У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

головуючого Пилипчука П.П.

суддів Кривенди О.В., Заголдного В.В.

за участю прокурора Опанасюка О.В.

та захисника ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на постановлені щодо нього судові рішення.

    Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2009 року

            ОСОБА_6 ,

            ІНФОРМАЦІЯ_1,

            уродженця м. Бровари Київської області,

            на підставі ст. 89 КК України такого, що

не має судимості, -

засуджено:

за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на 11 років;

за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 остаточно визначено 11 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 5 385 грн. 35 коп. матеріальної та 150 000 грн. моральної шкоди.

    Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 січня 2010 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він у період з 1992 по 1994 роки, в лісі поблизу м. Бровари Київської області знайшов семизарядний револьвер системи «Наган» з сімома набоями до нього, приніс його до свого гаража АДРЕСА_1, де зберігав його без передбаченого законом дозволу.

Вранці ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6, взявши з вищезазначеного гаража револьвер системи «Наган» з сімома набоями до нього, протягом дня носив його при собі без передбаченого законом дозволу

Цього ж дня, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_6, перебуваючи поблизу магазину «Гастроном», розташованому по вул. Київській, 296-Б у м. Бровари Київської області, під час сварки з ОСОБА_8, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, ініціатором якої був останній, та переросла у бійку, з метою заподіяння смерті останньому, умисно здійснив з вищезазначеного револьвера, який під час бійки випав у нього з-під ременя, постріл в ОСОБА_8, внаслідок чого той помер на місці події від вогнепального кульового, наскрізного поранення грудної клітки.

    У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, не оспорюючи доведеності його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, зазначає, що його дії за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковані неправильно, оскільки він захищався від неправомірних дій ОСОБА_8, який тривалий час завдавав йому тілесні ушкодження. Посилається на суперечливість показань свідків, які суд неправильно оцінив й прийшов до помилкового висновку про те, що на час здійснення пострілу конфлікт уже був закінчений. Просить, як убачається зі змісту скарги, постановлені щодо нього судові рішення змінити, перекваліфікувавши його дії зі ст. 115 ч. 1 на ст. 118 КК України та пом’якшити покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив касаційну скаргу залишити без задоволення, захисника, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України не оспорюється у касаційній скарзі та підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, зокрема показаннями самого засудженого, який у цій частині обвинувачення повністю визнав свою вину, даними висновку судово-балістичної експертизи та іншими матеріалами справи.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_8 за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних у справі доказах, зокрема, показаннях самого засудженого, який не заперечував факту здійснення ним пострілу в напрямку ОСОБА_8, після чого бачив, як той присів.

З даних висновку судово-медичної експертизи вбачається, що смерть ОСОБА_8 настала від вогнепального, кульового, наскрізного поранення грудної клітини з пошкодженням внутрішніх органів і розвитком крововтрати.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що бачила, як ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_6, від чого той впав, але швидко піднявся. Вони стояли один навпроти одного й нецензурно лаялися. Під час лайки ОСОБА_6 вистрілив з пістолета у ОСОБА_8, після чого останній упав.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що бачила, як два чоловіки стояли один навпроти одного на відстані 2-3 метрів і сварилися. Під час сварки пролунав гучний хлопок, після якого один з чоловіків упав.

З оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_11 убачається, що, почувши шум, він пішов у бік ОСОБА_6 та ОСОБА_8. Підійшовши, побачив, як перший вийняв з кишені пістолет, направив його на потерпілого та вистрілив, від чого останній упав.

Не довіряти зазначеним показанням свідків у суду підстав не було, оскільки вони узгоджуються між собою та іншими доказами по справі. Вони не є суперечливими, як про це викладено у касаційній скарзі, а доповнюють один одного.

    На підставі аналізу цих показань свідків суд прийшов обґрунтованого висновку про відсутність активних дій з боку ОСОБА_8, направлених на подовження бійки, на той час, коли ОСОБА_6 здійснив постріл у потерпілого. З них убачається, що між бійкою та пострілом був певний проміжок часу. Наведене свідчить про безпідставність викладених у касаційній скарзі доводів щодо перебування засудженого в стані необхідної оборони на час здійснення пострілу.

Наведене дає підстави касаційному суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Вважати, що досудове та судове слідство були проведені неповно чи однобічно, підстав немає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону України не виявлено.

Разом з тим, при призначенні ОСОБА_6 покарання суд не в повній мірі врахував дані про особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, після розлучення з дружиною постійно проживав з неповнолітньою донькою та сином співмешканки, утримував їх, має матір похилого віку.

З урахуванням наведеного та конкретних обставин справи – триваючої неправомірної поведінки з боку потерпілого, яка передувала вчиненню засудженим злочину, колегія суддів вважає за необхідне пом’якшити призначене ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України і ч. 1  п. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року, колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 січня 2010 року щодо ОСОБА_6 змінити.

Пом’якшити призначене ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_6 засудженим на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

У решті цей вирок залишити без зміни.

С у д д і :

Пилипчук П.П.             Кривенда О.В.             Заголдний В.В.