№ 4-22/2009

ВІЙСЬКОВИЙ СУД СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

копія

ПОСТАНОВА

21 липня 2009 р. м. Феодосія

Суддя військового суду Сімферопольського гарнізону Сенько М. Ф. при секретарі Кузьменко С. В., за участю прокурора Левандовського А.С., слідчого Гаврука О.Г., захисника-адвоката ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_3 в приміщенні військової прокуратури Феодосійського гарнізону, розглянув подання слідчого військової прокуратури Феодосійського гарнізону про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289, ч.4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Військовою прокуратурою Феодосійського гарнізону розслідується кримінальна справа відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289, ч.4 ст. 187 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що 11 липня 2009 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб проникли в житло громадянки ОСОБА_5, шляхом розбою із застосуванням до потерпілої насильства небезпечного для життя та здоров’я заволоділи, належним останній, майном: грошовими коштами, виробами із золота, автомобілем та іншим.

1.   12     липня 2009 року підозрюваний був затриманий в с Кіровське м. Феодосії.

2.   13     липня 2009 року слідчий військової прокуратури Феодосійського гарнізону за згодою прокурора звернувся до суду з поданням про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3.   14     липня 2009 року моєю постановою ОСОБА_3 було продовжено термін затримання до десяти діб, для вирішення питання про можливість внесення застави на депозит органу досудового слідства.

В судовому засіданні встановлено, що сторони не дійшли до згоди щодо застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні повторно клопотав, замість тримання під вартою застосувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді застави і подав заяву матері підозрюваного про можливість внести заставу. При цьому він послався на те, що ОСОБА_3 вчинив злочин вперше, раніше характеризувався тільки позитивно, діяв з ОСОБА_4 лише в межах попередньої домовленості на угон автомобіля потерпілої, та на те, що будь яких даних про вплив на потерпілу чи інших осіб, а також про можливість уникнути від слідства подання не містить. Крім того захисник звернув увагу на стан здоров’я матері підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника і просив звільнити його з під варти під заставу.

Прокурор заперечив і вказав, що на даний час забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо лише в умовах його ізоляції, пославшись при цьому на тяжкість вчиненого злочину, на конкретні обставини його вчинення та наслідки.

Слідчий Гаврук в обгрунтування подання додатково послався на те, що потерпіла до цього часу перебуває в тяжкому стані.

Допитавши підозрюваного, вислухавши сторони та ознайомившись з матеріалами кримінальної справи приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника слід відмовити, а подання слідчого задовольнити.

Такий висновок грунтується на наступному.

Підозра у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих злочинів достатньо обгрунтована протоколами допиту підозрюваних, свідків, протоколами огляду місця події злочину та іншими протоколами слідчих дій.

Дані злочини віднесені законодавцем до тяжких.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму ВС України від 26 березня 1999 року № 6 „Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу" застава замість тримання під вартою щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні тяжких насильницьких злочинів може застосовуватись лише у виняткових випадках.

На думку судді, обставини наведені стороною захисту в обгрунтування доцільності застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді застави, хоч і переконливі, але не є виключними.

Напроти доводи прокурора на користь застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою знайшли своє підтвердження матеріалами кримінальної справи.

На думку судді, саме обставини вчинення злочину, характер дій підозрюваних, тяжкі наслідки для здоров’я потерпілої, наявність зв’язків між підозрюваними та родиною потерпілої що передували злочину, як це видно з матеріалів справи та з пояснень підозрюваного, вказують на те, що забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

Крім того, виходячи з того, що потерпіла до цього часу знаходиться в тяжкому стані визначити завдані їй злочином збитки об’єктивно не вбачається за можливе.

Керуючись ст. ст. 148, 155, 165-1, 165-2 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Подання слідчого військової прокуратури Феодосійського гарнізону задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289, ч.4 ст. 187 КК України, міліціонера-водія спецпідрозділу групи затримання Феодосійського міжрайонного відділу ДСО ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Феодосії запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, утримуючи його в Феодосійському ІТУ MB ГО МВС України в АР Крим.

На постанову до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил прокурором, підозрюваним, захисником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція.

Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.