червні 2004 року - 7 986, 33 грн.; у вересні 2004 року -7 748, 91 грн.
ОСОБА_1 незаконно зараховані у 2004 році на його СКР кошти внаслідок привласнення, вчиненого повторно, шляхом зловживання службовим становищем, на загальну суму 80 554, 20 грн. періодично знімав із свого банківського карткового рахунку у мережі банкоматів Банку «Аваль» і, заволодівши ними, розпоряджався на власний розсуд.
ОСОБА_7, отримавши внаслідок розтрати, вчиненої ОСОБА_1 повторно шляхом зловживання службовим становищем на користь третьої особи, у березні, квітні, червні та вересні місяцях 2004 року через банкомата Банку «Аваль» надлишкові кошти на загальну суму 31 232, 88 грн., за власною ініціативою добровільно повернув їх у ФЕС частини.
У результаті вказаних дій ОСОБА_1 у період з квітня по жовтень 2004 року, кожного разу окремо, у квітні (на суму 17 596, 28 грн.), червні (на суму 20 727, 67 грн.), вересні (на суму 17 530, 31 грн.), заподіяно істотну шкоду, під якою суд визнає протиправне заволодіння коштами на суму, яка в 250 разів перевищує податкову соціальну пільгу, розмір якої було встановлено законодавством України на 1 січня 2004 року.
ОСОБА_3, отримавши від ОСОБА_7 кошти в сумі 31 232, 88 грн., будучи обізнаним з вимогами керівних документів щодо ведення касових операцій, недбало ставлячись до військової служби через неналежне виконання своїх службових обов’язків, прийняття цих грошей від ОСОБА_7 документально не оформляв, отримані кошти не оприбуткував, хоча мав
можливість для цього, внаслідок чого ці кошти були втрачені, а державі на вказану суму було заподіяно шкоду.
Також, 16 листопада 2004 року ОСОБА_3 організовуючи складання в межах своїх службових повноважень офіційного документу для зарахування грошових коштів на СКР військовослужбовців - спеціальний електронний файл Зведеної Відомості на загальну суму 140 185, 80 грн., будучи обізнаним з вимогами керівних документів щодо організації та ведення бухгалтерського обліку, недбало ставлячись до військової служби через неналежне виконання своїх службових обов’язків, припустився помилки, збільшивши з необережності у формі недбалості у вказаній Відомості суму переказу грошових коштів на СКР ОСОБА_1 як його грошове забезпечення, а саме на суму 19 000 грн., хоча мав можливість уникнути цієї помилки, звірівши проведене нарахування з Відомістю грошового забезпечення військовослужбовців частини за листопад місяць 2004 року, в якому грошове забезпечення ОСОБА_1 було нараховане правильно.
Крім того, у період з квітня по жовтень 2004 року ОСОБА_3, будучи військовою службовою особою та начальником для ОСОБА_1, будучи обізнаним за посадою із своїми функціональними обов’язками, порядком нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям частини, з вимогами щодо організації бухгалтерського обліку, недбало ставлячись до військової служби, проявляючи при цьому злочинну самовпевненість, не вжив всіх можливих і необхідних заходів для правильної організації роботи служби, яку очолював (а саме: документи нарахування грошового забезпечення, проведені підлеглими 0’х оформлення, повноту та відповідність даних бухобліку, наявність) особисто не перевіряв; уповноважену особу для взаємодії з Банком «Аваль» не визначив; передоручив право другого підпису своєму заступнику, розраховуючи виключно на порядність своїх підлеглих), внаслідок чого стала можливою дезорганізація документообігу очолюваної ним фінансової служби військової частини А1232 та вчинення підлеглим ОСОБА_1 тяжкого злочину шляхом системних службових підроблень, внаслідок чого держава зазнала значних збитків.
ОСОБА_3, недбало ставлячись до військової служби за наведених вище обставин, порушив вимоги ст. 88 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 3.1.7, 3.1.9, 3.2.21 Положення про військове (корабельне) господарство..., затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300, п.п. 1.12, 1.17 «Тимчасового положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 71 від 1 січня 2001 року.
Внаслідок вказаної службової недбалості ОСОБА_3 державі була завдана істотна шкода, яка полягає у дезорганізації документообігу очолюваної ним фінансової служби військової частини А1232, вчиненні підлеглим ОСОБА_1 тяжкого злочину шляхом системних службових підроблень, крім того були втрачені державні кошти в сумі 31 232, 88 грн., а на СКР ОСОБА_1 безпідставно перераховані кошти на суму 19 000 грн., а всього держава зазнала від службової недбалості ОСОБА_3 прямих збитків на суму 50 232, 88 грн., тобто було заподіяно тяжкі наслідки, під якими суд визнає збитки на суму, яка в 500 разів перевищує податкову соціальну пільгу, розмір якої було встановлено законодавством України на 1 січня 2004 року.
Щодо епізодів вчинення злочинів у 2005 році.
25 липня, 17 серпня 2005 року ОСОБА_5 під час складання в межах своїх службових повноважень офіційних документів для нарахування грошового забезпечення та зарахування коштів на СКР військовослужбовців (Зведені відомості, Відомості зарплати на липень, серпень 2005 року) на суми відповідно 8 275, 53 грн. та 122 197, 52 грн., допустила помилки, вказавши у цих документах на необхідність кожного разу переказу 821, 79 грн. як нібито грошове забезпечення за липень та серпень місяці на СКР громадянина ОСОБА_8, який з 30 червня 2005 року вже був виключений із списків особового складу військової частини та не мав права на отримання грошового забезпечення. Вказана помилка не була усунута і безпосередньо відповідальною за перевірку цих даних особою при звірці даних відомостей зі штатом частини. Крім того 17 серпня 2005 року під час складання Зведеної відомості, Відомості зарплати ОСОБА_5 також помилково вказала на необхідність переказу 13 468, 56 грн. на СКР ОСОБА_3, який з 31 січня 2005 року був звільнений зі служби та не мав права на отримання вказаних коштів. Внаслідок цих помилок на СКР ОСОБА_8 були безпідставно двічі
перераховані кошти в сумі 821, 79 грн. 27 липня та 18 серпня, а всього 1 643, 58 грн., а на СКР ОСОБА_3 18 серпня - кошти в сумі 13 468, 56грн.
ОСОБА_1, діючи в межах своїх службових повноважень та користуючись у зв’язку з цим наданими можливостями контролювати правильність нарахування підлеглими коштів на СКР військовослужбовців, встановивши в липні 2005 року факт помилкового нарахування на СКР ОСОБА_8 грошового забезпечення за липень місяць в сумі 821, 79 грн. та випадково маючи при цьому доступ до банківських карток та ПІН-кодів окремих колишніх військовослужбовців, які за власною ініціативою, у тому числі ОСОБА_8 та ОСОБА_3, залишали ці картки у ФЕС частини при звільненні, вирішив скористатися цією ситуацією. А саме, про виявлений факт переплати відповідальній особі - ОСОБА_5 не повідомив і 28 липня 2005 року через банкомат ATM 1564 Банку «Аваль» отримав доступ до грошових коштів, безпідставно зарахованих на СКР ОСОБА_8 № НОМЕР_3 у сумі 820 грн.. якими заволодів, в касу частини як безпідставно нараховані не повернув і витратив на власні потреби.
Діючи з корисливих мотивів за ситуацією, що складалася поза його волею, ОСОБА_1 отримав доступ до чужого майна, а саме: 18 серпня 2005 року через банкомат ATM 1568 Банку «Аваль» особисто отримав грошові кошти, безпідставно зараховані на СКР ОСОБА_8 у сумі 825 грн.; 18, 19 та 20 серпня 2005 року через банкомата ATM 1568, ATM 1564, ATM 5551 Банку «Аваль» отримав грошові кошти, безпідставно зараховані на СКР ОСОБА_3 № НОМЕР_4 у сумі 13 468, 56 грн., які всі витратив на власні потреби.
У подальшому 15 вересня 2005 року, усвідомивши можливість прихованого привласнення державних коштів шляхом безпідставного зарахування їх на СКР колишніх військовослужбовців, у ОСОБА_1 повторно виник умисел на протиправне заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем військовим майном - державними коштами, які знаходилися на казначейському рахунку військової частини А1232 у Банку «Аваль»» для виплати грошового забезпечення.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, нараховуючи грошове забезпечення на СКР військовослужбовців за вересень 2005 року, зловживаючи з корисливих мотивів своїм службовим становищем та пов’язаними з цим можливостями з нарахування грошового забезпечення та інших виплат, а також складання з цього приводу фінансових документів, склав електронний файл Зведеної Відомості від 15 вересня 2004 року (час складання 06:54:10) на загальну суму 172 888, 92 грн., в якій вніс завідомо неправдиві відомості про необхідність нарахування грошового забезпечення ОСОБА_8 в розмірі 17 059, 22 грн. та ОСОБА_3 в розмірі 25 078, 31 грн., а також вніс відомості про нарахування військовослужбовцю ОСОБА_9 грошового забезпечення (1 698, 49 грн.) та особисто обіцяної ним, ОСОБА_1, компенсації недоплати надбавки за безперервну службу (10 659, 39 грн.), нарахування якої ОСОБА_9 мало спірний характер. Після цього з метою приховати свої дії ОСОБА_1 відразу склав другий варіант цієї ж відомості (час складання 07:05:43). зазначивши, що вона також на суму 172 888, 92 грн., хоча загальна сума нарахувань в ній становила лише близько 120 000 грн. Таким чином підробкою фінансових документів було сформовано надлишок в сумі, що перевищував 52 000 грн., що і давало можливість ОСОБА_1 маніпулювати державними коштами на вказану суму на свій розсуд. При цьому у другому варіанті Відомості зарплати, який у подальшому було приєднано до виправдувальних документів ФЕС частини, з метою збереження загальної кількості осіб, було вказано про нарахування ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 грошового забезпечення, проте в менших розмірах, який не різнився від нарахувань іншим особам, тобто в сумах відповідно 112, 41, 643, 22 та 1 698, 49 грн. З метою приховування своєї причетності до підробки ОСОБА_1 вказані примірники відомостей підписав не характерним для себе підписом і подав на підпис командиру частини, ввівши його в оману.
15 вересня 2005 року, реалізуючі свій злочинний намір, ОСОБА_1 вніс до платіжного доручення № 306, яке також підписав у командира військової частини, введеного в оману, завідомо неправдиві відомості про необхідність перерахування коштів з казначейського рахунку військової частини А1232 на рахунок у Банку «Аваль» для виплати грошового забезпечення за вересень 2005 року в сумі 172 888, 92 грн., тобто умисно збільшив платіж на ту суму, яку він планував привласнити (17 059, 22 грн. + 25 078, 31 грн.), а також використати для проведення спірної виплати (10 659, 39 грн.). Того ж дня ОСОБА_1 організував подання
підроблених у наведений спосіб документів на переказ (платіжні доручення, Зведена Відомість, Відомості зарплати) почергово до Держказначейства та Банку «Аваль», службові особи яких, будучи необізнані з намірами ОСОБА_1, приймали ці документи до виконання і засвідчували здійснення переказу грошових коштів з казначейського рахунку № 210102057505/0 військової частини А1232 на рахунок цієї ж військової частини № 29096207 у Банку «Аваль» відтисками відповідних штампів fa підписами.
Отримавши примірник відомості зарплати з відтисками Держказначейства та банку з метою приховування проведених незаконних нарахувань коштів, ОСОБА_1 у бухгалтерські документи ФЕС частини долучив примірники першої, другої та третьої сторінок вказаної відомості від 15 вересня 2005 року (час виготовлення 07:05:43), які не містили даних про завищене нарахування на СКР ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_9.
У результаті вказаних дій ОСОБА_1 16 вересня 2005 року було безпідставно зараховано на СКР ОСОБА_8 17 059, 22 грн., ОСОБА_3 - 25 078, 31 грн., а всього 42 137, 53 грн.
Повторно, діючи з корисливих мотивів ОСОБА_1 отримав у вересні 2005 року доступ до чужого майна, а саме: через банкомати Банку «Аваль» (ATM 1552, ATM 1568; ATM 1560; АТМ5551; АТМ5557) отримав з використанням банківської картки ОСОБА_8 грошові кошти, безпідставно зараховані на СКР ОСОБА_8 у сумі 17 059, 22 грн.; через банкомати Банку «Аваль» (АТМ5551; ATM 1568) - з використанням банківської картки ОСОБА_3 грошові кошти, безпідставно зараховані на СКР ОСОБА_3 № НОМЕР_4 у сумі 13 468, 56 грн., які всі витратив на власні потреби.
Продовжуючи свою злочинну діяльність та діючи з єдиним умислом, ОСОБА_1, контролюючи нарахування грошового забезпечення на СКР військовослужбовців за листопад 2005 року, яке 17 листопада завершила ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, склав електронний файл Зведеної Відомості від 22 листопада 2005 року на загальну суму 12 262, 35 грн., в якій, взявши за основу складену ОСОБА_5 Зведену відомість від 17 листопада на таку ж суму, вніс завідомо неправдиві відомості про необхідність нарахування коштів ОСОБА_8 в розмірі 988, 95 грн., собі в сумі 764, 82 грн. та ОСОБА_10, який звільняючись зі служби 24 жовтня 2005 року також залишив банківську картку у ФЕС частини, в сумі 1 246, 23 грн., а всього на загальну суму 3 000 грн. Після цього, 22 листопада 2005 року ОСОБА_1 організував подання підроблених у наведений спосіб документів на переказ (Зведена Відомість, Відомості зарплати від 22 листопада 2005 року), а також належно оформленого ОСОБА_5 платіжного доручення почергово до Держказначейства та Банку «Аваль», службові особи яких, будучи необізнані з намірами ОСОБА_1, приймали ці документи до виконання і засвідчували здійснення переказу грошових коштів з казначейського рахунку № 210102057505/0 військової частини А1232 на рахунок цієї ж військової частини у Банку «Аваль» відтисками відповідних штампів та підписами.
Отримавши примірник відомості зарплати з відтисками Держказначейства та банку з метою приховування проведених незаконних нарахувань коштів, ОСОБА_1 його знищив, а у бухгалтерських документах ФЕС частини залишив примірник Зведеної відомості, який склала ОСОБА_5 і який не містив даних про безпідставне нарахування коштів на його СКР та СКР ОСОБА_8 і ОСОБА_10.
У результаті вказаних дій ОСОБА_1 22 листопада 2005 року було безпідставно зараховано на СКР ОСОБА_8 988, 95 грн., на СКР ОСОБА_10 № НОМЕР_5 -1 246, 23 грн. та на свій СКР - 764, 82 грн., а всього 3 000 грн.
У листопаді - грудні 2005 року вказані незаконно перераховані кошти ОСОБА_1 зняв через банкомати Банку «Аваль» АТМ1560 та АТМ1568: з СКР ОСОБА_8 кошти в сумі 988, 95 грн. з використанням банківської картки ОСОБА_8; з СКР ОСОБА_10 кошти в сумі 1 246, 23 грн. з використанням банківської картки ОСОБА_10; зі свого СКР в сумі 764, 82 грн., - якими розпорядився на власний розсуд, тим самим, будучи військовою службовою особою, повторно привласнив військове майно -державні кошти в сумі 3 000 грн. шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення.
Вказаними діями у вересні та листопаді 2005 року ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою, повторно вчинив службове підроблення офіційних документів шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей щодо підстав та розміру нарахувань окремим
особам у всі примірники Зведеної відомості та Відомості зарплати від 15 вересня, платіжне доручення № 306 від 15 вересня та Зведену Відомість та Відомість зарплати від 22 листопада 2005 року, що завдало тяжких наслідків, під якими суд визнає втрату державних коштів в сумі в сумі 45 137, 53 грн., що в 250 разів перевищує податкову соціальну пільгу, розмір якої було. встановлено законодавством України на 1 січня 2005 року.
Крім того, у вересні та листопаді 2005 року ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою, повторно заволодів військовим майном - державними коштами в сумі 45 137, 53 грн. шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення вказаних вище офіційних документів, що завдало істотної шкоди, під якою суд визнає протиправне заволодіння коштами на суму, яка в 250 разів перевищує податкову соціальну пільгу, розмір якої було встановлено законодавством України на 1 січня 2005 року.
Щодо епізодів вчинення злочинів протягом 2006 року (маніпуляції з банківськими картками).
У листопаді 2005 року ОСОБА_5 дізналась про злочинні дії ОСОБА_1, а тому останній запропонував і їй привласнювати частину коштів шляхом безпідставного їх зарахування на СКР колишніх військовослужбовців з використанням їх банківських карток, які вони залишали у ФЕС частини під час звільнення зі служби чи переводу. ОСОБА_5 погодилася допомагати ОСОБА_1 і діяти з ним у групі зі спільною для них метою незаконного збагачення за рахунок держави, для чого вони розподілили ролі, відповідно до яких, ОСОБА_5 складала необхідні примірники відомостей, в яких шляхом внесення завідомо неправдивої інформації штучно створювався надлишок коштів, який розподілявся між ними, а ОСОБА_1 як начальник супроводжував оформлення документів.
24 березня 2006 року ОСОБА_5, діючи в групі з ОСОБА_1 за попереднім з ним зговором, маючи доступ до ПІН-коду та банківської картки ОСОБА_11, який звільнився зі служби 13 грудня 2005 року, склала в межах своїх службових повноважень офіційний документ на переказ коштів - Зведену відомість та Відомість зарплати від 24 березня 2006 року на суму 9 065, 41 грн., за якими належало перерахувати 6 482, 47 грн. - на СКР ОСОБА_10 та 584.96 грн. - на СКР ОСОБА_11.
ОСОБА_1, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_5, підписав ці документи, у тому числі за командира частини, і організував їх передачу у той же день до Держказначейства та Банку «Аваль», службові особи яких, будучи необізнані з намірами ОСОБА_1 та ОСОБА_5, приймали ці документи до виконання і засвідчували здійснення переказу коштів з казначейського рахунку № 210102057505/0 військової частини А1232 на рахунок цієї ж військової частини № 29096207 у Банку «Аваль» відтисками відповідних штампів та підписами.
У результаті вказаних спільних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які зловживали своїм службовим становищем з корисливих мотивів та пов’язаними з цим можливостями з нарахування грошового забезпечення та інших виплат, а також складання з цього приводу фінансових документів, 24 березня 2006 року було безпідставно зараховано на СКР ОСОБА_10 - 6 482, 47 грн. та ОСОБА_11 - 584, 96 грн., а всього 7 067, 43 грн.
У березні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5, діючи між собою узгоджено, незаконно зараховані на СКР ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кошти зняли з їх банківських карткових рахунків з використанням банківських карток ОСОБА_10 та ОСОБА_11 через банкомат Банку «Аваль» АТМ5551 і розпорядилися ними на власний розсуд.
Продовжуючи злочинну діяльність та діючи у період з березня по травень 2006 року з єдиним умислом та корисливим мотивом у групі осіб за попереднім зговором, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, використовуючи складені документи на переказ, зловживаючи кожний своїм службовим становищем, вносили в офіційні документи завідомо неправдиві відомості про нарахування як військовослужбовцям грошового забезпечення вказаним особам, які фактично службу у частині вже не проходили, зокрема у такі Зведені відомості та Відомості зарплати від 16.05.2006 та 22.05.2006, де підлягали безпідставному зарахуванню на СКР ОСОБА_10 відповідно суми 26 895, 84 та 2 500 грн.
Всього у період з березня по липень 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5, діючи у групі осіб, за попереднім зговором, підробили 3 електронні файли Зведеної Відомості, Відомості зарплати та маючи на меті заволодіти та привласнити державні грошові кошти, незаконно зарахували на підставі підроблених документів на переказ грошових коштів на СКР окремих осіб грошові
кошти на суму 36 463, 27 грн., а саме на СКР ОСОБА_10 - 35 878, 31 грн. та ОСОБА_11 584, 96 грн.
3 метою приховати свою причетність до підробки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 інший примірник вказаних Відомостей до документації ФЕС частини не долучали.
. У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_5, діючи між собою узгоджено, незаконно зараховані на СКР ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кошти на загальну суму 36 463, 27 грн. зняли з їх банківських карткових рахунків з використанням відповідно банківських карток ОСОБА_10 та ОСОБА_11 через різні банкомати Банку «Аваль», якими розпорядилися на власний розсуд.
На цьому злочинна діяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_5 була завершена, однак у липні 2006 року про злочинні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_1 дізнався і ОСОБА_3, всі втрьох вони вирішили знову розпочати злочинну діяльність з наміром привласнення коштів шляхом безпідставного їх зарахування на СКР колишніх військовослужбовців. ОСОБА_3 погодився допомагати ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і діяти з ними у групі зі спільною для всіх них метою незаконного збагачення за рахунок держави, для чого вони розподілили ролі, відповідно до яких, ОСОБА_5 продовжувала складати необхідні примірники відомостей, в яких шляхом внесення завідомо неправдивої інформації штучно створювався надлишок коштів, який розподілявся між ними, ОСОБА_1, підписував вказані документи і організовував їх проходження через фінансові установи, а ОСОБА_3 своїм авторитетом виступав як гарант в разі необхідності вирішення проблем з контролюючими ревізійними органами.
Діючи у період з липня по вересень 2006 року з єдиним умислом та корисливим мотивом у групі осіб за попереднім зговором, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, використовуючи складені документи на переказ, також додатково отримавши під час звільнення з частини ОСОБА_12 (30 червня 2006 року), ОСОБА_13 (30 січня 2004 року), ОСОБА_14 (7 лютого 2005 року) доступ до їх банківських карток та ШН-кодів, при цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_5, зловживаючи кожний своїм службовим становищем, вносили в офіційні документи на переказ завідомо неправдиві відомості про нарахування як військовослужбовцям грошового забезпечення особам, які службу у частині вже не проходили, а також безпідставно нараховували виплати собі, зокрема у такі Зведені відомості та Відомості зарплати, які підписали за командира частини:
- від 21.07.2006, де підлягало безпідставному зарахуванню 17 405, 74 грн. - на СКР ОСОБА_10;
- від 31.07.2006, де підлягало безпідставному зарахуванню 6 704, 06 грн. на СКР ОСОБА_10, 2 841, 18 грн. - на СКР ОСОБА_3, 5 981, 32 грн. - на СКР ОСОБА_8;
- від 10.08.2006, де підлягало безпідставному зарахуванню 18 942, 16 грн. на СКР ОСОБА_10, 7 328, 85 грн. - на СКР ОСОБА_3, 15 086, 68 грн. - на СКР ОСОБА_8, 4 057, 12 грн. - на СКР ОСОБА_5;
- від 21.08.2006, де підлягало безпідставному зарахуванню 2 484, 16 грн. на СКР ОСОБА_10, 4 926, 45 грн. - на СКР ОСОБА_12, 2 482, 16 грн. - на СКР ОСОБА_8.
Всього у період з липня по серпень 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, діючи у групі осіб за попереднім зговором, підробили 4 електронні файли Зведеної Відомості, Відомості зарплати та маючи на меті заволодіти та привласнити державні грошові кошти, незаконно зарахували на підставі підроблених документів на переказ грошових коштів на особисті СКР та СКР окремих осіб грошові кошти на загальну суму 88 239, 88 грн., а саме: 45 536, 12 грн. - на СКР ОСОБА_10; 23 550, 16 грн. - на СКР ОСОБА_8; 10 170, 03 грн. - на СКР ОСОБА_3; 4 926, 45 грн. - на СКР ОСОБА_12; 4 057, 12 грн. - на СКР ОСОБА_5.
Протягом 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 отримали доступ до вказаних незаконно перерахованих коштів, знімаючи їх через мережу банкоматів Банку «Аваль» зі своїх СКР та СКР ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, якими розпоряджалися на власний розсуд, тим самим, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою, привласнили військове майно - державні кошти в сумі 88 239, 88 грн. шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення, вчинене повторно групою осіб за
попереднім зговором, чим завдали істотної шкоди, під якою суд визнає протиправне заволодіння коштами на суму, яка в 250 разів перевищує податкову соціальну пільгу, розмір якої було встановлено законодавством України на 1 січня 2006 року, а ОСОБА_3 - заволодів групою осіб за попереднім зговором шляхом обману чужим майном - державними коштами в сумі 88 239, 88 грн., тобто у великому розмірі.
З метою приховати свою причетність до підробки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 інші примірники вказаних вище Відомостей до документації ФЕС частини не долучали.
На цьому злочинна діяльність ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 була завершена, однак ОСОБА_5, діючи самостійно з використанням наданих тимчасових повноважень щодо підпису фінансових документів за начальника ФЕС частини, який з 13 вересня 2006 року по жовтень убув у відпустку, з корисливих мотивів вирішила продовжити злочинну діяльність.
Так, діючи у період з вересня по листопад 2006 року з наведених вище мотивів самостійно ОСОБА_5, використовуючи складені нею документи на переказ, в які, зловживаючи з корисливих мотивів службовим становищем та пов’язаними з цим можливостями з нарахування грошового забезпечення та інших виплат, а також складання з цього приводу фінансових документів, вносила завідомо неправдиві відомості про нарахування звільненим зі служби особам грошового забезпечення, зокрема у такі Зведені відомості та Відомості зарплати, які підписала за командира частини:
- від 15.09.2006, де підлягали безпідставному зарахуванню 4 518 грн. на СКР ОСОБА_14, 12 707, 14 грн. - на СКР ОСОБА_10, 7 277, 26 грн. - на СКР ОСОБА_12, 5 280, 43 грн. - на СКР ОСОБА_13, 7 858, 17 грн. - на СКР ОСОБА_8;
- від 22.09.2006, де підлягали безпідставному зарахуванню 4 826, 22 грн. на СКР ОСОБА_14, 16 113, 18 грн. - на СКР ОСОБА_10, 18 103, 88 грн. - на СКР ОСОБА_12, 5 305, 33 грн. - на СКР ОСОБА_8, 4 033, 56 грн. - на СКР ОСОБА_13;
- від 16.11.2006, де підлягали безпідставному зарахуванню 5 888, 45 грн. на СКР ОСОБА_14, 27 183, 12 грн. - на СКР ОСОБА_10, 5 207, 07 грн. - на СКР ОСОБА_12, З 803, 97 грн. - на СКР ОСОБА_13, 22 008, 57 грн. - на СКР ОСОБА_8.
Всього у період з вересня по листопад 2006 року ОСОБА_5 підробила 3 електронні файли Зведеної Відомості, Відомості зарплати та маючи на меті самостійно заволодіти та привласнити державні грошові кошти, незаконно зарахувала на підставі підроблених документів на переказ грошових коштів на СКР окремих осіб кошти на суму 150 114, 35 грн., а саме: 56 003, 44 грн, -на СКР ОСОБА_10; 35 172, 07 грн. - на СКР ОСОБА_8; 13 117, 96 грн. - на СКР ОСОБА_13; 30 588, 21 грн. - на СКР ОСОБА_12; 15 232, 67 грн. - на СКР ОСОБА_14.
