Справа № 1-28/2009

ВИРОК

Іменем України

11 листопада 2009 року м. Хмельницький

Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, у складі: головуючого підполковника юстиції HОВІКОВА О.М., при секретарі ФАМЕРІ Ю.А., з участю державного обвинувача військового прокурора Рівненського гарнізону підполковника юстиції СМЕТАШНА С. А., потерпілого ОСОБА_1, розглянув кримінальну справу про обвинувачення військовослужбовця військової служби за контрактом Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, солдата

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Поляни, Шепетівського району, Хмельницької області, українця, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, не одруженого, на військовій службі за контрактом з лютого 2009 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчинені злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України. Судовим слідством військовий суд гарнізону, -

ВСТАНОВИВ

24 серпня 2009 року, близько 2-ої години, ОСОБА_2 поблизу Будинку культури с Новичі, Шепетіського району, Хмельницької області, під час сварки, яка виникла на грунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив насильство до потерпілого ОСОБА_1.

Будучи невдоволеним тим, що ОСОБА_1 грубо звернувся до своєї знайомої, ОСОБА_3, ОСОБА_2 наніс потерпілому два удари головою в обличчя. Зваливши останнього на землю, підсудний наніс йому не менше п’яти ударів рукою та два удари ногою в область обличчя та потилиці.

В результаті насильницьких дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 спричинено закриту проникаючу черепно-мозкову травму, перелом потиличної кістки зліва, забій головного мозку легкого ступеня з правобічною пірамідною симптоматикою а також забій м’яких тканин голови, гематому лівої лобно-скроневої ділянки, обох навколо очних ділянок з субкон’юктивальним крововиливом лівого ока, перелом кісток носа без зміщення, забій верхньої губи, садна на задній поверхні лівого ліктьового суглобу та на задній поверхні лівого передпліччя, тобто тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою в інкримінованих йому злочинних діях визнав повністю, дав покази, які відповідають викладеному вище і пояснив, що побив ОСОБА_1, оскільки був обурений нечемним відношенням останнього до знайомої ОСОБА_3. Він допускає, що від його ударів ОСОБА_1 отримав такі тілесні ушкодження.

Крім повного визнання своєї вини винність підсудного у вчиненому повністю доводиться доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_1 в суді показав, що 24 серпня 2009 року, близько 2-ї години ночі, після дискотеки в селі Новичі він разом з братом, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ще кількома хлопцями і дівчатами сиділи на лавочці біля приміщення Будинку культури. До них підійшов ОСОБА_2 і став приймати участь у спільній розмові Через деякий час, коли він, потерпілий, сказав, що збирається провести до дому ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ОСОБА_2 несподівано почав пред’являти до нього претензії, що він, ОСОБА_1, назвав ОСОБА_3 «ОСОБА_3» і наніс йому удар головою в обличчя. Після цього ОСОБА_2 за одяг витягнув його на асфальтову дорогу де знову вдарив головою в обличчя, зваливши на землю. Потім, схвативши за шию, підсудний наніс йому 5-6 ударів кулаком в обличя та 2-3 удари ногою в голову. Від отриманих ударів він, ОСОБА_1, частково втратив свідомість і опритомнів лише біля криниці, де йому надали допомогу ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

ОСОБА_1 далі показав, що в зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями він стаціонарно лікувався.

З оголошених в суді показів свідка ОСОБА_4 вбачається, що він був свідком того як 24 серпня 2009 року, близько 2-ї години ночі, на лавочці біля клубу в селі Новичі, де вони сиділи після дискотеки, ОСОБА_2 несподівано став пред’являти претензії ОСОБА_1 а потім побив його. При цьому підсудний вдарив ОСОБА_1 головою в ділянку лоба, за одяг витягнув його на дорогу, де наніс ще один удар в обличчя від яких ОСОБА_1 впав на землю. Далі ОСОБА_2 схопив потерпілого за шию і наніс 5-6 ударів рукою в голову. Коли він, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 підбігли до них та розборонили, підсудний наніс ще не менше двох ударів ногою в обличчя та потилицю.

Свідок також показав, що після інциденту вони привели до тями ОСОБА_1, надали йому першу допомогу та відвели до дому. У цьому також приймав участь сам підсудний.

З досліджених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_5, матері потерпілого, вбачається, що 24 серпня 2009 року, близько 4-ї години, ночі її син повернувся додому з ОСОБА_4. Син був сильно побитий і постійно скаржився сильні головні болі. Вона разом з чоловіком та ОСОБА_4 відвезли сина до Шепетівської ЦРЛ. Там же ОСОБА_4 розповів їй, що сина побив ОСОБА_2.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1736 від 28.09.2009 року ОСОБА_1 спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, лінійного перелому потиличної кістки зліва, забою головного мозку легкого ступеня з правобічною пірамідною симптоматикою, з легким вестибуло-атактичним синдромом, забою м’яких тканин голови, гематоми лівої лобно-скроневої ділянки, забою верхньої губи, забою обох навколоочних ділянок з субкон’юктивальним крововиливом лівого ока, перелому кісток носа без зміщення, саден на задній поверхні лівого передпліччя та лівого ліктьового суглобу.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_1 умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вчинене підсудним суд кваліфікує по ст. 121 ч. 1 КК України.

Визначаючи підсудному ОСОБА_2 міру покарання, суд приймає до уваги, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, по службі характеризується тільки позитивно, а його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину та добровільне відшкодування завданого збитку на лікування суд визнає обставинами, які пом’якшують його покарання.

З урахуванням тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_2, даних про його особу, обставин, що пом’якшують покарання підсудного, а також того, що потерпілий ОСОБА_1 просить не позбавляти волі підсудного, який відшкодував йому збитки, суд вважає, що виправлення підсудного може бути досягнуто без відбування покарання, а тому застосовує до ОСОБА_2 ст. 75 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324, КПК України, військовий суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, на підставі якої, позбавити його волі на строк 5 (п’ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку, 2 (два) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід щодо засудженого, підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

На вирок суду може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону, через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону, на протязі п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.