№ 1-85

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2009 року місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С. М., при секретарі ПАНЧЕНКО А.І., за участю державного обвинувача - військового прокурора Білоцерківського гарнізону підполковника юстиції БОНЧЕВА І.В., захисника підсудного -адвоката ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-2119

старшого лейтенанта ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Потсдам, Німеччина, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не судимого, на військовій службі в Збройних Силах України з липня 1999 року, в тому числі на офіцерських посадах з червня 2003 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 410 і ч. 1 ст. 366 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, обіймаючи посаду начальника продовольчої та речової служби і одночасно тимчасово виконуючи обов’язки начальника речового складу військової частини А-2119, тобто, будучи військовою службовою особою, яка за своїм службовим становищем мала у своєму віданні військове майно - костюми польові бавовняні та трикотажні футболки, вирішив з метою власного збагачення заволодіти вказаним майном. На реалізацію свого умислу, діючи з корисливих мотивів, знаючи, що колишньому військовослужбовцю цієї ж частини ОСОБА_3 в рахунок заборгованості за недоотримане речове майно належить до видачі майно на загальну суму 2528 грн. 29 коп., ОСОБА_2, скориставшись необізнаністю останньої у дійсній вартості речового майна, у травні 2006 року видав ОСОБА_3 лише 13 костюмів польових бавовняних загальною вартістю 1014 грн., повідомивши їй про повне відшкодування заборгованості. Утворивши таким чином на речовому складі надлишок майна, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив 19 костюмів польових бавовняних і 2 трикотажні футболки, загальною вартістю 1502 грн. 16 коп., якими розпорядився на власний розсуд. В подальшому, з метою приховати свої неправомірні дії, 30 травня 2006 року, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснив запис в чистий бланк накладної № 90 від 30 травня 2006 року про нібито одержання ОСОБА_3 у військовій частині А-2119 - 32 костюми польових бавовняних і 2 трикотажні футболки, на загальну суму 2528 грн. 29 коп., в якій поставив свій підпис замість ОСОБА_3.

Завдані своїми протиправними діями державі збитки ОСОБА_2 у добровільному порядку відшкодував у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочинів, пояснивши, що дійсно у травні 2006 року до нього звернулась колишній військовослужбовець військової частини А-2119 - ОСОБА_3 з проханням видати їй заборгованості за недоотримане речове майно на суму 2528 грн. 29 коп. Скориставшись тим, що остання не обізнана у фактичній вартості речового майна він видав їй 13 костюмів польових бавовняних лише на суму 1014 грн., повідомивши їй про погашення заборгованості у повному обсязі, а сам привласнив 19 костюмів польових бавовняних і 2 трикотажні футболки на загальну суму 1502 грн. 16 коп., які в подальшому реалізував. Як далі пояснив підсудний, з метою приховати свої неправомірні дії, він 30 травня 2006 року здійснив запис в чистий бланк накладної № 90 від 30 травня 2006 року про нібито одержання ОСОБА_3 у військовій частині А-2119 - 32 костюми польових бавовняних і 2 трикотажні футболки, загальною вартістю 2528 грн. 29 коп., в якій поставив свій підпис замість ОСОБА_3. При цьому підсудний уточнив, що заволодів військовим майном у зв’язку з скрутним матеріальним становищем його сім’ї. Крім того, підсудний зазначив, що заподіяні військовій частині А-2119 збитки він відшкодував в повному обсязі.

Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_2 у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному

обсязі. За клопотанням державного обвинувача, яке підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведене відповідно до вимог ч.3 ст. 299 КПК України. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз’яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що пред’явлене ОСОБА_2 обвинувачення доведене в повному обсязі.

Отже, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2, будучи військовою службовою особою шляхом зловживанням своїм службовим становищем привласнив військове майно - 19 костюмів польових бавовняних і 2 трикотажні футболки, загальною вартістю 1502 грн. 16 коп., а тому дії підсудного кваліфікує за ч.2 ст. 410 КК України.

Дії ОСОБА_2, який будучи військовою службовою особою, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу - накладної № 90 від 30 травня 2006 року, а також вчинив інше підроблення даного документу, поставивши свій підпис замість ОСОБА_3, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 366 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 покарання суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом’якшують йому покарання, його з’явлення із зізнанням, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування у повному обсязі завданих збитків і судових витрат по справі.

Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до призову на службу займався суспільно-корисною працею, як до служби, так і під час її проходження характеризується позитивно, є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (4 категорія), його батьки пенсіонери, які виховують іншу дитину, відтак потребують його матеріальної допомоги, суд знаходить можливим застосувати до підсудного ст. 69 КК України і призначити йому за ч.2 ст. 410 КК України покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті.

З цих же підстав суд вважає можливим із застосуванням ст. 69 КК України не призначати йому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбачене в санкції ч. 1 ст. 366 КК України.

У той же час, враховуючи особу винного та обставини справи, суд не знаходить підстав для ізоляції підсудного, а тому вважає можливими застосувати до нього ст. 58 КК України і замінити позбавлення волі службовим обмеженням для військовослужбовців з проведенням відрахування в доход держави із суми його грошового забезпечення у розмірі більшому ніж мінімальному, оскільки саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст. ст. 299, 323, 324, 325, 330, 332 КПК України, військовий суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 410 і ч. 1 ст. 366 КК України, за яким призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 410 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

- за ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто на суму 850 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_2 позбавлення волі строком на 2 (два) роки службовим обмеженням для військовослужбовців на той самий строк з відрахуванням із суми грошового забезпечення ОСОБА_2 в доход держави у розмірі 15 (п’ятнадцять) відсотків.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з дня видання наказу командиром військової частини А-2119 про прийняття вироку до виконання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2- підписка про невиїзд - скасувати. Після набрання вироком законної сили речові докази по справі - накладну № 90 від 30 травня 2006 року зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.