ВІЙСЬКОВИЙ СУД СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

1-29/2009

Вирок

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 року м. Сімферополь

Військовий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням судді Сенька М. Ф., при секретарі Гальчевій О.С., за участю обвинувача - військового прокурора Військово-Морських Сил України генерал-майора юстиції Лемешева О.В. та підсудного ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А 0156 молодшого сержанта військової служби за контрактом

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Первомайське, Кіровського району, АР Крим, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не судимого, призваного на військову службу в липні 2006 року Кіровським РВК (контракт на проходження військової служби чинний до 18 липня 2009 року), який проживає за адресою: АДРЕСА_1, стосовно якого обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК України.

Судовим слідством військовий суд

встановив:

П’яний ОСОБА_2, 8 квітня 2009 року в проміжок часу між другою та третьою години ночі, в приміщенні бару «Холодок» по вул. Федька, б. 60а, м. Феодосії, вів себе неадекватно обстановці, голосно розмовляв, дозволяв нецензурні вислови, приставав до відвідувачів кафе та його персоналу, на їх зауваження не реагував. На чергове зауваження офіціантки ОСОБА_3 вдарив її долонею в обличчя, завдавши фізичного болю. Такі хуліганські дії були припинені громадянином ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_2 у відповідь на правомірні вимоги ОСОБА_4 намагався вдарити його стільцем, нав’язав боротьбу. Крім того, поки за викликом персоналу кафе не прибули працівники міліції, ОСОБА_4 був вимушений силою утримувати ОСОБА_2 на підлозі.

В наслідок наведених дій ОСОБА_2 кафе, щонайменше на годину, припинило роботу, відвідувачі кафе були змушені перервати відпочинок, приватний підприємець ОСОБА_5 понесла матеріальні збитки в тому числі у вигляді зламаного столу вартістю 580 грн. Остання сума підсудним була добровільно відшкодована.

В судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у вчиненому визнав повністю, про обставини злочину дав показання, які за змістом відповідають викладеному вище і пояснив, що порушив громадський порядок з хуліганських спонукань.

Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ці обставини ним не оспорювалися.

Суд, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались.

Наведені дії ОСОБА_2, суд розцінює, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та пов’язані з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії і кваліфікує їх за ст. 296 ч. 3 КК України.

Одночасно суд виключає з обвинувачення посилання на те, що дії підсудного супроводжувались винятковим цинізмом, як необгрунтоване.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і розцінює дану обставину, як таку, що обтяжує покарання.

Поряд з тим, суд в якості обставини, яка пом’якшує покарання визнає щире каяття підсудного.

Суд також бере до уваги, що ОСОБА_2 притягується до кримінальної відповідальності вперше, по службі характеризується позитивно, на його утриманні перебуває дитина грудного віку, а також те, що потерпілі будь яких претензій до підсудного не мали.

З огляду наведеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, обставини справи та особу винного, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, застосувавши до нього ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий суд

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч. 3 КК України на підставі якої призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він на протязі цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_2 покласти на органи кримінально-виконавчої системи за місцем служби та за місцем проживання.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 підписку про невиїзд скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий суд Сімферопольського гарнізону протягом п’ятнадцяти днів з моменту його проголошення.