ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" квітня 2011 р. Справа № 5019/623/11
за позовом Підприємець ОСОБА_1
до відповідача Рівненська міська рада
про розірвання договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умови оренди) № 150 від 04 грудня 2001 року.
Суддя Бережнюк В.В.
Представники:
Від позивача : ОСОБА_3
Від відповідача : Горчак Ю.П.
СУТЬ СПОРУ: Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради про розірвання Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №150 від 04.12.2001 р. Свої вимоги обґрунтовує тим, що земельну ділянку площею 8500 кв.м. позивачем було взято в тимчасове користування строком на 49 років для обслуговування будівель та споруд, що розташовані на АДРЕСА_2 Згідно договорів купівлі-продажу всі будівлі та споруди, що розташовані на вказаній земельній ділянці, відчужені позивачем та на даний час належать іншим власникам. З кожним з нових власників Рівненською міською радою було укладено нові договори оренди відповідних земельних ділянок, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2. Тому позивач фактично втратив статус землекористувача згаданої ділянки загальною площею 8500 кв.м. Оскільки змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладанні договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №150 від 04.12.2001р. а відповідач відхилив пропозицію позивача про розірвання договору, позивач звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить позов задоволити.
Відповідач надав відзив на позов (а.с.22-23), у якому зазначає, що позивачу було відмовлено у пропозиції розірвати Договір №150 від 04.12.2001 р., оскільки ним не надано довідку Державної податкової інспекції у м.Рівне про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати. Крім того вказує, що позивачем не надані докази направлення до Рівненської міської ради пропозиції, оформленої відповідно до норм чинного законодавства.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, на основі діючого законодавства України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з такого.
Судом встановлено, що 04 грудня 2001 року між Рівненською міською радою (власник землі) та підприємцем ОСОБА_1 (землекористувач) був укладений Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №150. Згідно предмету договору власник землі надає, а землекористувач приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 8500 кв.м. згідно з планом землекористування, що додається. Земельна ділянка надавалася на умовах оренди у тимчасове довгострокове користування строком на 49 років для обслуговування будівель та споруд на АДРЕСА_2. (арк..с.11-12).
06.03.2003 р. між підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Приватним підприємством «АТІТА» (Покупець), укладений договір згідно якого продавець продав, а покупець купив будівлі яйце-бази, гаража, паливо-сховища, що знаходяться в АДРЕСА_2 загальною площею відповідно: 730,5; 40,2; 10,7 кв.м. (арк.с.9).
01.06.2006 р. між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (Покупці), укладений договір, згідно якого продавець продав, а покупці купили належний продавцю на праві приватної власності металевий склад, що знаходяться в АДРЕСА_2 в рівних частинах, тобто по 1/2 (одній другій) частині кожен (арк.с.8).
07.12.2006 р. між підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_7 (Покупець), укладений договір купівлі-продажу. Згідно предмету договору продавець зобов’язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплачує за нього обговорену грошову суму. Склад під кістки, що відчужується за даним договором, розташований в АДРЕСА_2 входить до об’єкту «будівлі та споруди» та має загальну корисну площу 159,1 кв.м. (арк.с.7).
Того ж 07.12.2006 р. між підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_8 (Покупець), укладений договір купівлі-продажу. Згідно предмету договору продавець зобов’язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплачує за нього обговорену грошову суму. Склад під тару, що відчужується за даним договором, розташований в АДРЕСА_2 входить до об’єкту «будівлі та споруди» та має загальну корисну площу 468,0 кв.м. (арк.с.10).
Рішеннями Рівненської міської ради з користування позивача було вилучено земельні ділянки загальною площею 8500 кв.м., що знаходяться на АДРЕСА_2 А саме, рішенням від 22.03.2005 р. №1285 вилучено з користування позивача земельну ділянку площею 4211 кв.м.; рішенням від 23.12.2005 р. №1888 вилучено з користування позивача земельну ділянку площею 42 кв.м., від 22.07.2010 р. №3726 вилучено з користування позивача земельну ділянку площею 3447 кв.м., від 23.09.2010 р. №3969 вилучено з користування позивача земельну ділянку площею 800 кв.м. (арк..с.27-37).
Отже фактично підприємець ОСОБА_1 втратив статус землекористувача згаданої ділянки загальною площею 8500 кв.м.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Рівненської міської ради із заявою від 18 січня 2011 року, у якій просив розірвати Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №150 від 04.12.2001 р. у зв’язку з відчуженням всього належного позивачу нерухомого майна на даній орендованій земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2. (арк.с.18).
Листом від 31.01.2011 р. за №01-11/100 Рівненська міська рада надала відповідь на заяву позивача, у якому зазначила, що для підготовки на розгляд сесії Рівненської міської ради проекту рішення щодо припинення права на оренду земельної ділянки та розірвання договору на право тимчасового користування землею №150 від 04.12.2001 р., позивачу необхідно надати в Управління земельних відносин довідку ДПІ у м.Рівне про відсутність заборгованості по орендній платі (арк..с.19).
Тому підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду за захистом свого права.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Аналогічна норма закріплена ст. 1 Закону України “Про оренду землі”.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду землі”, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України, у випадку, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже, враховуючи обставини справи та характер спору, що виник між сторонами, позивач фактично позбавлений своїх прав щодо землекористування, встановлених ст.95 Земельного кодексу України, проте продовжує нести обов’язки землекористувача визначені ст.96 Земельного кодексу України і при порушенні вимог земельного законодавства новими власниками будівель та споруд, що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_2, відповідальність нестиме позивач, як зареєстрований користувач даної земельної ділянки.
Частиною 2 статті 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України “Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Зокрема частинами 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, передбачено:
1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, останній може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе
заінтересована сторона.
З врахуванням встановлених судом обставин суд прийшов до висновку, що відчуження позивачем будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, є зміною таких істотних обставин оскільки в момент укладення Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №150 від 04.12.2001 р., позивач не міг передбачити, що в майбутньому до моменту припинення терміну дії договору у нього виникне необхідність продати вищевказані будівлі та споруди.
Отже, доводи відповідача викладені у відзиві спростовуються наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи, відтак, не приймаються судом до уваги.
З врахуванням вищевикладеного, позовна вимога про розірвання Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №150 від 04.12.2001 р. підтверджується матеріалами справи, є обґрунтованою, тому підлягає задоволенню.
За умовами ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити. Розірвати Договір оренди на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №150 від 04.12.2001 р., укладений між Рівненською міською радою та підприємцем ОСОБА_1.
2. Стягнути з Рівненської міської ради (33028 м.Рівне, вул.Соборна, буд. 12А, код 34847334) на користь підприємця ОСОБА_1 (33000 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бережнюк В.В.
повне рішення підписано 22 квітня 2011 року