Протягом вересня - грудня 2006 року вказані незаконно перераховані кошти ОСОБА_5 знімала через мережу банкоматів Банку «Аваль» з СКР ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_12, якими розпоряджалися на власний розсуд, тим самим, ОСОБА_5, будучи військовою службовою особою, привласнила військове майно -державні кошти в сумі 150 114, 35 грн., тобто в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення, вчинене повторно.
З метою приховування своєї причетності до підробки ОСОБА_5 інший примірник цих Відомостей до документації ФЕС частини не долучала.
Щодо епізодів вчинення злочинів протягом 2006 року (каса ФЕС частини).
Наприкінці липня 2006 року ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем начальника ФЕС служби, з метою створення додаткового грошового фонду для виплати премій військовослужбовцям, частину грошей з якого за згодою додатково премійованих осіб та командування частини можна було б спрямувати на вирішення господарських проблем військової частини, дав вказівку підлеглому - касиру ОСОБА_3 вилучити із справ Меморіальний ордер № 1 «Накопичувальні відомості по касовим операціям» за 2006 рік окремі раніше обревізовані видаткові відомості на різні виплати, та замінити кожну таку відомість на дві інші завідомо неправдиві роздавальні відомості, загальна сума коштів у яких була б вказана така ж, як і у відомості, що належало вилучити, але із зазначенням даних про виплату нібито премії, з тим щоб створити у такій спосіб правові підстави для повторної виплати раніше виплачених та дійсно належних військовослужбовцям різних видів грошового забезпечення.
Виконуючи зазначену вказівку начальника, ОСОБА_3 в приміщенні каси ФЕС частини склав завідомо неправдиві Роздавальні відомості, одночасно вилучаючи зі справи Меморіальний ордер № 1 том 1 за 2006 рік інші Роздавальні відомості а саме:
- у липні 2006 року вилучив із справи служби Відомість № 4 від 19 січня 2006 року на виплату грошового забезпечення, матеріальної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення на загальну суму 27 926, 08 грн., після чого замінив її на дві інші - власноручно складені ним роздавальні відомості № 4 і № 3. При цьому у нововиготовлену відомість № 4 було внесено дані про виплату грошового забезпечення на загальну суму 22 591, 08 грн., яка фактично виплачувалася по відомості № 4, що була вилучена. У нововиготовлену відомість № 3 ОСОБА_3 вніс завідомо неправдиві дані про нібито виплату додаткової премії на суму 5 335 грн. З метою приховування факту підробки цієї роздавальної відомості ОСОБА_3 запропонував зазначеним у відомості особам поставити свої підписи, які б свідчили, що вони нібито раніше отримали премії, що кожен і зроби. У нововиготовлених відомостях № 3 і № 4 не було вказано про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення на загальну суму 5 915, 27 грн., яку фактично було списано по касовій книзі у січні 2006 року та про яку було вказано у відомості № 4, яка була незаконно вилучена. Після цього ОСОБА_3 нововиготовлені відомості № 3, № 4 долучив до справи Меморіальний ордер № 1, водночас виготовив завідомо неправдиву роздавальну відомість № 67, у яку умисно вніс завідомо неправдиві дані про виплату грошової допомоги на оздоровлення на загальну суму 5335, 35 грн., яка фактично була виплачена раніше. Зазначені у роздавальній відомості № 67 грошові кошти в сумі 5335, 35 грн. ОСОБА_3 08.08.2006 повторно безпідставно списав, власноручно виконавши завідомо неправдиві записи на аркуші 18 касової книги військової частини А1232 (інв. № 192 від 20.05.2006) на підставі власноручно складеного та підписаного ним того ж дня завідомо неправдивого видаткового касового ордера № 257 від 08.08.2006, а утворений у такій спосіб надлишок коштів у сумі 5335, 35 грн. було використано на потреби частини.
- аналогічно ОСОБА_3 вилучив зі справи ФЕС частини видаткову відомість № 5 від 25 січня 2006 року на загальну суму 3310, 11 грн., після чого замінив її на дві інші - власноручно складені ним роздавальні відомості № 5 (внесено дані про виплату на загальну суму 1065, 11 грн., яку фактично було виплачено) і № 7 (внесено завідомо неправдиві дані про виплату додаткової премії на суму 2245 грн., яка фактично не виплачувалася). У нововиготовлених відомостях № 5 і № 7 ОСОБА_3 не вказав про виплати на загальну суму 2245, 99 грн., яку фактично було списано у січні 2006 року і яку повторно списав ОСОБА_3 25.07.2006 шляхом складання завідомо неправдивої роздавальної відомості № 66 про нібито виплату матеріальної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення на суму 2245, 49 грн., виконання завідомо неправдивих записів на арк. 15 касової книги (інв. № 192 від 20.05.2006), власноручно складеного та підписаного ним того ж дня завідомо неправдивого видаткового касового ордера № 255 від 25.07.2006, а утворений у касі у такий спосіб надлишок коштів було витрачено на господарські потреби частини.
- аналогічно ОСОБА_3 вилучив зі справи ФЕС частини видаткову відомість № 24 від 23 березня 2006 року на загальну суму 10 674, 82 грн., після чого замінив її на дві інші -власноручно складені ним роздавальні відомості № 24 (внесено дані про виплату на загальну суму 7 354, 82 грн., яку фактично було виплачено) і № 23 (внесено завідомо неправдиві дані про виплату додаткової премії на суму 3 320 грн., яка фактично не виплачувалася). У нововиготовлених відомостях № 24 і № 23 ОСОБА_3 не вказав про виплату допомоги на оздоровлення на суму 3 324, 20 грн., яку фактично було списано у березні 2006 року і яку повторно 14.08.2006 списав шляхом складання завідомо неправдивої роздавальної відомосії № 72 про нібито виплату грошової допомоги на оздоровлення на суму 3 324, 20 грн., внесення завідомо неправдивих записів на арк. 20 касової книги (інв. № 192 від 20.05.2006), складання та підписання ним того ж дня завідомо неправдивого видаткового касового ордера № 266 від 14.08.2006, а утворений у касі у такий спосіб надлишок коштів було витрачено на господарські потреби частини.
- аналогічно ОСОБА_3 вилучив зі справи ФЕС частини видаткову відомість № 7 від З лютого 2006 року на загальну суму 2 432, 27 грн., після чого замінив її на дві інші - власноручно складені ним роздавальні відомості № 7 (внесено дані про виплати на загальну суму 1 432, 27 грн., які фактично виплачувалися) і № 9 (внесено завідомо неправдиві дані про виплату додаткової премії на суму 1 000 грн., яка фактично не виплачувалася). У нововиготовлених
-
відомостях № 7 і № 9 ОСОБА_3 не вказав суму 1432, 27 грн., яку фактично було списано у березні 2006 року і яку повторно 14.08.2006 списав ОСОБА_3 шляхом складання завідомо неправдивої роздавальної відомості № 69 про нібито виплату 1002 грн., внесення завідомо неправдивих записів на арк. 20 касової книги (інв. № 192 від 20.05.2006), складання та підписання ним того ж дня завідомо неправдивого видаткового касового ордера № 266 від 14.08.2006, а утворений у касі у такий спосіб надлишок коштів було витрачено на господарські потреби частини.
Всього у період з липня до серпня 2006 року ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_1 шляхом підміни роздавальних відомостей, виготовлення завідомо неправдивих роздавальних відомостей, видаткових касових ордерів та внесення завідомо неправдивих відомостей до касової книги військової частини А1232 безпідставно повторно списав з каси кошти на загальну суму 11 907, 04 грн., відомості № № 4, 5, 24 та 7, які були вилучені, ОСОБА_3 знищити не встиг, оскільки вони були вилучені під час обшуку у його службовому кабінеті.
Крім того, 28 грудня 2006 року на виконання вказівки ОСОБА_1, який повторно зловживав своїм службовим становищем, ОСОБА_3 маючи в касі військової частини А1232 залишок коштів в сумі 40 359, 96 грн., додатково отримав із установи Банку 41 438, 85 грн. за програмою 2101020 КЕКВ 1112 на виплату грошового забезпечення військовослужбовців частини, що призвело до утворення у касі залишку грошових коштів на загальну суму 81798, 81 грн.
Діючи на виконання вказівки ОСОБА_1, який намагався створити умови для повного використання готівкових коштів частини наприкінці 2006 року, ОСОБА_3 28 грудня 2006 року без наявності відповідних виправдувальних документів (роздавальних відомостей, видаткових касових ордерів), тобто незаконно, списав з каси у видаток 66 090, 14 грн., про що власноручно виконав завідомо неправдиві записи на аркуші 44 касової книги, зазначивши, що вищевказану суму коштів начебто виплачено як грошове забезпечення на підставі документа за № 491.
Насправді ж ОСОБА_3 склав документ - видатковий касовий ордер без номеру на суму 66 090, 14 грн., який підписав ОСОБА_1 і в якому зазначено, що проведено виплати грошового забезпечення на підставі роздавальних відомостей № 124, 125, 126 та видаткових ордерів. До видаткового касового ордеру ним долучено роздавальні відомості № 124 на 1717, 41 грн., № 125 на 654 грн., № 126 на 476, 16 грн. та 13 окремих видаткових касових ордерів без зазначення їх номерів на загальну суму 20 435, 07 грн., а всього долучено виправдувальних документів на загальну суму 23 282, 64 грн., з яких фактично виплачено лише 7 904, 44 грн. З метою приховування не проведення інших виплат, ОСОБА_3 складено завідомо неправдиві документи, зокрема:
- у видатковий касовий ордер без номера від 28.12.2006 про виплату грошових коштів на відшкодування збитку згідно рішення суду ОСОБА_15 у сумі 6592, 31 грн.;
- у видатковий касовий ордер без номера від 28.12.2006 про виплату грошових коштів на відшкодування збитку згідно рішення суду ОСОБА_15 у сумі 6592, 32 грн.;
- у роздавальну відомість № 126 про виплату добових військовослужбовцям військової частини А1232 на загальну суму 476, 16 грн.;
- у роздавальну відомість № 124 про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини А1232 на загальну суму 1717, 41 грн., а всього підроблено бухгалтерські документи на виплату коштів на загальну суму 15 378, 2 грн., які, зловживаючи своїм службовим становищем, власноручно підписав ОСОБА_1.
Також 28 грудня 2006 року ОСОБА_3 без наявності відповідних виправдувальних документів (роздавальних відомостей, видаткового касового ордеру), тобто незаконно, списав з каси у видаток 424, 16 грн., про що власноручно виконав завідомо неправдиві записи на аркуші 44 касової книги військової частини А1232, зазначивши, що вищевказану суму коштів начебто виплачено як добові на підставі документа за № 494. Про перевірку правильності даного запису на аркуші 44 касової книги засвідчив власноручним своїм підписом ОСОБА_1.
Унаслідок вищезазначеного безпідставного списання 28.12.2006 грошових коштів по касовій книзі військової частини А1232 по видатковому касовому ордеру № 491 на суму 58185, 7 грн. та по видатковому касовому ордеру № 494 на суму 424, 16 грн. у касі виник надлишок грошових коштів на загальну суму 58609, 86 грн., 38 608 грн. з яких зберігалися у сейфі
чергового частини, відтак залишалися у частині, а 20 001, 86 грн. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 бездокументально списали, внаслідок чого на вказану суму виникла нестача державного майна.
Покази підсудних
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 своєї вини у висунутому звинувачеші не визнав і показав наступне.
Дійсно він з 90-х років по 31 січня 2005 року (день звільнення з військової служби) проходив військову службу у військовій частині А1232 на посаді начальника ФЕС військової частини А1232, за якою виконував службові обов’язки, будучи військовою службовою особою, по 31 грудня 2004 року (день здачі справ і посади). 12 січня 2006 року його було прийнято на посаду бухгалтера ФЕС цієї частини, яку він обіймав протягом 2006 - 2007 років. Будучи начальником ФЕС частини за своїми службовими обов’язками він здійснював керівництво всією службою та мав право другого підпису бухгалтерських документів, пов’язаних з фінансово-господарською діяльністю частини, йому були відомі вимоги Статутів, Положення про військове (корабельне) господарство, Тимчасового положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України, які дійсно визначали обсяг його, ОСОБА_3, службових повноважень та відповідальність як начальника ФЕС. У 2006 році як бухгалтер ФЕС він відповідав виключно за одержання, зберігання, видачу коштів через касу частини та документування руху коштів по касі.
Як також уточнив ОСОБА_3, ОСОБА_1, також будучи військовою службовою особою, протягом 2004 року до 30 жовтня займав посаду заступника начальника ФЕС частини, а у період з 30 жовтня по 1 грудня 2004 року, у зв’язку із зміною штату частини, тимчасово перебував на посаді начальника зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї, хоча фактично працював у ФЕС частини, аз1 грудня 2004 року протягом 2005 та 2006 років включно офіційно обіймав посаду начальника ФЕС частини, виконуючи той самий обсяг службових обов’язків. Крім того, як уточнив ОСОБА_3, протягом 2004 року, приблизно до листопада, ОСОБА_1 відповідно до покладених на нього службових обов’язків відповідав за нарахування грошового забезпечення, інших виплат військовослужбовцям (крім строкової служби). Також у цей період ОСОБА_1 виконував обов’язки щодо складання фінансових документів по нарахуванню грошового забезпечення вказаній категорії військовослужбовців на СКР згідно з умовами Зарплатного договору № 11/04/100, та надання цих документів до Банку «Аваль» і Держказначейства. Приблизно з квітня 2004 року по 2007 рік у ФЕС частини проходила службу на посаді бухгалтера старший солдат ОСОБА_5, яка з листопада 2004 року почала виконувати обов’язки ОСОБА_1 з приводу складання відомостей по грошовому забезпеченню, робила для цього всі розрахунки, складала фінансові документи для нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям на СКР згідно з умовами Зарплатного договору № 11/04/100, складала та здавала за належністю звіти по грошовому забезпеченню та з 2005 року також мала право другого підпису бухгалтерських документів.
З приводу обставин висунутого звинувачення за період 2004 року підсудний
ОСОБА_3 категорично заперечував факти отримання будь-яких грошей від ОСОБА_7 та ОСОБА_1, свою причетність до нарахування коштів на СКР військовослужбовців взагалі, у тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_7, оскільки цим питанням не займався і не мав для цього фізичної можливості, не маючи навичок роботи з комп’ютером. Крім того, показав, що протягом 2004 року часто перебував у відрядженнях, хворів і витрачав час на вирішення власних проблем у зв’язку із звільненням зі служби, яке планувалося на кінець року. 31 грудня 2004 року він здав справи і посаду ОСОБА_1, якому повністю довіряв і який протягом 2004 року практично користувався як його заступник другим підписом при складані " документів, хоча офіційно це питання дійсно не було погоджено. Протягом грудня 2004 року -січня 2005 року з ним, ОСОБА_3, був проведений повний і належний розрахунок по грошовому забезпеченню. Йому не відомі факти привласнення коштів військової частини з її казначейських рахунків посадовими особами частини, випадків втрати коштів з каси частини також не було, у злочинну змову будь-якого характеру з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не вступав і пропозицій таких не отримував.
Оглянувши в судовому засіданні картки зразків підпису командування частини, платіжні доручення та Відомості зарплати за 2004 рік, ОСОБА_3 визнав, що фактично відбувалися систематичні підробка вказаних офіційних документів, введення в оману працівників
Держказначейства та банку і як наслідок безпідставне зарахування на СКР ОСОБА_1 та ОСОБА_7 явно завищених сум, зокрема ОСОБА_1 у квітні на суму 9 847, 46 грн.; у травні 12 741, 12 грн.; у червні - 12 741, 34 грн.; у липні - 12 871, 94 грн.; у серпні - 14 870, 93 грн.; у вересні - 9 781, 40 грн.; у жовтні - 7 700, 01 грн.; у листопаді - 19 000 грн.; ОСОБА_7 у березні -7 748, 82 грн.; у квітні - 7 748, 82 грн.; у червні - 7 986, 33 грн.; у вересні - 7 748, 91 грн. Причини таких нарахувань ОСОБА_3 пояснити не зміг, як і назвати осіб причетних до цього.
Як також уточнив підсудний, платіжні доручення за 2004 рік № № 54, 77, 114, 134, 158, 345 та 389 містять підписи, схожі на підпис ОСОБА_1, а № 98 від 13 травня та № 176 від 10 вересня 2004 року підписані ним, ОСОБА_3, особисто, при цьому обгрунтованість нарахувань за первинними документами він не перевіряв, хоча дійсно повинен був це зробити. Що стосується Відомостей зарплати, які були підставою для оформлення вказаних платіжних доручень, то всі вони, як ті, що були вилучені в установі банку, так і ті, що були вилучені у ФЕС частини, містять підписи, схожі на підписи ОСОБА_1, крім відомостей від 9 вересня та 16 листопада 2004 року. У першому випадку, як пояснив ОСОБА_3, він не перевіряючи підписав документи, складеш ОСОБА_1, а у другому - особисто організував складання документів, які і підписав, оскільки ОСОБА_1 тимчасово був відсторонений від посади. При цьому ОСОБА_3 визнав, що 19 000 грн. на СКР ОСОБА_1 16 листопада 2004 року зараховано безпідставно, є порушенням фінансової дисципліни, картка зразку підпису на 2004 рік, в якій вказано на право ОСОБА_1 підписувати фінансові документи другим підписом фактично була складена в кінці 2004 року заднім числом для контролюючих органів.
З приводу обставин висунутого звинувачення за період 2005 року підсудний
ОСОБА_3 категорично заперечував факти отримання будь-яких грошей на свій СКР у серпні - вересні 2005 року, оскільки, як він пояснив, протягом грудня 2004 року - лютого 2005 року з ним був проведений повний і належний розрахунок по грошовому забезпеченню, у зв’язку з чим він здав свою банківську картку ОСОБА_1. Також заперечував будь-яку причетність до нарахування коштів на СКР військовослужбовців, у тому числі звільнених в запас, оскільки в частині у 2005 році не працював. Крім того, показав, що протягом серпня -вересня 2005 року знаходився поза межами міста Біла Церква із сім’єю. У злочинну змову з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не вступав і пропозицій таких не висловлював, з колишніми підлеглими підтримував нормальні стосунки.
Оглянувши в судовому засіданні платіжні доручення та Відомості зарплати за 2005 рік, ОСОБА_3 визнав, що фактично відбувалися підробка офіційних документів, введення в оману працівників Держказначейства та банку і як наслідок безпідставне зарахування на його СКР, СКР також звільнених зі служби ОСОБА_10 та ОСОБА_8 коштів. Причини таких нарахувань ОСОБА_3 пояснити не зміг, як і назвати осіб причетних до цього.
Як також уточнив підсудний, платіжне доручення № 306 від 15 вересня 2005 року містить підписи, схожі на підпис ОСОБА_1 та командира частини, різні примірники відомості зарплати від 15 вересня як та, що були вилучена в установі банку, так і та, що були вилучена у ФЕС частини, містять підписи, схожі на підписи ОСОБА_1 та командира частини, різні примірники відомості від 17 та 22 листопада у першому випадку підписані ОСОБА_5, а в другому ОСОБА_1.
З приводу обставин висунутого звинувачення за період 2006 року підсудний ОСОБА_3 категорично заперечував свою причетність до нарахування коштів на СКР військовослужбовців, у тому числі звільнених в запас. Оглянувши в судовому засіданні платіжні доручення та Відомості зарплати за 2006 рік, ОСОБА_3 визнав, що фактично відбувалися підробка офіційних документів, введення в оману працівників Держказначейства та банку і як наслідок безпідставне зарахування коштів на СКР звільнених зі служби осіб. Причини таких нарахувань ОСОБА_3 пояснити не зміг, як і назвати осіб причетних до цього.
Крім того, ОСОБА_3 показав, що у травні 2006 року дійсно отримав на свій СКР і у подальшому зняв з рахунку 5 044, 36 грн. як компенсацію за речове майно, яке не було видане під час звільнення з військової служби, а у липні - 13 468, 56 грн., як компенсацію за недоплату з 2003 року надбавки за безперервну службу. Як уточнив підсудний, вказані виплати носили спірний характер, а тому для вирішення питання про їх нарахування він ще у 2005 році офіційно звертався до суду, про що інформував ОСОБА_1. У 2006 році ОСОБА_1 йому, ОСОБА_3, повідомив, що вирішив позитивно питання про здійснення вказаних виплат з
керівництвом, а тому і здійснив їх перерахування. При цьому, як визнав ОСОБА_3, дійсно судових рішень по суті заявлених вимог не приймалося і таких рішень він ОСОБА_1 не надавав. З приводу нарахувань у сумах 31.07.2006 - 3 742, 64 грн., 10.08.2006 - 7 328, 85 грн. та 21.08.2006 - 2 841, 18 грн., ОСОБА_3 показав, що ці гроші йому також були нараховані, він їх отримав і у разі визнання судом їх незаконними, готовий повернути в добровільному порядку, оскільки пояснити підстави їх нарахування він не в змозі, інші виплати протягом 2006 року носили законний характер, хоча і дійсно мало місце нарахування зарплати наперед.
Крім того, підсудний ОСОБА_3 з приводу обставин незаконного списання коштів по касі частини категорично заперечував свою причетність до привласнення коштів, і пояснив, що дійсно вилучав з меморіального ордеру № 1 відомості № № 4, 5, 24, 7 та складаючи інші дійсно неправдиві документи, діяв за вказівкою ОСОБА_1, який намагався використати кошти для виплати «заднім числом» додаткової премії. ОСОБА_3 визнав, що дійсно всі новостворені відомості № № 4, 3 та 67, 5, 7 та 66, 23, 24 та 72, 7, 9 та 69 були ним власноручно створені, і на їх виконання ним особисто зроблені записи у видаткові ордери та касову книгу. Він розуміє, що порушив фінансову дисципліну, проте діяв на виконання розпорядження свого начальника.
Також ОСОБА_3 повністю підтвердив вище викладені у описовій частині вироку фактичні обставини списання ним за вказівкою ОСОБА_1 28 грудня 2006 року без наявності відповідних виправдувальних документів (роздавальних відомостей, видаткових касових ордерів) у видаток 66 090, 14 грн., про що власноручно виконав записи на аркуші 44 касової книги військової частини А1232, уточнивши, що вказана сума планувалася на виплату у святкові дні та на початку січня 2007 року заднім числом - 28 грудня 2006 року з тим, щоб повно використати кошти з рахунків частин наприкінці бюджетного року. Фактично з цих коштів було виплачено 23 282, 64 грн., хоча дійсно документи були повністю оформлені лише на суму 7 904, 44 грн., 38 608 грн. зберігалися у сейфі чергового частини і планувалися для виплати у майбутньому, їх привласнювати ніхто наміру не мав. Як уточнив ОСОБА_3 кошти на проведення виплат без документального оформлення він передав ОСОБА_1, який звітувати не встиг, оскільки був затриманий.
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 своєї вини у висунутому звинуваченні не визнала, повністю підтвердила покази ОСОБА_3 в частині свого, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 службового становища протягом 2004 - 2006 років і показала наступне.
З квітня 2004 року вона, ОСОБА_5, проходила службу у ФЕС частині на посаді бухгалтера і відповідала за грошове забезпечення військовослужбовців строкової служби, інших військовослужбовців «вів» ОСОБА_1, який особисто складав всі необхідні для нарахувань на СКР документи і сам чи за її допомогою подавав їх до Держказначейства та банку. Наприкінці 2004 року, точно вона не пам’ятає, вона за дорученням ОСОБА_3 почала виконувати обов’язки щодо складання фінансових документів по нарахуванню грошового забезпечення військовослужбовцям на СКР згідно з умовами Зарплатного договору № 11/04/100 та надання цих документів до Банку «Аваль» та Держказначейства. Протягом 2005-2006 років як бухгалтер вона здійснювала нарахування відомостей по грошовому забезпеченню, робила для цього всі розрахунки, складала та здавала за належністю звіти по грошовому забезпеченню; вела меморіальний ордер № 5/1 та мала право другого підпису бухгалтерських документів.
З приводу обставин вчинення злочинів за період 2004 року підсудна ОСОБА_5 показала, що їй не відомі факти привласнення коштів військової частини з її казначейських рахунків посадовими особами частини, випадків втрати коштів з каси частини також не було. З кінця 2004 року вона здійснювала нарахування грошового забезпечення по щомісячних відомостях нарахування, які зберігаються у Справі № 10 (далі - Нарахувальним. відомостям), які перевіряв ОСОБА_1. На підставі Нарахувальної відомості складалась нею Зведена відомість у електронному вигляді з використанням банківської програми. Коли такі відомості роздруковувались у двох примірниках, вони підписувалися начальником ФЕС та командиром частини. Право підписання цих відомостей їй було також надано після призначення ОСОБА_1 на посаду начальника ФЕС частини з січня 2005 року, до того часу вказані відомості нею не підписувалися. При закінченні опрацювання файлу Зведеної відомості банківська програма здійснювала кодування, у 2005 році програма була оновлена і вона започаткувала код "1975", що відповідало року її народження. Після того, як роздруковані два
примірники відомості зарплати були підписані начальником ФЕС та командиром частини, ОСОБА_1 складав платіжне доручення у двох примірниках, після їх підписання вона чи ОСОБА_1, а може й інший працівник ФЕС частини, вказані документи відвозили до казначейства та установи банку. У Держказначействі опрацьовувалися платіжні доручення, а у банку Відомості зарплат, на яких ставилися відповідні штампи і підписи з позначкою дати опрацювання вказаних документів.’ Після повернення до військової частини примірник Відомості зарплати з відміткою банку та казначейства долучався до документації ФЕС частини.
Оглянувши в судовому засіданні платіжні доручення та Відомості зарплати за 2004 рік, ОСОБА_5 визнала, що з вказаних документів стає очевидним факт їх систематичного фальшування, по суті ведення подвійної бухгалтерії (для частини та банку) і як наслідок безпідставне зарахування на СКР ОСОБА_1 та ОСОБА_7 явно завищених сум. Пояснити причини таких нарахувань чи якимось чином їх виправдати вона не змогла, як і назвати осіб причетних до цього.
Як також уточнила підсудна, платіжні доручення за 2004 рік № № 54, 77, 114, 134, 158, 345 та 389 містять підписи, схожі на підпис ОСОБА_1, а № 98 від 13 травня 2004 року та № 176 від 10 вересня 2004 року - на підпис ОСОБА_3, Відомості зарплати, які були підставою для оформлення вказаних платіжних доручень, як ті, що були вилучені в установі банку, так і ті, що були вилучені у ФЕС частини, містять підписи, схожі на підписи ОСОБА_1, крім відомості від 9 вересня 2004 року та 16 листопада 2004 року, які скоріше за все підписав ОСОБА_3. Вона ОСОБА_5, до складання вказаних документів не причетна взагалі, хто їх складав їй не відомо.
