№ 3-39

ПОСТАНОВА

16 червня 2009 року м. Київ

Суддя військового місцевого суду Київського гарнізону підполковник юстиції ДЯЧУК С. І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності -ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду адміністративні матеріали щодо заступника директора Департаменту - начальника відділу постачання речового майна Департаменту державних закупівель та ресурсного забезпечення Міністерства оборони України (далі -Департаменту)

полковника ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Велика Березянка Таращанського району Київської

області, українця, громадянина України, не судимого, мешкає за

адресою: АДРЕСА_1, -

за звинуваченням у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого

п. "г" ч. 3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про правопорушення, пов’язаного з корупцією, складеним старшим оперуповноваженим ГУБКОЗ СБ України, ОСОБА_1 звинувачується у тому, що, будучи державним службовцем, уповноваженим на здійснення контролю за виконанням договорів на постачання продукції тилового призначення, порушив спеціальні обмеження, передбачені п. «г» ч. 3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", а саме, знаючи про неналежне виконання ТОВ «Таланлегпром» своїх зобов’язань за договором № 246/3/08/18 від 23 травня 2008 року, діючи на користь вказаного товариства та з кар’єристських спонукань, надав незаконні переваги останньому, прийнявши 21 січня 2009 року рішення про повернення йому забезпечення за даним Договором у виді банківської гарантії на суму 1 316 250 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1, не оспорюючи наведеної вище фактичної сторони висунутого звинувачення, себе винним не визнав і пояснив, що кожне прийняте ним рішення щодо організації виконання Договору № 246/3/08/18 від 23 травня 2008 року, у тому числі укладення додаткових угод, пройшло погодження з Правовим департаментом МО України, а приймаючи такі рішення він, ОСОБА_1, керувався виключно інтересами служби.

За змістом п. "г" ч. 3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" під незаконним наданням переваг фізичним особам під час підготовки і прийняття рішень слід визнавати завершену підготовку і прийняття таких рішень всупереч порядку, встановленому Законом, в межах компетенції державного службовця як посадової особи.

Згідно з дослідженим в судовому засіданні Договором № 246/3/08/18 від 23 травня 2008 року Міністерство оборони України в особі директора Департаменту закупило взуття у ТОВ «Таланлегпром» з термінами постачання 25 000 пар у II кварталі 2008 року, 40 000 у III кварталі 2008 року, термін дії даного Договору було визначено 30 вересня 2008 року, а загальна сума поставки - 8 775 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, до вказаного Договору додатковими угодами № № 1 - 4, укладеними у передбачений законодавством спосіб, змінювалися строки постачання залишку взуття і остаточно планувалося закінчити поставку у IV кварталі 2008 року. Крім того, додатковою угодою № 2 було продовжено строк дії Договору до 30 грудня 2008 року, а додатковою угодою № 4 було зменшено обсяг поставки до 7 425 000 грн., що у першому випадку не виходило за межі тендерної документації, а у другому - обумовлено об’єктивним зменшенням потреб та фактичним станом фінансування державної установи (інші дані в справі відсутні).

Згідно з Актом документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту від 18 березня 2009 року, умови Договору № 246/3/08/18 від 23 травня 2008 року ТОВ «Таланлегпром» виконало у повному обсязі, збитки державі не заподіяні.

Згідно з правилами ч. ч. 4 та 7 ст. 179, ст. 188 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами. Зміна господарських договорів допускається за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 84 Положення договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень ЦК України та ГК України, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника — переможця процедури закупівлі.

Відповідно до правил ст. 204 ЦК України будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять даних про визнання вказаних вище правочинів недійсними рішенням суду, так само їх недійсніть не встановлено і безпосередньо Законом.

За таких обставин, суть договірних відносин між Міністерством і ТОВ «Таланлегпром» визначалася умовами Договору з обов’язковим врахуванням невід’ємних до нього додатків, якими є додаткові угоди, а економічна доцільність останніх підтверджена висновками ревізорів.

У матеріалах справи відсутні дані про завдання будь-якої шкоди державі перенесенням строків поставки товару та зменшенням його обсягу-

Також, як вбачається з листа Департаменту від 21 січня 2009 року, претензії від 12 січня 2009 року та інших матеріалів справи, крім того, що ТОВ «Таланлегпром» дійсно припустилося порушення строку поставки 1 700 пар взуття згідно з Договором № 246/3/08/18 від 23 травня 2008 року та додатками до нього, одночасно і Міністерство оборони України також порушувало строки проведення розрахунків за поставлену продукцію, а тому і було прийнято рішення, яке погодив директор Департаменту 21 січня 2009 року, застосувати лише штрафні санкції до підприємства, а банківські гарантії - повернути. Зустрічні претензії до МО України у зв’язку з порушенням строків розрахунку та зменшенням обсягу поставки від ТОВ «Таланлегпром» не надходили.

Що ж стосується даних, які дійсно вказують на те, що рішення про повернення ТОВ «Таланлегпром» банківської гарантії на суму 1 316 250 грн. (21 січня 2009 року) було прийнято до фактичного перерахунку з боку ТОВ «Таланлегпром» штрафних санкцій на суму 864 грн. (!), то дії в цій частині керівництва Департаменту не виходять за межі актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту та вимог розумності та справедливості, зважаючи на історію добросовісних господарських стосунків між даними контрагентами, які вживали все можливе для їх збереження, у тому числі в умовах глобальної фінансової кризи, а також приймаючи до уваги факт добросовісної виплати ТОВ «Таланлегпром» штрафу, сума якого є мізерною у порівнянні з економічною доцільністю даного співробітництва.

Судом також перевірялася можлива причетність ОСОБА_1 до отримання ним особистої користі, матеріальних благ чи інших переваг внаслідок вчинення вказаних дій, проте свого підтвердження не знайшла. Що ж стосується мотиву дій ОСОБА_1, якій вказано у протоколі про адмінпорушення (діяв з кар’єристських спонукань), то він не має ознак корупційного чи аморального, оскільки, навпаки, заохочується загальними обов’язками військовослужбовця, котрі визначені військовими статутами.

Отже, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено відсутність даних про те, що ОСОБА_1, будучи державним службовцем, надав незаконні переваги ТОВ «Таланлегпром», під час підготовки та прийняття рішення про повернення банківської гарантії за Договором № 246/3/08/18 від 23 травня 2008 року.

На підставі викладеного і керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 283-285 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого п. "г" ч. 3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" - закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.