1-14/2009

Копія

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року м. Рівне

Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону у складі:

головуючого - судді підполковника юстиції САХНА Р.І.,

при секретареві ЯКИМЧУК Ю.П.,

за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Луцького гарнізону майора юстиції МАТЯШУКА В.К., у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду, розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А2331 рядового, -

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Володимир-Волинському Волинської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого, який перебуває на військовій службі за контрактом з лютого 1997 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, військова частина А2331, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 410 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд, -

ВСТАНОВИВ:

З 2002 року по даний час військовослужбовець за контрактом колишній старший сержант ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині А 2331 м. Володимир-Волинський.

У період з 20 червня 1995 року по 30 жовтня 1996 року ОСОБА_2 проходив строкову військову службу у військовій частині А1802 водієм управління полку, тобто на посаді рядового складу і був звільнений в запас у військовому званні «рядовий». Бажаючи прийти додому після закінчення строкової військової служби у військовому званні сержантського складу, він у жовтні 1996 року звернувся до невстановленої військової службової особи з проханням внести у його військовий квиток фіктивні записи про нібито присвоєння йому сержантських військових звань, що останній і виконав, внісши у військовий квиток та обліково-послужну картку ОСОБА_2 неправдиві відомості про нібито присвоєння йому 12 серпня 1995 року наказом № 216 командира військової частини А1802 військового звання «молодший сержант», а 13 червня 1996 року наказом № 134 -військового звання «сержант».

У лютому 1997 року ОСОБА_2, з метою влаштуватись на військову службу за контрактом та одержувати додатково грошове забезпечення за військове звання сержантського складу, подав зазначені неправдиві документи командуванню військової частини А 2463, яке, ознайомившись із змістом вказаних підроблених документів, та будучи введеним в оману стосовно відомостей про військове звання ОСОБА_2, погодилось прийняти його на військову службу за контрактом.

21 лютого 1997 року Володимир-Волинським ОМВК ОСОБА_2 було призвано на військову службу за контрактом та направлено у військову частину А 2463, де останній в контракті про добровільний вступ на військову службу вказав неправдиві відомості щодо присвоєння йому військового звання «сержант», а також пред’явив завідомо підроблені військовий квиток та обліково-послужну картку, послужний список та припис.

Таким чином наказом командира військової частини А 2463 № 20 від 21 лютого 1997 року ОСОБА_2 був зарахований на військову службу за контрактом та в списки частини у військовому званні «сержант». Крім того, на підставі фіктивних записів у військовому квитку ОСОБА_2 про присвоєння військових звань «молодший сержант» та «сержант» 21 серпня 1997 року командиром військової частини А 2463 йому було незаконно присвоєно військове звання «старший сержант».

У період з 4 листопада 1996 року по 28 серпня 2009 року ОСОБА_2 використовував завідомо підроблені документи - військовий квиток НОМЕР_1 та обліково-послужну картку до цього військового квитка з внесеними в них неправдивими відомостями щодо присвоєння йому військових звань «молодший сержант» та «сержант», подаючи їх у Володимир-Волинський ОМВК для постановки на військовий облік, та в подальшому для оформлення особової справи для проходження військової служби за контрактом у військовому званні «сержант», командуванню військової частини А2463 з пропозицією прийняти його на військову службу за контрактом та після цього для зарахування на військову службу та в списки частини у військовому званні «сержант», пред’являючи їх службовим особам військових частин та в повсякденному житті.

Крім того ОСОБА_2, проходячи службу за контрактом у військових частинах: А 2463, А 2557, А 2331, надав підроблені документи - військовий квиток НОМЕР_1 та обліково-послужну картку до цього військового квитка з внесеними в них неправдивими відомостями щодо присвоєння йому військових звань командирам вказаних військових частин, у період з 21 лютого 1997 року по лютий 2004 року включно, заволодів через касу військових частин, іншим військовим майном - державними грошовими коштами у розмірі переплати йому грошового забезпечення як військовослужбовцю з військовим званням «сержант», «старший сержант», в порівнянні як військовослужбовцю з військовим званням «рядовий» на загальну суму 2741 гривні 45 копійок. Наказом командира військової частини А2331 № 619 від 02. 09. 2009 року ОСОБА_2 на підставі подання військового прокурора встановлене військове звання «рядовий».

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в пред’явленому йому звинуваченні визнав повністю і про обставини скоєного дав покази, аналогічні викладеному вище, а також пояснив, що усвідомлював, що перебував у військовому званні «сержант» та «старший сержант» незаконно.

Крім особистого визнання ОСОБА_2, його вина у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням прокурора, яке підтримане підсудним, судове слідство було проведене у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому учасникам судового розгляду судом було роз’яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином суд вважає, що пред’явлене ОСОБА_2 звинувачення доведене в повному обсязі.

Висновком військово-лікарської комісії ОСОБА_2 визнаний придатним до військової служби.

Оцінивши докази в сукупності, військовий місцевий суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 410 КК України, так як він, являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом, шляхом обману, діючи навмисно з прямим єдиним умислом на заволодіння іншим військовим майном - грошовими коштами у розмірі 2741 гривні 45 копійок.

Дії ОСОБА_2, який з метою заволодіння грошових коштів використовував завідомо підроблені документи - військовий квиток НОМЕР_1 та обліково-послужну картку до цього військового квитка з внесеними в них неправдивими відомостями щодо присвоєння йому військових звань «молодший сержант» та «сержант», військовий місцевий суд розцінює, як використання завідомо підроблених документів та кваліфікує за ч. 3 ст. 358 КК України.

Призначаючи підсудному міру покарання, суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_2, його щире каяття, те що він, під час проходження військової служби характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, а тому вважає за необхідне застосувати ст. 69 КК України до покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 410 КК України, перейшовши до більш м’якого виду покарання у вигляді службового обмеження, відповідно до ст. 58 КК України.

Враховуючи, що підсудний повністю відшкодував державі завдані збитки, має нагороди по службі, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства і застосовує до нього покарання передбачене санкцією ч. 3 ст. 358 КК України у вигляді штрафу.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 299, 332-335 КПК України, військовий місцевий суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених:

•   -     ч. 1 ст. 410 КК України і на підставі цього закону із застосуванням ст. ст. 69 та 58 вказаного Кодексу призначити йому службове обмеження строком на 1 (один) рік з відрахуванням в доход держави десяти відсотків із суми грошового забезпечення;

•   -     ч. 3 ст. 358 КК України і на підставі цього закону призначити йому покарання у вигляді сплати штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 510 гривень.

Згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді службового обмеження строком на 1(один) рік з відрахуванням десяти відсотків грошового забезпечення в доход держави, та сплатою штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 510 гривень.

Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 - підписку про невиїзд -відмінити.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі:

•   -     військовий квиток НОМЕР_1 від 20 червня 1995 року, виданий Володимир-Волинським МВК, який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Луцького гарнізону - повернути ОСОБА_2 за належністю;

•   -     обліково-послужну картку до даного військового квитка, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Луцького гарнізону - повернути до військової частини А 2331 за належністю.

На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону України через військовий місцевий суд Рівненського гарнізону протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Дійсна за належним підписом. Копія звірена з оригіналом.