Справа № 1-44

Справа надійшла: 03.09.09р.

Постанова про призначення: 09.09.09р.

Призначено на: 17.09.09р.

Копія:

ВИРОК

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ.

17 вересня 2009 р. м. Житомир

Військовий місцевий суд Житомирського гарнізону у складі:

головуючого - підполковника юстиції Аксьонова В.Є.,

при секретареві Савчук А.Л.,

з участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Житомирського гарнізону майора юстиції Колосовського В.Я., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні в розташуванні військової частини А 1494 розглянув кримінальну справу про обвинувачення солдата строкової служби військової частини А - 1796,

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в с Вербівка Літинського району, Вінницької області, українця, з середньою - спеціальною освітою, не судимого, не одруженого, призваного на військову службу Хмільницьким ОРВК Вінницької області в листопаді 2008 року, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 406 ч. 2 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, являючись військовослужбовцем строкової служби військової частини А 1796, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 50, 128 статуту Внутрішньої служби та ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, з метою принизити особисту честь і гідність, показати свою уявну перевагу над військовослужбовцями більш пізнього періоду призиву та спричинити фізичний біль військовослужбовцям частини з якими не перебував в відносинах підлеглості, застосував нестатутні методи впливу щодо солдатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Так, в середині липня 2009 року близько 09 години 30 хвилин, в приміщенні класу пожежного ДЕПО військової частини А 1796 ОСОБА_3 будучи невдоволеним виконання обов’язків по військовій службі солдатом ОСОБА_1, наказав останньому схрестити на чолі руки, після чого умисно наніс йому один удар рукою по схрещеним на чолі долоням. Заподіявши ОСОБА_1 побої, фізичний біль та моральні страждання.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 в кінці липня 2009 року близько 18 години, повторно в приміщенні класу пожежного ДЕПО військової частини А 1796, пред’явив необгрунтовані претензії з приводу виконання обов’язків по військовій службі солдатам ОСОБА_1 і ОСОБА_2, при цьому наказав їм одягнути бронежилета та наніс їм умисно значну кількість ударів, кожному ногою в область тулуба. Своїми діями ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 побої, фізичний біль та моральні страждання.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та дав покази відповідні вищевикладеному. При цьому пояснив, що застосував нестатутні методи впливу до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з метою принизити їхню особисту честь та гідність та показати свою уявну перевагу перед військовослужбовцями більш пізнього періоду призиву.

Вина підсудного ОСОБА_3 у скоєному, крім особистого визнання, підтверджується в повному обсязі зібраними по справі доказами, які підсудним і іншими учасниками процесу не оспорюються.

За клопотанням підсудного, підтриманим іншими учасниками процесу, судове слідство було проведено у відповідності зі ст. 299 ч. 3 КПК України. При цьому їм було роз’яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає їх достатніми для постановления обвинувального вироку.

Протиправні дії ОСОБА_3 в ході яких він в середині липня та в кінці липня 2009 року порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями, ст. ст. 11, 16, 49, 50, 128 статуту Внутрішньої служби та ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, за відсутності між ними відносин підлеглості щодо військовослужбовців ОСОБА_1 і ОСОБА_2, що виявилося в завданні побоїв та іншого насильства щодо кількох осіб, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 406 КК України.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину повторно.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_3, суд визнає його щире каяття та відшкодування завданих збитків.

При призначенні виду та міри покарання підсудному, суд також враховує, що він злочин скоїв вперше, до служби в армії та під час її проходження характеризується позитивно, раніше ні в чому протиправному помічений не був, потерпілі претензій до нього не має та просить суворо не карати, негативних наслідків від його дій не настало.

Враховуючи вищевказані обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_3 ст. 69 КК України, тобто перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 406 ч. 2 КК України, а саме арешту, у відповідності до ст. 60 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винними в скоєнні злочину, передбаченого ст. 406 ч. 2 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді арешту строком на один місяць.

Запобіжний захід засудженому - " нагляд командування частини " - до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту поміщення його на гауптвахту Центрального управління ВСП по місту Києву і Київській області.

Вирок може бути оскаржений та на нього внесено подання в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Житомирського гарнізону протягом 15 діб з моменту проголошення.