Код суду-07.07
Справа № 2-а-4080/09
Номер стат. звіту - 2.19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2009 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Рижиков В.Г.
при секретарі судового засідання - Лисничка І.П.
за участю позивача - ОСОБА_2.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Товт М. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області про неправомірні дії головного управління пенсійного фонду України В Закарпатській області щодо самовільного зменшення розміру пенсійного забезпечення та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Мукачівського міськрайонного суду з позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Мукачево, в якому просить суд:
1.Визнати дії головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо самовільного зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 неправомірними.
2.3обов’язати головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з квітня 2007 р. по листопад 2008р. із врахуванням підвищення її на 150 процентів від мінімальної пенсії за віком.
З.Зобовязати головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_2 підвищення пенсії за вислугу років на 150 процентів від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, який встановлюється Законом про бюджет України з подальшими змінами, що уточнюються відповідними показниками Державного бюджету України,
4.Стягнути з головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_2 - 7533.50 грн. (сім тисяч п’ятсот тридцять три гривні, 50 коп.), недоотриманої суми пенсії.
5.Стягнути з головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_2 5 000 грн. (п’ять тисяч грн.) - моральної шкоди.
Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що 10.11.2006р. Іршавський районний суд Закарпатської області розглянувши справу за його позовом до Закарпатського обласного військового комісаріату про порушення законодавства щодо підвищення розміру пенсії, як учаснику бойових дій,
постановив:
Визнати відмову Закарпатського обласного військового комісаріату у підвищенні пенсії за вислугу років ОСОБА_2 на 150 процентів від мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений Законом "Про державний бюджет України на 2006 рік", починаючи з моменту набуття права на підвищення пенсії -неправомірною.
Зобов’язати Закарпатський обласний військовий комісаріат провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років та виплатити доплату із врахуванням підвищення її на 150 процентів від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру який встановлюється Законом «Про Державний бюджет України » з подальшими змінами, що уточнюються відповідними показниками Державного бюджету України.
Закарпатський обласний військовий комісаріат, в відповідності до рішення суду, провів йому перерахунок пенсії за вислугу років та виплатив доплату із врахуванням її підвищення на 150 процентів від мінімальної пенсії за віком. З січня 2007 р. він отримував підвищену пенсію з врахуванням 150 процентів від мінімальної пенсії за віком, а сам розмір пенсії становив 2654.36 грн.
З 1 січня 2007р. функції по призначенню та виплаті пенсійного забезпечення військовослужбовців покладено на головні управління пенсійного фонду України. В січні 2007р. розмір його пенсії, виплату якої проводило головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області становив - 1603, 92 грн., в лютому 2007 р. - 1603, 92 грн., в березні 2007 р. - 1603, 92 грн. Але з невідомих йому причин з квітня 2007 р. головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області безпричинно занизило розмір його пенсійного забезпечення. З квітня 2007 р. розмір пенсії ОСОБА_2 становив 1207 грн. 42 коп. Тобто розмір пенсії головним управлінням пенсійного фонду України в Закарпатській області, без жодних пояснень та надання відповідного нормативного документу ОСОБА_2 було занижено на 396 грн. 50 коп. (1603.92 - 1207.42 = 396.50). Окрім цього з заниженої пенсії в травні та червні 2007 р. було утримано по 452 грн. за кожен місяць, а в липні утримано 263 грн.60 коп. і знову ніяких роз’яснень з боку відповідача.
Таким чином, головним управлінням пенсійного фонду України в Закарпатській області покладено на себе функції самовільно відміняти законне рішення суду.
В жовтні 2008 р. в Іршавському районному суді він отримав копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2007р. якою головному управлінню пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Іршавського районного суду від 10 листопада 2006р. і вищевказана постанова суду є чиною і в даний час.
На неодноразові звернення його до головного управління пенсійного фонду України в Закарпатські області з прохання пояснити причину зменшення розміру його пенсії та надати відповідні нормативні документи на підставі яких було відмінено рішення Іршавського районного суду 10 листопада 2006р. йому було надано формальні відповіді і не вказано жодного документа який би скасовував рішення суду. Таким чином, в порушення Конституції України, законодавства України посадові особи головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області самовільно зменшили розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_2 та провели утримання коштів з його пенсії. Своїми діями головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області (зменшенням розміру пенсії та утриманням з пенсії), нанесли йому матеріальну шкоду в розмірі 7533.50 грн. (396.50 грн. х 19 міс. = 7533.50 грн., де - 396.50 грн.- сума на яку було зменшено пенсію, 11 місяців - час за який зменшено пенсію.