З приводу обставин вчинення злочинів за період 2005 року підсудна ОСОБА_5 у
судовому засіданні своєї вини не визнала, повністю підтвердила покази ОСОБА_3 і показала, що їй не відомі факти привласнення коштів військової частини з її казначейських рахунків посадовими особами частини, випадків втрати коштів з каси частини також не було. Протягом 2005 року вона здійснювала нарахування грошового забезпечення по Нарахувальним відомостям, які перевіряв ОСОБА_1. Помилок в роботі вона старалася не допускати, хоча і не виключає таку можливість. У злочинну змову будь-якого характеру з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не вступала і пропозицій таких їй ніхто не висловлював.
Оглянувши в судовому засіданні платіжні доручення та Відомості зарплати за 2005 рік. ОСОБА_5 визнала, що з вказаних документів стає очевидним факт фальшування окремих з них, і як наслідок безпідставне зарахування коштів на СКР ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_10. Пояснити причини таких нарахувань чи якимось чином їх виправдати вона ие змогла, як і назвати осіб причетних до цього. Про зарахування коштів на СКР звільнених зі служби ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 їй, ОСОБА_5, ні чого не було відомо.
Як також уточнила підсудна, платіжне доручення № 306 Відомості зарплати від 15 вересня 2005 року містять підписи, схожі на підпис ОСОБА_1 та командира частини, примірник Відомості від 17 листопада 2005 року підписаний нею, а від 22 листопада -ОСОБА_1.
Допитана з приводу обставин висунутого звинувачення за період 2006 року підсудна
ОСОБА_5 своєї вини у висунутому звинуваченні також не визнала, і заперечила будь-яку свою причетність до розкрадання державних коштів.
Оглянувши в судовому засіданні платіжні доручення та Відомості зарплати за 2006 рік, ОСОБА_5 визнала, що з вказаних документів стає очевидним факт фальшування окремих з них, і як наслідок безпідставне зарахування коштів на СКР звільнених зі служби осіб, банківських карток від таких осіб вона не отримувала, і ними ніколи не користувалася. Пояснити причини таких нарахувань чи якимось чином їх виправдати вона не змогла, як і назвати осіб причетних до цього. Про зарахування таких коштів на СКР звільнених зі служби їй, ОСОБА_5, ні чого не було відомо. У вересні місяці вона підписувала фінансові документи у відсутності начальника ФЕС частини, який перебував у відпустці і мала право на вчинення таких дій, чому в банк подавалися інші документи, вона пояснити не може.
Як визнала підсудна, у серпні 2006 року на її СКР безпідставно ОСОБА_1 були зараховані 4 057, 12 грн. у зв’язку з її проханням до нього позичити кошти. З наведених причин, вона добровільно вказану суму відшкодувала. Що ж стосується інших нарахувань на її СКР
протягом 2006 року, то вони є законними (виплата компенсацій за втрату доходів, виплата окремих надбавок тощо), як є законними нарахування іншим особам, які проходили службу, оскільки ревізори не брали до уваги наявність інших доплат, які не є складовою грошового забезпечення, а відтак не могли бути відображенні в документах нарахування останнього.
Допитана з приводу обставин незаконного списання коштів по касі частини підсудна ОСОБА_5 своєї вини не визнала, і заперечила будь-яку свою причетність до діяльності каси ФЕС частини, в якій працював із готівкою ОСОБА_3.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 своєї вини у висунутому звинуваченні не визнав і показав наступне.
Підтверджуючи покази підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з приводу займаних посад у ФЕС частини протягом 2004 - 2006 років, ОСОБА_1 з приводу обставин висунутого звинувачення за період 2004 року уточнив, що ОСОБА_5 почала виконувати обов’язки щодо складання фінансових документів по нарахуванню грошового забезпечення військовослужбовцям на СКР згідно з умовами Зарплатного договору № 11/04/100 та надання цих документів до Банку «Аваль» та Держказначейства ще з лютого - березня 2004 року, відтак цим питанням він, ОСОБА_1 не займався, до складання платіжних доручень та відомостей зарплати, а тим більше їх підробки він не причетний, у злочинну змову з ОСОБА_3 не вступав, йому не відомі факти привласнення коштів військової частини з її казначейських рахунків посадовими особами частини, випадків втрати коштів з каси частини також не було.
Оглянувши в судовому засіданні платіжні доручення та Відомості зарплати за 2004 рік, ОСОБА_1 визнав, що з вказаних документів стає очевидним факт їх систематичного фальшування і як наслідок очевидного безпідставного зарахування на його СКР та СКР ОСОБА_7 коштів. Пояснити причини таких нарахувань чи якимось чином їх виправдати ОСОБА_1 не зміг, як і назвати осіб причетних до цього, і уточнив, що на початку 2004 року втратив свою банківську зарплатну картку, а іншу отримав лише на початку 2005 року, як став начальником ФЕС частини, відтак він, ОСОБА_1, не має ніякого відношення до зарахованих у цей період на його СКР коштів, їх він не отримував, про їх нарахування йому ніхто не повідомляв, а станом рахунку сам він ні в кого не цікавився, як і не казав ні кому, що загубив зарплатну картку, оскільки всі належні кошти отримував через касу частини. Почавши користуватися другою зарплатною карткою свого карткового рахунку № НОМЕР_2, залишку коштів він не виявив. Що стосується обставин зарахування коштів на СКР ОСОБА_7, то вони йому також невідомі і дізнався про них лише у зв’язку із даною справою від слідчого.
Як також уточнив ОСОБА_1, платіжні доручення за 2004 рік № № 54, 77, 114, 134, 158, 345 та 389 містять підписи, схожі на його підпис, а № 98 від 13 травня 2004 року та № 176 від 10 вересня 2004 року - на підпис ОСОБА_3, Відомості зарплати, які були підставою для оформлення вказаних платіжних доручень, як ті, що були вилучені в установі банку, так і ті, що були вилучені у ФЕС частини, містять підписи, схожі на його підпис, але відомість від 9 вересня 2004 року та 16 листопада 2004 року підписав ОСОБА_3. Він ОСОБА_1, до складання вказаних документів не причетний, їх складала скоріше ОСОБА_5.
З приводу обставин висунутого звинувачення за період 2005 року підсудний
ОСОБА_1, також не визнаючи себе винним, показав, що не причетний до складання Зведеної відомості та Відомості зарплати від 15 вересня (час складання 06:54:10 та 07:05:43), платіжного доручення № 306 від 15 вересня, Зведеної Відомості та Відомості зарплати від 22 листопада. Він вважає, що ці документи склала ОСОБА_5, якій він довіряв як досвідченому працівнику в службі. Про зарахування коштів на СКР звільнених зі служби ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 йому, ОСОБА_1, нічого не відомо, банківським карткам вказаних осіб він не користувався.
Допитаний з приводу обставин висунутого звинувачення за період 2006 року підсудний ОСОБА_1 своєї вини у висунутому звинуваченні також не визнав і показав, що не причетний до складання Зведених відомостей та Відомостей зарплати, за якими відбувалося зарахування у 2006 році коштів на СКР звільнених зі служби осіб, банківських карток таких осіб не отримував і ними ніколи не користувався. Він також не причетний до вилучення обревізованих та складання нових відомостей, а також до списання по касі 28 грудня 2006 року 66 090, 14 грн.
Оцінка доказів:
Щодо епізодів вчинення злочинів протягом 2004 року
Допитані з приводу вказаних обставин справи підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 під час досудового слідства та в судовому засіданні давали в цілому послідовні покази, уточнюючи їх в деталях; зміст яких наведено у вироку вище. При цьому ОСОБА_3 визнав, що за наявності суворого контролю з його боку за діяльністю ОСОБА_1, останній би був більш відповідальним при веденні документації частини і розтрати коштів могло б не відбутися.
У той же час, допитаний з приводу вказаних обставин підсудний ОСОБА_1 під час досудового слідства та в судовому засіданні давав вкрай суперечливі, а інколи й взаємовиключні покази, від яких періодично відмовлявся.
Так, з протоколу явки з повинною ОСОБА_1 від 09.02.2007 вбачається, що останній приховував інформацію щодо злочинної діяльності 2004 року, притримуючись цієї позиції і під час допиту як підозрюваний та обвинувачений, викриваючи свою злочинну діяльність в інші періоди, під час якого уточнював, що незаконно нараховані йому на СКР кошти він, як правило, отримував з банкоматів Банку «Аваль», розташованих біля готелю "Рось", міської лікарні по вул. Першотравневій та біля магазину "Київоблпреса" на вул. Вокзальній.
На далі обвинувачений ОСОБА_1 визнав, що у 2004 році ОСОБА_3 йому було доручено здійснювати нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям. Йому було відомо про Зарплатний договір з Банком «Аваль» та його умови. Нарахування грошового забезпечення він здійснював по Нарахувальним відомостям, які перевіряв ОСОБА_3, звіряв їх із штатним списком військовослужбовців та перевіряв правильність внесених даних. Після перевірки відомість роздруковувалась, на її підставі ним складалась Зведена відомість у електронному вигляді з використанням банківської програми. Коли такі відомості роздруковувалась у двох примірниках, вони підписувалися начальником ФЕС га командиром військової частини. Право підписання цих відомостей йому було надано тільки після призначення його на посаду начальника фінансової служби частини у грудні 2004 року, до того часу вказані відомості ним не підписувалися. При копіюванні файлу відомості зарплати будь-яких дій щодо його кодування банківська програма не здійснювала до оновлення програми у 2005 році, пізніше програма пропонувала при здійснені копіювання файлу на дискету ввести пароль, який складався з чотирьох цифр "1975", що відповідали року народження бухгалтера ОСОБА_5. На момент оновлення банківської програми у 2005 році нарахування грошового забезпечення здійснювала бухгалтер ОСОБА_5. Після того, як роздруковані два примірники відомості зарплати були підписані начальником ФЕС та командиром військової частини, він складав два платіжні доручення у двох примірниках, які підписував ОСОБА_3 та командир частини. Після підписання ці платіжні доручення він або ОСОБА_3 надавали до казначейства. Особисто він відвозив документи до казначейства та установи банку. У банку він передавав дискету та два примірника відомості зарплати працівнику банку, який обслуговував військові частини. Після того, як працівник банку копіював файл відомості зарплати з дискети, йому поверталися дискета та другий примірник Відомості зарплати з відміткою банку. При передачі дискети з електронним файлом Зведеної відомості до банку ним акти прийому-передачі цієї дискети не складались і у банку не підписувались. Після повернення до військової частини він передавав примірник Відомості зарплати з відміткою банку ОСОБА_3 або сам долучав його до аналогічних відомостей зарплати. Так він діяв приблизно до травня 2004 року, після цього він будь-яких документів, що стосуються нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям, не підписував.
Додатково допитаний як обвинувачений ОСОБА_1 став стверджувати, що приблизно у березні-квітні 2004 року до нього звернувся ОСОБА_3 та повідомив про те, що на його СКР буде зарахована значна сума коштів, яку він повинен буде зняти з електронної картки через банкомат та повернути ОСОБА_3. До листопада 2004 року на його картковий рахунок ОСОБА_3 зараховувалися значні суми коштів, які він знімав у банкоматах м. Біла Церква та передавав ОСОБА_3. Точної суми коштів він вказати не може, але ця сума наближена до 100 000 грн., всі ці кошти він передав ОСОБА_3.
Згодом ОСОБА_1 змінив свої покази та став стверджувати, що до незаконного перерахування коштів на його СКР у 2004 році причетна ОСОБА_5, яка нараховуючи кошти діяла у змові з ОСОБА_3. Всього на протязі 2004 року він отримав у незаконний спосіб близько
100 тисяч гривень і усі передавав тільки ОСОБА_3. Для того, щоб він не заперечував проти використання своєї банківської картки для незаконного перерахування коштів, ОСОБА_3 робив йому, ОСОБА_1, деякі послаблення по службі. Ці свої дії ОСОБА_3 йому пояснював тим, що у нього знайомі усі ревізори, тому він може вирішити будь-яке питання, яке може виникнути у зв’язку з виявленими фінансовими порушеннями. Він як молодий спеціаліст довіряв ОСОБА_3 і боявся йому перечити. Також йому відомо, що ОСОБА_3 до незаконного отримання коштів шляхом їх перерахування на СКР було залучено ОСОБА_7, який також отримував у банкоматах незаконно нараховану на його СКР готівку та також у його, ОСОБА_1, присутності передавав ОСОБА_3. Особисто він, ОСОБА_1 вилучені у Банку відомості та платіжні доручення у 2004 році не складав і не підписував, їх до Банку не передавав. Він вважає, що саме ОСОБА_5 здійснювала підроблення бухгалтерських документів (відомостей зарплати), які були вилучені у військовій частині та у банку «Аваль».
Наприкінці досудового слідства ОСОБА_1 відмовився від своїх показів і повідомив, що про безпідставне зарахування грошових коштів на свій СКР та’ СКР військовослужбовців військової частини А1232 у період 2004-2006 років йому не відомо, а у судовому засіданні, дотримуючись останньої своєї захисної версії, пояснив її новими даними (втрата картки тощо).
Наведені покази підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 суд оцінює виключно у їх сукупності з наведеними нижче фактичними даними, встановленими в судовому засіданні дослідженням інших доказів, приймаючи до увагу зацікавленість підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_1, кожного окремо, у встановленні фактичних обставин справи на свою користь.
Покази підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про своє та ОСОБА_1 службове становище, коло службових обов’язків, зокрема, що стосується нарахування грошового забезпечення на СКР військовослужбовців, повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні документами про проходження служби вказаних осіб (дані особових справ, накази по частині тощо) та їх службовими обов’язками, які випливають із займаної кожним посади та регламентовані Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, нормами Положення про військове (корабельне) господарство... та діючого на період 2004 року Тимчасового положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України.
У судовому засіданні всі підсудні визнали, що вказані нормативні акти їм були відомі і саме ними вони користувалися у службовій діяльності.
Водночас, суд визнає такими, що знайшли своє об’єктивне підтвердження і покази підсудного ОСОБА_1 про те, що з 30 жовтня по 1 грудня 2004 року він був відсторонений від ФЕС частини у зв’язку з призначенням на іншу посаду.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні меморіального ордеру № 5/1 т. 2 за 2004 рік (а. 162-167), копії особової справи ОСОБА_1 (т. 32 а.с. 28), згідно з наказом командира військової частини А1232 № 393 від 30 жовтня 2004 року у зв’язку з переходом на новий штат ОСОБА_1 увільнено від посади заступника начальника ФЕС частини і допущено з 30 жовтня 2004 року до виконання обов’язків на посаді начальника зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї, а з 1 грудня 2004 року останнього призначено на посаду начальника ФЕС частини.
Підсудний ОСОБА_3 також підтвердив факт видання такого наказу і пояснив, що у зв’язку з переходом на новий штат частини, який не передбачав посади заступника начальника ФЕС, ОСОБА_1 тимчасово призначили на іншу посаду.
Отже, період з 30 жовтня по 1 грудня 2004 року за відсутності інших об’єктивних даних не може бути поставлений у вину ОСОБА_1 як період протиправної службової діяльності на посаді заступника начальника ФЕС частини.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні Зарплатного договору № 11/04/100, останній був укладений 19 червня 2003 року між військовою частиною А1232 та Банком «Аваль», за його умовами у період 2004-2007 років Банк «Аваль» активно здійснював зарахування коштів на СКР військовослужбовцям військової частини А1232, при цьому уповноважена особа Клієнта банку - військової частини А1232 повинна була організовувати перерахування до Банку на рахунок № 29096207 грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини А1232 на їх СКР. Для цього надавалися до Банку спеціальний електронний файл Зведеної Відомості з даними про нараховані суми на СКР військовослужбовців, яка
відповідно до п. 2.1.3 договору є єдиною підставою для зарахування грошових коштів Банком на СКР військовослужбовців. Уповноважена особа військової частини як клієнта банку несла відповідальність з усіх питань, пов’язаних із виплатою грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям військової частини, а також повинна була письмово інформувати Банк про військовослужбовців, які звільняються, за два тижні до фактичної дати їх звільнення. Відповідно до н.2.1.3 цього Договору, про передачу кур’єром військової частини Зведеної Відомості до Банку складається Акт прийому-передачі.
Як визнав в судовому засіданні ОСОБА_1 і це підтверджується документально, він почав користуватися зарплатною карткою у військовій частині А1232 на виконання вказаного договору ще з 2003 року, а відтак його доводи про те, що він у 2004 році не був обізнаний з порядком нарахування коштів на СКР, є надуманим, тим більше з огляду і на займану ним посаду.
В цій частині покази ОСОБА_1, які він давав на досудовому слідстві щодо своєї. обізнаності з умовами Зарплатного договору № 11/04/100, суд визнає правдивими
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17 - службовці ФЕС частини протягом 2004 року, кожна окремо послідовно свідчили про те, що у 2004 році нарахуванням грошового забезпечення на СКР військовослужбовців займався ОСОБА_1, а наприкінці року його змінила ОСОБА_5, яка у квітні прийшла в службу. ОСОБА_3 не вмів працювати і взагалі не працював на комп’ютері, якого ніколи і не було в його службовому кабінеті, що стосується ОСОБА_5, то вона протягом 2004 року займалася нарахуванням грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби та працівникам частини.
Покази вказаних свідків повністю узгоджують з показами підсудного ОСОБА_3 та незацікавленої у цій частині звинувачення підсудної ОСОБА_5.
Підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_1, а також свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 категорично стверджували, що нарахування грошового забезпечення на СКР військовослужбовців та опрацювання з цього приводу документів під час дії Зарплатного договору № 11/04100 не можливе було без комп’ютера, оскільки при цьому використовувалась спеціальна програма, розроблена Банком, яка криптує (кодує) Зведену відомість у файл в електронному вигляді, відображаючи при цьому дату та час кодування цього документу як завершеного опрацюванням.
Порядок опрацювання документів, повідомлений підсудними а також свідками ОСОБА_16 та ОСОБА_17, підтверджується показами свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 - відповідальних працівників Банку «Аваль», положеннями дослідженого Зарплатного договору № 11/04/100, даними документообігу військової частини, Держказначейства та Банку «Аваль», зокрема даними, які містять вилучені в цих установах примірники фінансових документів.
Крім того свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19, кожна окремо, вказали на ОСОБА_1 та ОСОБА_5, як осіб, які привозили зарплатні документи військової частин А1232 у період 2004-2005 роки, точніше періоди вони не пам’ятають.
Наведені покази свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 підтвердила в судовому засіданні ОСОБА_5, не заперечував їх і ОСОБА_1.
Згідно з листом Банку «Аваль» від 2 жовтня 2007 року (т. 8 а. 274) у військовій частині А1232 14 липня 2004 року було встановлено працівником банку нове програмне забезпечення для формування зарплатних відомостей та криптування зарплатних файлів.
Згідно з дослідженими в судовому засіданні платіжними дорученнями з березня по жовтень 2004 року, Відомостями грошового забезпечення військовослужбовців за цей період, які вилучені у ФЕС частини та Банку «Аваль», висновками судово-почеркознавчих експертиз зазначених документів (№ 7696 від 20.09.2007, № 7695 від 18.09.2007, № 7686 від 20.09.2007, № 7683 від 20.09.2007 та інші - т.т. 21-25), які не оспорювалися захистом ОСОБА_1 та ним самим, до їх складання причетний ОСОБА_1, оскільки в абсолютній більшості випадків особисто їх підписував своїм підписом за начальника ФЕС (крім травня, вересня та листопада, коли окремі документи підписав ОСОБА_3).
Вказані висновки експертів під час досудового слідства ОСОБА_1 не оспорював, підтверджуються вони і показами в судовому засіданні його самого та підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а тому вказані висновки експертиз, які є науково обгрунтовані та належно мотивовані, не суперечать іншим матеріалам справи, грунтуються на дослідженнях з використанням належних наукових методів пізнання та отримані кваліфікованими експертами у спосіб та порядок, передбачений законом, суд кладе в основу даного вироку як належні і допустимі докази.
Як видно з досліджених Відомостей зарплати, вони містять дані про час їх укладання, вказані дані вказують на фактичне виготовлення різних варіантів Відомостей та платіжного доручення однією особою, яка не тільки мала усвідомлювати підроблення, а й контролювати оформлення та подальше проходження фінансових установ саме підробленої відомості.
За таких обставин, суд визнає правдивими покази ОСОБА_3, ОСОБА_5, свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_16 про те, що саме на ОСОБА_1 протягом 2004 року до 30 жовтня були покладені обов’язки щодо складання фінансових документів по нарахуванню грошового забезпечення військовослужбовцям на СКР згідно з умовами Зарплатного договору № 11/04/100 та надання цих документів до Банку «Аваль» та Держказначейства і ОСОБА_1 фактично виконував ці обов’язки, а покази останнього, в яких він заперечує ці обставини і наполягав на тому, що не мав відношення до нарахування у 2004 році грошового забезпечення на СКР військовослужбовців - оцінює критично як намагання уникнути відповідальності.
Підтверджує вказаний висновок суду і досліджена в судовому засіданні Справа № 10 військової частини А1232 (нарахувальні відомості) за 2004-2006 роки, з якої вбачається, що робочі записи ОСОБА_5 у складених відомостях як відповідальної* особи за нарахування грошового забезпечення з’являються з грудня 2004 року і у подальшому мають системний характер, до того ж відомості з цього часу оформлювалися належним чином (підписи відповідальних осіб, вказівка на дату виготовлення, реєстрації тощо). Що стосується попереднього періоду, то такі відомості затверджувалися ОСОБА_3 лише по березень 2004 року, а у подальшому (квітень - жовтень 2004 року) ці документи велися неохайно, без фіксування даних про їх автора, дату складання, на підпис начальнику ФЕС та командиру не подавалися, відтак і не мають відповідних підписів тощо.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні висновку комп’ютерно-технічної експертизи, вилучений з робочого місця ОСОБА_5 накопичував на жорстких магнітних дисках не містить файлів відомостей зарплат за 2004 рік.
До того ж про нещирість показів ОСОБА_1 у цій частині свідчить факт його обізнаності з порядком опрацювання за допомогою програмного забезпечення зарплатних файлів, про що він показував на досудовому слідстві, яке (програмне забезпечення), як документально встановлено, з’явилося в частині у липні 2004 року.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні примірників відомостей на зарплату за 2004 рік, які зберігаються в документах ФЕС частини (меморіальний ордер № 2) та які вилучені в Банку «Аваль» (т. 7), вказані примірники значно різняться між собою в частині нарахування коштів на СКР ОСОБА_1 та ОСОБА_7, а саме встановлено порівняно завищений розмір у таких відомостях: від 12.04.2004 на суму 7748, 82 грн., які підлягали зарахуванню на СКР ОСОБА_7, 9847, 46 грн. - на СКР ОСОБА_1; від 14.05.2004 на суму 12741, 12 грн., які підлягали зарахуванню на СКР ОСОБА_1; від 14.06.2004 на суму 12741, 34 грн., які підлягали зарахуванню на СКР ОСОБА_1, 7986, 33 грн. - на СКР ОСОБА_7; від 16.07.2004 на суму 12871, 94 грн., які підлягали зарахуванню на СКР ОСОБА_1; від 17.08.2004 на суму 14870, 93 грн., які підлягали зарахуванню на СКР ОСОБА_1; від 09.09.2004 на суму 9 781, 40 грн., які підлягали зарахуванню на СКР ОСОБА_1, 7748, 91 грн. - на СКР ОСОБА_7; від 15.10.2004 на суму 7700, 01 грн., які підлягали зарахуванню на СКР ОСОБА_1, що у квітні, червні, липні, серпні, вересні впливало на збільшення загального підсумку у відомості на відповідну суму.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні примірників платіжних доручень за 2004 рік (на грошове забезпечення військової частини А1232), які зберігаються в документах ФЕС частини (меморіальний ордер № 2) та які вилучені в Банку «Аваль», вказані примірники між собою не різняться, проте сума коштів, яка запитувалася, відповідає в них розміру витрат,
які грунтувалися на тих примірниках відомостей на зарплату за 2004 рік, які були вилучені в Банку «Аваль», відтак в установі останнього опрацьовувалися саме документи із завищеними сумами.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні акту документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А1232, у період 2004 року внаслідок фальшування відомостей зарплати, які подавалися до Банку «Аваль»: у квітні безпідставно було зараховано кошти на СКР ОСОБА_7 в сумі 7 748, 82 грн. та ОСОБА_1 в сумі 9 847, 46 грн., всього на суму 17 596, 28 грн.; у травні на СКР ОСОБА_1 було безпідставно зараховано кошти в сумі 12 741, 12 грн.; у червні на СКР ОСОБА_1 було безпідставно зараховано кошти в сумі в сумі 12 741, 34 грн. та ОСОБА_7 в сумі 7 986, 33 грн., всього на суму 20 727, 67 грн.; у липні на СКР ОСОБА_1 було безпідставно зараховано кошти в сумі 12 871, 94 грн.; у серпні на СКР ОСОБА_1 було безпідставно зараховано кошти в сумі 14 870, 93 грн.; у вересні на СКР ОСОБА_1 було безпідставно зараховано кошти в сумі 9 781, 40 грн. та ОСОБА_7 в сумі 7 748, 91 грн., всього на суму 17 530, 31 грн.; у жовтні на СКР ОСОБА_1 було безпідставно зараховано кошти в сумі 7 700, 01 грн. У той же час, Відомості зарплат, що наявні в частині, містять належне нарахування (т. 2 а.с. 1-144, т. З а.с. 1-172).
Допитані підсудні, у тому числі і ОСОБА_1, визнали в судовому засіданні, що зазначені вище нарахування є вочевидь безпідставними і завищеними.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 - ревізори, які проводили ревізію, повністю підтвердили висновки вказаної ревізії, пояснивши в суді механізм та способи проведених ними розрахунків, з приводу яких підсудні та їх захисники заперечень не мали.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні реєстрів зарахування у 2004 році коштів на картки конкретних військовослужбовців військової частини А1232 (т.5), зазначені вище безпідставно нараховані суми фактично були зараховані на СКР ОСОБА_1 та ОСОБА_7.
Зняття вказаних коштів протягом 2004 року готівкою у мережі банкоматів Банку «Аваль» шляхом використання електронних платіжних карток, які належали ОСОБА_1 (№ НОМЕР_6, видана 22 грудня 2003 року; НОМЕР_7, видана 28 липня 2004 року, продовжена 5 грудня 2006 року) з його СКР № НОМЕР_2) та ОСОБА_7 з його СКР № НОМЕР_1 безспірно підтверджено в судовому засіданні отриманими у встановлений законом порядок даними, які містять довідки Банку «Аваль» про рух коштів на вказаних карткових рахунках (т.8), довідка Банку «Аваль» від 7 червня 2007 року (т. 8 а. 264) та договір про банківське обслуговування ОСОБА_1 в частині, що стосується карткового обслуговування у Банку «Аваль».
