№ 3-59

ПОСТАНОВА

22 вересня 2009 року місто Київ

Суддя військового місцевого суду Київського гарнізону підполковник юстиції ВЕРЛАНОВ С. М., за участю головного спеціаліста 3-го відділу 1-го управління Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України - майора ЛИСЕНКА Я.Б., особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали щодо заступника начальника режимно - секретного органу - начальника режимно - секретної служби штабу Головного управління внутрішніх військ МВС України (далі - ГУ ВВ МВС України)

полковника ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, українця, громадянина України, не судимого, з вищою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

за обвинуваченням у вчиненні правопорушення, передбаченого п.п.5 ст. 2122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, обіймаючи посаду у 2007 році начальника режимно-секретної служби - заступника начальника режимно - секретного органу штабу, тобто, будучи військовою посадовою особою, в порушення вимог ст. 21 Закону України „Про державну таємницю", п.63 "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1561-12т від 2.10.03 р. (далі - Порядку), не перевірив належним чином документи у травні 2007 року на військовослужбовця ГУ ВВ МВС України - ОСОБА_2, а у листопаді 2007 року - на ОСОБА_3, щодо допуску їх до державної таємниці, внаслідок чого був виданий наказ командувачем ВВ МВС України про допуск останніх до державної таємниці на підставі попереднього позитивного висновку органу Служби безпеки України, який втратив чинність.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні вказаного правопорушення визнав повністю і пояснив, що, вказане правопорушення ним було допущено у зв’язку з неуважністю при перевірці документів на вказаних військовослужбовців щодо допуску їх до державної таємниці.

Крім особистих показань вина ОСОБА_1 у порушенні встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Згідно витягу з наказу начальника Головного управління - командувача внутрішніх військ МВС України від 6 лютого 2007 року № 25 ОСОБА_1 призначено начальником режимно - секретної служби - заступником начальника режимно - секретного органу штабу ГУ ВВ МВС України.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні облікових карток (форми № 6) допущено до державної таємниці по третій формі ОСОБА_2 наказом командувача ВВ МВС України від 14 травня 2007 року № 177 дек. а ОСОБА_3 - наказом командувача ВВ МВС України від 14.11.2007 року № 25 дек. Вказані дані перевірив та засвідчив своїм підписом заступник начальника РСО ОСОБА_1 В той же час, висновок органу Служби безпеки України про відсутність підстав для відмови у наданні ОСОБА_2 допуску до державної таємниці був виданий ще 15 лютого 1995 року, а ОСОБА_3 - 31 березня 2004 року, тобто, втратив чинність на час видання наказу про допуск останніх до державної таємниці.

Факт порушення встановленого законодавством порядку надання ОСОБА_3 і ОСОБА_2 допуску до державної таємниці підтверджується також даними витягу з акту тематичної перевірки стану охорони державної таємниці у ГУ ВВ МВС України № 26/1/3-27 від 6.08.2009 р.

Згідно з функціональними обов’язками начальника режимно-секретної служби - заступника начальника режимно - секретного органу штабу він відповідає за проведення заходів щодо недопущення необгрунтованого допуску осіб до секретної інформації.

Як пояснив ОСОБА_1, йому його обов’язки начальника режимно-секретної служби - заступника начальника режимно - секретного органу штабу йому були відомі і він цілком усвідомлював, що порушує вимоги законодавства у сфері державної таємниці.

Також згідно з протоколом ОСОБА_1 ставилось у вину, що він в порушення вимог п.63 Порядку не перевірив належним чином у квітні 2008 року документи на військовослужбовців ГУ ВВ МВС України - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 щодо допуску їх до державної таємниці, а також в-порушення вимог п.50 Порядку належним чином не підготував Номенклатуру посад працівників ГУ ВВ МВС України, зайняття яких потребує оформлення допуску державної (далі - Номенклатура), а саме, вказав посади: провідного спеціаліста (по роботі з ветеранами та громадськими організаціями) секретаріату, заступника начальника управління - начальника відділу комплектування та проходження служби, начальника режимно-секретної служби - заступника начальника РСО, які не відповідають штатному розпису ГУ ВВ МВС України, а при обгрунтуванні необхідності надання допуску до

державної таємниці: начальнику відділу морально-психологічного забезпечення службово-бойової діяльності управління виховної роботи; офіцеру відділу обліку, статистики, нагороджень та державної служби; заступи іку начальника управління кадрів; начальнику служби технічного захисту інформації РСО, зазначив секретні відомості, ознайомлення з якими не передбачено їх функціональними обов’язками.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчинені постановленого йому у вину правопорушення не визнав і пояснив, що перевірку документів у квітні 2008 року на ОСОБА_4 і ОСОБА_5 щодо допуску їх до державної таємниці здійснював безпосередньо начальник РСО ГУ ВВ МВС України генерал-майор СОМОВ СІ., який в подальшому факт допуску цих осіб до державної таємниці засвідчив своїм підписом у облікових картках (форма № 6). Також ОСОБА_1 пояснив, що СОМОВ С. І. приймав кінцеве рішення і при підготовці Номенклатури, яку особисто підписав перед наданням ЇЇ на погодження командувачу ГУ ВВ МВС України.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні облікових карток про надання допуску до державної таємниці на ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за формою три наказом командувача ГУ ВВ МВС України № 6 дек від 10.04.2008 року, а також витягу з Номенклатури посад працівників ГУ ВВ МВС України, зайняття яких потребує оформлення допуску державної таємниці, вказані документи були перевірені та підписані безпосередньо ‘ начальником РСО ГУ ВВ МВС України генерал - майором СОМОВИМ СІ., а тому, за таких обставин, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_1 в цій частині підлягає виключенню, як безпідставно змінене.

Отже дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1, будучи посадовою особою, порушив вимоги законодавства про державну таємницю, а саме, у травні і листопаді 2007 року порушив встановлений законодавством порядок надання допуску та доступу до державної таємниці, чим скоїв правопорушення, передбачене п.5 ст. 212~ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 вказані порушення вчинив у травні і листопаді 2007 року, тобто більш ніж за три місяці до розгляду справи в суді, то адміністративні матеріали належить закрити на підставі п.7 ст. 247 КпАП України, а ОСОБА_1 - звільнити від адміністративної відповідальності за п.5 статті 2122 КпАП України у зв’язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КпАП України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38. ст. ст. 247 п.7. 283, 284, 285 КпАП України, -

П ОСТАНОВИВ:

Адміністративні матеріали щодо звинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.5 ст. 2122 КпАП України закрити, звільнивши його від адміністративної відповідальності у зв’язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КпАП України.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.