№ 1-82

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2009 року місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ДЯЧУКА СІ., при секретарі Горжий А.В., за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону - старшого лейтенанта юстиції Шекшеєвої В.М., за присутності підсудного ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у відкритом) судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього військовослужбовця військової частини А2084 колишнього молодшого сержанта

солдата ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Слав’янськ Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, неодруженого, несудимого, у період з 28 жовтня 2008 року по 14 січня 2009 року заступник командира 4 взводу 2 роти охорони військової частини А2084, позбавленого 15 грудня 2008 року військового звання «молодший сержант», з 17 лютого 2009 року військовослужбовця військової частини А0488, стрільця, призваного на військову службу у квітні 2008 року Слав’янським ОМВК Донецької області, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 406 та ч. 2 ст. 424 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

У період з листопада 2008 року по січень 2009 року у різних приміщеннях казарми 2 роти охорони військової частини А2084 молодший сержант, а у подальшому і солдат ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою і начальником для військовослужбовців строкової служби солдат ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, висловлюючи, у тому числі й надумані претензії щодо виконання останніми обов’язків по службі, принижуючи їх честь та гідність перевищував надану йому владу, застосовуючи фізичне насильство до вказаних підлеглих.

Так, протягом листопада 2008 року не менше трьох разів, кожного разу, будучи незадоволеним ставленням ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до службових обов’язків (слабке знання положень військового Статуту, поведінка у строю тощо) вимагав від останніх, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, з розбігу битися по три рази головою об стіну з вигуком «За ВСП». ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, сприймаючи кожного разу погрози ОСОБА_1 як реальні, виконували вимоги останнього та билися головою об стіну, від чого відчули приниження та фізичний біль.

Крім того, з тих же мотивів, будучи незадоволеним ставленням вказаних підлеглих до служби, ОСОБА_1: - 18 листопада 2008 року близько 20 години у приміщенні кімнати для зберігання речей, наніс ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки по схрещених на чолі долонях рук; - 20 листопада 2008 року близько 13 години, у приміщенні казарми зазначеної роти, наніс ОСОБА_4 декілька ударів металевою трубою від спинки ліжка по витягнутих на підлозі пальцях обох рук; - 11 грудня 2008 року близько 7 години 20 хвилин у спальному приміщенні наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки по схрещених на чолі долонях; - 14 грудня 2008 року близько 14 години біля спортивного куточку наніс ОСОБА_6 два удари багнет-ножем по зібраних в пучок пальцях обох рук, а близько 19 години наніс ОСОБА_3 три удари металевою трубою від спинки ліжка по тім’яній частині голови; - 18 грудня 2008 року, будучи черговим роти, наніс ОСОБА_5 декілька ударів кулаком правої руки по схрещених на чолі долонях рук; - 29 грудня 2008 року, будучи черговим роти, близько 22 години 30 хвилин у приміщенні казарми наніс ОСОБА_5 три удари кулаком правої руки по схрещених на чолі долонях; - 05 січня 2009 року, будучи черговим роти, близько 20 години 50 хвилин у приміщенні казарми наніс ОСОБА_5 декілька ударів пальцями руки по вухах останнього, а близько 16 годним наніс ОСОБА_6 декілька ударів бляхою поясного ременя по зібраних в пучок пальцях рук.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на ОСОБА_3 були завдані фізичний біль, побої та відбулося приниження їх честі та особистої гідності.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. ст. 11, 49, 58, 59, 267, 291, 310 та 312 Статуту внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов’язують військових начальників підтримувати військову дисципліну, бути ввічливим у ставленні до підлеглих.

Також ОСОБА_1 протягом грудня (25) 2008 року, січня (12, 16) 2009 року у різних приміщеннях казарми 2 роти, висуваючи надумані претензії до солдат ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з якими на той час у відносинах підлеглості вже не перебував, діючи з метою продемонструвати свою удавану перевагу над потерпілими, застосував до них фізичне насильство, завдавши ОСОБА_5 фізичний біль та побої ударами кулаком правої руки по схрещених на чолі потерпілого долонях та ударами тримачем одягу по вухах останнього, а ОСОБА_4 - фізичний біль одним ударом кулаком правої руки по чолі.

Крім того, ОСОБА_1, діючи з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, тобто з корисливих мотивів, погрожуючи при цьому застосуванням насильства та фактично застосовуючи таке, висунув 17 січня 2009 року ОСОБА_6 та повторно 23 січня 2009 року ОСОБА_3, з якими у відносинах підлеглості вже не перебував, вимогу, кожному окремо, передати йому, ОСОБА_1. по 100 гривень з кожного, що з урахуванням їх матеріального стану було значним розміром. При цьому ОСОБА_6 завдав побої ударами металевою бляхою від поясного ременя по пальцях рук, а ОСОБА_3 -побої ударами ногами по лівій нозі потерпілого.