До того ж, згідно вказаних документів, наданих Банком, протягом 2004 року ОСОБА_1 дійсно використовував 2 картки, при цьому № НОМЕР_6 до 13 серпня 2004 року (день останньої трансакції), а № НОМЕР_7 з 20 липня 2004 року (день першої трансакції) і на далі, інших карток ОСОБА_1 не мав і протягом 2005-2006 років.
Вказані фактичні обставини, які підтверджені об’єктивними документальними даними банківського обслуговування та електронною базою фінансового моніторингу клієнта, повністю спростовують твердження ОСОБА_1 в суді про те, що він з початку 2004 року нібито втратив банківську картку, а іншою карткою почав користуватися тільки з початку 2005 року.
За таких обставин, намагання ОСОБА_1 переконати суд у тому, що активовані ним банківські картки Банку «Аваль» протягом 2004 року знаходилися поза межами його контролю з акцентуванням на період з березня по листопад 2004 року, суд визнає його захисною позицією, яка грунтується на вигаданій ним версії, а тому судом оцінюється критично.
Відтак є надуманими пояснення ОСОБА_1 і про те, що завищені кошти зараховувалися на його картковий рахунок з метою його компрометації.
У судовому засіданні ретельно досліджувалися стосунки між підсудними, будь-яких даних, які б вказували на конфліктність останніх, не встановлено, навпаки, з’ясовано, що
кожний з них активно приймав участь у вирішенні долі іншого (ОСОБА_3 сприяв поверненню ОСОБА_5 в ФЕС частини, а ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у 2006 році тощо).
Більш того, дослідженням меморіального ордеру № 2 за 2004 рік військової частини А1232, вилучених в установі Банку «Аваль» примірників відомостей зарплати за період 2004 року, встановлено чіткий механізм приховування злочинної діяльності (виключно до банку подавалися фальсифіковані документи, а до частини - належні їх примірники), наявність та системність якого усуває елемент випадковості.
Про наявність умислу у ОСОБА_1 на створення подвійного нарахування грошового забезпечення військовослужбовців (для звіту ФЕС частини та банку, через який розподілявся штучно створений надлишок коштів) свідчать також і отриманні в судовому засіданні дані підроблення ним підписів інших службових осіб частини на фінансових документах та маніпулювання з їх примірниками, і ці дані суд визнає безспірними.
Згідно з висновками почеркознавчих експертиз, які не оспорювалися ОСОБА_1 та • його захистом і суд визнав обгрунтованими, ОСОБА_1 підписав за начальника ФЕС частини:
- Відомості зарплати від 12 квітня та 14 травня, які були подані до банку, та платіжне доручення № 77 від 12 квітня;
- Відомості зарплати від 16 липня, яка була подана до банку, та платіжне доручення № 134;
- обидва примірника Відомості зарплати від 14 червня, 17 серпня та 15 жовтня, один з яких був поданий до банку, а інший залишений в документації бухгалтерії частини, та відповідні платіжні доручення № № 114, 158 та 345.
Вказані дані про належність ОСОБА_1 до перелічених підписів підтвердили в судовому засіданні підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_5, не спростовував їх і ОСОБА_1.
Допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 - начальник штабу військової частини А1232 (2004 р) показав, що підписи за командира частини на вказаних документах йому та командиру частини не належать. Підтвердив вказані обставини і свідок ОСОБА_23 - колишній командир військової частини А1232 (1997 - 2004 жовтень).
Дослідженням в судовому засіданні меморіального ордеру № 2 за 2004 рік військової частини А1232 встановлено, що до матеріалів ФЕС частини долучалися примірники Відомостей зарплати, які не містили даних про збільшене нарахування коштів на СКР, при цьому відомості від 12 квітня, 14 червня, 16 липня, 17 серпня, 9 вересня не містять відбитків банку та Держказначейства, до того ж відомості від 12 квітня та 16 липня не містять підписів відповідальних осіб (начальника ФЕС частини та її командира), від 17 серпня - підпису командира частини, а відомість від 9 вересня ОСОБА_1 підписав замість ОСОБА_3, який підписував примірник цієї відомості для банку.
Згідно з висновками почеркознавчих експертиз, підписи за командира частини у Відомостях зарплати від 12 квітня, 14 червня, 16 липня, 17 серпня та 15 жовтня 2004 року та платіжних дорученнях № № 77, 114, 134, 158 та 345, які були подані до банку, зроблені не встановленою особою.
Оцінюючи вказані дані у сукупності з тими фактами, що примірники Відомостей від 12 квітня та 16 липня, які залишалися у військовій частині, ніким не підписувалися, відтак на підпис командиру не подавався, а причетні до складання їх другош примірника особи у такій спосіб приховані, примірник відомості від 14 травня в частині взагалі відсутній, обидва різні (!) примірника відомості від 14. червня, 17 серпня та 15 жовтня підписані ОСОБА_1, відтак контролювалися ним, саме ОСОБА_1 складав і підписував перелічені підроблені варіанти Відомостей зарплати, підписи на них за командира частини свідками ОСОБА_23 та ОСОБА_22 не визнані і експертами не ідентифіковані, суд дійшов висновку про те, що їх могла поставити виключно особа, яка причетна до складання цих документів (відомості зарплати від 14 червня та 15 жовтня 2004 року, які зберігаються у діловодстві ФЕС військової частини А1232; відомості зарплати, від 12 квітня, 14 травня, 14 червня, 16 липня, 17 серпня та 15 жовтня, які були подані до Банку «Аваль») - такою особою суд визнає ОСОБА_1, як єдину зацікавлену особу у складанні вказаних документів як завершених і допустимих до
виконання і причетну до їх складання, оскільки інших будь-яких даних, які могли б поставити під сумнів такий висновок суду, в судовому засіданні не отримано.
З урахуванням наведеного суд визнає доведеним факти підробки ОСОБА_1 підпису командира військової частини і у платіжних дорученнях за 2004 рік № № 77, 114, 134, 158 та 345.
Вказані обставини знайшли своє повне підтвердження також дослідженням в судовому засіданні протоколів виїмки, обшуку та огляду речових доказів у справі.
Узгодженість та продуманість дій ОСОБА_1, пов’язаних із складанням різних варіантів Відомостей зарплат та платіжних доручень, підтверджується чіткою вибіркою відомостей, які належить подати до Банку «Аваль» та зберігати у частині, відсутністю у примірниках окремих Відомостей зарплат, які залишалися в частині, даних їх опрацювання у Банку та казначействі, характером розміщення таких відомостей у меморіальному ордері № 2 (вшивалися між документів, які вже були пронумеровані і підшиті (Відомість від 13 квітня, 6 липня), відсутність окремих сторінок (Відомість від 15 жовтня), що об’єктивно обтяжує перевірку, системна відсутність підписів на документах в частині, що з часом обтяжує встановлення відповідальних осіб за їх складання, відтак її приховує, наявність чіткої відповідності між сумою коштів, яка планувалася до розтрати чи привласнення, та запитом у платіжному доручення, у тому числі у випадку включення у відомість одних осіб, та виключення інших, нарешті особистою зацікавленістю ОСОБА_1, який заволодівав коштами.
Про нещирість показів ОСОБА_1 в судовому засіданні свідчать і такі дані.
Так, як видно з аналізу даних, які містять досліджені в судовому засіданні матеріали касової книги за 2004 рік, справи № 10 (помісячні нарахувальні відомості грошового забезпечення) за відповідні місяці, меморіальних ордерів за 2004 рік № 2 (грошове забезпечення на картковий рахунок) та № 1 (рух коштів по касі частини) у 2004 році ОСОБА_1 через касу частини отримував грошове забезпечення за травень (14 травня, видатковий касовий ордер № 87 - 871, 94 грн. - м/о № 1 а. 298), за червень (9 червня, видатковий касовий ордер № 93, роздавальна відомість № 57 - 871, 94 грн. - м/о № 1 а. 331. 332), за серпень (29 липня, видатковий касовий ордер № 154, роздавальна відомість № 79 888, 70 грн. - м/о № 1 а. 484, 485), за вересень (19 серпня, видатковий касовий ордер № 171, роздавальна відомість № 65 - 889, 70 грн. - м/о № 1 а. 517, 518).
Крім того, наявний факт не доплати нарахованих ОСОБА_1 сум, а саме нарахованої та невиплаченої премії за квітень на суму 515 грн., за червень - 775 грн., за липень в сумі 150 грн. (порівняльні дані меморіальних ордерів № № 1 (каса), 2 (СКР) та 5/1 (нарахування додаткових видів грошового забезпечення).
Відтак, твердження ОСОБА_1 про те, що, принаймні з квітня по листопад 2004 року та зокрема у липні, він отримував все належне йому грошове забезпечення у касі частини, відтак він нібито не мав підстав цікавитися своїм картковим рахунком у зв’язку з втратою банківської картки, спростовано наведеними доказами, які з іншого боку додатково свідчать про наявність умислу підсудного на привласнення коштів, адже грошове забезпечення за липень та вересень, як уточнив в суді підсудний, у зв’язку з відпусткою він отримав наперед, отже на час складання Зведених відомостей на ці місяці йому було явно відомо про відсутність підстав для нарахування собі коштів через СКР.
За таких обставин, факт складання ОСОБА_1 примірника Відомості зарплати від 12 квітня та 16 липня для Банку «Аваль», використання даних цих Відомостей при складанні інших примірників для ФЕС частини, об’єктивні дані про майже одночасне складання двох різних примірників вказаних Відомостей вказує на те, що примірники цих відомостей, які не містять підписів і зберігаються у ФЕС частини, також складені ОСОБА_1.
Також суд вважає доведеним показами ОСОБА_3, свідків ОСОБА_17, ОСОБА_16 та підсудної ОСОБА_5 факт складання примірника відомості зарплати від 9 вересня 2004 року, який підписав ОСОБА_3 - ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_3 не мав навичок опрацювання документів на комп’ютері.
Як видно з дослідженої в судовому засіданні довідки від 23 липня 2007 року, в місті Біла Церква Київської області біля Готелю «Рось» розташовано банкомат Банку ATM 1568, біля міської лікарні - АТМ5551 та біля магазину "Київоблпреса" - АТМ5557, що узгоджується з показами ОСОБА_1 на досудовому слідстві щодо обставин отримання ним незаконно нарахованих на свій СКР коштів та даними Банку «Аваль» про рух коштів по СКР ОСОБА_1 (т. 8).
Про щирість окремих показів ОСОБА_1 на досудовому слідстві, під час яких він активно демонстрував бажання допомоги слідству встановити істину у справі, також свідчить і той факт, що ОСОБА_1 у присутності захисника повідомляв такі деталі своєї та інших осіб злочинної діяльності, які знаходили своє документальне підтвердження тільки під час подальших слідчих дій (порівняльний аналіз т. 27 та інших матеріалів справи).
З урахуванням всього викладеного суд вважає доведеним в судовому засіданні факти отримання ОСОБА_1. грошей з СКР через мережу банкоматів Банку «Аваль» в період з квітня по жовтень 2004 року на загальну суму 80 554, 20 грн., і покази на досудовому слідстві, в яких ОСОБА_1 визнавав ці факти, визнає правдивими.
Обставини, визнані судом встановленими, знайшли своє повне підтвердження також дослідженням в судовому засіданні протоколів виїмки, обшуку та огляду речових доказів у справі.
Водночас, суд критично оцінює покази ОСОБА_1, в яких він вказував, що всі зараховані на його СКР гроші у 2004 році він віддавав ОСОБА_3, оскільки ці доводи ОСОБА_1 спростовуються послідовними показами ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яких ОСОБА_1 бажав обмовити, намагаючись пом’якшити свою відповідальність, що підсудний визнав в судовому засіданні, а також фактичними даними оформлення Зведених відомостей, Відомостей зарплати, платіжних доручень, до чого причетний саме ОСОБА_1, який в суді намагався спростувати цю інформацію, а також факт отримання грошей у вказаний період через банкомати, висуваючи вигадані версії.
Аналізуючи перелічені докази та функціональні обов’язки ОСОБА_3 як начальника ФЕС частини, суд вважає, що єдиною умовою, яка сприяла протиправним діям ОСОБА_1 є самоусунення ОСОБА_3 від виконання своїх службових обов’язків начальника ФЕС частини з питань контролю за нарахуванням грошового забезпечення військовослужбовців та ведення з цього приводу документації.
Вказаний висновок суду підтверджується такими встановленими вище фактами, які мали місце під час проходження служби ОСОБА_3 на посаді начальника ФЕС частини.
Системна і тривала відсутність підписів службових осіб частини на первинних фінансових документах, у тому числі за фактом взаємозвірок з кадровим органом частини, штампів і підписів службових осіб інших установ, які с доказами належної проводки цих документів, що у сукупності свідчіть про безконтрольність з боку начальника служби за своїми підлеглими та здійснюваними ними операціями; факт в порушення встановленого порядку передоручення другого підпису фінансових документів, що підтверджується крім показів ОСОБА_3, ОСОБА_1 також і дослідженими в судовому засіданні картками зразків підпису.
Як вбачається з листа Банку «Аваль» від 2 жовтня 2007 року (т..8-а. 274) у військовій частині А1232 протягом 2004 року в порушення умов Зарплатного договору № 11/04/100 не було визначено уповноваженої особи військової частини для організації документообігу з Банком «Аваль» з приводу нарахування коштів на СКР військовослужбовців.
Вказані порушення мали місце поза часом відсутності ОСОБА_3 в частині у 2004 році з поважних причин, що дійсно мало місце і на що намагався звернути увагу захист ОСОБА_3, а самі факти такої відсутності не були перешкодою для належного виконання ним службових обов’язків в інший час.
Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що дійсно за наведених вище обставин з незрозумілих для нього причин на його СКР № НОМЕР_1 у 2004 році були зараховані кошти, які значно перевищували належне грошове забезпечення, а саме у березні на суму 7 748, 82 грн., у квітні - 7 748, 82 грн.; у червні - 7 986, 33 грн.; у вересні 7 748, 91 грн., а всього на суму 31 232, 88 грн. Вказані кошти в одних випадках відразу після
отримання в банкоматах Банку «Аваль», в інших випадках - частинами, але всього на суму 31 232, 88 грн. він передав у приміщенні ФЕС частини ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_1, при цьому з перебігом часу він не пам’ятає деталей такої передачі, але остання точно відбувалася бездокументально.
Вказані покази ОСОБА_7 підтверджував на досудовому слідстві ОСОБА_1, проте ОСОБА_3 послідовно їх заперечував, вказуючи на зацікавленість ОСОБА_7, який нібию перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_1. У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 заявив про повну свою необізнаність з обставинами зарахування і повернення коштів ОСОБА_7, відмовившись від попередніх своїх показів.
Аналізуючи покази свідка ОСОБА_7, підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд визнає покази свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_1, які він давав на досудовому слідстві, правдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та підтверджуються іншими наведеними вище доказами, критично оцінюючи позицію ОСОБА_3 та в суді ОСОБА_1.
Водночас, суд вважає не доведеним те, що ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 привласнили кошти, передані ОСОБА_7, оскільки звинувачення у цій частині грунтується на припущеннях, в основу якого покладено сам по собі факт повернення ОСОБА_7 коштів, інших даних ані під час слідства, ані в судовому засіданні не здобуто.
Як видно з дослідженої в суді відомості зарплати за 16 листопада 2004 року (меморіальний ордер № 2 за 2004 рік а. 552-555) ОСОБА_1 нараховане грошове забезпечення в сумі 929, 56 грн. Разом з тим, як видно з примірника цієї ж відомості, вилученої з Банку «Аваль», даних про рух коштів на СКР військовослужбовців (т. 5), ОСОБА_1 було нараховано 19 929, 56, тобто завищена сума на 19 000 грн., що і було фактично зараховано на його СКР.
ОСОБА_3 визнав, що вказані обидва примірника підписані ним, але пояснити таку розбіжність не зміг, визнавши її помилкою.
Вказує на безпідставність нарахування коштів на СКР ОСОБА_1 в сумі 19 000 грн. і досліджені в судовому засіданні Нарахувальна відомість грошового забезпечення за листопад 2004 року (Справа № 10 військової частини А1232), акт документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А1232 у період з 2004 до 2006 року, Роздавальна відомість № 189 (меморіальний ордер № 1 за 2004 рік), за якими видно, що ОСОБА_1 належало до нарахування 929, 56 грн., які він отримав з каси частини готівкою.
Будь-яких об’єктивних даних, які вказували б на умисел в таких діях ОСОБА_3 чи погодження цих дій з ОСОБА_1, слідством не надано і в судовому засіданні не здобуто.
За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 як військова службова особа вчинив недбале ставлення до служби, внаслідок чого сталася дезорганізація документообігу очолюваної ним фінансової служби військової частини А1232, вчинено підлеглим ОСОБА_1 тяжкий злочин шляхом системних службових підроблень, крім того були втрачені державні кошти в сумі 31 232, 88 грн., а на СКР ОСОБА_1 безпідставно перераховані кошти на суму 19 000 грн., а всього держава зазнала від службової недбалості ОСОБА_3 прямих збитків на суму 50 232, 88 грн.
Вказані обставини знайшли своє повне підтвердження також дослідженням в судовому засіданні протоколів виїмки, обшуку та огляду речових доказів у справі.
При цьому підписання ОСОБА_3 окремих платіжних доручень, на що посилалося державне обвинувачення, не вказує з усією безспірністю на факт причетності ОСОБА_3 до умисного протиправного заволодіння державним майном, оскільки ці документи за своєю природою не містять даних про розподіл коштів, а Відомості зарплати, що подавалися разом з ними до банку, були фальшовані, відтак не відповідали тим, що залишалися в частині.
Оцінюючи всі здобуті у справі докази, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 вказівку: на підроблення ним всіх підписів за начальника ФЕС частини, оскільки право такого підпису ОСОБА_1 мав за посадою; підроблення ним підписів командира військової частини А1232 у Відомостях зарплати від 12 квітня, 16 липня та 17 серпня 2004 року, які зберігалися у військовій частині, оскільки такого підпису вони не мають; підроблення ним підпису командира військової частини А1232 у платіжному дорученні № 98 від 13 травня, у платіжному дорученні № 176 від 10 вересня та Відомості зарплати від 9 вересня, які подавалися до банку, у
Відомостях зарплати від 16 листопада 2004 року, оскільки ці документи підписувалося ОСОБА_3, що доведено висновком експерта та показами самого ОСОБА_3.
Суд також вважає недоведеним те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у період з березня до грудня 2004 року вчиняли злочини, діючи при цьому за попередньою змовою групою осіб, а також те, що.ОСОБА_3 мав взагалі співучасть у будь-якій формі з умисними корисливими діями в цей період ОСОБА_1, останній у період з березня по листопад 2004 року протиправно привласнював чуже майно, діючи з єдиним умислом.
Наведені ж прокурором з цього приводу докази не усувають всіх сумнівів в цій частині звинувачення.
Так, причетність ОСОБА_3 до отримання нарахованих на СКР ОСОБА_1 грошей документально не доведена, заперечував це і сам ОСОБА_1, в справі є достатні дані, які свідчать лише про епізодичність дій ОСОБА_1, проте безспірно не вказують на охоплення всіх цих епізодів єдиним умислом ОСОБА_1, який кожного разу діяв хоча і щодо одного предмета, однак по-різному і в залежності від обставин.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у заволодінні державними коштами епізод від 11 березня 2004 року (у тому числі підробку платіжного доручення № 54 від 11 березня 2004 року, Зведеної Відомості та Відомості зарплати від 11 березня 2004 року), оскільки причетності до цього ОСОБА_3 не встановлено, а необережні дії ОСОБА_1, які формально містять ознаки службової недбалості, за відсутності даних про заподіяння істотної шкоди, складу злочину не містять.
Враховуючи викладене, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 факт привласнення у листопаді 2004 року коштів на суму 19 000 грн. та розтрату у березні 2004 року в інтересах ОСОБА_7 на суму 7 748, 82, оскільки у першому випадку ОСОБА_1 не причетний до нарахування вказаної суми на свій СКР, а у другому - його дії були вчинені з необережності і за відсутності даних про заподіяння істотної шкоди, складу злочину не містять.
Щодо епізодів вчинення злочинів у 2005 році.
Допитані з приводу вказаних встановлених судом обставин справи підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 під час досудового слідства та в судовому засіданні давали в цілому послідовні покази, уточнюючи їх в деталях, зміст яких наведено у вироку вище. Окремі суперечності, які дійсно мали місце в показах ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо подій 2005 року, або не стосуються обставин вчинення злочинів (обставин складання відомостей 13 травня, 25 липня, 17 серпня та 22 грудня 2005 року та ін.), або мають дрібний чи суто оціночний характер. При цьому ОСОБА_5 визнала, що можливо були в її роботі помилки, проте, вона намагалася дотримуватися нормативних актів під час нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям частини, а ОСОБА_3 категорично наполягав на тому, що свою банківську картку на початку 2005 року передав ОСОБА_1 і спростував свої припущення про її передачу іншому працівнику ФЕС частини - ОСОБА_16.
У той же час, допитаний з приводу вказаних обставин підсудний ОСОБА_1 під час досудового слідства та в судовому засіданні давав взаємовиключні покази, від яких в судовому засіданні взагалі відмовився, висунувши нову версію подій.
Так, з протоколу явки з повинною ОСОБА_1 від 09.02.2007 вбачається, що останній повідомив, що він, використовуючи свої службові повноваження, отримував від звільнених з військової служби осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_8 банківські пластикові картки; хоча здача банківських пластикових карток не передбачена. При цьому, на його прохання ці особи повідомили йому пін-коди доступу до їхніх банківських карток. Приблизно у серпні 2005 року він, . складаючи відомість на перерахування грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини на їхні СКР, помилково включив у відомість прізвище звільненого військовослужбовця. Збираючись виправити помилку, він скористався наявною у нього пластиковою карткою звільненого військовослужбовця і зняв ці кошти через банкомат, проте повернути їх до каси частини забув, використавши на власні потреби. Він зрозумів, що у такий спосіб можна привласнювати державні кошти. У подальшому він безпідставно перераховував кошти на карткові рахунки ОСОБА_10 та ОСОБА_8 та користувався цими грошима. Наприкінці 2005 року про ці його дії дізналась бухгалтер ОСОБА_5, після чого вони домовились, що у подальшому на її картковий рахунок будуть також
безпідставно нараховуватися кошти. Він декілька разів давав ОСОБА_5 банківські картки звільнених військовослужбовців, на які було безпідставно зараховано грошові коштами, для зняття грошових коштів через банкомат для власних потреб.
Аналогічні покази, уточнюючи їх в деталях, у тому числі під час відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_1 давав і під час його подальших допитів, зокрема, розкривав механізм незаконного нарахування коштів на СКР - шляхом складання відомостей для перерахування коштів на ці платіжні картки, у які заносились недостовірні дані. Також уточнив, що ініціатива вносити у фінансові документи недостовірні відомості, отримувати через банкомати готівку і використовувати її на власний розсуд виходила від нього, ОСОБА_1, банківські картки звільнених військовослужбовців зберігав у своєму кабінеті.
На далі ОСОБА_1 змінив свої покази і став стверджувати, що ініціатором вчинення незаконних зарахувань коштів на СКР звільнених військовослужбовців була ОСОБА_5. Однак, визнав, що особисто підписав другим підписом Відомість зарплати від 22.11.2005, на підставі якої були перераховані кошти на СКР ОСОБА_8 та ОСОБА_10. Причин таких нарахувань пояснити не зміг, хоча визнав, що як начальник ФЕС частини, повинен був контролювати правильність складання цих документів. Відомість зарплати від 15 вересня 2005 року, яка вилучена у ФЕС військової частини А1232, складена ОСОБА_5. Примірник цієї відомості, який вилучено у Банку «Аваль», також підписаний ним та командиром військової частини. Чому два примірники не відповідають один одному по сумам, нарахованим ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, він також пояснити не змі г.
У подальшому ОСОБА_1 відмовився від своїх показань і став наполягати на своїй повній непричетності до безпідставного нарахування коштів на СКР звільнених осіб. Однак на далі знову змінив свої покази та став стверджувати, що ідея викрадати грошові кошти шляхом їх безпідставного зарахування на СКР виникла у ОСОБА_3, який був організатором розкрадання. Незаконні перерахування грошових коштів на СКР здійснювалися у 2005 році ОСОБА_5, яка продовжувала підтримувати зв’язок з ОСОБА_3, постійно консультувалася з ним з приводу тих чи інших фінансових питань. При цьому ОСОБА_1 вже заперечував факти передачі йому карток ОСОБА_8 та ОСОБА_10.
Наприкінці досудового слідства ОСОБА_1 повністю відмовився від своїх показів і повідомив, що про безпідставне зарахування грошових коштів на СКР військовослужбовців військової частини А1232 у період 2004-2006 років йому було не відомо. Ця версія була проголошена ОСОБА_1 і в судовому засіданні.
Наведені покази підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 суд оцінює виключно у їх сукупності з наведеними нижче фактичними даними, встановленими в судовому засіданні дослідженням інших доказів, приймаючи до увагу зацікавленість всіх підсудних у встановленні фактичних обставин справи на свою користь.
Покази підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про своє та ОСОБА_1 службове становище, коло службових обов’язків, зокрема, що стосується нарахування грошового забезпечення на СКР військовослужбовців у 2005 році, повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні Зарплатним договором № 11/04/100, показами свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, документами про проходження служби вказаних осіб (дані особових справ, накази по частині тощо) та їх службовими обов’язками, які випливають із займаної кожним посади та регламентовані Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, нормами Положення про військове (корабельне) господарство... та діючого на період 2005 року Тимчасового положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України.
Порядок опрацювання документів у 2005 році, повідомлений підсудними, підтверджується показами свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, " даними документообігу військової частини, Держказначейства та Банку «Аваль», зокрема даними, які містять вилучені в цих установах примірники фінансових документів.
Згідно з листом Банку «Аваль» від 2 жовтня 2007 року (т. 8 а. 274) у військовій частині А1232 протягом 2005 року застосовувалося спеціальне програмне забезпечення для формування зарплатних відомостей та криптування зарплатних файлів.