Такі неправомірні дії головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області негативно вплинули на стан його здоров’я. Неправомірне зменшення розміру пенсії, утримання з пенсії, формальні відповіді пенсійного фонду на листи стали джерелом негативних емоцій і переживань, душевного болю і привели до погіршення здоров’я та необхідності лікування. Таким чином йому також нанесено моральну шкоду.
Розмір моральної шкоди він оцінює в 5000 грн.(п’ять тисяч грн.).
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з наведених вище підстав і просять суд їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав і подав заперечення щодо позовних вимог.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов піддягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.11.2006 р. Іршавський районний суд Закарпатської області розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до Закарпатського обласного військового комісаріату про порушення законодавства щодо підвищення розміру пенсії, як учаснику бойових дій,
постановив:
Визнати відмову Закарпатського обласного військового комісаріату у підвищенні пенсії за вислугу років ОСОБА_2 на 150 процентів від мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений Законом "Про державний бюджет України на 2006 рік", починаючи з моменту набуття права на підвищення пенсії -неправомірною.
Зобов’язати Закарпатський обласний військовий комісаріат провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років та виплатити доплату із врахуванням підвищення її на 150 процентів від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру який встановлюється Законом "Про Державний бюджет України" з подальшими змінами, що уточнюються відповідними показниками Державного бюджету України.
Закарпатський обласний військовий комісаріат, в відповідності до рішення суду, провів йому перерахунок пенсії за вислугу років та виплатив доплату із врахуванням її підвищення на 150 процентів від мінімальної пенсії за віком. З січня 2007 р. він отримував підвищену пенсію з врахуванням 150 процентів від мінімальної пенсії за віком, а сам розмір пенсії становив 2654.36 грн.
З 1 січня 2007 р. функції по призначенню та виплаті пенсійного забезпечення військовослужбовців покладено на головні управління пенсійного фонду України. В січні 2007р. розмір його пенсії, виплату якої проводило головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області становив - 1603, 92 грн., в лютому 2007 р. - 1603, 92 грн., в березні 2007 р. - 1603, 92 грн. Але з невідомих йому причин з квітня 2007 р. головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області безпричинно занизило розмір його пенсійного забезпечення. З квітня 2007 р. розмір пенсії ОСОБА_2 становив 1207 грн. 42 коп. Тобто розмір пенсії головним управлінням пенсійного фонду України в Закарпатській області, без жодних пояснень та надання відповідного нормативного документу ОСОБА_2 було занижено на 396 грн. 50 коп. (1603.92 - 1207.42 = 396.50). Окрім цього з заниженої пенсії в травні та червні 2007 р. було утримано по 452 грн. за кожен місяць, а в липні утримано 263 грн.60 коп. і знову ніяких роз’яснень з боку відповідача.
В жовтні 2008 р. в Іршавському районному суді позивач отримав копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2007р. якою головному управлінню пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Іршавського районного суду від 10 листопада 2006р.
Дане рішення набуло законної сили і скасовано не було.
Відповідно до ст. 124 Конституції України - правосуддя в України здійснюється виключно судами. Делегування функцій суддів, а також привласнення цих функцій Іншими органами чи посадовими особами не допускається. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Але мабуть цього не знають посадові особи головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області і тому на свій розсуд не виконують законні рішення суду. В ст. 68 Конституції України вказано: "кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності".
А тому суд вважає, що відповідач по справі ставши правонаступником Обласного військкомату по сплаті пенсій не має право не виконувати рішення суду.
Вимоги позивача по справі, щодо стягнення на його користь моральної шкоди, в судовому засіданні не були доведені і підтвердження не отирали.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 11, 17, 71, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 23 Цивільного кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
1. Визнати дії головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо самовільного зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 неправомірними.
2. Зобов’язати головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з квітня 2007 р. по листопад 2008р. із врахуванням підвищення її на 150 процентів від мінімальної пенсії за віком.
3. Зобов’язати головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_2 підвищення пенсії за вислугу років на 150 процентів від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, який встановлюється Законом про бюджет України з подальшими змінами, що уточнюються відповідними показниками Державного бюджету України.
4. Стягнути з головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_2 7533.50 грн. (сім тисяч п’ятсот тридцять три грн., 50 коп.), недоотриманої суми пенсії.
5. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.