У подальшому, будучи невдоволеним тим, що потерпілі гроші не передають, ОСОБА_1 застосував до них насильство, вказуючи на реальність своїх погроз та на необхідності передачі грошей, а саме: - 18 січня 2009 року близько 13 Години 30 хвилин біля спортивного куточка у приміщенні казарми наніс ОСОБА_6 декілька ударів кулаком правої руки по схрещених на чолі долонях рук, а також викручував запальничкою пальці рук потерпілого, завдаючи фізичного болю, а близько 19 години 30 хвилин біля казарми роти, діючи з тих же мотивів, знову вставив останньому між вказівним та середнім пальцями лівої руки запальничку, яку викручував у різні сторони; 8 та 9 лютого 2009 року у приміщенні казарми викручував та здавлював пальці рук ОСОБА_3, завдаючи йому фізичного болю.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. ст. 11, 49 та 50 Статуту внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, які зобов’язують військовослужбовців у відносинах між собою додержуватися правил військової ввічливості, проявляти взаємну повагу.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся і пояснив, що, дійсно у період з листопада 2008 року по лютий 2009 року систематично за наведених вище обставин, у тому числі будучи начальником, застосовував до потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 фізичне насильство, проте тілесних ушкоджень їх здоров’ю завдати наміру не мав.

Крім того, як визнав підсудний, 17 січня до ОСОБА_6, а 23 січня 2009 року до ОСОБА_3, діючи з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, він звернувся з вимогою передати йому на власні потреби по 100 грн., погрожуючи при цьому застосуванням фізичного насильства та фактично завдавши останнім побої. Оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_3 гроші не передавали він продовжував застосовувати фізичне насильство до потерпілих, завдаючи кожному з них побоїв.

Крім особистих показань вина підсудного ОСОБА_1 у застосуванні насильства до підлеглих при наведених вище обставинах, у вимаганні та у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, що виявилося у застосуванні до кількох потерпших фізичного насильства, що спричинило потерпілим побої, підтверджується зібраними по справі іншими доказами стосовно всіх фактичних обставин справи, і ці фактичні обставини справи підсудний та інші учасники процесу не оспорюють і підтримують в повному обсязі.

Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорюють зазначені вище фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судове слідство у цій частині із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України.

Згідно з висновком ВЛК ОСОБА_1 придатний за станом здоров’я до військової служби.

Таким чином, дії ОСОБА_1, який висунув вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілими, тобто вчинив вимагання повторно, що завдало значної шкоди потерпілим, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 189 КК України.

Дії ОСОБА_1, який, будучи військовослужбовцем строкової служби, порушив щодо кількох осіб статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин

№ 1 82

підлеглості, заподіявши потерпілим інше фізичне насильство та побої, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 406 КК України.

Дії ОСОБА_1, який будучи військовою службовою особою і начальником щодо потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, застосував щодо підлеглих фізичне насильство, що виразилося у заподіянні їм побоїв, тобто перевищив надану йому владу, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 424 ЮС України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених тяжких злочинів, його щире каяття, а також і те, що останній фактично примирився з потерпілими й ті просили суворо його не карати, а сам предмет вимагання є незначним, при цьому значної шкоди здоров’ю потерпілих завдано не було.

Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи дані про особу підсудного, який раніше ні в чому протизаконному замічений не був, до призову на службу займався суспільно-корисною працею, до кримінальної відповідальності притягається вперше, виховувався у багатодітній сім’ї, суд знаходить можливим застосувати до підсудного ст. 69 КК України і за ч. 2 ст. 189 та ч. 2 ст. 424 КК України призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях вказаних частин цих статей, а за ч. 2 ст. 406 КК України призначити наближене до мінімального за своїм видом та розміром покарання, остаточно застосувавши до підсудного при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та, враховуючи обставини справи та особу підсудного, ч. 1 ст. 62 КК України, оскільки саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 299, 323 - 325, 332-335, 337 та 338 КПК України, військовий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 406 та ч. 2 ст. 424 КК України, за якими призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 189 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік та шість місяців;

- за ч. 2 ст. 406 КК України у виді тримання у дисциплінарному батальйоні строком на один рік;

- за ч. 2 ст. 424 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.

За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ч. 1 ст. 62 КК України призначене ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на два роки замінити триманням в дисциплінарному батальйоні строком на два роки.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - взяття під варту - скасувати і до набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 07 квітня 2009 року з урахуванням часу його затримання та строку перебування під вартою у зв’язку з даною справою.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - протягом 15 діб з дня вручення йому копії вироку.