Порівняльне дослідження в судовому засіданні платіжного доручення № 306 від 15 вересня 2005 року, Відомостей зарплати від 15 вересня 2005 року, які вилучені у ФЕС частини
та Банку «Аваль», свідчить про те, що було складено Зведену відомість від 15 вересня 2004 року (час складання 06:54:10) на загальну суму 172 888, 92 грн., в яку внесені відомості про необхідність нарахування грошового забезпечення ОСОБА_8 в розмірі 17 059, 22 грн., ОСОБА_3 в розмірі 25 078, 31 грн., а також ОСОБА_9 - 12 357, 88 грн., а після цього другий варіант цієї ж відомості (час складання 07:05:43) на суму 172 888, 92 грн., хоча підсумок фактичних нарахувань за нею становить близько 120 000 грн. У другому варіанті цієї Відомості, який приєднано до документів ФЕС частини вказано про нарахування ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 грошового забезпечення лише в розмірах відповідно 112, 41, 643, 22 та 1 698, 49 грн. 15 вересня 2005 року складено платіжне доручення № 306 на суму 172 888, 92 грн.
Вказані дані вказують на фактичне виготовлення різних варіантів Відомостей та платіжного доручення однією особою, яка не тільки мала усвідомлювати підроблення, а й контролювати оформлення та подальше проходження фінансових установ саме підробленої відомості.
Згідно з висновками судово-почеркознавчих експертиз зазначених документів (№ 14888 від 27.12.2007, № 14891 від 27.12.2007 та інші - т.т. 21-25) ідентифікувати в них підпис за начальника ФЕС частини не можливо.
Однак, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 - колишній військовослужбовець військової частини А1232 показав, що у 2005 році він неодноразово звертався до ОСОБА_1 як начальника ФЕС частини, з яким підтримував добрі стосунки, з особистим проханням - сприяти у виплаті суми недорахованої йому надбавки за безперервну службу, введеної для військовослужбовців Указом Президента України у 2003 році, розмір якої становив до 10 000 грн. У вересні ОСОБА_1 повідомив, що вказане питання він узгодив з вищестоящим керівництвом, а тому гроші будуть нараховані на його, ОСОБА_9, СКР, що і відбулося фактично 16 вересня 2005 року, за що він тільки вдячний ОСОБА_1. Як також уточнив свідок, він отримав вказані кошти у мережі банкоматів Банку «Аваль» і вважає проведену виплату законною, оскільки такі компенсації отримували й інші військовослужбовці.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_10, кожний окремо повідомили, що під час звільнення зі служби, вони, кожний окремо, за власною ініціативою передали свої банківські картки ОСОБА_1 (у червні ОСОБА_8, у жовтні ОСОБА_10) і з тих пір цими картками особисто не користувалися, доля цих карток їм не відома і їх не цікавила, будь-яких коштів за цими картками не отримували і їх отримання не очікували, оскільки були повністю розраховані з частиною і претензій до ФЕС частини не мали.
Згідно з наказами командира військової частини А1232 № 154 від 30 червня 2005 року та № 259 від 24 жовтня 2005 року ОСОБА_8 звільнений з військової служби 30 червня 2005 року, а ОСОБА_10 - 24 жовтня 2005 року (т. 4 а.с. 131, 127).
Допитана в судовому свідок ОСОБА_16 показала, що дійсно у січні - лютому 2006 року, коли ОСОБА_3 повернувся в ФЕС частини як касир, останній шукав свою банківську картку, а згодом знайшов її на одному зі столів в службі, в кого картка ОСОБА_3 перебувала їй не відомо, тим самим повністю підтвердила версію ОСОБА_3 з обставин залишення ним при звільненні картки у ФЕС частини.
Оцінюючи у сукупності всі покази підсудного ОСОБА_1, у тому числі, його захисні версії під час досудового слідства, а також показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_16 та ОСОБА_10, суд бере до уваги те, що в судовому засіданні не встановлено будь-яких даних, які б могли свідчити про те, що вказані свідки мали підстави оговорити підсудного, навпаки ОСОБА_9 не приховував своєї вдячності за проведене нарахування, і всі свої покази свідки давали послідовно, і ці покази знайшли своє повне підтвердження також дослідженням в судовому засіданні протоколів виїмки, обшуку та огляду речових доказів у справі, а свідок ОСОБА_16 давала покази на користь ОСОБА_3, не зважаючи на те, що останній на слідстві припускав її причетність до незаконного використання картки, в той час як ОСОБА_1 заперечував факт залишення ОСОБА_3 картки в службі.
За таких обставин, суд визнає правдивими покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_16, підсудної ОСОБА_5, яка також послідовно
заявляла про свою непричетність до нарахування у вересні 2005 році спірної суми ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, підсудного ОСОБА_3, який наполягав на тому, що протягом липня - грудня 2005 року своєю карткою, яку передав ОСОБА_1, не володів, а також покази ОСОБА_1, які він давав на досудовому слідстві з приводу отримання доступу до банківських карток ОСОБА_8 та ОСОБА_10, покази ж ОСОБА_1 в суді та аналогічні його покази наприкінці досудовою слідства - оцінює критично як намагання уникнути відповідальності.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні примірників відомостей від 17 та 22 листопада 2005 року на зарплату за листопад 2005 рік, які зберігаються в документах ФЕС частини (меморіальний ордер № 2) та які вилучені в Банку «Аваль» (т. 7), вказані примірники крім дат значно різняться між собою і в частині нарахування коштів на СКР ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 - це стосується відомостей про необхідність нарахування грошового забезпечення ОСОБА_8 в розмірі 988, 95 грн., ОСОБА_1 в сумі 764, 82 грн. та ОСОБА_10 в сумі 1 246, 23 грн., а всього на загальну суму 3 000 грн.
Відтак, суд вважає доведеним причетність ОСОБА_1 до фальшування Відомості зарплати від 15 вересня 2005 року, як особи особисто пов’язаної проханням ОСОБА_9, а також Відомості зарплати від 22 листопада 2005 року, як особи, яка володіла картками ОСОБА_8 та ОСОБА_10 і мала зацікавленість у їх протиправному використанні, а також на СКР якої за цією відомістю були також безпідставно зараховані кошти.
Підтверджує вказаний висновок суду і досліджена в судовому засіданні Справа № 10 військової частини А1232 (нарахувальні відомості) за 2004-2006 роки, з яких вбачається, що дійсно ОСОБА_5 причетна до безпідставного нарахування ОСОБА_8 25 липня та 17 серпня 2005 року грошового забезпечення двічі в сумі 821, 79 грн., однак у подальшому таких нарахувань не робила.
Аналіз вказаної Справи № 10 та Відомостей зарплати від 25 липня та 17 серпня 2005 року показує на відсутність будь-яких ознак приховування факту безпідставного нарахування коштів ОСОБА_8 з боку ОСОБА_5, а також добросовісне погодження ОСОБА_5 даних Відомостей з відповідальною особою стройової служби для звірки штату. Вказані обставини одночасно виключають причетність ОСОБА_1 до нарахування 17 серпня 2005 року ОСОБА_3 грошового забезпечення у сумі 13 468, 56грн., яким займалася ОСОБА_5.
За таких обставин, суд визнає правдивими в судовому засіданні покази підсудної ОСОБА_5, а її дії 25 липня та 17 серпня 2005 року, пов’язані з нарахуванням грошового забезпечення ОСОБА_8, а відтак і 17 серпня 2005 року ОСОБА_3, такими, що вчинені без умислу внаслідок помилки.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні акту документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А1232 у період за 2004-2006 роки, -внаслідок фальшування відомостей зарплати, які подавалися до Банку «Аваль»: у липні 2005 року безпідставно були зараховані кошти на СКР ОСОБА_8 в сумі 821, 79 грн.; у серпні 2005 року на СКР ОСОБА_8 - 821, 79 грн. та СКР ОСОБА_3 - 13 468, 56 грн.; у вересні 2005 року на СКР ОСОБА_8 - 17 059, 22 грн., на СКР ОСОБА_3 - 25 078, 31 грн., у листопаді 2005 року на СКР ОСОБА_8 - 988, 95 грн., ОСОБА_1 -764, 82 грн. та ОСОБА_10 -1 246, 23 грн. (т. 2 а.с. 1 -144, т. 3 а.с. 1 -172).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 - ревізори, які проводили ревізію, повністю підтвердили висновки вказаної ревізії, пояснивши в суді механізм та способи проведених ними розрахунків, з приводу яких підсудні та їх захисники заперечень не мали.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні реєстрів зарахування у 2005 році коштів на картки конкретних військовослужбовців військової частини А1232 (т.5), зазначені вище суми фактично були зараховані на СКР ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_3.
Зняття вказаних коштів у липні - грудні 2005 року готівкою у мережі банкоматов Банку «Аваль» шляхом використання електронних платіжних карток, які належали ОСОБА_9, ’ ОСОБА_1 (№ НОМЕР_7, видана 28 липня 2004 року) з його СКР № НОМЕР_2), ОСОБА_8 № НОМЕР_8 з його СКР № НОМЕР_3, ОСОБА_10 №
НОМЕР_9 з його СКР № НОМЕР_5, ОСОБА_3 № НОМЕР_10 з його СКР № НОМЕР_4 безспірно підтверджено в судовому засіданні отриманими у встановлений законом порядок даними, які містять довідки Банку «Аваль» про рух коштів на вказаних карткових рахунках, відповідними численними окремими довідками Банку «Аваль», а також договори про банківське обслуговування ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_3 в частині, що стосується каргкового обслуговування у Банку «Аваль» (т. 8).
Вказані фактичні обставини, які підтверджені об’єктивними документальними даними банківського обслуговування та електронною базою фінансового моніторингу клієнта, підсудними не оспорювалися.
Допитані підсудні, у тому числі і ОСОБА_1, визнали в судовому засіданні, що зазначені вище нарахування є вочевидь безпідставними і завищеними, проте нарахування собі коштів в сумі 764, 82 грн. ОСОБА_1 намагався виправдати.
Разом з тим, згідно даними дослідженого меморіального ордеру № 1 (каса) в двох томах за 2005 рік, ОСОБА_1 грошове забезпечення за листопад 2005 року отримав через касу частини в сумі 998, 75 грн. (видатковий касовий ордер від 9 листопада 2005 року - т. 2 а. 344).
За таких обставин, намагання ОСОБА_1 переконати суд у своїй непричетності до безпідставного зарахування коштів на СКР звільнених військовослужбовців, суд визнає його захисною позицією, яка грунтується на вигаданій ним версії, а тому судом оцінюється критично.
Більш того, дослідженням меморіального ордеру № 2 за 2005 рік військової частини А1232, вилучених в установі Банку «Аваль» примірників відомостей зарплати за період вересень - листопад 2005 року, встановлено чіткий механізм приховування злочинної діяльності (виключно до банку подавалися фальсифіковані документи, а до частини - належні їх примірники), наявність та системність якого усуває елемент випадковості.
Згідно з висновками почеркознавчих експертиз, які не оспорювалися ОСОБА_1 та його захистом і суд визнав обгрунтованими, у вересні та листопаді 2005 року Зведені відомості та платіжні доручення підписані командиром військової частини, відтак могли подаватися на підпис тільки офіційною особою ФЕС частини.
З урахуванням всього наведеного суд визнає доведеним факт повторного службового підроблення ОСОБА_1 офіційних документів (примірників Зведеної відомості та Відомості зарплати, платіжного доручення № 306 від 15 вересня 2005 року, Зведеної Відомості та Відомості зарплати від 22 листопада 2005 року).
Вказані обставини знайшли своє повне підтвердження також дослідженням в судовому засіданні протоколів виїмки, обшуку та огляду речових доказів у справі.
Згідно з довідками Банку «Аваль» про рух коштів на СКР ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10, відповідними численними окремими довідками Банку «Аваль» (т. 8), даними про мережу банкоматів Банку «Аваль» в місті Біла Церква (т. 8 а.с. 268), серед семи банкоматів, які фігурують у даній справі, ОСОБА_1 регулярно користувався послугами банкомату АТМ1568 і часто АТМ5551, ОСОБА_3 протягом 2004 та 2006 років регулярно користувався послугами інших банкоматів (АТМ1552, 5557, 1560), у періоди з 28 лютого по 19 серпня 2005 року, 3 жовтня 2005 року по 6 лютого 2006 року його картка не використовувалася в мережі банкоматів, аз 19 серпня по 3 жовтня 2005 року використовувалася у банкоматах ATM 1568 і 5551, картки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у 2005 році після їх звільнення найчастіше використовувалися у банкоматах АТМ1568 і 5551. Більш того, 27 грудня 2005 року в банкоматі АТМ1568 використовувалася картка ОСОБА_8 о 13 годині 30 хвилин та з 18:51 по 18:52 (!), картка ОСОБА_10 з 18:53 по 18:54 (!), а також картка ОСОБА_1 (час невідомо), при цьому в цей день ОСОБА_3 та ОСОБА_5 послугами банкоматів не користувалися.
Наведені дані про використання карток фігурантів справи самі по собі не є безспірними та достатніми доказами причетності ОСОБА_1 до незаконного використання карток ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, проте у сукупності з іншими доказами підтверджують винність ОСОБА_1, спростовуючи його захисні позиції.
Узгодженість та продуманість дій ОСОБА_1, пов’язаних із складанням різних варіантів Відомостей зарплат та платіжних доручень, підтверджується зміною ним способу вчинення злочину, що обумовлено отриманим «досвідом» та зміною обстановки - повною особистою відповідальністю за діяльність ФЕС частини, зокрема у примірниках відомостей, які залишаються в частині, вже наявні дані їх опрацювання у Банку та казначействі, наявне дотримання хронології їх збереження у справах служби, наявність підписів командування частини на документах, мінімальне зарахування коштів на свій СКР.
Про нещирість показів ОСОБА_1 в судовому засіданні свідчать і такі дані.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні протоколів обшуку, вилучення та огляду речових доказів, у салоні належного ОСОБА_1 автомобіля «Ауді-100» була виявлена папка з документами, в тому числі на ОСОБА_1 (напр., посвідчення офіцера), в якій був знайдено аркуш паперу з записами «Фев 3297, Коп НОМЕР_12, Ста 9259, Пут 7334», за місцем проживання ОСОБА_1 - записна книжка зеленого кольору, на одній з сторінок якої виконано, рукописні записи: «ОСОБА_3 7334, Февр 3297, Коп НОМЕР_12»; «1. НОМЕР_9 -номер карточки, НОМЕР_11 - інд. номер, НОМЕР_12 - код.». При цьому ОСОБА_1 у присутності понятих пояснював, що це є записи про ПІН коди ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_3, картки яких він, ОСОБА_1, протиправно використовував для заволодіння держаними коштами.
У судовому засіданні ОСОБА_1 відмовився від вказаних показів, проте суд оцінює критично вказану позицію підсудного з підстав наведених вище.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні факти отримання ОСОБА_1 грошей з СКР ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_3 в період серпня по листопад 2005 року на загальну суму 45 137, 53 грн., і покази, в яких ОСОБА_1 визнавав ці факти під час досудового слідства - визнає правдивими.
З урахуванням всього наведеного, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3 всі епізоди поставлені йому у вину як самостійної так і в групі з іншими особами злочинної діяльності протягом 2005 року, оскільки обвинувачення ОСОБА_3 в цій частині грунтувалося лише на припущенні існування організованої злочинної групи між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, проте воно свого підтвердження не знайшло, більш того спростовується аналізом наведених вище доказів, з якого вбачається, що ОСОБА_3 протягом 2005 року у військовій частині А1232 не працював, свою банківську картку залишив у ФЕС частини і до складання фіктивних документів у будь-який спосіб не причетний. Наведені державним обвинуваченням дані, про те, що ОСОБА_3 інколи з’являвся на території військової частини, хоча і знайшли своє підтвердження, проте не є достатнім доказом для такого звинувачення.
Суд виключає і з обвинувачення ОСОБА_5 всі епізоди поставлені їй у вину як самостійної так і в групі з іншими особами злочинної діяльності протягом 2005 року, оскільки обвинувачення ОСОБА_5 в цій частині також грунтувалося на припущенні існування організованої злочинної групи між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, проте воно свого підтвердження не знайшло. Що ж стосується окремих доведених у суді фактів порушень фінансової дисципліни з боку ОСОБА_5, які мали місце протягом 2005 року, то надаючи їм оцінку суд виходить з такого.
У судовому засіданні наведеними вище доказами дійсно встановлено, що 13 травня 2005 року ОСОБА_5, склавши в межах своїх службових повноважень офіційний документ для нарахування грошового забезпечення та зарахування коштів на СКР військовослужбовців -Зведену відомість (час складання 10:08:27), збільшивши суму переказу коштів на СКР військовослужбовців ОСОБА_7, ОСОБА_24, НОМЕР_13, ОСОБА_10 та інших, після цього склала і роздрукувала інший примірник відомості (час складання 10:27:27), в якому вказала належний розмір коштів всім військовослужбовцям, у тому числі собі та ОСОБА_1, проте перші два аркуші з помилками вкладені в документації ФЕС частини.
В основу обвинувачення по даному епізоду органи досудового слідства ставили лише сам факт виявлення різних за змістом примірників відомості, разом з тим обвинувачення не спростувало версію ОСОБА_5 та ОСОБА_1, згідно з якою суми понад розмір належного ірошового забезпечення, відповідно 1 864, 19 грн. та 1 864, 20 грн., їм належали не як складові грошового забезпечення, а як інші доплати.
Тлумачачи всі сумніви на корись підсудних, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_5 даний епізод як недоведений, а що стосується звинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в цій частині у підробці офіційних документів, то його суд також вважає недоведеним, адже аналіз названих фінансових документів не спростовує версію, згідно з якою ОСОБА_5 намагалася виправити вказану помилку (час складання), наявність яких вона визнала в судовому засіданні, а підсумкова сума у Роздавальній відомості у кожному з примірників відповідала фактичному розрахунку потреби коштів на виплату грошового забезпечення військовослужбовців, іншого в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи причетність до складання фінансових документів 13 травня 2005 року виключно ОСОБА_5, суд даний епізод повністю виключає з обвинувачення ОСОБА_1 як недоведений.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_5 і епізоди від 25 липня та 18 серпня 2005 року, коли були безпідставно зараховані кошти на СКР ОСОБА_8 та ОСОБА_3, оскільки її необережні дії, які формально містять ознаки службової недбалості, за відсутності даних про заподіяння істотної шкоди складу злочину не містять.
Враховуючи причетність до складання фінансових документів 25 липня та 18 серпня 2005 року також виключно ОСОБА_5, суд даний епізод повністю виключає з обвинувачення ОСОБА_1 як недоведений.
З наведених підстав суд виключає і з обвинувачення ОСОБА_1 епізоди від 25 липня та 18 серпня 2005 року, пов’язані із заволодінням 28 липня 2005 року безпідставно зарахованими іншою особою на СКР ОСОБА_8 коштами в сумі 820 грн., 18 серпня 2005 року безпідставно зарахованими іншою особою на СКР ОСОБА_8 в сумі 825 грн., а також 18, 19 та 20 серпня 2004 року безпідставно зарахованими іншою особою на СКР ОСОБА_3 в сумі 13 468, 56 грн., оскільки в таких діях ОСОБА_1 відсутні ознаки заволодіння шляхом зловживання службовим становищем, так як вказані кошти вибули з володіння військової частини не з волі ОСОБА_1 і не внаслідок зловживання ним своїм службовим становищем. Відсутні в таких діях і ознаки крадіжки, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_3 законного права на це майно не набували, відтак формально наведені дії ОСОБА_1 містять ознаки зловживання службовими повноваженнями з корисливих мотивів, що заподіяло шкоду державі на суму 15 110, 35 грн., але за відсутності ознаки істотної шкоди, цей склад злочину відсутній в діях ОСОБА_1.
Враховуючи причетність до підробки фінансових документів 15 вересня та 22 листопада 2005 року також виключно ОСОБА_1, суд вказані епізоди повністю виключає з обвинувачення ОСОБА_5 як не доведені.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 вказівку на підроблення ним платіжного доручення від 18 листопада 2005 року, оскільки воно складалося ОСОБА_5 і містить дані, які грунтувалися на належно створених ОСОБА_5 первинних документах (Відомість зарплати від 17 листопада 2005 року).
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 вказівку на підроблення ним всіх підписів за начальника ФЕС частини, оскільки право такого підпису ОСОБА_1 мав за посадою.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 у розтраті державних коштів епізод нарахування 17 серпня 2005 року на СКР ОСОБА_9 13 468, 56 грн.
Так, як безспірно встановлено в судовому засіданні ОСОБА_9 за проведенням вказаної виплати звертався до ОСОБА_1 як офіційної особи, покази ОСОБА_1 в тій частині, що він узгоджував свої дії в даному випадку із вищестоящим командуванням зібраними доказами справи не спростовані, а відтак, тлумачачи всі сумніви на користь підсудного, суд вважає не спростованим той факт, що ОСОБА_1 діяв з дозволу та за погодженням зі старшим начальником. Тим більше, нарахована і здійснена виплата дійсно має спірний характер, що підтверджується офіційними даними Єдиного реєстру судових рішень судів загальної юрисдикції України, які неоднозначно вирішують спори з цього приводу, інколи задовольняючи вимоги позивачів, визнаючи їх законними.
Крім того, в документах ФЕС військової частини А1232 наявні документи, які підтверджують факти нарахування таких виплат іншим військовослужбовцям.
До того ж в суму, яка поставлена у вину ОСОБА_1 як ним розтрачена включено і грошове забезпечення ОСОБА_9 за вересень 2005 року в сумі 1 698, 49 ірн., на яке він мав безспірне законне право.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вказівку на іншу розтрату протягом 2005 року державних коштів, оскільки версія нарахування підсудними через СКР військовослужбовців інших доплат, які не були складовою грошового забезпечення, органами досудового слідства наявними у справі доказами не спростована.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 епізод нарахування грошового забезпечення 21 грудня 2005 року, оскільки обвинувачення в цій частині не грунтується на досліджених в суді матеріалах справи. Так, платіжні доручення № 408 та 418, на яких є посилання в обвинувальному висновку, визначали потребу в коштах не на грошове забезпечення (КЕКВ 1112), а на компенсації витрат на відрядження та заробітну плату цивільним особам (інші КЕКВ), відтак аналіз з урахуванням вказаних документів законності виплат грошового забезпечення військовослужбовцям у грудні 2005 року є помилковим і не розкриває способу вчинення можливих протиправних дій, а встановлювати його самостійно в судовому засіданні поза межами висунутого звинувачення суд позбавлений права.
Суд також виключає з обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вказівку на складання та видачу ними завідомо неправдивих документів, а також вчинення іншого підроблення офіційних документів шляхом підробки підписів службових осіб, оскільки обвинувачення в цій частині в судовому засіданні не доведене.
Щодо епізодів вчинення злочинів у 2006 році (маніпуляція з картками).
Допитані з приводу вказаних встановлених судом обставин справи підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 давали суперечливі покази.
Так, у протоколі явки з повинною ОСОБА_1 заявив, що за займаною посадою мав доступ до банківських пластикових карток звільнених з військової служби осіб ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_12. При цьому, на його прохання ці особи повідомили пін-коди доступу до їх карток. Протягом 2006 року він безпідставно перераховував кошти на карткові рахунки вказаних осіб та користувався цими грошима разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Він декілька разів давав ОСОБА_5 банківські пластикові картки звільнених військовослужбовців, на які було безпідставно зараховано грошові кошти, для зняття коштів через банкомат для власних потреб. У зв’язку з цим він, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 неодноразово приймали участь у складанні недостовірних відомостей. Ці дії він продовжував до вибуття у відпустку в листопаді 2006 року, пластикові картки викинув у сміттєпровід.
Аналогічні покази ОСОБА_1 давав і у подальшому, уточнюючи їх в деталях, зокрема щодо своєї, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 причетності до складання конкретних фіктивних Відомостей зарплати по вересень 2006 року, у вересні - листопаді 2006 року ОСОБА_5.
Згодом ОСОБА_1 відмовився від своїх показів і став заперечувати свою причетність до складання і підписання всіх відомостей зарплати за 2006 рік, отримання коштів з СКР звільнених військовослужбовців взагалі і притримувався цієї позиції до кінця слідства.
Під час досудового слідства будучи допитаний як свідок, ОСОБА_3 визнав відсутність правових підстав для зарахування на свій СКР 31.07.2006 року коштів в сумі 3 742, 64 грн., 10.08.2006 року в сумі 7 328, 85 грн., однак наполягав, що ці кошти не отримував. Також показав, що відповідно до Відомості зарплати за 21.08.2006 йому на СКР було зараховано кошти в сумі 2 841, 18 грн., як заробітну плату на період відпустки та відповідну допомогу (у зв’язку з відпусткою). Кошти в сумі 5 044, 36 та 13 468, 56 грн. зараховані на його СКР у зв’язку із зверненням до суду про стягнення з військової частини заборгованості за невикористане речове майно та заборгованості з виплати надбавки за безперервну службу.
На далі ОСОБА_3 визнав, що отримував зі свого СКР і кошти в сумі 3 742, 64 грн., з яких лише 901, 46 грн. є заробітною платою, зайво отримані кошти обіцяв повернути.
Будучи допитаний як обвинувачений ОСОБА_3 своєї вини не визнав, і повідомив, що у змову злочинну ні з ким не вступав, до зарахування коштів на СКР звільнених осіб не причетний. Він стверджує, що усі виплати, які йому були здійснені у 2006 році, були законні.
Кошти, які йому були нараховані у 2006 році у сумі 34 400, 81 грн. - це його заробітна плата та виплати на підставі позовних заяв, які він подавав до суду.
Допитана як свідок ОСОБА_5 визнавала, що приблизно у вересні 2006 року ОСОБА_1 наказав їй перерахувати на СКР колишніх військовослужбовців грошове забезпечення, на яке вони не мали права. У переданих їй ОСОБА_1 відомостях значились великі суми коштів. Вона про це нікому не доповідала, оскільки він був її прямим начальником. Серед колишніх військовослужбовців, на СКР яких незаконно перераховувались грошові кошти у великих сумах, вона запам’ятала ОСОБА_10 та ОСОБА_8. Загалом вона незаконно перерахувала кошти у вересні-листопаді 2006 року на загальну суму близько 120000 грн., серед таких осіб ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_8. У серпні під час перебування у відпусті на її СКР надійшли кошти в розмірі 4057, 12 грн. Вона зрозуміла, що ця сума зарахована їй ОСОБА_1 безпідставно, проте зняла ці кошти у банкоматі і витратила на власні потреби. Після її повернення з відпустки ОСОБА_1 нічого не пояснив про зараховані на її СКР надлишкові кошти, а лише дав зрозуміти, що їх повертати не треба.
Вказані обставини вчинення злочинів, пов’язані з використанням карток звільнених військовослужбовців, повідомляла ОСОБА_5 в явці з повинною і на подальших допитах.
Однак на далі ОСОБА_5 уточнювала, що вона лише двічі 15 вересня та 16 листопада за вказівкою ОСОБА_1 складала неправдиві відомості про необхідність нарахування коштів на СКР звільнених осіб, хоча і визнала, що підписувала їх особисто. ОСОБА_5 також визнала, що на підставі довіреності серії ЯМГ № 940644 від 4 вересня 2006 року отримала у Банку «Аваль» дев’ять платіжних пластикових карток і пін-конверти, серед яких були прізвища ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, про що був підписаний нею акт прийому-передачі.
У подальшому обвинувачена ОСОБА_5 змінила свої покази та стала наполягати на тому, що складаючи за вказівкою ОСОБА_1 відомості для перерахування коштів звільненим особам, вона не задумувалася для чого перераховує ці кошти і начебто не усвідомлювала, що вчиняє службове підроблення.
На далі ОСОБА_5 висунула нову версію, показавши що зміст відомості зарплати від 15 вересня 2006 року не відповідає тому, який був складений нею і вона вважає, що у цій відомості перед наданням до банку були замінені аркуші, до чого вона не причетна.
Згодом ОСОБА_5 остаточно змінила свої покази і стверджувала про те, що всі грошові кошти на протязі 2005-2006 років, у тому числі у сумі 4057, 12 грн. на її СКР були зараховані законно.
На далі ОСОБА_5 знову визнала себе винною частково - у привласненні коштів в сумі 4057, 12 грн., які було безпідставно перераховано ОСОБА_1 на її СКР у серпні 2006 року. Разом з тим, вона наполягала на тому, що у період з травня 2005 року до часу відсторонення її від посади у травні 2007 року ні сама, ні з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у приміщенні ФЕС військової частини А1232 не підробляла будь-яких фінансових документів у паперовому та електронному вигляді. Водночас, ОСОБА_5 визнала, що складала та роздруковувала на паперових носіях електронні файли Відомості Зарплати від 24.03.2006 на суму 9065, 41 грн., 16.05.2006 на суму 146714, 50 грн., 22.05.2006 на суму 3522 грн., 21.07.2006 на суму 30874, 30 грн., 31.07.2006 на суму 34574, 74 грн., 21.08.2006 на суму 37847, 29 грн., 15.09.2006 на суму 144093, 84 грн., 16.11.2006 на суму 64236, 18 грн., 22.11.2006 на суму 2291, 90 грн., а також підписувала Відомості Зарплати від 15.09.2006, 16.11.2006 та 22.11.2006, але вважає ці документи правдивими.
Наведені покази підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 суд оцінює виключно у їх сукупності з наведеними нижче фактичними даними, встановленими в судовому засіданні дослідженням інших доказів, приймаючи до увагу зацікавленість всіх підсудних у встановленні фактичних обставин справи на свою користь.
Покази підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про своє та ОСОБА_1 службове становище, коло службових обов’язків, зокрема, що стосується нарахування грошового, забезпечення на СКР військовослужбовців у 2006 році, повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні Зарплатним договором № 11/04/100, показами свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, документами про проходження служби вказаних осіб (дані особових справ, накази по частині тощо) та їх службовими обов’язками, які випливають із
займаної кожним посади та регламентовані Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, нормами Положення про військове (корабельне) господарство... та діючого на період 2006 року Тимчасового положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України.
Порядок опрацювання документів у 2006 році, повідомлений підсудними, підтверджується даними документообігу військової частини, Держказначейства та Байку «Аваль», зокрема даними, які містять вилучені в цих установах примірники фінансових документів.
Згідно з листом Банку «Аваль» від 2 жовтня 2007 року (т. 8 а. 274) у військовій частині А1232 протягом 2006 року застосовувалося спеціальне програмне забезпечення для формування зарплатних відомостей та криптування зарплатних файлів.
Порівняльне дослідження в судовому засіданні платіжних доручень від 13.03.2006 платіжне доручення № 55, від 20.03.2006 № 58, від 15.05.2006 № 125, від 20.07.2006 № 254, від 27.07.2006 № 263, від 10.08.2006 № 0295, від 22.08.2006 № 0301, від 14.09.2006 № 0335, від 22.09.2006 № 0342, від 15.11.2006 № 0430, від 22.11.2006 № 0434, від 21.12.2006 № 0508, складених на цих даних Відомостей зарплат, вилучених з Банку «Аваль», меморіального ордеру № 2 військової частини А1232 за 2006 рік, вказує на те, що дійсно:
- 24 березня 6 482, 47 грн. підлягали безпідставному зарахуванню на СКР ОСОБА_10 та 584, 96 грн. - на СКР ОСОБА_11; 16 травня 26 895, 84 грн. - на СКР ОСОБА_10; 22 травня 2 500 грн. на СКР ОСОБА_10;
- 21 липня 17 405, 74 грн. підлягали безпідставному зарахуванню на СКР ОСОБА_10; 31 липня 6 704, 06 грн. - на СКР ОСОБА_10, 3 742, 64 грн. - на СКР ОСОБА_3, 5 981, 32 грн. - на СКР ОСОБА_8; 10 серпня 18 942, 16 грн. - на СКР ОСОБА_10, 7 328, 85 грн. - на СКР ОСОБА_3, 15 086, 68 грн. - на СКР ОСОБА_8, 4 057, 12 грн. - на СКР ОСОБА_5; 21 серпня 2 484, 16 грн. - на СКР ОСОБА_10, 2 841, 18 грн. - на СКР ОСОБА_3,
4 926, 45 грн. - на СКР ОСОБА_12, 2 482, 16 грн. - на СКР ОСОБА_8;
- 15 вересня 4 518 грн. підлягали безпідставному зарахуванню на СКР ОСОБА_14, 12 707, 14 грн. - на СКР ОСОБА_10, 7 277, 26 грн. - на СКР ОСОБА_12, 5 280, 43 грн. - на СКР ОСОБА_13, 7 858, 17 грн. - на СКР ОСОБА_8; 22 вересня 4 826, 22 грн. - на СКР ОСОБА_14, 16 113, 18 грн. - на СКР ОСОБА_10, 18 103, 88 грн. - на СКР ОСОБА_12,
5 305, 33 грн. - на СКР ОСОБА_8, 4 033, 56 грн. - на СКР ОСОБА_13; 16 листопада 5 888, 45 грн. - на СКР ОСОБА_14, 27 183, 12 грн. - на СКР ОСОБА_10, 5 207, 07 грн. - на СКР ОСОБА_12, 3 803, 97 грн. - на СКР ОСОБА_13, 22 008, 57 грн. - на СКР ОСОБА_8. Примірники вказаних Відомостей зарплати у документації ФЕС частини відсутні.
Згідно з висновками судово-почеркознавчих експертиз зазначених документів (№ 8901 від 27.12.2007, № 8902 від 27.12.2007, № 8904 від 21 грудня 2007 року, № 8898 від 27 грудня 2007 року, № 647 від 25 січня 2008 року, № 8897 від 23 листопада 2008 року, № 3092 від 31 травня 2008 року та інші - т.т. 21-25) вказані документи підписувалися як ОСОБА_1, так і ОСОБА_5, при цьому у період з вересня по листопад 2006 року - тільки ОСОБА_5.
Аналогічні покази з приводу належності підписів на платіжних дорученнях та Відомостях зарплати за період 2006 рік дали в судовому засіданні і всі підсудні.
Вказані висновки експертів під час досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не оспорювали, а тому вказані висновки експертиз, які є науково обгрунтовані та належно мотивовані, не суперечать іншим матеріалам справи, грунтуються на дослідженнях з використанням належних наукових методів пізнання та отримані кваліфікованими експертами у спосіб та порядок, передбачений законом, суд -кладе в основу даного вироку як належні і допустимі докази.
Згідно з відповідними наказами командира військової частини А1232 ОСОБА_10 (з 24 жовтня 2005 року), ОСОБА_12 (з 30 червня 2006 року), ОСОБА_8 (з 30 червня 2005 року), ОСОБА_14 (з 7 лютого 2005 року), ОСОБА_13 (з 5 січня 2004 року), ОСОБА_11 (з 13 грудня 2005 року) виключено зі списків особового складу військової частини А1232 (т. 4 а.с. 127, 129, 131, 132, 125, 116).
Допитані свідки ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11, кожний окремо показали, що під час звільнення зі служби у зв’язку з повним розрахунком здали свої банківські картки в ФЕС частину (ОСОБА_10, ОСОБА_8 - безпосередньо ОСОБА_1, а ОСОБА_11 - на робочий стіл ОСОБА_5) і з того часу ними не користувалися.
Допитані свідки ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_13, кожний окремо, показали, що також під час звільнення зі служби відбувся повний з ними розрахунок, свою банківську картку вони не здавали і залишили при собі, про те, що у частині було отримано від їх імені нові банківські картки, їм, свідкам, відомо не було, новою карткою вони не користувалися, вказаних вище сум не отримували.
Оцінюючи у сукупності всі покази підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, у тому числі, їх захисні версії під час досудового слідства, а також показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_11 суд бере до уваги те, що в судовому засіданні не встановлено будь-яких даних, які б могли свідчити про те, що вказані свідки мали підстави оговорити підсудних, навпаки стверджували про відсутність претензій до ФЕС частини у зв’язку із повним та оперативним розрахунком при звільненні, і всі свої покази свідки давали послідовно.
За таких обставин, суд визнає правдивими покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_11, підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_1, які визнали незаконність як нарахувань на СКР вказаних осіб після їх звільнення зі служби, так і безпідставного використання від їх імені платіжних карток протягом 2006 року, а також покази ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в тій частині, в якій вони їх давали на досудовому слідстві з приводу доступу до банківських карток вказаних осіб (ОСОБА_1) та фактів незаконного після звільнення вказаних осіб нарахування на їх СКР коштів (ОСОБА_1 та ОСОБА_5), покази ж підсудних в суді - оцінює критично як намагання уникнути відповідальності.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні акту документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А1232 у період за 2004-2006 роки, внаслідок фальшування відомостей зарплати, які подавалися до Банку «Аваль», протягом 2006 року безпідставно були зараховані кошти на СКР ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_11 (т.т. 2 - 3).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 - ревізори, які проводили ревізію, повністю підтвердили висновки вказаної ревізії, пояснивши в суді механізм та способи проведених ними розрахунків, з приводу яких підсудні та їх захисники заперечень не мали.
Підтверджує вказаний висновок ревізорів і досліджена в судовому засіданні Справа № 10 військової частини А1232 (нарахувальні відомості) за 2006 рік, з якої вбачається, що дійсно ОСОБА_5 нараховувала грошове забезпечення військовослужбовцям і підстав для проведення такого нарахування громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_11 не було і це було очевидно для ОСОБА_5.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні реєстрів зарахування у 2006 році коштів на картки конкретних військовослужбовців військової частини А1232 (т.5), зазначені вище безпідставно нараховані суми фактично були зараховані на СКР ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_11.
Зняття вказаних коштів протягом 2006 року готівкою у мережі банкомата Банку «Аваль» шляхом використання електронних платіжних карток, які належали ОСОБА_1 № НОМЕР_7 з його СКР № НОМЕР_2, ОСОБА_8 № НОМЕР_8 з його СКР № НОМЕР_3, ОСОБА_10 № НОМЕР_9 з його СКР № НОМЕР_5, ОСОБА_3 № НОМЕР_10 з його СКР № НОМЕР_4, ОСОБА_5 № НОМЕР_13 з її № СКР № НОМЕР_14, ОСОБА_12 № НОМЕР_15 (до 22 травня 2006 року) та № НОМЕР_16 (з 24 липня 2006 року) з його СКР № НОМЕР_17, ОСОБА_14 № НОМЕР_18 з його СКР № НОМЕР_19, ОСОБА_13 № НОМЕР_20 з його СКР № НОМЕР_21, ОСОБА_11 № НОМЕР_22 з його СКР № НОМЕР_23 безспірно підтверджено в судовому засіданні отриманими у встановлений законом порядок даними, які містять довідки Банку «Аваль» про рух коштів на вказаних карткових рахунках, відповідними
численними окремими довідками Банку «Аваль», а також договори про банківське обслуговування вказаних осіб в частині, що стосується карткового обслуговування у Банку «Аваль» (т. 8).
З дослідженого в суді протоколу огляду розписок про отримання банківських платіжних карток, повідомлень про закінчення строку дії банківських платіжних карток та реєстрів на їх отримання, що були вилучені в ході обшуку службових приміщень ФЕС частини, видно що: ОСОБА_11 21.07.2004 отримав платіжну картку № НОМЕР_22; ОСОБА_10 01.09.2003 отримав платіжну картку № НОМЕР_9; ОСОБА_12 24.07.2003 отримав платіжну картку № НОМЕР_24 та 05.02.2004 платіжну картку № НОМЕР_15; ОСОБА_8 03.12.2004 отримав платіжну картку № НОМЕР_8; ОСОБА_3 23.06.2006 отримав платіжну картку № НОМЕР_25: ОСОБА_14 01.09.2003 отримав платіжну картку № НОМЕР_18; ОСОБА_13 29.08.2003 отримав платіжну картку № НОМЕР_20. При цьому термін дії карток, що належали ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, закінчувався 31.08.2006. Термін дії карток, що належали ОСОБА_12, закінчувався 31.07.2006. Встановлено факт отримання нових платіжних карток у вересні 2006 року на ім’я звільнених осіб, а саме: ОСОБА_12 № НОМЕР_16, ОСОБА_13 № НОМЕР_18, ОСОБА_10 № НОМЕР_9, ОСОБА_14 № НОМЕР_18 (т. 4 а.с. 90-92).
Вказані фактичні обставини, які підтверджені об’єктивними документальними даними банківського обслуговування та електронною базою фінансового моніторингу клієнта, підсудними не оспорювалися.
Крім того, вказаними доказами документально підтверджено факти одночасного зарахування на СКР коштів ОСОБА_1 та інших фігурантів справи (з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у березні, з ОСОБА_3 та ОСОБА_10 у травні, липні, у липні також і з ОСОБА_5 та ОСОБА_8), ОСОБА_3 та інших фігурантів справи (з ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у серпні), у вересні та листопаді вибірково проведене нарахування коштів виключно на фігурантів справи, які не причетні до розкрадання (ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13).
Вказані дані вказують на фактичне виготовлення різних варіантів Відомостей особою, яка не тільки мала усвідомлювати підроблення, а й контролювати оформлення та подальше проходження фінансових установ саме підробленої відомості.
Крім того, як вбачається з примірників Відомостей зарплати, які були підписані ОСОБА_1, від 16 травня, 21 липня та 10 серпня 2005 року, які вилучені в Банку «Аваль» (т. 7), ОСОБА_3, як особі яка вирішувала спірні питання про окремі виплати з ОСОБА_1, проведені нарахування на суми відповідно 5 044, 36 грн. та 13 468, 56 грн., а ОСОБА_5, як особі яка намагалася зайняти кошти у ОСОБА_1, проведені вочевидь безпідставні нарахування на суму 4 057, 12 грн.
Вказані дані повністю узгоджуються не тільки з показами підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_5, у тому числі і в судовому засіданні, та первинними показами ОСОБА_1, а також і дослідженими в судовому засіданні матеріалами судового провадження Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, яким підтверджено звернення до суду ОСОБА_3 з приводу проведених спірних виплат, довідками військової частини А1232 про розмір спірних виплат, наказом по частині № 190 від 31 липня 2007 року, яким підтверджено факт вибуття ОСОБА_5 у чергову відпустку, у зв’язку з чим за її показами вона і позичала кошти у ОСОБА_1 (т.т. 13 та 18).
Відтак, суд вважає повністю доведеним причетність ОСОБА_1 до фальшування Відомостей зарплати від 16 травня, 21 липня та 10 серпня 2006 року, як особисто пов’язаного проханнями ОСОБА_3 та ОСОБА_5, на СКР яких були зараховані кошти.
Причетність до незаконних нарахувань на СКР колишніх військовослужбовців в групі особі за попереднім зговором з ОСОБА_1 підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_3 підтверджується крім самого факту очевидно безпідставного зарахування коштів на СКР вказаних осіб, що свідчить про реальне виконання домовленостей між вказаними особами на обоюдне внаслідок спільних дій незаконне збагачення, також й іншими даними, зокрема і
даними, що містять досліджені в судовому засіданні протоколи виїмки, обшуку та огляду речових доказів у справі.
Крім того, як видно з дослідженого в судовому засіданні журналу реєстрації довіреностей військової частини А1232, на аркуші 16 журналу є запис про реєстрацію та отримання ОСОБА_5 22.06.2006 довіреності серії ЯМГ № 940593 на отримання в АППБ «Райффайзен банк Аваль» карток, а на звороті аркуша 17 - запис про реєстрацію та отримання ОСОБА_5. 04.09.2006 довіреності серії ЯМГ № 940644 з цією ж метою (т. 4 а.с. 44-49).
Згідно з дослідженим актом прийому-передачі на підставі довіреності серії ЯМГ № 940593 саме ОСОБА_5 22.06.2006 отримала в Банк «Аваль» 7 платіжних карток «VISA Classics Domestic» та 57 пін-конвертів, серед яких була платіжна картка з пін-кодом на ім’я звільненого з військової служби ОСОБА_12. Згідно з дослідженим актом прийому-передачі від 04.09.2006 на підставі довіреності серії ЯМГ № 940644 ОСОБА_5 знову отримала в Банку «Аваль» 9 платіжних карток «VISA Classics Domestic» та 9 пін-конвертів, серед яких були картки з пін-кодами на ім’я звільнених зі служби ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (т. 8 а.с. 168-178).
Згідно висновком судово-почеркознавчої експертизи № 15453 від 09.01.2008 підпис в рядку «Начальник фінансово-економічної служби ст. лейтенант ОСОБА_1» у листі військової частини А1232 на ім’я керуючого Банку «Аваль» від 18 серпня 2006 року, який вилучено із Банку і на підставі якого ОСОБА_5 отримала в Банку «Аваль» 9 платіжних карток «VISA Classics Domestic» та 9 пін-конвертів, серед яких були картки з пін-кодами на ім’я звільнених зі служби ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - виконано ОСОБА_1 (т. 24 а.с. 149-150).
Як видно з дослідженого в судовому засіданні висновку комп’ютерно-технічної експертизи, вилучений з робочого місця ОСОБА_5 накопичував на жорстких магнітних дисках містить файли відомостей зарплат за 2006 рік (від 24 березня, 21 липня, 15 вересня та 16 листопада).
За таких обставин, намагання ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 переконати суд у своїй непричетності до безпідставного зарахування коштів на СКР звільнених військовослужбовців, суд визнає їх захисною позицією, яка грунтується на вигаданій ними версії, а тому судом оцінюється критично.
Більш того, згідно з довідками Банку «Аваль» про рух коштів на СКР ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ’ ОСОБА_11 та ОСОБА_14 відповідними численними окремими довідками Банку «Аваль» (т. 8), даними про мережу банкоматів Банку «Аваль» в місті Біла Церква (т. 8 а.с. 268), серед семи банкоматів, які фігурують у даній справі, протягом 2006 року ОСОБА_1 продовжував регулярно користуватися послугами банкомату АТМ1568, ОСОБА_3 - іншого банкомату АТМ5557, ОСОБА_5 - АТМ5540, картки ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 протягом 2006 року найчастіше використовувалися у банкоматах АТМ1568, 5557 і 5551. Більш того, в один день в одному банкоматі виконувалися трансакції на картках ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (25 та 28 березня, 17 травня), ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 (01 серпня), ОСОБА_3 і ОСОБА_8 (18 листопада), ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 (26 вересня), в один день виконувалися трансакції на картках ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 (14 серпня), ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 (23 серпня, 21 та 25 листопада) - при цьому в ці дні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 послугами банкоматів не користувалися, в один день з одного банкомату знімали кошти з карток ОСОБА_10 та ОСОБА_8 (2, 11, 13, 14 серпня, 18 вересня, 19, 20 та 25 листопада), ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 (21 та 23 листопада), в один день - ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (23 вересня). При цьому картки звільнених осіб часто використовувалися одна за одною, а 17 травня 2006 року в банкоматі ATM 1568 використовувалася картка ОСОБА_1 в 19:13:10 - 19:14:00 та відразу ОСОБА_10 в 19:14:55 - 19:16:02, при цьому в цей день ОСОБА_3 та ОСОБА_5 послугами банкоматів не користувалися.
Наведені дані про використання карток фігурантів справи самі по собі не є безспірними та достатніми доказами причетності ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до незаконного
використання карток колишніх військовослужбовців, проте у сукупності з іншими доказами підтверджують винність підсудних, спростовуючи їх захисні версії, оскільки безспірно вказують на поєднане одним наміром інколи одночасне використання банківських карток вказаних осіб, а на причетність до цього ОСОБА_1 наявні прямі дані.
У той же час, тлумачачи всі сумніви на користь підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суд вважає недоведеною їх участь у незаконному нарахування коштів на СКР колишніх військовослужбовців у період з 15 вересня по 16 листопада 2006 року, оскільки в цей період нарахуванням грошового забезпечення на СКР займалася ОСОБА_5, ОСОБА_1 перебував у відпусті (з 13 вересня по 2 жовтня 2006 року - т. 18), до того вказане звинувачення спростовують покази ОСОБА_1 на досудовому слідстві про відмову від продовження злочинної діяльності у вересні 2006 року, які суд визнав правдивими.
Згідно з висновками почеркознавчих експертиз, які не оспорювалися ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і суд визнав обгрунтованими, з березня по серпень 200.6 року Відомості зарплати та платіжні доручення, що фігурують у даному епізоді, підписувалися як ОСОБА_1, так і ОСОБА_5, а у вересні, листопаді місяці виключно ОСОБА_5.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 - колишній командир військової частини А1232 показав, що він з листопада 2004 року проходив службу у військовій частині А1232 на посаді командира. У повсякденній діяльності начальник ФЕС ОСОБА_1 щомісячно доповідав йому про стан фінансово-господарської діяльності в частини, наявність дебіторської та кредиторської заборгованості, потребу та залишок коштів, їх використання по видам видатків. Ним підписувалися всі бухгалтерські документи, які йому надавав ОСОБА_1 для підпису. Вилучені у Білоцерківській філії ВАТ «Райффайзен банк Аваль» відомості зарплати від 24 березня 2006 року на суму 9065, 41 грн., від 22 травня 2006 року на суму 3522 грн., від 21 липня 2006 року на суму 30874, 30 грн., від 31 липня 2006 року на суму 34 574, 74 грн., від 21 серпня 2006 року на суму 37847, 29 грн., від 15 вересня 2006 року на суму 144093, 84 грн., від 16 листопада 2006 року на суму 64236, 18 грн. ні він, ні начальник штабу військової частини ОСОБА_26 не підписували.
Вказані покази свідка ОСОБА_25 суд кладе в основу даного вироку, оскільки вони узгоджуються з іншими фактичними даними справи та підтверджені дослідженими висновками експертиз (т.т. 21 - 25).
З урахуванням всього наведеного суд визнає доведеним факти службового повторного підроблення в групі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 офіційних документів на переказ шляхом внесення до них завідомо неправдивих відомостей (Зведених відомостей та складених на їх основі Відомостей зарплат) у період з березня по листопад 2006 року та видачу таких документів, а також шляхом підробки підпису командира військової частини А1232 у відомостях від 24.03.2006, 22.05.2006, 21.07.2006, 31.07.2006, 21.08.2006, та окремо ОСОБА_5 -15.09.2006 та 16.11.2006, що потягло тяжкі наслідки, під якими суд визнає протиправне заволодіння коштами на суму (ОСОБА_1 в групі за попереднім зговором з ОСОБА_5 -88 239, 88 грн., ОСОБА_5 самостійно - 150 114, 35 грн.), яка в 250 разів перевищує податкову соціальну пільгу, розмір якої було встановлено законодавством України на 1 січня 2006 року.
Суд визнає доведеним факти повторного заволодіння військовим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем у період з березня по травень 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у складі групи за попереднім зговором, у період з липня по серпень 2006 року також групою осіб за попереднім зговором між ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - шляхом зловживання своїм слубовим становищем, а ОСОБА_3 - шляхом обману, а у вересні та листопаді 2006 року -• ОСОБА_5, шляхом зловживання своїм службовим становищем самостійно.
Суд також вважає доведеним факт підроблення ОСОБА_3 документів на переказ за попереднім зговором групою осіб з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 протягом липня - серпня 2006 року.
Вказані фактичні обставини знайшли своє повне підтвердження і дослідженням в судовому засіданні протоколів виїмки, обшуку та огляду речових доказів у справі.
Про нещирість показів ОСОБА_1 в судовому засіданні свідчать і дані, що стосуються обставин використання ним банківських карток протягом 2005 року і встановлені судом вище дослідженими доказами.
В судовому засіданні перевірялася версія, згідно з якою банківськими картками звільнені зі служби особи могли користуватися і після свого звільнення, проте свого підтвердження не знайшла, навпаки була спростована послідовними показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_8, даними про продовження дії їх карток вже в період, коли вони не проходили службу, також даними про заблокування картки ОСОБА_12 (т. 8).
Водночас, сукупністю досліджених доказів суд дійшов висновку про необхідність виключення з обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вказівку на підроблення ними всіх платіжних доручень у період 2006 року, оскільки за відсутності примірників Відомостей зарплати у ФЕС частини не можливо встановити механізм нарахування сум переказу, який може бути і належно обгрунтованим потребами частини.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вказівку на підроблення ними всіх підписів за начальника ФЕС частини, оскільки право такого підпису ці особи мали за посадою.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 епізоди зарахування коштів: 24.03.2006 на суму 1 995, 73 грн. на СКР ОСОБА_1; 16.05.2006 на суму 5 046, 20 грн. на СКР ОСОБА_1; 31.07.2006 на суму 846, 17 грн. на СКР ОСОБА_1 та на суму 321, 18 грн. на СКР ОСОБА_5; 10.08.2006 на суму 1 300 грн. на СКР ОСОБА_1 21.08.2006 на суму 2 841, 18 грн. на СКР ОСОБА_3, на суму 259, 43 грн. на СКР ОСОБА_5; 22.11.2006 на суму 2 291, 90 грн. на СКР ОСОБА_5; 21.12.2006 на суму 1 975, 22 грн. на СКР ОСОБА_3, оскільки обвинувачення не спростувало версію ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, згідно з якою вказані суми належали вказаним особам не як складові грошового забезпечення, а як інші доплати, виплати та компенсації.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у привласненні державних коштів епізод нарахування 16 травня та 21 липня 2006 року на СКР ОСОБА_3 відповідно в сумі 5 044, 36 грн. та 13 468, 56 грн.
Так, як безспірно встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 за проведенням вказаних виплат звертався до ОСОБА_1 як офіційної особи, покази ОСОБА_1 в тій частині, що він узгоджував свої дії в даному випадку із вищестоящим командуванням зібраними доказами справи не спростовані, а відтак, тлумачачи всі сумніви на користь підсудного, суд вважає не спростованим той факт, що ОСОБА_1 діяв з дозволу та за погодженням зі старшим начальником. Тим більше, нарахована і здійснена виплата дійсно має спірний характер, що підтверджується офіційними даними Єдиного реєстру судових рішень судів загальної юрисдикції України, які неоднозначно вирішують спори з цього приводу, інколи задовольняючи вимоги позивачів, визнаючи їх законними.
Крім того, в документах ФЕС військової частини А1232 наявні документи, які підтверджують факти нарахування таких виплат іншим військовослужбовцям.
Суд виключає з обвинувачення всіх підсудних у розтраті державних коштів всі епізоди нарахування коштів (10 та 28 серпня 2006 року) на СКР інших ніж підсудні військовослужбовців військової частини А1232, оскільки версія нарахування підсудними через СКР військовослужбовців інших доплат, які не були складовою грошового забезпечення, органами досудового слідства наявними у справі доказами не спростована.
Суд зменшує суму, яка поставлена ОСОБА_3 як привласнена ним у групі з іншими особами 31 липня 2006 року з 3 742, 64 коп. до 2 841, 18 грн. (- 901, 46 грн.), тобто на суму належної йому заробітної плати за вказаний місяць.
З урахуванням наведеного вище, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 всі епізоди заволодіння чужим майном поставлені їм у вину як вчиненні в вересні та листопаді 2006 року в групі з ОСОБА_5, оскільки обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в цій частині грунтувалося лише на припущенні існування організованої злочинної групи між ними та ОСОБА_5, проте воно свого підтвердження не знайшло, більш того спростовується аналізом наведених вище доказів. Наведені державним обвинуваченням дані,
про те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 інколи в цей період користувалися картками звільнених осіб, хоча і знайшли своє підтвердження, проте не є достатнім доказом для такого звинувачення, оскільки вказані кошти ОСОБА_1 і ОСОБА_3 могли отримувати із запізненням.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3 всі епізоди заволодіння чужим майном поставлені йому у вину як вчиненні в період з березня по липень 2006 року в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_1, оскільки обвинувачення ОСОБА_3 в цій частині грунтувалося лише на припущенні існування організованої злочинної групи, проте воно свого підтвердження не знайшло, більш того спростовується аналізом наведених вище доказів. ОСОБА_3 на свій СКР отримував незаконно кошти тільки в липні та серпні 2006 року.
Суд також виключає з обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вказівку на підроблення платіжного доручення № 55 від 13 березня 2006 року, а саме збільшення суми нарахування на суму 59, 75 грн., як малозначне діяння.
Щодо епізодів вчинення злочинів у 2006 році (каса ФЕС частини).
Допитані з приводу вказаних встановлених судом обставин справи підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в цілому давали послідовні покази.
Будучи притягнутий до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 свою вину не визнав та заявляв, що про вилучення та підміни у період липня-серпня 2006 року раніше обревізованих роздавальних відомостей у справах Меморіальний ордер № 1 «Накопичувальні відомості по касовим операціям» за 2006 рік йому нічого не відомо. Також він не має відношення до безпідставного списання 28 грудня 2006 року готівкових грошових коштів з каси на суму 58 609, 86 грн. ОСОБА_1 під час досудового слідства послідовно заперечував свою причетність до складання і підписання видаткового касового ордеру від 28.12.2006 на суму 66 090, 14 грн., і показував, що йому нічого не відомо про те, яким чином у грошовому сейфі ФЕС військової частини А1232 утворилися готівкові кошти в сумі 38 608 грн. та видаткові документи на списання грошових коштів, виявлені під час огляду цього сейфу 21.03.2007. Йому також не відомо ким складені та підписані вилучені із згаданого грошового сейфу документи. Йому не відомо про отримання 28.12.2006 військовою частиною у банку коштів у сумі 41438, 85 грн. на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям.
Також, під час досудового слідства ОСОБА_3 послідовно визнавав, що 28.12.2006 по касовій книзі незаконно списав грошові кошти у сумі 66 514, 30 грн. за видатковими касовими ордерами № 491 та № 494, які були оформлені бездокументально. За вказівкою ОСОБА_1 28 грудня 2006 року він виписав вказані вище ордери, під які планувалась виплата грошових коштів військовослужбовцям військової частини А1232 в січні-лютому 2007 року. Він визнав, що за вказівкою ОСОБА_1 виплатив кошти із числа списаних у сумі 27 906, 30 грн. по неоформленим встановленим порядком видатковим документам, після чого залишок незаконно списаних грошових коштів у касі склав 38 608 грн. Як пояснював йому ОСОБА_1, він спеціально залишив ці кошти та збирався у січні 2007 року видати їх, так як вони надійшли на казначейський рахунок частини в останній банківський день і їх неможливо видати до кінця року.
Вилучені у грошовому сейфі військової частини А1232 видаткові касові ордери на списання коштів у сумі 66090, 14 грн., на виплату ОСОБА_27 коштів на суму 900 грн., на виплату коштів ОСОБА_35 на суму 400 грн., на виплату коштів ОСОБА_28 на суму 1016, 15 грн., на виплату коштів ОСОБА_29 на суму 234, 62 грн., на виплату коштів ОСОБА_30 на суму 939, 90 грн., на виплату коштів ОСОБА_15 суму 6592, 31 грн., на виплату коштів ОСОБА_15 на суму 6592, 32 грн., на виплату коштів ОСОБА_31 на суму 200 грн.. на виплату коштів ОСОБА_32 на суму 250 грн., на виплату коштів ОСОБА_33 на суму 200 грн., на виплату ОСОБА_29 коштів на суму 1249, 77 грн., на виплату коштів ОСОБА_34 на суму 400 грн., на виплату коштів ОСОБА_7 на суму 960 грн., підписані ним, ОСОБА_3, від імені касира. Також ці видаткові касові ордери підписані ОСОБА_1 від імені головного бухгалтера. Оскільки по зазначеним видатковим касовим ордерам було видано тільки частину коштів з числа списаних за видатковим касовим ордером на 66 090, 14 грн., планувалося подати всі документи для підпису командиру частини, які виправдовували списання всієї суми тоді, коли вони будуть в наявності. По причині того, що ОСОБА_1 було затримано і щодо них порушено кримінальну справу, він видачу списаних коштів у
лютому 2007 року не здійснював, у зв’язку з чим у грошовому сейфі залишилась готівка на суму понад 38 тис. грн.
Також ОСОБА_3 визнав, що приблизно у липні-серпні за вказівкою ОСОБА_1 вилучав з меморіального ордеру № 1 за 2006 рік і замінював для утворення надлишку коштів шляхом заміни підстав проведених нарахувань (з належних виплат на премію, у зв’язку з чим повторно виникали підстави для проведення належної виплати на час заміни відомості, яка фактично була виплачена по касі раніше) № 4 за січень 2006 року, яка була замінена на № 4 та № 3, у зв’язку з чим виникли штучні підстави для складання відомості № 67 на суму 5 591, 35 грн. Він особисто вшив у справу «Меморіальний ордер № 1» том 1 за 2006 рік відомості № 3 та № 4 до видаткового касового ордеру № 35, а також до справи підшив відомість № 67 разом з видатковим касовим ордером № 257 від 8.08.2006 після списання коштів з обліку.
Заміна роздавальної відомості № 5 від 25 січня 2006 року, яку було вилучено під час обшуку у приміщенні каси, проведена у той же день за вказівкою ОСОБА_1 аналогічним чином - на дві інші № 5 та № 7. Виплату премії у розмірі 2 245, 49 грн. та списання цих коштів він провів по обліку як виплату матеріальної допомоги та оздоровчих військовослужбовцям частини 25 липня 2006 року по роздавальній відомості № 66. Записи про списання готівки з каси 25 липня 2006 року, в тому числі і по видатковому касовому ордеру № 255, а також підпис про виведення підсумку по касі у касовій книзі виконав він власноручно. За бухгалтера у касовій книзі за 25 липня 2006 року розписався ОСОБА_1.
Заміна роздавальних відомостей № 7 на суму 2432, 27 грн., № 24 на суму 10674, 82 грн. проведено при тих же обставинах, що і дві вказані ним раніше відомості. Проведення заміни відомості на інші та списання готівки з каси у серпні 2006 року він здійснив за вказівкою ОСОБА_1 з метою виплати додаткової премії військовослужбовцям частини, список яких йому надав ОСОБА_1. Вилучені ним, ОСОБА_3, відомості № № 4, 5, 24, 7 були виявлена під час обшуку.
Він визнає, що кошти у сумі 11907, 04 грн. по роздавальним відомостям № 67 на суму 5335, 35 грн. до видаткового касового ордеру № 257 від 08.08.2006, № 66 на суму 2245, 49 грн.-до видаткового касового ордеру № 255 від 25.08.2006, № 72 від 14.08.2006 на суму 3324, 20 грн. до видаткового касового ордеру № 266 від 14.08.2006, № 69 на суму 1002 грн. до видаткового касового ордеру № 266 від 14.08.2006 були ним списані по усному розпорядженню начальника ФЕС ОСОБА_1. Він визнає, що знав про відсутність законних підстав для виплати додаткової премії військовослужбовцям у липні-серпні 2006 року. Здійснюючи заміну роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям частини у січні-березні 2006 року, а також проводячи списання готівки з каси у розмірі 11 907, 04 грн. по роздавальним відомостям, видача коштів по яким фактично не проводилась, він діяв за розпорядженням ОСОБА_1.
ОСОБА_5 своєї вини послідовно не визнавала і показувала, що взагалі не причетна до діяльності каси ФЕС частини.
Наведені покази підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 суд оцінює виключно у їх сукупності з наведеними нижче фактичними даними, встановленими в судовому засіданні дослідженням інших доказів.
Покази підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про своє службове становище, коло службових обов’язків, зокрема, що стосується організації та проведення касових операцій у 2006 році, повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні Зарплатним договором № 11/04/100, показами свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, документами про проходження служби вказаних осіб (дані особових справ, накази по частині тощо) та їх службовими обов’язками, які випливають із займаної кожним посади та регламентовані Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, нормами Положення про військове (корабельне) господарство... та діючого на період 2006 року Тимчасового положення’ з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України.
Порівняльне дослідження в судовому засіданні речових доказів (вилучених під час обшуку в службовому приміщенні ФЕС частини оригіналів відомостей № № 4, 5, 24, 7) матеріалів меморіального ордеру № 1 за 2006 рік (відомості № № 4, 3 та 67, 5, 7 та 66, 23, 24 та 72, 7, 9 та 69), касових книг за 2006 рік, повністю підтверджує обставини вилучення роздавальних відомостей № № 4, 5, 24, 7, що викладені в описовій частині вироку, зокрема
факти їх вилучення із справ Меморіальний ордер № 1 «Накопичувальні відомості по касовим операціям» за 2006 рік та заміни їх, кожної окремо, на дві інші завідомо неправдиві роздавальні відомості, загальна сума коштів у яких була вказана така ж, як і у вилученій відомості, але із зазначенням даних нібито про виплату премії, внаслідок чого були штучно створені правові підстави для повторної виплати раніше виплачених та дійсно належних військовослужбовцям різних видів грошового забезпечення за відомостями відповідно № № 67, 66, 72 та 69.
Вказані обставини знайшли своє повне підтвердження під час дослідження в судовому засіданні протоколів обшуку, виїмки та огляду речових доказів.
Обставини фальшування Роздавальних відомостей № № 4, 5, 24, 7 підтверджуються показами допитаних в судовому засіданні численних свідків (ОСОБА_7, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_26, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_9, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_24, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_29, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_27, ОСОБА_68 та інші), які кожний окремо, доповнюючи один одного щодо кожного з вказаних епізодів фальшування в частині, що їх стосується, показали, що дійсно отримували за вилученими з документації ФЕС частини відомостями № № 4, 5, 24, 7 отримували вказані виплати, про що особисто розписувалися, у відомостях з аналогічною нумерацією, які зберігаються у документації ФЕС частини вказані належно ним нараховані виплати, які вони отримували за попередньо вказаними відомостями, за цими відомостями вони кошти не отримували, про що свідчить не їх підпис (ОСОБА_7, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_52, ОСОБА_40, ОСОБА_26, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 та інші). Також вказані свідки, кожний окремо в частині, що його стосується, уточнювали, що дійсно підписували відомості № № 3, 7, 23 та 9 за нараховану премію і такі кошти або отримували фактично (ОСОБА_51), або отримували і передавали на господарські потреби частини (ОСОБА_7, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_27, ОСОБА_68 та інші), або не отримували взагалі (ОСОБА_69), у відомостях № № 67, 66, 72 та 69 вони не розписувалися (ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_9, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_24, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_68 та інші).
Покази вказаних свідків знайшли своє підтвердження дослідженням висновків судово-почеркознавчих експертиз, а у тих випадках (щодо ОСОБА_63 та ОСОБА_51), коли покази свідків різняться від висновку експерта, суд кладе в основу покази свідків, оскільки вони узгоджуються з показами інших свідків та з іншими фактичними обставинами справи (т.т. 21-25).
При цьому свідки ОСОБА_7, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_27, ОСОБА_68 та інші уточнювали, що в частині було відомо про те, що необхідні додаткові кошти для вирішення окремих господарських питань, зокрема, такі питання виникали, коли кожного року військова частина готувалася і вибувала на тривалий термін на військові навчання, рішення про збір коштів всі приймали добровільно і це було особистою справою кожного з військовослужбовців, які розпоряджалися своїми коштами на власний розсуд і без примусу, таких даних, щоб зібрані кошти ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 привласнювали вони, свідки, не мають, хоча звичайно звіту за їх використання ніхто не надавав.
Вказані покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_27, ОСОБА_68 підтвердив і допитаний в судовому засіданні свідок - ОСОБА_25, колишній командир військової частини А1232.
За таких обставин, зважаючи на послідовний характер показів вказаних вище свідків та підсудного ОСОБА_3, які знайшли своє підтвердження в результаті експертних досліджень та не суперечать іншим матеріалам справи, до того ж розкривають механізм незаконного
списання коштів в деталях, який узгоджується з даними, що містять досліджені у справі речові докази та акт документальної ревізії* окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А1232, суд кладе в основу даного вироку покази ОСОБА_3 та названих вище свідків, які визнає правдивими, а покази ОСОБА_1, які хоча і мали послідовний характер щодо його непричетності до фальшування Роздавальних відомостей № № 4, 5, 24, 7 -оцінює критично як намагання уникнути відповідальності.
У той же час суд вважає недоведеним звинувачення в цій частині ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у привласнені з корисливих мотивів коштів військовослужбовців на суму 11 907, 04 грн., оскільки таке звинувачення спростовується узгодженими показами свідків, які суд визнав правдивими.
До того ж, органи досудового слідства, як про це вказано в обвинувальному висновку, самостійно дійшли висновку про те, що окремим військовослужбовцям (напр., ОСОБА_70, ОСОБА_71) із суми, надлишок якої штучно був утворений ОСОБА_3 заміною відомостей, здійснювалися виплати фактично.
З дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду металевого сейфу ФЕС частини, що розміщений в приміщенні чергового по частині військової частини А1232, вбачається, що до часу проведення огляду, тобто до 21.03.2007, ключ від цього сейфу перебував у ОСОБА_3. Під час огляду в сейфі виявлено документи та грошові кошти в сумі 38 608 грн. Присутній під час огляду ОСОБА_3 показав, що вказані кошти він списав 28.12.2007 за вказівкою ОСОБА_1 і в подальшому зберігав їх у сейфі. Серед вилучених під час огляду сейфу ФЕС документів, окрім інших, є наступні документи:
- два видаткові касові ордери без номера від 28.12.2006 на виплату ОСОБА_15 коштів, відповідно, в сумі 6592, 31 грн. та в сумі 6592, 32 грн. на відшкодування збитку згідно рішення суду, підписані ОСОБА_3 та від імені начальника ФЕС ОСОБА_1, а також не підписані командиром військової частини А1232;
- роздавальна відомість № 126 на виплату добових військовослужбовцям військової частини А1232 на загальну суму 426, 16 грн., підписана від імені начальника ФЕС ОСОБА_1;
- роздавальна відомість № 124 на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини А1232 на загальну суму 1717, 41 грн., підписана від імені командира військової частини А1232 та начальника ФЕС ОСОБА_1;
- видатковий касовий ордер без номера від 28.12.2006 на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям на суму 66090, 14 грн., підписаний ОСОБА_3, командиром військової частини А1232 ОСОБА_25 та від імені начальника ФЕС ОСОБА_1 (т. 15 а.с. 4-9, 23-53).
Згідно з висновками судово-почеркознавчих експертиз зазначених документів (№ 2456 від 28.05.2008, № 265 від 24.01.2008, № 264 від 23.01.08, № 259 від 23.01.08 та інші - т.т. 21-25) у видаткових касових ордерах від 28 грудня 2006 року, видаткових касових ордерах за липень та серпень 2006 року № № 257, 255 та 266, касовій книзі підпис від імені касира виконано ОСОБА_3.
Дослідженими в судовому засіданні матеріалами меморіального ордеру № 1 за 2006 рік та касової книги безспірно встановлено, що згідно з видатковим касовим ордером № 257 від 08.08.2006 списані зазначені у роздавальній відомості № 67 грошові кошти в сумі 5 335, 35 грн., № 255 від 25.07.06 списані зазначені у роздавальній відомості № 66 грошові кошти в сумі 2 245, 49 грн., № 266 від 14.08.2006 списані зазначені у роздавальній відомості № 72 грошові кошти в сумі 3 324, 20 грн., а також списані зазначені у роздавальній відомості № 69 грошові кошти в сумі 1 002 грн.
З протоколу огляду книги обліку наявності грошей в касі військової частини А1232 вбачається, що на її аркуші № 18 є рукописний запис про те, що станом на 28.12.2006 грошові кошти в касі відсутні, що засвідчено підписами відповідальних осіб (т. 4 а.с. 17-41).
Згідно з протоколом огляду касової книги військової частини А1232 за період з 2006 по 2007 роки встановлено, що на її аркуші № 44 за 28 грудня 2006 року, окрім іншого, є рукописні записи про те, що цього дня за документом № 491 списано кошти на грошове забезпечення в сумі 66090, 14 грн., за документом № 494 списано кошти на виплату добових в сумі 424, 16 грн.,
а разом за день було списано но касі кошти в сумі 84982, 08 грн. і готівкові кошти на кінець дня у залишку відсутні. Ці записи підтверджені підписами відповідальних осіб (т. 4 а.с. 17-41).
Допитаний з приводу огляду вказаних протоколів ОСОБА_3 пояснив, що всі засвідчувальні записи в досліджених книгах ФЕС частини виконані ним особисто та ОСОБА_1.
Вказані покази ОСОБА_3 підтверджені і висновками проведених судово-почеркознавчих експертиз (№ 259 від 23 січня 2008 року, № 264 від 23 січня 2008 року, № 265 від 24 січня 2008 року, № 260 від 23 січня 2008 року№ 2 456 від 28 травня 2008 року та ін.).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 - колишній командир військової частини А1232 показав, що він з листопада 2004 року проходив службу у військовій частині А1232 на посаді командира. У повсякденній діяльності начальник ФЕС ОСОБА_1 щомісячно доповідав йому про стан фінансово-господарської діяльності в частини, наявність дебіторської та кредиторської заборгованості, потребу та залишок коштів, їх використання по видам видатків. Ним підписувалися всі бухгалтерські документи, які йому надавав ОСОБА_1 для підпису.
21 березня 2006 року він, ОСОБА_25, та касир ОСОБА_3 були присутні при огляді слідчим грошового сейфу, де було виявлено папку, у якій знаходились кошти у сумі 38 608 грн. та різні бухгалтерські документи. ОСОБА_3 пояснив наявність готівки у грошовому сейфі тим, що кошти у сумі 38 608 грн. були отримані у банку наприкінці грудня 2006 року для видачі військовослужбовцям грошового забезпечення та інших виплат. Частина цих коштів зі слів ОСОБА_3 була видана, що підтверджується наявними виправдувальними документами, а іншу частину коштів, яка була виявлена у сейфі у розмірі 38 608 грн., він вже списав, однак не встиг видати. Про наявність готівки у сейфі у розмірі 38608 грн. йому, свідку, відомо не було. ОСОБА_1 доповідав йому, що на кінець 2006 року всі кошти з рахунку військової частини А1232 зняті і видані військовослужбовцям. Раніше, як уточнив свідок, 28 грудня 2006 року ОСОБА_1 йому надав для підпису видатковий касовий ордер на суму 66 090, 14 грн. і він його підписав. Це відбувалось в останні дні року. Перед підписанням вказаного видаткового ордеру на 66 090, 14 грн. та інших фінансових документів він запитав ОСОБА_1 про те, чи всі грошові кошти той видав, які було отримано військовою частиною у грудні 2006 року на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям частини. ОСОБА_1 його запевнив, що всі кошти він видав. Підстав не довіряти ОСОБА_1 у нього не було і він підписав надані йому документи.
За таких обставин, зважаючи на послідовний характер показів свідка ОСОБА_25 та підсудного ОСОБА_3, які знайшли своє підтвердження в результаті експертних досліджень та не суперечать іншим матеріалам справи, до того ж розкривають механізм незаконного списання коштів в деталях, який узгоджується з даними, що містять досліджені у справі речові докази, акт документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А1232, наведені вище покази допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 - ревізорів, суд кладе в основу даного вироку покази ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_25, які визнає правдивими, а покази ОСОБА_1, які хоча і мали послідовний характер щодо його непричетності до списання з каси частини коштів в сумі 66 090, 14 грн. - оцінює критично як намагання уникнути відповідальності.
Залишок коштів по касі частини на суму 40 359, 96 грн., факт отримання додатково коштів з Банку на суму 41 438, 85 грн. за програмою 2101020 КЕКВ 1112 на виплату грошового забезпечення військовослужбовців, що призвело до утворення у касі залишку грошових коштів на загальну суму 81798, 81 грн., підтверджується дослідженими в судовому засіданні речовими доказами (касовою книгою та матеріалами меморіального ордеру № 1 за 2006 рік).
Вказані фактичні обставини, які підтверджені’ об’єктивними документальними даними банківського обслуговування, підсудними не оспорювалися, а також знайшли своє повне підтвердження і дослідженням в судовому засіданні протоколів виїмки, обшуку та огляду речових доказів у справі.
За таких обставин, намагання ОСОБА_1 переконати суд у своїй непричетності до фальшування документів каси частини, суд визнає його захисною позицією, яка грунтується на вигаданій ними версії, а тому судом оцінюється критично.
Відтак, суд вважає повністю доведеним причетність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до фальшування Роздавальних відомостей у період з липня до серпня 2006 року шляхом підміни роздавальних відомостей № № 4, 5, 24 та 7, виготовлення завідомо неправдивих роздавальних відомостей № № 4 та 3, 5 та 7, 24 та 23, 7 та 9, а також 67, 66, 72 та 69, видаткових касових ордерів № 257 від 08.08.2006, № 255 від 25.07.2006, № 266 від 14.08.2006 та внесення завідомо неправдивих відомостей до касової книги військової частини А1232, внаслідок чого були безпідставно списані кошти на суму 11 907, 04 грн.
Також суд вважає повністю доведеним причетність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до безпідставного списання 28.12.2006 грошових коштів по касовій книзі військової частини А1232 по видатковому касовому ордеру № 491 на суму 58 185, 7 грн. та по видатковому касовому ордеру № 494 на суму 424, 16 грн., внаслідок якого у касі виник надлишок коштів в сумі 58 609, 86 грн., з яких 20 001, 86 грн. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 бездокументально списали, відтак на вказану суму виникла нестача державного майна.
Однак причетність до вказаних дій ОСОБА_5 в судовому засіданні не доведена.
У той же час, тлумачачи всі сумніви на користь підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суд вважає недоведеною їх участь у незаконному заволодінні коштів на суму 20 001, 86 грн.
Крім того, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказівку на протиправне вилучення з каси частини 28 грудня 2006 року коштів в сумі 38 608 грн., оскільки ці кошти зберігалися у сейфі ФЕС частини, а відтак, версія підсудного ОСОБА_3 про подальший намір використати їх за призначенням - виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, органами досудового слідства, а також обвинуваченням в судовому засіданні не спростована.
Дії ОСОБА_1, який зловживаючи своїм службовим становищем, спричинив безпідставне списання державних коштів з каси військової частини А1232 протягом 2006 року на загальну суму 31 908, 90 грн. (11 907, 04 + 20 001, 86) за відсутності ознак заподіяння істотної шкоди, не містять складу злочину.
Судом перевірялася заявлена в судовому засіданні версія підсудного ОСОБА_1 про тиск на нього під час досудового слідства з боку слідчих, але свого підтвердження не знайшла, більш того спростована матеріалами самої справи.
Так, як вбачається з матеріалів справи (т.т. 27-28), ОСОБА_1 весь час добровільно давав покази про відомі йому обставини, при цьому активно захищаючись, висував різні версії подій, які перевірялися слідством, захист своїх інтересів ОСОБА_1 з моменту притягнення його до кримінальної відповідальності здійснював за допомогою вільно ним самим обраного захисника (якого також вільно змінював) та у його присутності давав свідчення по справі, у тому числі із фіксуванням їх технічними засобами.
Досліджений в судовому засіданні відеозапис допиту ОСОБА_1 від 10 лютого 2004 року не містить даних про порушення будь-яких прав підозрюваного під час цієї слідчої дії, який активно задавав уточнюючі питання, з тим, щоб повніше дати відповідь про обставини, які цікавлять слідство.
ОСОБА_1 заявляв, що дані, які містить його явка з повинною складена під диктовку слідчого, проте, вказане його твердження в суді спростовується тим, що як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 не тільки в подальшому підтверджував повідомлену ним інформацію під час явки з повинною, а й уточнював її в деталях, спрямовуючи слідство на дослідження таких обставин справи, які не були відомі на той час.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_72 - слідчій у даній справі заперечував будь-який тиск на ОСОБА_1, останній ці покази свідка не спростував.
Більш того, під час попереднього судового засідання у даній справі, як видно з протоколу судового засідання, ОСОБА_1 заперечував будь-які факти порушення його прав з боку слідчих, прокурора, інших осіб під час досудового слідства у даній справі.
Аналогічну заяву на досудовому слідстві зробила і підсудна ОСОБА_5, яка також послалася в суді на тиск щодо себе з боку слідчих. Приймаючи до уваги, що заявою про такий тиск ОСОБА_5 намагалася акцентувати увагу суду на недопустимості виключно тих показів, в яких вона викривала свою та іншу злочинну діяльність, при цьому сам ж заявила, що не відчувала
тиску лише під час допитів в Генеральній прокуратурі України, коли ОСОБА_5 продовжувала давати викривні покази, суд оцінює вказані заяви ОСОБА_5 критично.
Суд критично оцінює заяви захисту ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про те, що висновки судово-почеркознавчих експертиз викладені не коректно, зокрема застосовується словосполучення, наприклад «підпис від імені ОСОБА_5, підпис від імені ОСОБА_3», а також слідчим вирішені не всі клопотання у зв’язку з проведенням експертиз. При цьому суд виходить з того, що експертами як це вбачається з комплексного аналізу всіх їх висновків перевірялися різні версії причетності окремих осіб до складання тих чи інших документів, зокрема, перевірялася можливість вчинення підпису як від імені ОСОБА_3, так і від імені ОСОБА_5. Що ж стосується заявлених клопотань, то вони враховувалися під час формування предмету слідчих дій у подальшому і фактично розв’язані під час досудового слідства, зокрема і додатковими допитами експертів, які своїми поясненнями усували наявні певні опечатки у своїх висновках.
Суд визнає надуманими і такими, що не грунтуються на жодних доказах, заяви підсудного ОСОБА_1 про зацікавленість експертів.
Суд також вважає надуманими заяви підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про необ’єктивних проведеного акту ревізії військової частини А1232 та відсутність належних повноважень у ревізорів на її проведення, оскільки в частині доведеного звинувачення цей висновок не викликає сумнівів, а повноваження ревізорів належним чином підтверджені дослідженими в судовому засіданні документами, у тому числі і витребуваними з Департаменту КРУ МО України.
Суд також критично оцінює заяву захисту ОСОБА_3 про те, що право на захист останнього було порушено тривалими допитами ОСОБА_3 як свідка і не визнанням за ним статусу обвинуваченого, тоді як ОСОБА_1 ще в лютому 2007 року повідомив про причетність ОСОБА_3 до вчинення злочинів. Так, всупереч доводам захисту первісні покази ОСОБА_1 не містили прямої вказівки на причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину, а повідомлена така інформація у подальшому, з огляду на очевидну зацікавленість у справі ОСОБА_1, потребувала об’єктивної перевірки, у тому числі і шляхом відібрання пояснень від ОСОБА_3 як свідка, при цьому ОСОБА_3, коли він користувався допомогою захисту, була надана можливість знову дати пояснення по кожному епізоду звинувачення, чим той активно користувався. До того ж, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 заявив, що повністю підтверджує свої покази, які він давав як свідок і фактичного порушення своїх прав від дій слідчого не зазнавав, відтак всі протоколи слідчих дій із ОСОБА_3 суд визнає належними доказами.
Суд приймає до уваги те, що в окремих показах ОСОБА_3 проглядаються певні непослідовності, проте вони є неістотні та цілком логічно пояснюються фактором часу.
З урахуванням всього наведеного, а також висновків суду щодо необхідності виключення окремих епізодів звинувачення, які наводилися вище, дії ОСОБА_1, який, будучи військовою службовою особою, шляхом зловживання службовим становищем повторно заволодів військовим майном - грошовими коштами військової частини А1232, які привласнив (у квітні 2004 року на суму 9 847, 46 грн.; у травні 2004 року - 12 741, 12 грн.; у червні 2004 року - 12 741, 34 грн.; у липні 2004 року - 12 871, 94 грн.; у серпні 2004 року - 14 870, 93 грн.; у вересні 2004 року - 9 781, 40 грн.; у жовтні 2004 року - 7 700, 01 грн., у вересні та листопаді 2005 року на суму 45 137, 53 грн., а у період з березня по травень 2006 року в сумі 36 463, 27 грн. та у період з липня по серпень 2006 року в сумі 88 239, 88 грн. за попередньою змовою групою осіб, а також розтратив на користь третьої особи - ОСОБА_7 (у квітні 2004 року на суму 7 748, 82 грн.; у червні 2004 року - 7 986, 33 грн.; у вересні 2004 року - 7 748, 91 грн.), що у квітні (17 596, 28 грн.), червні (20 727, 67 грн.) та вересні (17 530, 31 грн.) 2004 року, у період з вересня по листопад 2005 року (45 137, 53 грн.), у період з липня по серпень 2006 року (88 239, 88 грн.), кожного разу окремо, заподіяло істотну шкоду, під якою суд визнає протиправне заволодіння коштами на суму, яка в 250 разів перевищує податкову соціальну пільгу, розмір якої було встановлено законодавством України на 1 січня відповідного року, суд перекваліфіковує з ч. 5 ст. 191 на ч. 2 ст. 410 КК України.
Дії ОСОБА_5, яка, будучи військовою службовою особою, шляхом зловживання службовим становищем повторно за попередньою змовою групою осіб заволоділа військовим майном -
грошовими коштами військової частини А1232, які привласнила (у період з березня по травень 2006 року в сумі 36 463, 27 грн., у період з липня по серпень 2006 року в сумі 88 239, 88 грн.), а також самостійно шляхом зловживання службовим становищем повторно заволоділа військовим майном - грошовими коштами військової частини А1232, які привласнила (у період з вересня по листопад 2006 року в сумі 150 114, 35 грн.) в особливо великих розмірах, тобто коли розмір коштів в 600 разів перевищує податкову соціальну пільгу, розмір якої було встановлено законодавством України на 1 січня 2006 року, суд кваліфікує за ч. 5 ст. 191 КК України.
Дії ОСОБА_3, який за попередньою змовою групою осіб шляхом обману заволодів військовим майном - грошовими коштами військової частини А1232 в сумі 88 239, 88 грн., що становить великий розмір, суд перекваліфіковує з ч. 5 ст. 191 на ч. 3 ст. 190 КК України.
Дії ОСОБА_1, який, будучи військовою службовою особою, у квітні, травні, червні; липні, серпні, вересні, жовтні 2004 року, 15 вересня та 22 листопада 2005 року, у березні, травні, липні та серпні та 28 грудня 2006 року вніс до офіційних документів (Зведені відомості, Відомості зарплати та платіжні доручення, Роздавальні відомості Меморіального ордеру № 1 за 2006 рік, видаткові документи по касі частини) завідомо неправдиві відомості щодо розміру проведених нарахувань грошового забезпечення та у грудні 2006 року факту проведених виплат, а також вчинив інше підроблення офіційних документів шляхом підробки підписів службових осіб (підпису від імені командира військової частини А1232 у платіжних дорученнях від 13.04.2004 № 77, від 14.06.2004 № 114, від 16.07.2004 № 134, від 16.08.2004 № 158, від 15.10.2004 № 345, а також роздрукованих на паперових носіях завідомо неправдивих примірниках Відомостей Зарплати від 12.04.2004, 14.05.2004, 14.06.2004, 16.07.2004, 17.08.2004, 15.10.2004, 24.03.2006, 22.05.2006, 21.07.2006, 31.07.2006, 21.08.2006рр.) та видав ці документи, що у квітні (на суму 17 596, 28 грн.), червні (на суму 20 727, 67 грн.), вересні (на суму 17 530, 31 грн.) 2004 року, у період з вересня по листопад 2005 року (на суму 45 137, 53 грн.), у період липня - серпня 2006 року (88 239, 88 грн.) кожного разу окремо, спричинило тяжкі наслідки, під якими суд визнає протиправне заволодіння коштами на суму, яка в 250 разів перевищує податкову соціальну пільгу, розмір якої було встановлено на 1 січня відповідного року, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 366 КК України.
Дії ОСОБА_3, який, будучи службовою особою, у період липня - серпня та 28 грудня 2006 року вніс до офіційних документів (Роздавальні відомості Меморіального ордеру № 1 за 2006 рік, видаткові документи по касі частини від 28 грудня 2006 року) завідомо неправдиві відомості щодо розміру проведених нарахувань грошового забезпечення та у грудні 2006 року факту проведених виплат, за відсутності даних про заподіяння тяжких наслідків суд перекваліфіковує з ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК України.
Дії ОСОБА_5, яка, будучи військовою службовою особою, у березні, травні, липні, серпні, вересні та листопаді 2006 року внесла до офіційних документів (Зведені відомості. Відомості зарплати) завідомо неправдиві відомості щодо розміру проведених нарахувань грошового забезпечення, видала ці документи, а також вчинила інше підроблення шляхом підроблення підпису від імені командира військової частини А1232 у березні, травні, липні, серпні, вересні та листопаді 2006 року, що спричинило тяжкі наслідки, під якими суд визнає протиправне заволодіння коштами на суму, яка в 250 разів перевищує податкову соціальну пільгу, розмір якої було встановлено законодавством України на 1 січня 2006 року, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 366 КК України.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вказівку на вчинення ними злочину, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України, оскільки підробка офіційних документів на переказ, якщо вона потягла тяжкі наслідки, повністю охоплюється ч. 2 ст. 366 КК України і додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 200 КК України не потребує.
Дії ОСОБА_3, який використав завідомо підроблені документи на переказ (примірники Зведених відомостей та Відомостей зарплати у липні та серпні 2006 року) за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 200 КК України.
Орган досудового слідства дії ОСОБА_3, який протягом липня - серпня 2006 року використав підроблені офіційні документи на переказ у групі осіб за попереднім зговором, кваліфікував і за ч. 2 ст. 366 КК України.
Оскільки в судовому засіданні безспірно встановлено, що ОСОБА_3 при цьому не діяв як службова особа, його дії належить перекваліфікувати на ч. 3 ст. 358 КК України, однак вони повністю охоплюються ч. 2 ст. 200 КК України, відтак додаткової кваліфікації за ч. 3 ст. 358 КК України не потребують.
Дії ОСОБА_3, який будучи військовою службовою особою, протягом 2004 року недбало ставився до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки, під якими суд визнає нестачу військового майна - державних коштів на загальну суму 50 232, 88 грн., тобто яка в 500 разів перевищує податкову соціальну пільгу, розмір якої було встановлено законодавством України на 1 січня 2004 року, суд перекваліфіковує з ч. 5 ст. 191 на ч. 2 ст. 425 КК України.
З урахуванням викладеного суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 366 КК України вказівку на складання ним завідомо неправдивих офіційних документів протягом 2004 року, оскільки таких фактів в судовому засіданні не доведено, фактичне складання ОСОБА_3 16 листопада 2004 року офіційних документів, що містили неправдиві відомості, відбулося з необережності, а тому ці дії охоплюються недбалим ставленням останнього до служби.
Суд виключає з обвинувачення кожного з підсудних вказівку на порушення ними ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оскільки наведені норми мають загальний характер.
Також суд вважає недоведеним те, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у поставлений їм у провину період часу вчиняли викрадення чужого майна (таємне чи відкрите), як про це вказано у обвинувальному висновку, оскільки умисні незаконні та корисливі дії з чужим майном підсудні вчиняли в інших формах розкрадання (заволодіння, привласнення, розтрата).
Органи досудового слідства ставили у вину ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вчинення ними злочинів протягом 2005 - 2006 років в складі організованої злочинної групи, однак сукупністю наведених у вироку доказів обвинувачення в цій частині свого підтвердження не знайшло, тим більше встановлено, що в окремі періоди, які охоплювало слідство як дії групою, причетність до злочинної діяльності окремих з фігурантів справи взагалі не встановлена (2005 рік щодо ОСОБА_3, більш того останній фактично виступав у ролі введеної в оману особи, коли використовувалась його банківська картка).
Органи досудового слідства також ставили у вину ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вчинення ними злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, - легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, яка полягала у вчиненні фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також у вчиненні дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження таких коштів, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб та організованою групою.
Разом з тим, суд вважає висунуте звинувачення в цій частині безпідставним.
Так, в суді не доведено участі у вчиненні злочинів протягом 2004 та 2005 років ОСОБА_5, протягом 2005 року ОСОБА_3, який у 2004 році вчинив лише необережний злочин. Відтак вказані періоди з обвинувачення підсудних взагалі підлягають безумовному виключенню.
Крім того, в основу обвинувачення за ст. 209 КК України слідство поклало такі фактичні обставини справи - факт умисного підроблення підсудними платіжних доручень на переказ грошових коштів з казначейського рахунку № 210102057505/0 військової частини А1232 на рахунок цієї ж військової частини № 29096207 у Банку щодо збільшення суми платежу на ті суми коштів, які підсудні планували заволодіти, привласнити. Як вказано’ в обвинувальному висновку, внаслідок цих злочинних дій підсудні перераховували кошти з казначейського рахунку на рахунок військової частини у Банку, частина з яких мала незаконне походження.
Виходячи з того, що вже, як вважало слідство, є факт наявності на рахунку військової частини коштів, які мали незаконне походження, у подальшому ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, легалізуючи (відмиваючи) такі кошти (кошти, які були зараховані на рахунок в Банку «Аваль» військової частини А1232), вчиняли з ними фінансові операції - перерахування коштів із банківського рахунку військової частини на особисті СКР та СКР інших осіб, зняття
цих коштів з СКР через мережу банкоматів. Таким чином підсудні притягалися до кримінальної відповідальності за те, що легалізували кошти, які були зараховані на рахунок в Банку «Аваль» військової частини А1232, а не отримані від їх фактичного заволодіння доходи в розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації...».
Крім того, що. у більшості випадків звинувачення підсудних у фальшуванні документів на переказ - платіжних доручень не знайшло свого підтвердження з обставин викладених у вироку вище, а використання коштів, здобутих злочинним шляхом, у вину підсудним органами досудового слідства не ставилося, суд приймає до уваги також і такі обставини.
Суспільно-небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за змістом ст. 209 КК України, є закінчений злочин, внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.
Із матеріалів справи вбачається, що військова частина одержала на свої рахунки у Банку «Аваль» кошти офіційно (легально), тому джерело їх одержання не потребує надання йому правомірного вигляду.
Матеріалами справи безспірно встановлено і не спростовано державним обвинувачем під час судового засідання те, що державні грошові кошти, які знаходилися на казначейському рахунку військової частини А1232 № 210102057505/0 у Банку «Аваль» мали законне походження, а з цього казначейського рахунку на рахунок цієї ж військової частини № 29096207 у Банку «Аваль» і як результат - на СКР окремих осіб зараховувалися у законний спосіб повноважними на вчинення таких дій службовими особами Держказначейства та Банку в межах своєї компетенції і ці їх дії не містять ознак злочину (іншого досудовим слідством в межах даної кримінальної справи не встановлено), самостійно підсудні вчинити таких операцій не могли і їх не вчиняли.
Крім того, як також встановлено в судовому засіданні і саме на таких фактичних обставинах грунтувалося обвинувачення підсудних у вчиненні корисливих злочинів, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсно діяли з наміром незаконно одержати доходи, і такі доходи у різний час ними були фактично одержані шляхом вчинення фінансової операції - зняття грошових коштів з СКР, у тому числі сторонніх осіб, через мережу банкоматів (трансакція).
Водночас, за змістом ст. 209 КК України, дії з майном чи коштами, які утворюють об’єктивну сторону складу даного злочину, набувають ознак легалізації (відмивання) тільки у випадку, якщо вони були вчиненні у часі після вчинення предикатного злочину, наслідком якого і є наявний і безспірно доведений факт одержання доходів злочинним шляхом.
За таких обставин, отримання готівкових коштів через мережу банкоматів є складовою завершеного отримання доходу в розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації...», а відтак не містить ознак їх легалізації (відмивання) в контексті ст. 209 КК України.
Звинувачення ж ОСОБА_5 у тому, що вона протягом 2006 - 2007 років вносила на свій СКР № НОМЕР_14 у Банку «Аваль» саме кошти, які були здобуті нею злочинним шляхом, суд вважає недоведеним, оскільки воно грунтується на припущеннях, підгрунтям для яких є лише сам факт вчинення такої фінансової операції, який ОСОБА_5 не оспорювався і з приводу якого підсудна дала пояснення, які в судовому засіданні обвинуваченням не спростовані.
Що ж стосується доведених в судовому засіданні фактів службового підроблення як способу незаконного одержання доходу, який дійсно є закінченим вже з моменту внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, то у даному випадку вказаний злочин також в контексті можливості внаслідок його вчинення одержати дохід, вважається предикатним за змістом " ст. 209 КК України виключно з моменту фактичного настання тяжких наслідків, які можуть полягати у привласненні чужих коштів на відповідну суму, відтак з моменту реального одержання доходу. До того ж, за відсутності тяжких наслідків службове підроблення взагалі не може бути визнано предикатним злочином згідно правил ч. 1 Примітки до ст. 209 КК України.
В контексті висунутого звинувачення відсутні ознаки і приховування та маскування незаконного знаходження коштів, здобутих злочинним шляхом.
З урахуванням наведеного підсудні за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, підлягають виправданню за відсутністю в їх діях складу злочину.
Вирішення цивільного позову.
Заступник Генерального прокурора України заявив цивільний позов в інтересах Міністерства оборони України про відшкодування шкоди, завданої злочином, а саме про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 130 787, 08 грн., про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 483 714, 06 грн., а всього прокурор просив стягнути з підсудних 614 501, 14 грн.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні вказаного позову в повному обсязі.
Підсудний ОСОБА_1 позов прокурора не визнав, посилаючись на свою непричетність до вчинення злочинів.
Підсудний ОСОБА_3 позов прокурора також не визнав, посилаючись на свою непричетність до вчинення поставлених у вину злочинів, проте вважаючи, що дійсно на його СКР були безпідставно зараховані кошти в сумі 4 860 грн., в добровільному порядку перерахував ці кошти на рахунки МО України.
Підсудна ОСОБА_5 позов прокурора також не визнала, посилаючись на свою непричетність до вчинення поставлених у вину злочинів, проте вважаючи, що дійсно на її СКР були безпідставно зараховані кошти в сумі 4 057, 12 грн., в добровільному порядку перерахувала ці кошти на рахунки МО України.
Правові підстави вказаного позову прокурора, які викладені в описовій та мотивувальній частині позову, суд вважає доведеними усією сукупністю вище наведених і досліджених в судовому засіданні доказів, оскільки знайшли своє підтвердження факти протиправного заволодіння та розтрати військового майна і причетність до цих дій відповідачів, відтак суд, розв’язуючи позов прокурора, до спірних правовідносин застосовує правила ст. ст. 1166, 1190 та 1193 ЦК України, не зважаючи на те, що прокурор у своєму позові послався на ст. ст. 440, 442 та 451 ЦК України, які регулюють майнові права інтелектуальної власності та підстави для виникнення суміжних прав.
Водночас, що стосується розміру, на якій повинен бути задоволений позов прокурора, а також порядку покладення цивільно-правової відповідальності на підсудних, суд виходить з встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи.
Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 самостійно протиправно заволодів військовим майном - коштами військової частини А1232, які привласнив у 2004 році на загальну суму 80 554, 20 грн., а у 2005 році на суму 45 137, 53 грн. За таких обставин кошти в сумі 125 691, 73 грн. - належить стягнути з ОСОБА_1.
Оскільки у період з берехня по травень 2006 року ОСОБА_1 протиправно заволодів військовим майном - коштами військової частини А1232 в сум 36 463, 27 грн. за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5, тому вказана сума повинна бути стягнута в солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_5.
Оскільки у період з липня по серпень 2006 року ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 протиправно заволоділи військовим майном - коштами військової частини А1232 в сумі 88 239, 88 грн. також за попередньою змовою групою осіб, тому вказана сума повинна бути стягнута в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, з урахуванням добровільно відшкодованої ОСОБА_5 та ОСОБА_3 шкоди, відтак остаточно в сумі 79 322, 76 грн.
Судом також встановлено, що у період з вересня по листопад 2006 року ОСОБА_5 самостійно протиправно заволоділа військовим майном - коштами військової частини А1232, які привласнила на суму 150 114, 35 грн., а відтак кошти на вказану суму належить стягнути з ОСОБА_5 самостійно.
Не може бути задоволений позов до ОСОБА_1 в частині вчиненої останнім протягом 2004 року розтрати на користь ОСОБА_7, оскільки матеріалами справи доведено повернення цієї суми у ФЕС частини. Оскільки внаслідок службової недбалості ОСОБА_3 у 2004 році сталася нестача військового майна - державних коштів на загальну суму 50 232, 88 грн., тому суд вказану суму стягує самостійно з ОСОБА_3.
В іншій частині позов прокурора не підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні окремі епізоди злочинних дій визнані судом недоведені, а окремі доведені епізоди протиправних дій з державними коштами не містять ознак злочину.
Крім того, суд вважає за необхідне зменшити розмір стягнень за позовом прокурора на суми, які були нараховані та не були виплачені підсудним за період 2004 - 2006 років. Так, суд зменшує розмір стягнення з ОСОБА_1 на суму 515 грн. - сума нарахованої і не виплаченої премії за квітень 2004 року, 775 грн. - сума нарахованої та невиплаченої премії за червень, 150 грн. - сума нарахованої та невиплаченої премії за липень 2004 року, 406, 98 грн. частина нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення за грудень 2004 року. Суд зменшує розмір стягнення з ОСОБА_5 на суму 114, 58 грн. - частина нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення за липень 2005 року.
За наведених обставин остаточно підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача:
- з ОСОБА_1 -123 844, 75 грн. (125 691, 73 - 1 846, 98 грн.);
- з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в солідарному порядку - 36 463, 27 грн.;
- з ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в солідарному порядку - 79 322, 76 грн.;
- з ОСОБА_5 - 149 999, 77 грн. (150 114, 35 - 114, 58);
- з ОСОБА_3 - 50 232, 88 грн.
При призначенні покарання підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_1 суд визнає кожному як обставину, що обтяжує покарання, вчинення ними злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, групою осіб за попереднім зговором, а також разом з ОСОБА_3 вчинення даного злочину повторно.
Водночас суд також враховує і те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зробили явку з повинною.-ОСОБА_1 активно сприяв досудовому слідству у встановленні істини у справі, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 частково у добровільному порядку відшкодували шкоду, завдану злочином, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 покаялися у тому, що мало місце недбале ставлення їх до своїх службових обов’язків, а також суд приймає до уваги самі обставини вчинених злочинів, якими законні права громадян на власність порушені не були, дії підсудних стали можливі виключно в умовах переходу на новий порядок грошового забезпечення військовослужбовців, що підвищувало ризик помилок, як це і було встановлено в судовому засіданні, та в умовах недотримання службовими особами фінансових установ всіх умов карткового обслуговування клієнтів.
Вказані обставини суд визнає такими, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про особу підсудних, які раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, під час проходження служби характеризувалися позитивно, а також те, що ОСОБА_3 виховує двох дітей, має на утриманні матір похилого віку, яка потребує його матеріальної допомоги, є учасником ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС II категорії, сумлінно відслужив на офіцерських посадах військову службу, ОСОБА_1 - має на утриманні малолітню дитину та вагітну дружину, за вчинене вже звільнений з військової служби з позбавленням військового звання, ОСОБА_5 - є потерпілою від наслідків катастрофи на ЧАЕС III категорії і також звільнена з військової служби у зв’язку з даною справою, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мають відомчі заохочення, до того ж ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували під вартою у зв’язку з даною справою, а саме ОСОБА_1 з 12 лютого, а ОСОБА_5 з 19 лютого по 12 квітня 2007 року обої.,
Враховуючи пом’якшуючи покарання обставини та особу винних, суд, призначаючи кожному з підсудних покарання за тяжкий злочин чи злочин середньої тяжкості, знаходить можливим застосувати до них ст. 69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ч. 2 ст. 410, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 200 та ч. 2 ст. 425 КК України, застосувавши до підсудних при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме даний вид та розмір покарання, на думку суду, є справедливими, а також необхідними і достатніми для виправлення підсудних.
Враховуючи пом’якшуючі покарання обставини, дані про особу винних, виправлення та перевиховання яких не вимагає ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе застосувати до підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ст. 75 КК України і звільнити їх від відбування покарання з випробуванням.
Оскільки ОСОБА_3, являючись учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вчинив у 2004 році злочин з необережності (ч. 2 ст. 425 КК України), він на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року підлягає звільненню від призначеного судом за цей злочин покарання.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 323, 324, 325, 330, 332 - 337, 328 КІІК України, Законом України «Про амністію» від 31 травня 2005 року, військовий суд
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, кожного виправдати по суду за відсутністю складу злочину.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 410 та ч. 2 ст. 366 КК України, за якими із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 410 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки;
- за ч. 2 ст. 366 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік та шість місяців з позбавленням права обіймати керівні посади у сфері здійснення бухгалтерського обліку строком на один рік.
За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права обіймати керівні посади у сфері здійснення бухгалтерського обліку строком на один рік.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України, за якими із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання:
- за ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки та шість місяців;
- за ч. 2 ст. 366 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік з позбавленням права обіймати керівні посади у сфері здійснення бухгалтерського обліку строком на один рік;
За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на два роки та шість місяців з позбавленням права обіймати керівні посади у сфері здійснення бухгалтерського обліку строком на один рік.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України, за якою із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року звільнити ОСОБА_3 від призначеного судом покарання внаслідок акту амністії.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 200 та ч. 1 ст. 366 КК України, за якими призначити покарання:
- за ч. 3 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки;
- за ч. 2 ст. 200 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік та шість місяців;
- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на один рік з позбавленням права обіймати керівні посади у сфері здійснення бухгалтерського обліку строком на один рік.
За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права обіймати керівні посади у сфері здійснення бухгалтерського обліку строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від
відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо вони протягом іспитового строку не вчинять нового злочину. Призначене додаткове покарання у вигляді позбавленням права обіймати керівні посади у сфері здійснення бухгалтерського обліку підлягає реальному виконанню кожним.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - підписка про невиїзд - до набрання вироком законної сили кожному залишити без зміни. ‘
Цивільний позов заступника Генерального прокурора України про відшкодування на користь Міністерства оборони України (ЗКПО 00034022, р/р 35226128003192, МФО 820172 в ОПЕРУ Держказначейства України) матеріальної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України - 123 844, 75 грн.; стягнути з ОСОБА_5 на користь Міністерства оборони України - 149 999, 77 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь Міністерства оборони України -50 232, 88 грн.; стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в солідарному порядку - 36 463, 27 грн.; стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в солідарному порядку - 79 322, 76 грн. В іншій частині в розмірі 174 637, 71 грн. - позов прокурора залишити без задоволення.
Судові витрати у справі на загальну суму 73 777, 50 грн. стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3. в солідарному порядку.
Після набрання вироком законної сили речові докази у справі: - перераховані в т. 4 а.с. 62, 251-253, т. 6 а.с. 162, т. 7 а.с. 242, т. 8 а.с. 179, т. 14 а.с. 170, т. 15 а.с. 54, т. 27 а.с. 130, які зберігаються при матеріалах справи - повернути належному володільцю; -перераховані в т. 27 а.с. 68-72, 134, 136, т. 29 а.с. 75, які зберігаються у військовій частині А1232 - повернути належному володільцю; грошові кошти на суму 38 608 грн., які зберігаються у військовій частині А1232 - повернути належному володільцю; особисті речі засуджених, на які арешт не накладено і які зберігаються у військовій частині А2167 - повернути належному володільцю; відеокасету із записом допиту ОСОБА_1 від 10 лютого 2007 року - зберігати при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-31
- Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
- Суддя: ДЯЧУК С.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.01.2011
- Дата етапу: 28.03.2011